Продовжуємо публікувати кращі реферати, виголошені на заняттях із катехизму для учнівської та студентської молоді парафії Святих Верховних Апостолів Петра і Павла (Львів –Рясне 1)
Вступ
Кожен із нас певною мірою має провину за вбивство ненародженої дитини. Чому?
Часто з гріха дітовбивства каються лише жінки. Та це не тільки їхній гріх. Чому не сповідаються й чоловіки, які їх до того примусили? Чому не кається мама тієї жінки або приятелька, яка нарадила це зробити? Та не менша вина і лікаря, який замість зберегти життя, вбиває його. Чи достатньо молився священик, щоб той гріх менше поширювався? Чи достатньо ми (кожен із нас) підтримував вагітних жінок? Від кожного з нас певним чином залежить життя ненародженої дитини…
Аборт… Таке знайоме і страшне слово. Здавалося б, звичайнісінька процедура для лікарів, нічого особливого. Але в тому і весь жах, що аборт сьогодні став для України звичайною, навіть буденною справою. Україна за абортами є одним із світових лідерів. Реєструється близько 50-60 випадків штучного переривання вагітності методом абортів на тисячу жінок…
З кожних семи жінок – шестеро роблять аборти. Часто вони навіть не усвідомлюють того, що уподібнюються до Ірода, намагаються убити Христа у власній душі. Чому вони це роблять? Тому що діти заважають їм, вимагають коштів, їжі. Господь покликав людей до праці, закликав Адама плодитися, розмножуватися і населяти землю. Але людина пішла проти Бога. Усвідомлення вчиненого прийде до багатьох із нас лише в день Страшного Суду, коли вбиті немовлята підійдуть до своїх матерів і, простягаючи до них ручки й заглянувши в очі, запитають:
«Мамусю, навіщо ти це зробила?»
У книзі " Не вбивай мене, мамо! " одна жінка розповідає свою історію. У сім’ї вона була єдиною дитиною. Любила бути в центрі уваги, любила подарунки, любила все найкраще. Зробила за життя кілька абортів, але не надавала цьому значення.
Одного разу дотягнула до шести місяців. Їй сказали, що можна ввести в навколоплідний міхур якийсь розчин, щоб викликати міні-роди. Послухалася. Заплатила, ввели їй розчин, почалися перейми. Вона народила хлопчика. В нього все було, як у справжньої дитини, тільки нігтики були ще не сформовані. Пише, що зворушило її його обличчя, на якому відбилося страждання. "Товаришка, - розповідає жінка, - закопала його на звалищі. Після цього я перенесла багато терпінь. Мені занесли інфекцію, при операції викинули все, що було можливо. Тепер я не зможу мати дітей. Лікар казав готуватися до найгіршого, але я вижила. Зараз у мене є своя квартира, але не має дому. Тому що дім – це тепло. Мені дуже часто сниться мій син, його маленьке зморщене обличчя стоїть перед очима. Він, людина, заритий десь на звалищі, загорнутий у брудну ганчірку. Я також живу, мовби загорнута у брудну ганчірку, і нікому, крім Бога, не потрібна". Ця жінка називає своє ім’я (Галина Самолова) і просить за неї помолитися.
А ось календарик перших дев’яти місяців життя дитини в лоні матері:
Перший день
Таємниця дару життя ніколи не буде розкрита людиною… Вона розпочинається вже у момент зачаття, коли дитина є лише маленькою клітинкою, меншою від крапки на кінці цього речення. Саме в мить запліднення яйцеклітини генетична інформація, носіями якої є батьки, змішується і передається дитині – формується код особистості, єдиної і неповторної. Ніколи більше спадкові ознаки батьків не сформуються саме так, ніколи більше не буде саме такої людини. У цю мить визначається її стать, колір очей, волосся і шкіри, риси обличчя, будова тіла, тенденція до високого чи низького зросту, міцне здоров'я чи схильність до захворювань...
19-21 день
Дитина виросла до 2,5 мм. Починається битися її серце. Кров циркулює в окремій від матері кровоносній системі. Формується головний і спинний мозок.
