Подорож у країну вроди

Приводом до замовлення цієї статті стала не вельми приємна причина, а саме: розпач однієї мами, в організмі 20-річної доньки якої (єдиної дитини в сім’ї…) при ретельному медичному обстеженні виявили цілу низку хімічних речовин різного походження, серед яких і відбілювачі, і пральні порошки, і фарбники… Пояснення просте – надмірне захоплення косметикою. Оскільки це “хобі” аж надто поширене серед сучасних дівчат, тому ми й попросили фахівця привідкрити завісу таємничості вроди…

 

4. Природа – нова зброя косметики

Ефект бомби… Французький споживач кидається на косметичні засоби природного походження.

Виробники реагують більш або менш конкретно. Одні марки змінили позицію у використанні субстанцій з непередбаченим впливом на здоров’я людини. Інші відмовляються робити крок назустріч. Світова слава і фінансова впливовість дозволяють витримувати позиції. Дешевизна сировини, питання собівартості, прибуток, рентабельність тощо залишаються визначальними елементами у підході до питання.

Але новий ринок, широкий і динамічний, народився і щороку заявляє про свій безперервний ріст. Природа стала головним аргументом. Етикетки і упаковки, ретельно продумані фахівцями, пропонують очам споживача персик, троянду, лаванду, йогурт… І та ж сама оксамитова обіцянка сенсаційного результату.

Звичайний денний крем може містити до 60 інгредієнтів. М’яко кажучи, ці компоненти не виросли під пестливими сонячними променями на щедрих гілках природи. Дрімучий ліс косметичних інгредієнтів продовжує залишатися зручною нішею для виробників і полем бою для захисників нашого здоров’я і природи. Велика частина компонентів бере початок із переробки нафти. Рослинні олії піддаються технологічним процесам, в результаті яких назву натурального можна було б і втратити. Консерванти нібито природного походження (лінанол, цитронелол, гераніол та багато інших) викликають алергічні реакції і забруднюють природу. У шампунях використовуються субстанції (наприклад, лорил сульфат содіуму), які викликають сильне подразнення. Захисна реакція шкіри на шампунь – це вироблення жиру. Захисна реакція людини – це помити голову. На додаток до цього – силікони для гладенького розчісування волосся. Коротко кажучи, замкнене коло, з якого вирватися годі…

До списку алергенних і токсичних занесено 26 субстанцій, які використовуються у так званій косметичній продукції натурального походження.

Природа ще вчора здавалася такою близькою і надійною. Виявляється, і вона в полоні. Експлуатована на всі лади, вона тепер здається просто приманкою. Опинившись у спритних підприємницьких руках, її щедрі дари перетворюються у щедрі обіцянки, її безмір – у безмежну фантастику. Є від чого розгубитися. Що погано – це зрозуміло. А що добре – поки що ні…

5. Бог нам дав обличчя, а ми створюємо собі інше

Щоденний багатоступеневий ритуал з використання косметичних засобів – чи є він природною необхідністю? Чи це диктат з боку маркетингу з метою створення зручного для себе ринку?

Наша шкіра віками існує для того, щоб захищати внутрішнє середовище людини від дії і впливів зовнішнього світу. Цивілізація створила схеми і стандарти, згідно з якими ми змушені жити. Зовнішність, задбаність і гігієна є вимогами, якими ми не можемо нехтувати. Мило, шампунь, косметика, зубна паста є елементами, необхідність яких доводити немає потреби. Періодичний і натуральний догляд за обличчям, руками, волоссям є також елементом сучасного життя..

Та чи потрібен нам цей невмовкаючий, невгамовний, неосяжний, незрозумілий і високотехнологічний світ косметики з його обіцянками, які для багатьох так і не збулися і які – більше того – заманюють у згубну пастку? Експлуатуючи природу в пошуках прибутку, експлуатуючи споживача через необхідність жити в суспільстві, цей настирливий, нав’язливий світ не хоче давати те, що потрібно нам. Він диктує те, що вигідно йому.

Вибір залишається простий: або дати себе закрутити безнадійному, і безконечному вирові споживацтва, платячи спочатку грошима, а потім – здоров’ям, або споживати розбірливо, розумно і виважено.

Доки існують безконечні ряди урочисто вишикуваних солдатиками тюбиків і упаковок, доки вони наповнені хімічно обробленою сировиною і непереможними для мікробів консервантами, доки вони загорнуті у безвідповідальний туман казкових обіцянок, доки нас не захистять від канцерогенних субстанцій в косметичній продукції, я вибираю позицію обережності…

Одне слово, з країни вроди я повернулася з порожніми руками…

Ірина Мішель,
інженер-хімік, Франція.
(На замовлення нашого журналу)