Без правди - важко...

Слава IcycyXpucmy!

Шановна редакціє!

Не хотілося б, як то кажуть, копирсатися у болючій рані, аби ще більше її не роз'ятрювати, але часом доводиться... Бо без правди — важко. Це я з приводу прямого ефіру духовенства УГКЦ 11 жовтня і його повтору 12 жовтня на Львівському телебаченні. Що ж, найлегше всі негаразди списати на "агентів Москви, які мають намір зруйнувати нашу Церкву". А от для більшості людей очевидним є інше: талантом натхненного руйнування не гірше здатні володіти також і зовсім, здавалося б, безагентурні — свої, рідні патріоти... Українська історія це неодноразово доводила і доводить.

... Проходячи якось з однією своєю знайомою попри паркову зону, в обуренні звертаю її увагу на купи сміття уздовж занедбаних, колись мальовничих алей. Вона відвертає голову: "Не дивися туди... Нащо собі псувати настрій?" Виходить, можна з головою загрузнути у смітті і вважати, що його нема, що бруд тебе зовсім не торкається. Бо й справді: адже наразі лагідно світить сонце, зеленіють дерева... Відвернув голову, заплющив очі — і немає проблеми... Немає пляшок під ногами, об які раз у раз спотикаєшся, немає вивісок на кожному кроці "Гральні автомати", немає наркоманів, алкоголіків, не курять юнки, не лунають з їх уст суцільні словесні покручі, а то й мати... Немає, одне слово, ніякого зла (бо ж говорити про нього не пасує — це якось некультурно, неестетично...), а про гріх ліпше взагалі не заїкатися — засміють. То, може, й пекла вже нема?..

Станеш говорити з кимось ніби небайдужим до долі рідної Церкви, як тут же цей "небайдужий" гарячково відмахується, намагаючись перевести розмову на щось інше — нейтральне чи другорядне: "Ой, та де би в тото хотілося вникати?!" Як тут не згадати слова героя Мела Гібсона з його чудового фільму "Теорія змови": "Ми перебуваємо у змові проти себе самих"!..

Під час того телеефіру пролунала бадьора заява священика (до речі, не просто священика, а досить неостанньої людини в керівництві Львівській архієпархії УГКЦ) про нібито небувалий розквіт нашої Церкви. Це було сказано з такою гордістю! А мені від цього стало дуже сумно...

Коли в суспільстві б'є через край негатив: процвітають розпуста, аморальність, корупція, здирництво, наркоманія, алкоголізм, рекордна (найбільша в світі!) чисельність вбивств ненароджених дітей, коли прогресує деградація нації і триває фізичне вимирання самого народу— невже можливо, аби на цьому фоні Церква також процвітала?! Це неймовірно! Розквіт Церкви — це морально здорове, високодуховне суспільство, це щасливі і багаті душею, добрі й милосердні громадяни, чесні, совісні і відповідальні політики. Та й хіба Христос установив Церкву для того, щоб Вона "процвітала" на землі?! — "Як Мене переслідували, так і вас переслідуватимуть...". Її завдання — відважно боротися з вадами і недосконалістю цього гріховного упалого світу, опам'ятовувати безбожних зажерливих і цинічних магнатів, самовіддано працювати для освячення людських душ, вести їх до спасіння... Про які моральні здобутки народу можна говорити, якщо модерні священики "встидаються" нагадувати своїм парафіянам про елементарне — пристойний одяг? Не кажучи вже про кардинальніші речі. А хвалитися уявним процвітанням в обставинах, що склалися —не знаю, чи доречно...

Тож не одній мені, гадаю, є незрозумілим: який розквіт у даному разі мався на увазі?.. Очевидно, у мене якісь не такі окуляри... Прости, Господи!

... 16 жовтня у храмі Святих Верховних Апостолів Петра і Павла на Рясному-1 у Львові при виставлених Найсвятіших Тайнах відправилася урочиста подячна Свята Літургія за дар священства. Її відправили семеро молодих священиків Братства Святого Священномученика Йосафата, які рівно рік тому цього дня отримали ієрейські свячення. Вірні Святої Унійної Традиції разом зі своїми духовними наставниками молилися за священичі і монаші покликання в українському народі, жертвували Святе Причастя у цьому наміренні, дякували Божому Милосердю і Найсвятішому Серцю Ісусовому за встановлення Святої Тайни Священства. А після Служби Божої спільною молитвою на вервичці вшанували Пречисту Діву Марію — Матір священиків. На цю молитву вірні збираються кожного вечора, адже жовтень у Католицькій Церкві — місяць особливого почитання Матері Божої, Цариці Святої Вервиці.

На завершення всі з глибини серця заспівали подячний гимн святого Амвросія Медіолянського "Тебе, Бога, вихваляєм..." і, звичайно — радісне "Многая літа"...

Знаю, що вірні Св. Традиції вважають своїм обов'язком неустанно засилати до Всемогучого Бога ревні молитви за ласку Святого Духа для своїх священиків, жертвувати в їхньому наміренні строгі пости, добровільні покути, прощі... Про це не вчать у модерних церквах. Тож потрібно подвоїти, потроїти, подесятерити наші благання за добрих і святих душпастирів, адже посиленої молитовної підтримки в цих безбожних часах потребують усі священики — і молодші, і старші, і провід УГКЦ, і наші недоброзичливці...