4 тижні
Вона збільшилась до 0,5 см! Вже має голівку, тулуб, кшталтуються очі, вушка, вуста.
7 тижнів
Уже більше 2 см! Стала гармонійно збудованою мініатюрною дитиною. Має людські риси обличчя з очима, вушками, носиком, язичком; у яснах вже є зав'язь молочних зубів. Тіло заокруглюється і покривається тоненькою шкірочкою. Ручки, не більші від друкованого знака оклику, мають долоньки і пальчики. Маленький шлунок вже виділяє власні соки для травлення. У своїй основі організм уже сформований. Подальші зміни полягають лише у збільшенні та вдосконаленні існуючих органів.
2,5-3 місяці
У рисах обличчя вже можна впізнати батьків. Дитина багато чого вже вміє: підкорчує ніжки, згинає і випростовує пальчики стопи, затискає кулачок, морщить брови. Реагує на дотик. Вже помітна різниця між хлопчиками й дівчатками.
4 місяці
Дитина в цей час дуже швидко росте. Має вже 20-25 см довжини, а важить близько 170 грамів. Для такого швидкого розвитку вона потребує багато речовин, які отримує через плаценту від мами.
5-6 місяців
Вдосконалюються всі органи; здається, ніби невидимий майстер вирізьблює найтонші деталі, рисочки. На закритих ще повіках з'являються вії; утворюються досить міцні нігтики на пальцях рук. Твердіє скелет. Тони серця стають виразнішими. Має приблизно 35 см довжини.
7-8-9 місяців
Зараз дитина росте найшвидше. Під кінець сьомого місяця вона важить близько 1 кг і за медичною термінологією вже є "здатною до життя" — це означає, що органи дитини укшталтовані в такій мірі, що вона може жити поза лоном матері. Готуючись до народження, дитина вправляється у ссані: для цього поки що ссе свій малесенький пальчик. З моменту зачаття до моменту появи на світ вона збільшилась у 6 мільярдів разів! Чи не правда — грандіозний шлях?!
Цей шлях проходив кожен із нас, хто бачить зараз сонце, відчуває радість життя. Цей шлях проходить кожна зачата дитина. Не зрадьмо її — вона з такою довірою чекає зустрічі з нами.
Статистика
Традиція абортів в Україні насправді є найдовшою в євро-американському світі. В СРСР у період 1933-1955 pp. штучне переривання вагітності було заборонене. Але, потім за часів Хрущова, аборти були легалізовані. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5. VIII. 1954р. кримінальну відповідальність вагітних за вчинення аборту скасовано. Указом від 23. XI. 1955 р. ("Про скасування заборони абортів") встановлена кримінальна відповідальність лише для осіб (в тому числі лікарів), які роблять аборт поза лікарнями або іншими лікувальними закладами. Покарання посилюється в разі, коли аборт зроблено в антисанітарних умовах чи особою без належної медичної освіти.
Щорічно офіційна статистика реєструє в Україні близько одного мільйона абортів, у той час, як у всьому світі кількість таких операцій не перевищує позначки 15 мільйонів. Хоча офіційна статистика насправді різко відрізняється від реального стану речей, але і за нею Україна посідає одне з перших місць за кількістю абортів у світі.
Аборти офіційно легалізовані, підкріплені чинним законодавством, зокрема таким документом: Закон України. Основи законодавства України про охорону здоров'я №2802-ХП ((2802-12) від 19.11.1992, ВВР, 1993, №4, ст.20). У статті 50 говориться, що аборти в Україні дозволені (за бажанням жінки) до 12 тижнів і (згідно з медичними чи соціальними показниками) від 12 до 28 тижнів вагітності. Аборти дозволено робити згідно зі статтями 50 та 57 Конституції України. З іншого боку, згідно з наказом МОЗ України від 29 березня 2006 р. дитиною вважається плід, починаючи з 29 тижнів вагітності або з вагою 500 грамів і вище. Таким чином, плід проходить межу між зародком та людиною терміном у якихось 4 тижні.
Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, у світі щороку роблять 53 млн. абортів, а за останні 30 років таких операцій виконано понад мільярд. Першою державою у світі, яка узаконила переривання вагітності, став Радянський Союз (1920 p.). Хоча, за іншими даними, історія не дає нам точної відповіді на запитання, коли, яким чином і з яких причин жінка вперше вдалася до аборту. Детальні вказівки знаходимо у відомому єгипетському папірусі Еберса (1760 р. до Різдва Христового). Так звані демократичні країни почали впроваджувати схожі закони через багато років після II Світової війни: США-1973 р, Німечинна- 1975 p., Італія -1981 р.
Найчастіше жінки роблять аборт у віці від 20 до 34 років. На другому місці—35-49-річні, на третьому— 18-19-річні, на четвертому — 15-17-річні. У минулому році на Львівщині зафіксовано 2 аборти у 14-річних дівчаток. Згідно з загальною статистикою, за 2005 рік у медичних закладах Львівської області було здійснено 9096 абортів.
У 4 із 193 країн аборти повністю заборонені. У 119 країнах із 193 аборти дозволені тільки при загрозі для життя або здоров'я матері. 60 % країн має строгіше, ніж Польща, абортне законодавство. Тільки у 41 з 193 країн дозволені аборти на вимогу матері. Росія входить в 21 % країн, де аборти дозволені без обмежень.
Критерії допустимості аборту.
Відсоток країн, де дозволяється проведення аборту з причини:
• Врятування життя матері — 98 %
• Збереження фізичного здоров'я матері — 62%
• Збереження психічного здоров'я матері—50%
• Зґвалтування — 42%
• Аномалії розвитку плоду —40%
• Економічні або соціальні причини — 29%
• На вимогу матері —21%.
Сьогодні в Україні, порівняно з минулими роками, кількість абортів зменшилася. А ось як вирішують або не вирішують цю проблему в інших країнах світу:
Польща: ООН просить її скасувати заборону на аборти.
У Польщі дозвіл на переривання вагітності є одним із найскладніших у Європі. Відтак частими клієнтами львівських клінік є громадянки цієї держави, де заборонено проводити аборти, які прирівнюють до вбивства людини. Комітет ООН із прав людини виступив із критикою закону про аборти, що діє у Польщі. На думку Організації Об'єднаних Націй, він занадто суворий, і жінки, ризикуючи своїм здоров'ям і життям, ще й порушують закон, вдаючись до "кримінальних" абортів. У Польщі дозволено робити аборт лише тоді, коли вагітність виникла внаслідок зґвалтування, а також через серйозні медичні показання. Покарання передбачене тільки для людини, котра безпосередньо робить аборт, — від двох до п'яти років в'язниці. Для самих жінок здійснення аборту не є злочином.
Іран: парламент дозволив робити аборти, проте не всім.
Донедавна штучне переривання вагітності у країні, де панують радикальні ісламські традиції, суворо забороняли. Однак іранський парламент ухвалив закон, який дозволяє робити аборти в терміні перших чотирьох місяців вагітності, якщо життя жінки в небезпеці або зародок не розвивається нормально. Таким чином, аборти в цій країні стали можливими за згоди обох батьків, медичного висновку щонайменше трьох лікарів і лише в разі очевидної загрози життю матері або дитини. Водночас аборт, як спосіб позбутися небажаної вагітності, є забороненим. До речі, за офіційною інформацією, щорічно в Ірані проводять щонайменше 80 тисяч незаконних абортів.
Великобританія: кількість абортів сягнула рекордних масштабів.
Попри те, що Великобританія має найвищий рівень підліткової контрацепції серед країн Західної Європи, кількість абортів у державі шокує. Небувалих обсягів досягло штучне переривання вагітності серед підлітків — 40 тисяч абортів щороку. У віковій категорії 25-29 років цей показник становить 36 тисяч. Статистика також свідчить про те, що майже третина жінок, які роблять аборти, робили їх і раніше. Особливо занепокоєні медики збільшенням кількості абортів серед дівчат, яким ще не виповнилося 16 років.
Індія: жінки не хочуть народжувати дівчаток.
Парламент Індії заборонив проводити тести на визначення статі майбутньої дитини через аномально велику кількість абортів, коли виявлялося, що народиться дівчинка.
