Один монах, що гаряче любив Пресвяту Діву, одного разу молився до Неї: “Моя Предобра Мати, я так люблю Тебе! Чому Ти ніколи мені не покажешся? Я так сильно бажаю Тебе побачити хоча б один-однісінький раз у своєму житті!”
Божа Мати послала до нього янгола, щоб той йому заявив: “Твоя молитва вислухана: Пресвята Діва тобі з’явиться. Але Вона є такою Святою та Прекрасною, що побачивши Її, твої очі вже ніколи не зможуть дивитися на марну красу цієї землі. Значить, побачивши Її, ти осліпнеш!”
І справді, того самого вечора Пречиста Діва у повному блиску своєї непорочної краси з’явилася тому монахові. А монах, боячись цілком осліпнути, дуже придивлявся та подивляв Її, – але лише одним оком…
Коли ж видіння проминуло, він почав у своєму серці відчувати глибокий жаль, що не подивляв Її обома очима.
“О Люба Матінко! – почав він знову молитися, – бажаю втратити ще й друге око. З’явися мені ще раз, один-однісінький раз, останній раз!”…
І Пресвята Діва була настільки добродушною, що знову вислухала молитву того смілого монаха. Вона вдруге з’явилася йому, – та ще й на довший час. Але, – яке щастя! Коли видіння зникло, монах помітив, що він не сліпий; навпаки – Всеблага Матінка оздоровила те око, на яке він уже не бачив після першої з’яви.
saintjosaphat.org. 