В'язень Ісусового Серця

- Чи розповідав я вам, отче, історію про в’язня Ісусового Серця? – запитав мене інспектор міліції, ревний член Апостольства молитви.

- Історію в’язня Пресвятого Серця?

- Так, пізнав я його ще тоді, коли був простим нічним сторожем. Була зима. Я йшов однією з вулиць Нью-Йорка та раптом побачив, що в одному домі, де мешкав банкір, було відчинене вікно. Мене непокоїв неспокійний блиск червоної лампи. Я хотів дізнатися, що там діється, чи часом не сталася пожежа. Зненацька з дому просто на мене вибіг якийсь незнайомий чоловік. Я відразу зрозумів, чому він втікає, та вирвав з його затисненої руки револьвер. Однак мене дуже здивувало, що той чоловік зовсім не оборонявся, а навіть тремтячи просив мене, щоб я завів його до міліції. Коли я засумнівався, він повторив: “Заведіть мене в міліцію, бо я злочинець”.

Коли я мовчки йшов біля нього, чоловік з великим зусиллям промовив такі слова:

- О, якщо б я не бачив тих очей, я вбив би спочатку банкіра, а потім вас!

- Не розумію вас! Про які це ви очі говорите? – відповів я.

- Послухайте. Я зайшов до цього помешкання, щоб убити та обікрасти багача. Але в тій хвилі, коли я хотів прикласти револьвер до його чола, я побачив образ, перед яким миготіло світло нічної лампочки. На образі було Христове Серце. Його очі дивилися на мене так гостро і водночас благально, що я став неначе вкопаний.

В очах на цьому образі я впізнав очі на іншому образі, що висів у нас вдома і який не раз стримував мене від поганих вчинків в молодості. Багато років минуло з того часу. Не один проступок я маю на своїй совісті. Але сьогодні я не міг здійснити свого нікчемного наміру. Я мусів втікати, а тепер я у ваших руках. Віддайте мене міліції! Бо напевно я вбив би людину, якби не очі на образі Ісусового Серця.

Звичайно цього чоловіка замкнули у в’язниці. Але мушу додати, що сьогодні він є чесним працівником, веде зразкове життя та є батьком численної родини.

За матеріалами видання:
Календар Місіонаря. – Друкарня й видавництво оо. Василіян у Жовкві. – 1938. – С. 102-103.