Португалія: незаконні аборти суворо карають.
Португальське законодавство дозволяє жінкам робити аборти лише у випадках зґвалтувань або за суворими медичними показаннями. Таким чином, на початку цього року на лаві підсудних за вчинення незаконних абортів опинилося 17 жінок, яких мало не засудили. Проте покарання замінили штрафом. А медсестру, яка зробила понад 100 абортів жінкам удома, засудили до восьми років ув'язнення.
Ірландія: жінки вимагають легалізувати аборти.
У католицькій Ірландії аборти офіційно заборонено. Роблять їх за надзвичайних обставин — якщо лікарі визнають, що здоров'ю матері загрожує небезпека. Жінки звернулися до суду з прав людини у Страсбурзі з проханням, аби той легалізував аборти в цій державі. Їх підтримує ірландська асоціація із планування сім'ї. За її даними, близько шести тисяч ірландок щорічно їдуть до Британії або звертаються до підпільних лікарів з метою зробити аборт.
Як робляться аборти (Методи)
Вакуумний. Здійснюється на 10 тижні. В матку вводять вакуумний насос, і під високим тиском від тіла дитини відриваються шматочки: ручки, ніжки, голівка — це все "висмоктується" з матки.
Класичний. 12 тиждень вагітності. В матку вводиться гострий загнутий інструмент (крюкетка). Лікар розрізає тіло дитини на частини, потім витягає його з материнської утроби. Під час вакуумного аборту голівку дитини витягають спеціальними щипцями.
Іноді вагітність переривають шляхом отруєння дитини за допомогою солі. Цей метод застосовують приблизно у 16 тижнів. Довгою голкою через стінку живота в матку вводять концентрований розчин солі. Дитина його ковтає, отруюється і гине. Шкіра її при цьому обпікається сіллю. Якщо матері пощастить (не виникне ускладнень), протягом доби вона народить обпечений труп дитини.
"Пізній аборт". Роблять у термінах більше 20 тижнів. У плодовий міхур вводять розчини, що викликають родову діяльність. Різновидом пізнього аборту є переривання вагітності методом кесаревого розтину. При цьому з матки витягають дитину, котру після відрізання пуповини кидають у відро помирати довгі години.
Одним із перших, популярних методів аборту є загальний вплив на організм. Щоб викликати аборт, жінка приймає гарячу ванну або душ, обклеює себе гірчичниками. Небезпека полягає у розвитку кровотечі.
Фільм "Безмовний крик" американського лікаря Бернарда Натансона довів, що зародок передчуває загрозу з боку інструмента, яким робиться аборт, удари його серця посилюються від 140 до 200. Він широко розкриває рота, ніби намагається закричати. Під час фільму бачимо 12-тижневу дитину в ультразвуковому зображенні. Чітко видно голову, тіло, ручку, що тягнеться до рота, очі, ніс. Дитина час від часу змінює своє положення. Серце б'ється 140 ударів за хвилину. Раптом з'являється тінь — це вакуумна крюкетка. Вона наближається до дитини, яка намагається відсунутися від неї і виконує активні панічні рухи. Її рот відкритий, серце б'ється швидше. Дитина відчуває смертельну небезпеку. Та ось плідний пузир прорвано, навколоплідна рідина вийшла, вакуум-крюкетка досягає тіла ще живої дитини. І знову дитина відкриває широко рота, ніби в передсмертному німому крику. Під дією тиску вакуум-крюкетки спочатку відриваються ніжки, потім маленьке тільце, залишається тільки голівка, яка надто велика, щоб її можна було видалити з матки — для цього лікар використовує інструмент на зразок кліщів, щоб ними обхопити і роздавити голівку дитини.
Фізичні та психічні наслідки аборту
Жодний аборт не минає безслідно. З абортом пов'язано понад 100 фізичних ускладнень:
- безпліддя, кровотечі
- викидні чи передчасні пологи під час наступних вагітностей
- загроза позаматкової вагітності
та психічних:
- депресія, почуття вини, жаль, нервові збудження, статеві розлади, розлади сну
- порушення спілкування з іншими людьми
- втрата пам'яті
- різка зміна особистості
- схильність до наркологічних захворювань.