Пам'ятаю, не так давно у нашому журналі була надрукована чудова молитва святої Терези від Дитятка Ісуса за священиків. А таких перлин — як канонічних, так і об'явлених Господом та Пресвятою Богородицею — у скарбниці Святої Католицької Церкви дуже і дуже багато. Пропоную нашим вірним дві молитви зі своїх щоденних духовних практик. Обидві вони, згідно з папськими декретами, наділені благодатними відпустами. Першу молитву пощастило знайти у книжці "Пресвяте Серце Ісуса і священство" французького автора, яку в двадцятих роках минулого століття українською переклав Блаженний Владика Перемиський Йосафат Коциловський (ця книга, як і багато інших безцінних джерел, є у бібліотеці нашої Традиційної Семінарії Непорочного Серця Матері Божої Фатімської). Друга — це моя безперервна "Новенна за Церкву Христову" з книжечки "Дев'ятниця до святого Партенія" (видавництво отців Василіян "Місіонер", Жовква — 2004). Вірю у силу цих молитов. Подаю їх зі збереженням правопису.

Слава Ісусу Христу!

Любов ГОРБЕНКО, м. Львів

 

МОЛИТВА ДО ІСУСА ХРИСТА, ВІЧНОГО СВЯЩЕНИКА

Ісусе, вічний Божий Архієрею, Ти, що у своїй безграничній любови до людий, Твоїх братів, схотів єси, щоби з Твого Пресвятого Серця вийшло христіянське Священство, зволь ласкаво і найдальше зливати на Твоїх священиків животворні струї своєї безконечної Любови.

Жий в них і зміни їх так, щоби вони були Тобою; зроби їх Твоєю ласкою здатними знарядами свого милосердя; ділай в них і через них та зроби так, щоби вони, приодіті в Тебе, через вірне наслідування Твоїх Божих чеснот, у Твоїм імени і силою Твойого Духа вели дальше успішно діло спасення світа, котре Ти сам довершив.

Божий Відкупителю душ, поглянь, як численні є ще ті, котрі остають у блуді; почисли тих своїх невірних овечок, що стоять над вічною пропастю; зглянься на ті товпи вбогих, голодуючих, нуждарів і немічних, що гинуть опущені.

Прийди до нас наново через Твоїх священиків! Воплотися наново в них; ділай через них і перейди так наново через цей світ, навчаючи, прощаючи, потішаючи та відновляючи святі звязи Любови межи Серцем Бога і серцем чоловіка. Амінь.

 

НОВЕННА ЗА ЦЕРКВУ ХРИСТОВУ

(За милосердя для людей усього світу)

В єдності з Непорочним Серцем Марії поздоровляю і адорую, о Ісусе, святу Рану Твоєї правої Руки. Через цю святу Рану поручаю Тобі всіх священиків Твоєї Святої Церкви. Дай їм, Ісусе, силу Духа сповняти Твою Святу Жертву і полум'я Твого Божого Милосердя, щоб вони могли й надалі роздавати ласки вірним душам.

Слава Отцу і Сину і Святому Духу, і нині і присно і во віки віков. Амінь.

Поздоровляю і адорую святу Рану Твоєї лівої Руки. Через цю святу Рану поручаю Тобі, Ісусе, всіх єретиків і невіруючих, тих найбідніших, котрі Тебе не знають, і з огляду на ці душі зішли, о Ісусе, багато добрих працівників у Твій Виноградник, щоб всі вони знайшли дорогу до Твого Найсвятішого Серця.

Слава Отцу і Сину і Святому Духу, і нині і присно і во віки віков. Амінь.

Поздоровляю і адорую святі Рани Твоїх святих Ніг. Через ці святі Рани поручаю Тобі, Ісусе, затверділих грішників, котрі люблять більше світ, ніж Тебе, а особливо поручаю Тобі тих, котрі мусять розстатися з земним життям. Не дозволь, о Найдорожчий Ісусе, щоб Твоя Дорогоцінна Кров була для них змарнована.

Слава Отцу і Сину і Святому Духу, і нині і присно і во віки віков. Амінь.

Поздоровляю і адорую святі Рани Твоєї Найсвятішої Голови. Через ці святі Рани поручаю Тобі, Ісусе, ворогів Церкви та всіх, що завдають Тобі криваві рани і переслідують Тебе у Твоєму Містичному Тілі. Прошу Тебе, Ісусе, наверни їх і поклич, як покликав Савла і вчинив з нього Павла, щоб якнайшвидше настало одне стадо і один пастир.

Слава Отцу і Сину і Святому Духу, і нині і присно і во віки віков. Амінь.

Поздоровляю і адорую Рану Твого Найсвятішого Серця. Через цю святу Рану поручаю Тобі, о Ісусе, мою душу і всіх тих, за кого хочеш щоб я молився (-лася), особливо за всіх терплячих і пригнічених, за всіх переслідуваних і опущених. Уділи, о Найсвятіше Серце Ісуса, всім Твого світла і Твоєї ласки, наповни нас всіх Твоєю Любов'ю і Твоїм правдивим миром.

Слава Отцу і Сину і Святому Духу, і нині і присно і во віки віков. Амінь.

Отче Небесний, жертвую Тобі через Непорочне Серце Марії Твого Наймилішого Сина, а також і себе разом з Ним, у Ньому й через Нього, згідно з Його волею і в імені всіх створінь. Амінь.