Перед Богом (вірш)

Господи, я не знаю, чому і навіщо так сталося:
Розчинилися двері — і вибіг дитячий мій плач,
Наче світу замало малого й великого галасу,
Наче світ цей — уже не Господній, а наш?...

 

Приспів:
Запитанням грішу,
І прощення прошу,
І спасибі кажу Тобі, Господи.

 

Господи, я не знаю, чому і навіщо під небом цим
Пустирище зорав, і засіяв, і виростив хліб –
Наче грунту Тобою просвітлені темнощі
Не належать Тобі на Твоїй же землі?
Приспів.

Господи, я не знаю, чому і навіщо, тут стоячи,
У сльозах весь, співаю — то голосно, то у душі,
Наче пісню, якій замість мене так боляче,
Не зродив Ти для нас у вселенській тиші?
Приспів.

 

Богдан СМОЛЯК, член Національної Спілки письменників України