Ці наслідки позначаються не тільки на матері ненародженої дитини, але й на її батькові.
Можна виділити три групи жінок, які йдуть на цю варварську процедуру:
1.Сексуально неграмотні підлітки — молоденькі дівчата, що недавно пізнали "доросле" життя. Як правило, вони цілком залежні від батьків і соціально не cпроможні. У дівчат- підлітків 15-17 років 75% вагітностей закінчуються абортом. Переважно це стається тому, що дівчата бояться покарання з боку батьків.
2.Жінки у так званій безвихідній ситуації. На аборт їх штовхає незапланована вагітність, яка виникла у випадку неефективності таблеток, зґвалтування, при неможливості зберегти вагітність у зв'язку з хворобою, смертю або розлученням із чоловіком; відсутність соціальних умов.
3.Жінки, що свідомо використовують аборт, як запобіжний засіб від подальших вагітностей.
Церква про аборти
Єдність у ставленні до абортів ми знаходимо у всіх релігіях світу. Як би там не було, діти у всі часи народжувалися тільки на щастя. Це така сама правда, як і те, що в нас завжди були тяжкі часи, але наші предки мали завжди по багато дітей. Наші бабусі та дідусі не боялися навіть під час війни народжувати і піднімати на ноги наших батьків. Вони не робили абортів і не залишали малечі в дитячих будинках ні за яких обставин. Ні наших батьків, ні нас не викинули, а виростили в умовах набагато складніших, ніж сучасні. Ми ж винищуємо дане Богом, хоча тільки Він знає, як складеться наше життя і для чого Він нам робить такий подарунок. Діти—завжди благословення від Бога.
Коли християни на практиці зіткнулися з цією проблемою, вчителі віри однозначно проповідували: будь-які дії проти зачатого людського життя є беззаконням. "Хто не хоче мати потомства, — писав близько 200 року Климентій Александрійський,—той взагалі не повинен женитися, аніж через непомірковане пожадання до насолоди мав би стати дітовбивцею". Тому в Римському праві в разі засудження на смерть вагітної жінки передбачалося відстрочення кари на час після пологів. Право забороняло приносити в жертву тварин, коли ті виношували своє потомство, бажаючи завчасно покласти край легковажності тих, хто зазіхає на людське потомство.
Святий Василій Великий навчає: "Жінка, яка свідомо вбиває плід, підлягає такій самій карі, як за вбивство. Не нам належить дошукуватися, чи плід вже був сформований, чи ще був аморфний. Бо в цьому разі справедливості вимагає не тільки істота, яка мала народитися, але й той, хто спричинив їй зло, бо, як це часто буває, жінки вмирають від таких процедур. До цього додається вбивство плоду, а це вже друге вбивство, принаймні в намірі тих, хто наважується на такий крок. Однак тим жінкам не треба затягувати покуту аж до смерті, вони повинні отримати виміряну їм покуту на 10 років".
Навчання Церкви стосовно цієї проблеми не змінилося, оскільки мова йде про найвищу цінність — цінність людського життя. Жодні обставини, жодна мета чи закон на світі ніколи не зможуть зробити прийнятним те, що само в собі є негідним, бо суперечить Законові Божому, який записаний у серці кожної людини, пізнається розумом і проголошується Церквою. Людське життя від самого зачаття цілковито довірене матері, яка про нього дбає та ним піклується, але часом драматичні ситуації чи егоїстичні переконання можуть змусити жінку до знищення життя, яке вона виношує у собі. Однак було б несправедливим скинути всю відповідальність за аборт на матір, тому що часто біля неї є й інші особи, відповідальність яких можна вважати такою самою, а іноді навіть більшою, ніж самої матері. Може бути винним батько дитини, який безпосередньо примушує матір до аборту або робить це у непрямий спосіб: залишає її під час вагітності наодинці з проблемами, нерідко дуже серйозними. Не слід забувати також і про натяки та співучасть, що походять від рідних, близьких та друзів, які деколи роблять це в ім'я пошани, доброго імени, жіночої свободи. І нарешті, остання та велика відповідальність лежить на лікарях та медсестрах, які безпосередньо виконують аборт.
