Слава Ісусу Христу!
У цей доленосний і трагічний час для Української держави і Українського народу, перейняті тривогою і болем, звертаємося до Вас з любов'ю у Христі.
Священики Братства Святого Священномученика Йосафата, семінаристи Традиційної Духовної Семінарії Непорочного Серця Матері Божої Фатімської, Традиційні сестри-монахині ЧСВВ, вірні Святої Унійної Традиції УГКЦ з перших днів тривожних подій в Україні посилено моляться за мир і спокій в українському народі, за його єдність, за прощення його гріхів і навернення грішників, жертвують у цьому наміренні свої пости, покути і умертвлення. Багато наших вірних і священиків у різний час перебували на майдані. Щодня у наших традиційних святинях відбувається адорація Найсвятіших Тайн. Кожна Служба Божа жертвується в першу чергу за український народ, за ласку Божого Милосердя і Божої Любові для нього.
Разом з тим ми усвідомлюємо, що для досягнення миру і єдності в нашому народі і державі, окрім самої молитви, посту і добрих діл, є ще один можливий і невикористаний засіб, перевірений і надзвичайно ефективний для розв'язання не тільки економічних, політичних, а насамперед і моральних проблем. І саме про це ми хочемо Вас просити, бо цей помічний середник для народу є тільки у Вашій владі і можливості, оскільки волею Божою Ви поставлені біля керма нашої УГКЦ і через Ваші рішення і волю Господь Бог зарезервував багато чого для всього нашого народу.
А цим середником є урочисте посвячення нашого народу і держави у злуці з цілим єпископатом нашої Церкви Непорочному Серцю Матері Божої Фатімської.
Чому саме це? Чому посвята Непорочному Серцю Марії і то з цілим єпископатом?
Ми дуже радіємо з акту віддання всього українського народу під Покров Пресвятої Богородиці, здійснений 2 лютого 2014 р. у Львові. Та все ж таки відновлення посвяти, але саме з вищезгаданими елементами, має свою надзвичайну вагу. На доказ цього наведемо окремі факти з історії про те, яку роль відігравала посвята Непорочному Серцю Марії.
Слід згадати, що об'явлення Матері Божої у Фатімі було визнане в Католицькій Церкві серед небагатьох як правдиве і звернене до цілого світу, доказом стали беззаперечні чуда. Самі візіонери, троє дітей, за свого життя прагнули розказати й передати людям і всьому світу велику роль Матері Божої у справі спасіння, а також велику любов і ласки, які Бог хоче дати нам саме через Материнське Серце Матері Божої. Та й самі факти засвідчують це, тому перейдімо до них (без них, можливо, ми б не писали до Вас цього листа):
1. Збереження Португалії від революції і участі у Другій світовій війні.
Велика тривога охопила португальських єпископів і народ, які стежили за пропагандою, що ставила собі за мету спровокувати 1936 р. в Португалії революцію на зразок іспанської. З наміром запобігти такій небезпеці єпископат дав обітницю: якщо Непорочне Серце Діви Марії не дозволить, щоб у Португалії до кінця 1937 р. розгорілася революція, вірні здійснять загальнонародну прощу, аби всі люди змогли подякувати Цариці неба і присвятити себе Непорочному Серцю Марії.
Подальші події всім відомі. У липні в Іспанії вибухнула революція, яка у своїй програмі зазначила, що розпустить світський і церковний клір, буде придушувати релігію і все пов'язане з нею в історії, мистецтві і науці.
Війна в Іспанії тривала два роки. Ще довго руїни розповідали про безоглядне нищення, невимовні жалі, болі і безмірне кровопролиття, які заподіяла братовбивча війна. В ці страшні часи Португалія, незважаючи на намагання безбожників та всупереч відкритим і прихованим зусиллям сатанинських сил, була країною миру, порядку, і люди спокійно працювали для збагачення держави. 13 травня 1938 р. єпископат із народом виконали свою обіцянку: двадцять архиєпископів, єпископів на чолі з кардиналом-патріархом, тисячі священиків і півмільйона віруючих посвятили себе і весь народ Непорочному Серцю Марії. Ті, хто не зміг прийти у Фатіму, виконали цю посвяту у власних церквах, і, таким чином, весь народ виявив шану, подяку і честь Пресвятій Богородиці. Пізніше самі португальські єпископи і с. Луція визнали, що саме це вберегло Португалію від жахливої участі у Другій світовій війні.
Через спільну урочисту посвяту португальський народ був вбережений від кровопролиття і біди.
2. Зворотний хід і закінчення Другої світової війни.
Знаємо, що 31 жовтня 1942 р. Папа Пій ХІІ здійснив посвяту Церкви і світу Непорочному Серцю Марії.
