Слава Ісусу Христу!
Дорога редакціє!
… Років три чи чотири тому довелося мені разом з п. Ганею Куць, вірною Св. Традиції, поїхати у справах у Винники. Там ми завітали до родини п. Богдана і п. Ганни Дзьордзь, які живуть разом із сином Іваном та невісткою Наталею. Вони вже давно є парафіянами нашої традиційної церкви Святих Верховних Апостолів Петра і Павла, що на Рясному-1. Родина прийняла нас по-християнськи дуже тепло. Ми довго розмовляли на вічну і завжди для нас актуальну тему: про Господа Бога і Його Святу Матір – Пречисту Діву Марію. Непомітно сплив час нашої зустрічі, пора збиратися додому, пора прощатися. Та враз господарі, піднесені на дусі, затримали нас, кажучи: “Ой, не йдіть ще, будь ласка, ми хочемо поділитися з вами нашою великою радістю”. Судячи з поведінки господарів, ми зрозуміли, що йдеться про щось сокровенне, радісне і велике. Нас завели до сусіднього покою – і ми стали непорушно, мов зачаровані, без звуку і мови. Покій був прибраний і оздоблений, як капличка. Там стояли дві чудові великі фігури Ісуса Христа і Пречистої Діви Марії. Все було облаштоване з любов’ю до Бога – у вишивках, квітах. Неважко було зауважити, що це сімейна каплиця, що родина збирається тут на спільну молитву. Вбігла маленька внучка господарів – маленька Марічка. Впала на коліна і, склавши ручки перед собою, почала ревно, по-дитячому молитися. Господь Бог вислухав їх молитви і згодом благословив онуком Іванком. Перебуваючи там, ми з п. Ганею справді пройнялися великою радістю, відчули, що ми діти одного Бога-батька і однієї Пречистої Діви Марії – мами, тобто що всі ми діти однієї Божої родини. Нас єднала наша Свята Віра.
На зворотньому шляху додому ми з п. Ганею не могли натішитися, як малі діти подарунками від святого Миколая. Це для нас справді був великий подарунок і велика радість. Ми ще довго ходили під враженням, радіючи, що є ще ревні, практикуючі католики, у яких Господь Бог і Пречиста Діва Марія займають перше, видне і почесне місце в житті. Напевно, небо тішилося разом з нами.
Хочемо подякувати Божому Провидінню, що запровадило нас до Винник, і ми мали щасливу нагоду розділити направду велику радість із родиною Дзьордзь.
Дуже хотілося, щоб у кожному помешканні, кожному людському серці і душі було відведене місце для Бога.
Шановна родино Дзьордзь! Хай благословить Вас Господь Бог і Пречиста Діва Марія і ви єднають Вам всіх ласк, які потрібні у Вашому житті.
А для всіх нас цей приклад – нагода замислитися на тим:
– Чи можемо і хочемо ми поділитися з іншими своєю духовною радістю?
– Чи маємо у своєму помешканні місце для усамітнення з Богом?
– Чи вміємо поставити духовні цінності вище матеріальних?