Аборт після насильства. Людське життя повинне бути дарованим з любов'ю, але часом може статися, що життя є плодом насильства. Дитина, навіть якщо вона зачата в досить драматичних умовах, є цілком невинною, і її життя слід оберігати як і будь-якого іншого невинного створіння. Жінка, котра зазнала на собі насильства, не може діяти насильно супроти життя дитини, яку носить у собі: не можна примножувати жорстокості. Обов'язок церковної спільноти — підтримати жінку, постаратися не знищити це невинне дитя.
Аборт є порушенням однієї з 10 Заповідей Божих— "Не вбивай" (п'ята заповідь). Недарма ж за цей гріх винуватець у Слові Божому піддається прокляттю. "Проклятий, —говориться, — хто таємно убиває ближнього свого. Проклятий, хто бере підкуп, щоб убити душу і пролити кров безневинну" (Втор. 27, 24-25); "...убивців, і розпусних... пай їх в озері, що горить вогнем і сіркою" (Од. 21, 8). І в житіях святих, і в сучасній історії людства ми знаходимо безліч звісток про те, якими муками совісті за скоєне людиновбивство Господь карає убивць ще в цьому житті.
Питання:
— Чи можна замолити гріх аборту?
Гріх аборту дуже важкий. У давні часи жінку за це відлучали від Церкви на все життя, але пізніше зробили полегшення — на двадцять років. Гріх стає важчим ще й тому, що діти залишилися нехрещеними, і життя їх на тому світі гірке.
— Тобто прощення немає ?
Отці Церкви вчать, що покаяння повинно бути рівносильним гріхові. Якщо людина щиро кається, Бог дає прощення, але потрібно пам'ятати приклад св. Ап. Петра, який кожного ранку, як тільки чув спів півня, плакав і щиро каявся за своє відречення, тому потрібно все життя каятися і пам'ятати про скоєне.
— Що робити, якщо вагітність настала в результаті зґвалтування ?
При зґвалтуванні вагітність зазвичай не настає. Це випадок поодинокий, унікальний. Але припустимо, що жінка завагітніла. По-перше, дитя все одно не винне, що воно ніким не планувалося. По-друге, часто в зґвалтуванні буває винною сама потерпіла — через нескромний одяг, поведінку, безпечність, непослух старшим і тому подібне. Багато різних вчинків складаються в одну трагічну ситуацію і приводять до такого результату. Якщо дитя небажане, можна народити і віддати сім'ї, яка не може мати дітей, або в дитячий будинок. Отже, немає ніяких причин убивати дитя.
—А якщо відомо, що народиться хвора дитина ?
І в такому випадку потрібно народити: а що, коли лікарі помиляються? Що це взагалі за проблема — народиться хворий? Хворі люди також потрібні державі. Вони викликають милосердя, вчать любові до ближнього. Якщо не буде хворих, старих, ми станемо черствими, безсердечними егоїстами, які дбають лише про себе. Присутність таких людей потрібна. Господь вибирає, кому дати цей хрест — хвору дитину.
Так що ж таке в підсумку аборт?
Висновок
Безмовний крик зарізаних немовлят стоїть над нашою країною, де дітей убивають мільйонами! Ми перетворилися на націю дітовбивць. Люди намагаються будувати своє благополуччя на крові своїх дітей! Де ж благополуччя? Замість нього — гнів Божий! Кров безневинно убитих немовлят волає до Бога про помсту!
Кров цих немовлят падає на весь рід убивці. Майже всі батьки стали вбивцями. Вбивство жахливе не лише саме по собі. Жахливішим є те, що воно стало звичайною справою, до якої всі звикли. Україна стала країною вбивць, до того ж убивць, які не усвідомлюють, що вони коять. Кількість дітей, що загинули в утробі матері, на сьогодні перевищила втрати нашого народу в усіх війнах, разом узятих. Ставлення до дітей у нас, як до кошенят: якщо потрібні — залишити, якщо ні — утопити. Дивний парадокс: до матері, що народила і вбила дитину або викинула на смітник, ми відчуваємо огиду, ми самі готові вбити її, а іншій, котра зробила те ж саме, але в операційній, несемо квіти, цілуємо її, вітаємо з "одужанням"...
