(Фізіологічний аспект)
Людина переважно забуває, з якою метою створив її Господь, до якої діяльності покликав та якими дарами збагатив грішні, проте все ж безсмертні душі. Саме тому багато хто намагається взяти від життя практично все, втрачаючи орієнтацію у напрямках добра і зла. Пірнути з головою у земні розкоші, пізнати схильності свого тіла, насолодитися митями гомінкої слави і жити лише для особистої втіхи – це означає бездумно й егоїстично присвятитися темним сторонам життєвої реальності, не зробивши найменшої спроби звернутися до вічних Христових цінностей. Без сумніву, таке життя не є повноцінним, воно викривлене і хворобливе, бо позбавлене найголовнішого – надії на зустріч із Всевишнім Творцем після смерті. Чомусь так важко зрозуміти кожному, що людину створив Господь, тому вона цілком належить Найвищому Розумові та колись буде тримати звіт за прожиті дні. Коли людина розкошує, нехтує іншими, свідомо нищить своє здоров’я поганими звичками чи нівечить своє тіло, вона цими діями підносить руку на Милосердного Бога, тобто чинить гріх. До таких гріхів належить і так зване “мистецтво потворності” – пірсинг, яке можна вважати безглуздою життєвою розвагою і прямим зневажанням Бога.
Пірсинг – сигнал небезпеки, однак людей це чомусь не лякає
У багатьох може виникнути запитання: невже почепити на своє тіло кілька грамів залізяччя – це так погано, адже навіть із пірсингом можна прославляти Бога? Безперечно, молитись до Творця потрібно за будь-яких обставин і власного становища, бо Він чекає і любить кожного навіть із залізом на тілі. Але варто розважити на здоровий глузд: як можна розмовляти з Богом, поначіплявши на себе різноманітні металеві псевдоприкраси, скажімо, на язиці чи губах? Під час молитви людина має бути сама покора і скромність, адже її вислуховує Добрий Батько, що зрозуміє і пробачить. Тому стояти перед Богом із пірсингом – соромно і навіть неетично, адже людина в такому разі не пошановує власного тіла, яке створив Господь. Це моральний підхід до використання пірсингу. Проте дана проблема є багатоаспектною. Пірсинг шкідливий не лише морально, а й фізично та психічно. Факт, що використання нестерильних інструментів під час проколювання шкіри спричиняє гепатит, правець, туберкульоз та навіть ВІЛ-інфікування, – не новина для сучасної молоді. Але відомо, що більшість звикла жити за принципом: правила існують для того, аби їх порушувати. Тому молодь, марнуючи час, поспішає у спеціальні салони краси (хоча яка ж ту краса?!), щоб вздовж вуха почепити часом і кільканадцять сережок. Молода людина терпітиме навіть біль, серйозно ризикуватиме здоров’ям, але все-таки порушить правило і християнської моралі, і фізіології, щоб похизуватися перед іншими своєю “стильністю”.
Нерідко неприємна і небезпечна процедура проводиться у домашніх умовах і до того ж без участі фахівця. Саме тут існує ризик назавжди позбутися здоров’я, оскільки під час проколу не виключена ймовірність пошкодження нерва та виникнення тривалої кровотечі. Проколюючи вушний та носовий хрящ, можна занести інфекцію, яка спричиняє відпадання верхньої частини загину вуха. Прикріплювання цвяшка в носі може викликати зараження, яке передається кровоносними судинами до головного мозку. Низку фізіологічних проблем створює і ротовий пірсинг, адже від нього зменшується чутливість язика, смакових властивостей, стираються зуби, починається надмірне слиновиділення, вражаються ясна, стає досить важко пережовувати і ковтати їжу, погіршується дикція і ускладнюється дихання. Тож чи варто свідомо створювати собі такі труднощі, щоб потім жалкувати за скоєним до кінця життя? Натомість варто реально проаналізувати наслідки “мистецтва потворності”. Достатньо лише одного проколу, до прикладу, вуха, щоб впустити до свого тіла зловісну чуму ХХ століття – СНІД. Виходить, що людина заради пірсингу здатна навіть поставити на все своє подальше життя тавро хвороби. Хіба ж це не безглуздо?!
Тіло належить Богові, а людина все більше прагне бути його царем.
Пірсинг суперечить засадам теології тіла, яке має конкретне призначення – бути містилищем Святого Духа та продовжувати земний рід. Прикріпити на власному тілі метал – означає вільно володіти тілом, використовуючи його на свій розсуд не за призначенням. Отож, відповідності між тілесним храмом Святого Духа і купкою заліза фактично немає. Сережка, наприклад, на брові, губі чи пупку аж ніяк не відповідає образові справжнього християнина, який носить у своєму єстві Божественний Дух. На жаль, цього не прагнуть зрозуміти, як не дивно, навіть люди культури та мистецтва, зокрема артисти шоу-бізнесу. Їх невластивий зовнішній вигляд – чи не найпоширеніший спосіб спровокувати пересічних осіб на використання пірсингу.
Сьогодні існує кілька різновидів “мистецтва потворності”. Найпоширеніший вид – проколювання вух, однак останнім часом зростає кількість охочих похизуватися пірсингом на язиці – звичайно, без застанови над шкідливими наслідками цієї операції. Перш за все, проколювати язик – процедура неприємна і болюча, під час якої може виникнути також і тривала кровотеча. По-друге, коли рана заживає, доводиться уникати надто холодної, гарячої чи кислої їжі, щоб не допустити подразнення. Крім цього, після проколу язика деформується і стає нечітким мовлення людини. У рані, що заживатиме ще довший час, можуть спалахнути запальні процеси, а в ротовій порожнині можливе набрякання, через яке ускладнюється дихання. Це навіть загрожує життю. Шкідливий також і пірсинг соска, особливо для дівчат та жінок, адже під час проколу його можна травмувати, що зробить неможливим годування грудьми немовляти. Не менш загрозливий і пірсинг брів, де розташовані нервові закінчення. Під час проколу брови, що є дуже болісним і копітким, ймовірна навіть втрата зору, особливо якщо прокол здійснює не фахівець. Легко піддається впливу різних інфекцій і проколювання пупка, який заживає до сімох місяців. Серед різновидів цього, з дозволу сказати “мистецтва”, досить поширеним є інтимний пірсинг, тобто прикріплювання металевих речей різноманітних форм та символіки на статевих органах. Зрозуміло, що такі дії людини суперечать християнській моралі, адже нівечать подароване Богом тіло. Крім цього, інтимний пірсинг супроводжують численні інфекції, запальні процеси. Він може перешкоджати природному зачаттю нового життя, що є одним із найбільших завдань людини. Такі жертви заради псевдокраси необґрунтовані й аморальні, адже робити пірсинг – це піддаватися жорстким експериментам на власному тілі та власній психіці.
Отож, чи можна вважати пірсинг чимось вишуканим, привабливим та незвичним? Свідома людина, яка охрещена в ім’я Христа і знає хоча б основи християнської моралі, спроможна належно збагнути всю шкідливість цього “мистецтва потворності”. Поширення пірсингу пояснюється бездумним наслідуванням інших. Аби уникнути цього, потрібно залишатися самим собою, бути впевненим і розважливим у своїх життєвих кроках і наслідувати Христа, який є ідеалом правдивих загальнолюдських цінностей.
*Закінчення. Початок див.: № 5 (40), 2008
