Пресвята Богородиця є не тільки нашою Учителькою, Посередницею і Матір’ю, але також і Царицею. А тому, що Вона в пониженні і терпінні Сина Божого брала активну участь, тому і в Його вивищенні і славі також мала брати участь. І як Ісус Христос є Царем всесвіту, а Йому підвладне все, що є на небі, на землі і під землею, подібно і Марія є Царицею неба і землі, а Її престіл є біля підніжжя Христового престолу. Справді, Вона є великою Царицею, повною гідності і величі, краси і блиску, милосердя і добра, сили і слави.
Яко Богородиці і Цариці, належиться Марії після Божої честі найвища честь. Віддати ту честь є обов’язком всіх християн, бо сам Бог вшанував Найсвятішу Діву і нам наказав Її вшановувати. Бог Її вибрав ще від віків на Матір Свого Сина і Посередницю, вчинив Її вільною від гріха, щедро обдарував скарбами неба, наповнив своєю ласкою і відзначив післанництвом архангела. А коли Марія стала Богоматір’ю, то Сам Син Божий був Їй послушний, шанував Її як Матір, зробив на Її просьбу перше чудо, з хреста повірив Їй опікуватися Церквою, з тілом і душею взяв Її до неба і підніс на трон слави, небу і землі наказав стати біля Її підніжжя і визнати Її за свою Царицю.
Такої прослави Марії жадає від нас Сам Бог. Бо якщо кивот Старого Завіту Бог оточив такою пошаною, що ніхто не міг до нього приступити, хоч у тому кивоті були тільки таблиці завіту, манна і палиця Арона, то наскільки більшої пошани Бог вимагає для Кивоту Нового Завіту – Марії, яка принесла світові Законодавця, дала правдиву манну, Хліб життя, і сама була тією розквітлою палицею, яка зродила благословенний плід, Ісуса Христа.
Та честь і пошана Марії є дорогою для Ісуса. Бо якщо цар Соломон побіч свого трону посадив на другому троні свою матір, Ветсавію, щоб із ним ділила його славу і владу, то тим більше Ісус Христос вчинив щодо Своєї Матері.
Адже по славі Отця честь Матері була Ісусові найдорожчою. Погордити Марією – означає погордити Христом, а це сьогодні справджується у сектах, які, відкинувши набожність до Пречистої Діви Марії, втратили віру в Божество Христа.
Та честь і слава Марії є дуже важливою у житті Церкви, бо між Марією і Церквою існує тісний і таємний зв’язок, звідси легко можемо зрозуміти, з одного боку, турботу Церкви про честь Марії, а з другого – зусилля диявола, щоб відірвати вірних від того вшанування. В нинішній час, коли байдужість і недовірство віддаляє багато душ від Бога, єдиним із найкращих середників до навернення заблуканих овець є поширення честі і слави Пречистої Діви Марії, і цього середника вживає сьогодні Господь Бог. Хто ж не знає про чуда Божої ласки в Люрді, Фатімі і т. д.? Ця прослава Марії є давньою як християнська релігія і всесвітньою – як Св. Церква. Перейди цілий світ і де почуєш, що вимовляють Ім’я Ісуса, там також із пошаною вимовляють ім’я Марії. Всі віки вшановують Її, всі народи схиляються перед Її престолом, називають Її своєю Владичицею, Царицею і Матір’ю, віддаючи під Її опіку свою віру і Батьківщину, а до них належить і наш народ. Князі і царі на Її честь будували прекрасні святині, священики приносили в жертву свої праці і натхнення, вчителі Церкви присвячували свої мистецькі твори, багаті жертвували своє золото, а бідні – свої слези, молодь – квіти, люди похилого віку – свої молитви на вервиці, душі, посвячені Богу, – свою невинність і дівоцтво. Всі заносять до Неї свої покірні молитви, зворушливі пісні і приємні жертви. О Маріє, піднеси свої очі і подивися: ото цілий світ зібрався біля підніжжя Твого престолу, всі народи прославляють Твоє ім’я, очі всіх звернені на Тебе, всі серця підносяться до Тебе.
Та прослава Марії, врешті, і для нас є надзвичайно важливою і корисною. Бо не тільки Вона приносить нам найсолодшу потіху, не тільки уділяє нам щедрих ласк, а що більше – є однією з ознак, які запевнюють нас про вибрання до небесної слави. “Є то, – каже св. Вернард, – знаком Божого вибрання до слави, кого Марія любить”. “Хто той знак носить, – каже св. Бонавентура, – буде записаний в Книгу життя”. Інші вчителі духовного життя твердять, що хто покірним і чистим серцем служить Марії, той є певний неба, так якби вже був у небі. Тому слушно Святі Отці вкладають в уста Найсвятішої Діви Марії такі слова: “Щасливий чоловік, що мене слухає, що день у день біля дверей моїх чуває. Бо хто мене знаходить, той життя знаходить і осягає від Господа ласку” (Прип. 8, 34 - 35).
Але як маєш ту честь віддавати? Наслідуй, взивай, люби і вірно служи Марії.