Абортарій — це приміщення, що наповнене страхом і холодом… хоча скрізь стерильна чистота, усе блищить, але тут панує дух смерті. У центрі кімнати зазвичай розміщено стіл, на якому розкладені інструменти. У кріслі лежить жінка, яка зважилась на цей відчайдушний крок…. зараз вона тремтить від страху і не бачить іншого виходу із ситуації, що склалася. До неї підходять кати в білих халатах: лікарі— анестезіолог і гінеколог, а також вірна помічниця - акушерка.
За декілька хвилин крюкетка (зроблений у вигляді петлі і загострений з одного кінця медичний інструмент) входить у лоно жінки і рухається слідом за плодом, чіпляється за якусь частину зародка, відрізає її і витягає назовні, .усе це супроводжується шаленим болем… Лікар рухається наосліп.. .Яку частину тіла маленького чоловічка відрізають першою— рученя, ніжку чи, може, голову? Адже цілою крихітку дістати не завжди можливо. Якщо прислухатися, то можна почути хрускіт кісток, які безжалісно ріже і ріже все та ж крюкетка. Імовірність того, що цей медичний інструмент може поранити і внутрішні органи жінки, дуже велика.
Треба пам'ятати, що аборт — не тільки великий гріх, але й величезний стрес для жіночого організму, це також штучне переривання вагітності, яке зумовлює безпліддя.
Що спонукає жінок робити аборт? Причин може бути багато і різних — як захист диплома, навчання, іспити, написання дисертації, так і інші — покинув коханий, "підзалетіла" від першого-ліпшого, настав час подорожувати на відпочинок до моря, жінка не має свого житла або належного фінансового забезпечення... Причина може бути і банальною — матері зараз просто не до народження маляти... Є й серйозніші аргументи: чоловік примушує, свекруха наполягає, робота не дозволяє і т. ін. Але зрозумійте: ніякі аргументи не можуть виправдати убивство, тим більше рідної дитини!
Діти важливіші за будь-яку кар'єру, навчання, чиюсь думку, вони важливіші за все на світі. Бог дав саме жінці здатність народжувати дітей. Велике щастя бути мамою. Перше слово, яке злітає з вуст маляти, — це "ма-ма!"... і тільки матері можуть подарувати необхідну дитині ніжність і любов.
З перших днів вагітності у жіночому організмі поселяється маленька істота, в яку Великий Бог вселив безсмертну душу. Нехай вона ще зовсім малюсінька, але воно жива. Зараз ще маленька, ще не сформована як людина і цілком залежить від своєї мами, ще крихта, яка не може нічого сказати, не може висловити свою думку, але вона любить свою неньку, сподівається на неї, вірить у її захист і любов.
І як би важко нам не було, через що б нам не довелося пройти, знайдемо силу виростити дитину, навіть якщо ми самі, навіть, якщо кризова ситуація. У нас усе одно все буде як треба, адже ми — жінки, ми майбутні мами! Не варто брати на себе страшний гріх— убивство власної дитини. Це несе з собою не тільки безліч страждань та жалю, але й потягає інші наслідки, яких не можна виправити згодом…
Не вбивайте своїх майбутніх дітей! Любіть їх і даруйте їм радість! Якщо коли-небудь уже хтось зробив цей гріх, але щиро шкодує і кається, то нехай знає, що Бог бачить його серце. Нехай звернеться до Нього з проханням простити в ім'я Ісуса Христа, що вмер за УСІ гріхи, і Він простить, очистить серце і звільнить від провини й осуду. Бог любить нас і дає життя!
Хотілося б, щоб цей матеріал, який ми для вас підготували, хоча б для когось стало своєрідним дороговказом у житті, допоміг відвернути ще одне вбивство крихітного створіннячка, яке в майбутньому може принести стільки радості і посмішок у ваш дім...
Почуйте голос своєї ще не народженої дитини. Не позбавляйте її права побачити цей світ у всій його красі. Адже життя — це найцінніший Божий дар, який і без того так легко втратити...
