Опікун Пресвятої Родини (вірш)

Так Бог хотів для Йосифа вчинити
В чудесний спосіб Йосифу відкрити
Що стане він в одну прекрасну днину
Опікуном щасливої Родини.

Так зарядило Боже Провидіння
Щоб Йосиф став Обручником Марії
Щоб він усе життя, як ангел з неба
Оберігав родину в час потреби.

Святий обручник, опікун безстрашний
Тобі Господь довірив скарб найкращий
Опіку над Його єдиним Сином
Що народився з Діви в Вифлеємі.

Тебе Син Божий кликав своїм татом
У Назареті була ваша хата
Там ти леліяв Пресвяту Родину
Як ти любив Ісуса – Бога Сина.

Так Бог бажав для Йосифа вчинити
Щоби Святу Родину захистити
Щоби у ній зросло Святе Дитятко
Спаситель світу, Божеє Ягнятко.

Вклонімося всі Йосифу святому
За його вірну службу Богу свому
За добре серце і покірну вдачу
Бо він не відав слова я не хочу.

Оберігав Марію і Ісуса
У всіх терпіннях і тяжких спокусах
На всіх шляхах від самого початку
Він піклувався Матір’ю й Дитятком.

Вклонімося всі Йосифові нині
За вірну службу Пресвятій Родині
За допомогу нам в усіх потребах
Благаймо в нього помочі із неба.

Леся СТАВОВА-УХАЧ,
парафіянка храму Свв. Верх. Апп. Петра і Павла