Сучасний світ пропонує нам «забути про всі правила, не думати про турботи, а просто жити, як хочеться, здійснити всі мрії і радіти, з причинами чи без» (уривок одного новорічного побажання). Та де повинна бути межа розваг, коли можна розважатися і як це слід робити по-християнськи? Відповідь знаходимо у «Католицькому народному катехизмі» отця Франца Шпіраго.
РОЗВАГИ ХРИСТИЯНИНА
Після роботи необхідно відпочити, тому що саме завдяки відпочинку тіло набирається нових сил для подальшої праці.
Розумні розваги корисні для людини. Вони об'єднують людей, посилюють у нас любов до ближнього, а деколи навіть усувають суперечки і незгоди. Бог не забороняє нам розважатися, навпаки, дозволяє; Він усю природу так удосконалив, щоб вона вже сама по собі була для нас джерелом багатьох благ (напр., чудесні барви й аромат квітів, спів пташок і т. д.). Ісус Христос сам не відмовлявся від гостини. У притчі про блудного сина розповідає Ісус Христос про бенкет, танці і музику (Лк. 15, 25). Обіди навіть були раніше частиною Богослужіння.
Однак, ми не повинні занадто піклуватися про розваги; ми повинні передусім уникати грішних розваг, а під час розваг не повинні забувати про Бога.
Розважатися треба помірковано, бо розваги, є не метою нашого життя, а лише засобом для відпочинку. Хто занадто віддається розвагам, стає розпусним, невдоволеним і, звичайно, потрапляє в борги. Взагалі ми повинні розважатися лише тоді, коли сумлінно виконали свої обов'язки. Приємний відпочинок — після завершеної праці. Сьогодні бачимо, на жаль, дуже великий потяг до розваг. "Забавляйся, але коротко і рідко!" (Св. Франц Сал.). Недозволеними є усякі грішні розваги, напр., обмовляння ближніх, азартні ігри, аморальні бесіди або висміювання релігійних речей. Такими розвагами, безумовно, необхідно нехтувати. Невдячна та дитина, котра тішиться тим, що ображає її батька. Навіть під час розваг ми повинні думати про Бога і про наше призначення. "Радійте в Господі", — говорить псалмоспівець (Пс. 31, 11).
saintjosaphat.org. 