Врятувати, не можна знищити

До рідного слова торкаюсь душею,
Боюсь очорнити чи зрадить його.
З цих слів наша мова, пишаємось нею -
Це музика й пісня народу мого.

21 лютого у світі відзначають Міжнародний день рідної мови, який був проголошений у листопаді 1999 року на генеральній конференції ЮНЕСКО. Вперше Міжнародний день рідної мови святкували 21 лютого 2000 року у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі, вдруге, в 2001 році - в Афінах. В Україні це свято, з метою зміцнення державотворчої функції української мови, існує з 2002 року.

Можемо стверджувати, що в Україні завжди були сили, які відверто посягали на державний статус української мови. 2006 рік - Луганська, Одеська та Харківська обласні ради ухвалюють рішення про надання російській мові статусу регіональної. 2007 рік - Донецька міська рада ухвалила звернення до Президента про надання російській мові статусу державної. Січень 2008 року - одіозний Д. Табачник, теперішній міністр освіти та науки України, вимагає надати російській мові статус офіційної, цинічно топчучи право українців на рідну мову. Ось і в 2011 році, коли ці антиукраїнські сили міцно закріпилися при владі, зайнявши президентське крісло, місця у Кабінеті Міністрів та більшість місць у Верховній Раді, наш головний законодавчий орган розглядає проект закону "Про мови в Україні", який де-юре захищає права меншин, а де-факто утверджує російську мову як державну.

Усім відомо, що значна частина ЗМІ працює на пониження морального рівня і примітивізацію запитів та смаків українців. Більшість телеканалів пропагують російську мову, естрадні співаки, які себе називають "українцями", виконують пісні російською мовою, на полицях книгарень над україномовною книжкою переважає російськомовна література.

За останніми даними ЗМІ - у бібліотеках Москви вилучали українську літературу, на наш погляд, з тою метою, щоб українська діаспора забувала рідну мову, а отже, своє коріння.

Мова - це духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен створити у душі світлицю, у якій зберігатиметься найцінніший скарб - мова. Недарма народне прислів'я говорить, що можна обійтися без усякої іншої науки, але не можна обійтися без знання рідної мови. Людина, яка не хоче знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати фундаментом її особистості.

Українська мова пройшла тернистий шлях. Але, попри всі перешкоди, для багатьох мільйонів людей вона є рідною, є мовою батьків, дідів, а в майбутньому буде мовою їхніх дітей. І саме це завжди буде запорукою того, що ніяким "силам" не вдасться її знищити.

Марія Черняк

---