Найдорожча людина

Марія Черняк

Присвячено Дню матері

День матері відзначаємо у другу неділю травня, бо це - місяць Пречистої Діви Марії, яка благословила у хресну путь Свого Єдиного Сина - Спасителя людства. У травні, коли мати-природа виряджає свою доню-землю в пишному уборі з весняних квітів у дорогу життя, праці й радості, люди висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері.

Вперше День Матері організувала американка із Філадельфії Анна Джервіс у 1910 році. А в 1914-му на клопотання Анни Джервіс (вона рано втратила матір і запропонувала, щоб люди разом вшановували і матір-неньку, і матір-землю, і Матір Божу) Конгрес США встановив нове державне свято. Після Першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині.

Серед української громади День Матері вперше влаштував Союз українок Канади в 1928 році. Наступного року це свято відзначалося вже й у Львові. Ініціатором урочистостей була редактор тижневика "Жіноча доля" Олена Кисилевська. Відтоді в другу неділю травня День Матері відзначали дуже широко. Ідею вшанування матерів завжди підтримувала Українська Греко-Католицька Церква, наші владики і священики багато зробили для того, аби це свято закорінилося в свідомості українців, заохочували дітей і молодь щороку готувати прекрасні виступи із глибокими сценаріями. У 1939 році радянська влада заборонила відзначати Свято матері, а з 1990 року воно знову повернулось в Україну.

Для українців образ Матері триєдиний. Любов до рідної неньки переросла у глибоку пошану до Матері Божої, яка завжди була Покровителькою українців, та в невгасиму палку любов до Матері-Батьківщини.

Мама! В цьому слові, в цьому призначенні жінки природа втілила найвищий свій ідеал. Любов матері - вся з тривог, сподівань і безоглядної самопожертви. Осяяне її чистотою і щирою любов'ю, крилатиться наше дитинство. Любов матері... Що може бути сокровеннішим? Жінка-мати - лаконічно, але водночас так багато... У нас підсвідомо живе довіра до неї, ми знаємо, що мати не відвернеться від своєї дитини, її любов сильніша за буденні образи. Ніхто так, як вона, не здатен відчути і зрозуміти зранену душу. Її серце щемить, коли дитині погано, вона співпереживає з нею, уміє поспівчувати. До матері на пораду йдемо малими та дорослими. Саме вона порадить нам, як найкраще впоратися з тією чи іншою проблемою.

Уявіть собі, який безмір любові в Жінки, яка є Матір'ю для усіх нас! Так, коли проблеми гнітять розум, ми з дитячою щирістю хочемо відгородити себе від них, прибігши під покров Пресвятої Діви Марії. Це невипадково. Помираючи на хресті, Ісус заповів улюбленому апостолові Івану опікуватися Марією, сказавши: "Сину, ось мати твоя", а до Марії: "Жінко, ось син твій". Тим самим віддав Їй під опіку кожного з нас. Вона, будучи Матір'ю Божого Сина, стала Небесною Опікункою для усіх людей.

"Потіха заплаканих, скривджених заступниця, бурями гнаних пристань, немічних покров, хворих відвідання, жезл старості - Мати Бога нашого. Тому-то ми до Тебе прибігаємо, визволи від усяких негод рабів Твоїх". Такі величні гімни співаємо Марії не тільки у травні, упродовж року ми також не забуваємо про Неї.

Богородиця посідає чільне місце в релігійній свідомості українців. Представники сильної статі нашого народу просили підмоги в Небесної Матері. Ще в давні часи князі благали Її про заступництво, віддавали честь і хвалу Марії за перемогу в битвах. Богородиця стала Опікункою лицарів українського духу - козацтва. А День Української Повстанської Армії й Українського Війська, який відзначають 14 жовтня, засвідчує, яка важлива для нас Її ласка. Жити під Її наймогутнішим покровом бажає кожен.

Величезну роль у вихованні дітей відіграє перша, найрідніша у світі людина - матір. Саме від неї залежить релігійне виховання дитини і саме мати прищеплює любов до рідної землі. Історія України кривава, в ній є чимало таких моментів, коли, здавалося, українська нація може зникнути з лиця землі. Але не менше ця земля славиться національними героями, яким ми завдячуємо своєю незалежністю. У вихованні справжніх патріотів велика роль відводиться матері, яка завжди боролася за духовне збереження своїх дітей, щоб вони були свідомими українцями, пам'ятали про своє походження й оберігали національну спадщину.

На долю української матері випало чимало болючих випробувань, але вона завжди знаходила силу і мужність гідно їх зносити, бо вірила в опіку Божої Матері і мала надію, що здійсниться бажання багатьох поколінь - відродиться незалежна Україна. Упродовж віків українська мати, попри всі нещастя і страждання, зуміла передати своїм дітям любов до всього рідного.

Приклад доброго релігійного виховання дала нам мати святого Йосафата. Малого Івася (таке ім'я мав святий до вступу до монастиря) батьки привели до церкви, де він молився перед образом Розп'ятого Христа. Дитина з цікавістю допитувалася в матері, що означає цей образ, а побожна мати як могла, так і пояснювала, що це Спаситель світу, який з любові дав себе прибити до Хреста, аби лише спасти людей від пекла і відчинити їм небо... Від того дня, коли палаюча іскра із боку Розп'ятого Христа впала в серце святого Йосафата, він загорівся великою любов'ю до Святої Церкви і нашого обряду. Бачимо, що першу науку релігію, першу катехизу син почув від матері... І цю науку святий Йосафат записав глибоко у своєму серці, вона допомагала йому впродовж усього життя боротися зі спокусами, нападами єретиків і сектантів.

У День матері варто на мить зупинитися і задуматися, чи не забули ми про найдорожчу у світі людину. Адже це день вшанування матерів усього світу, коли віддаємо належне їхній праці і безкорисливій жертві задля щастя своїх дітей.

---