Перше пастирське слово до вірних отця-приміціянта Стефана Рожака

після його Приміційної Служби Божої у храмі Вознесіння Господнього (смт. Івано-Франкове Яворівського району, 3 грудня 2006 року Божого)

Слава Ісусу Христу!

Всечесні отці Священичого Братства Святого Священномученика Йосафата, дорогі отці-диякони, семінаристи, сестри законні, дорогі парафіяни і гості цього храму!

В нинішній день я складаю велику подяку Господу Богу за Його велику ласку — дар священства. Мені не вистачає слів, щоб висловити свої почуття. На думку спадають лише слова св. Апостола Павла: "Які незбагненні Божі постанови, які недослідимі Його дороги! Хто може до кінця зрозуміти думку Господню? Хто колись в Нього був дорадником? Все сталося через Нього, все тільки для Нього". Тому хай в нинішній день буде честь і слава Ісусові у Пресвятій Тайні Євхаристії по віки вічні.

Безконечно вдячний я нині також Пречистій Діві Марії, бо з того часу, коли вперше взяв до рук вервицю, щохвилини відчував опіку Матері Божої та її ласкаву Материнську Любов. Господь Бог покликав мене, але Небесна Мати вела мене до того нинішнього дня.

Складаю подяку о. Василю та о. Євстахію, котрі найбільше доклалися до виховання семінаристів і спричинилися до того, що я сьогодні стою біля престолу. Складаю свою подяку всім священикам Братства Св. Йосафата і прошу Господа Бога, щоб поблагословив наше Братство, щоб з нього вийшли добрі і святі священики, котрі були б ревними до спасіння людських душ і горіли братньою любов'ю, котрі б відродили віру у нашому народі.

Дякую сестрам законним за працю і молитву за наше Братство. Дякую людям, котрі підтримують молитвою, працею і матеріально семінарію і наших священиків.

Отець Василь розповідав нині про покійного отця Івана Процика, котрий прийшов у Мостиська і з маленької каплички, з якої совєти зробили склад, почав розбудовувати церкву. Але головне те, що він заклав фундамент правдивої віри в душах місцевих людей, і тепер ці люди приїжджають у Рясне на Традиційну Службу Божу. Господи, винагороди отця Івана у Своєму Царстві!

На жаль, зі мною немає багатьох моїх рідних і знайомих - тата, брата, швагра, племінника, з котрими я колись ділився хлібом. Господи, вислухай мої благання і в цей урочистий день моєї першої Служби Божої звільни когось з них із чистилища!

Обіймаю своєю любов'ю всіх людей, котрі розділяють зі мною цю радість. Ми живемо на долині сліз, тому є багато людей, котрі мають якесь горе, втратили рідних чи знайомих, мають на душі неспокій чи переживання, терплять біль чи хворобу, втратили надію, і їм не до радощів. Євхаристійний Ісусе, поблагослови їх усіх і влий у їхні серця радість і спокій.

Св. Апостол Павло писав: "Ісусе, все, що добре, виходить від Тебе. Воно йде через Твої руки і збільшує Твою славу". Господи, нехай і цей день побільшить Твою славу, бо Твоє єсть Царство і сила, і слава, і нині, і присно, і во віки віків.

Во ім'я Отца і Сина і Святого Духа. Амінь.

 

Треба приймати тих, що правильно роздають слово правди,  так, як Господа, на славу Того, що їх послав, Ісуса Христа, Господа нашого ( св.. Василій Великий, МПр.70).