Багато хто очікував згадки в тексті також посвяти Росії, як цього вимагала Мати Божа у Фатімі, обіцяючи навернення цієї країни. З терору, що панував тоді в Радянському Союзі, знаємо, як згодилося б це зробити, бо люди там неймовірно страждали. Та все ж таки сестра Луція втішилася цим актом, хоч дала зрозуміти, що це не було те посвячення, якого Мати Божа домагалася у Фатімі для навернення Росії і цілковитого миру на світі: "Добрий Бог виявив мені своє задоволення цим актом, доконаним Святішим Отцем і багатьма єпископами, хоча він і не цілком відповідає Його прагненням. Тому Господь обіцяє, що війна скоро закінчиться. Навернення ж Росії зараз не здійсниться".
Без сумніву, цей урочистий акт, здійснений Папою, є великою справою, яка сприяє "установленню в світі набоженства до Непорочного Серця Марії". Можемо звернути увагу на наслідки посвяти Папи Пія ХІІ від 31 жовтня 1942 р., після чого Бог тут же виконує обітниці. Друга світова війна змінює свій перебіг: 3 листопада 1942 р., після десяти днів затятих боїв, німці зазнають поразки під Ель Аламен; 8 листопада англійці й американці висаджуються в Північній Африці; 2 лютого 1943 р. під Сталінградом капітулює VІ німецька армія. Несподівано все повернулося. Війна закінчилася.
3. Відвернення наступних планованих війн.
Ще раз, 7 липня 1952 р., Папа Пій ХІІ здійснив посвяту Серцю Марії, в тому числі й Росії, але, на жаль, не так, як цього вимагала Мати Божа у Фатімі - без злуки всіх єпископів світу. Як Небо відреагувало на цю посвяту? Деякі історики, наприклад Некрік-Геллер, констатували, що промова Сталіна на ХІХ з'їзді партії 14 жовтня 1952 р. була присвячена ідеологічному наступові на Західну Європу. Сталін мав намір за свого життя здійснити радянську трансформацію Європи. Готувалася нова війна, але все несподівано обернулося по-іншому. Наприкінці лютого 1953 р., коли приготування були в розпалі, Сталін несподівано отримав крововилив у мозок, а 5 березня помер. Все це відбулося через вісім місяців після посвячення.
4. Наступним Папою, який виконав акт посвяти, був Йоан Павло ІІ. Цією посвятою він перейнявся, можемо припускати, після того, як Мати Божа 13 травня 1981 р. вберегла його від смерті. Папа, бажаючи виконати волю Матері Божої з Фатіми, здійснював посвяти тричі, востаннє - 25 березня 1984 р. Але й ця посвята не містила обов'язкових умов для навернення Росії: згадування Росії і злука з Папою всіх єпископів світу (на заклик Папи відгукнулася незначна їх частина). Та все ж це було приємне діло, яке мало свої корисні наслідки й допомогу Матері Божої. В той час мала місце поважна криза - конфлікт СССР і НАТО з приводу ракет середнього радіусу дії. У Кремлі кермо влади переймають Андропов і Черненко. За свідченням істориків, цей конфлікт у 1983-1984 рр. сягнув своєї кульмінаційної точки. Кремль уперше після Другої світової війни планував воєнні дії проти європейського Заходу. Це був, можливо, найдраматичніший момент у післявоєнній історії, який міг завершитися ядерним конфліктом (протягом 40 років холодної війни було виготовлено 130 тисяч бомб і ракет з атомними боєголовками, що вистачило б для знищення планети сотні разів).
Саме тоді Папа здійснив нову посвяту світу Непорочному Серцю Марії. Не минуло й двох місяців після цього, як "невидима рука" відвернула збройний конфлікт. Як підкреслює військовий історик Альберто Леоні, стався вибух арсеналу в Сєвєроморську над Північним морем, а "без того ракетного складу, який контролював Атлантику, СССР не міг мати жодної надії на перемогу. Тому мілітарна потуга була анульована". Невдовзі до влади приходить Михайло Горбачов, який підписує з Америкою своєрідне перемир'я. Тижневик "Time" наводить його слова, сказані при цьому: "Я переконаний, що Бог там, нагорі, в небі, не відмовить нам у потрібній мудрості, щоб ми знайшли дорогу до порозуміння". Потім настав розпад радянської імперії - всього за кілька днів, без кровопролиття. І це все слід приписати не збігові обставин чи долі, а виключно Фатімській Матері Божій!
Можна назвати ще й інші посвяти, менш досліджені. Серед них - посвята світу теперішнім Папою Франциском; посвята і віддання єпископатами своїх народів опіці Непорочному Серцю Марії Польщі (8 вересня 1946 р.), Словаччини (8 грудня 1985 р.), Ірландії (5 серпня 2013 р.) та інших.
Нам дуже важливо (особливо сьогодні!) усвідомити необхідність посвяти Непорочному Серцю Марії! Саме Її Серцю Бог віддав нас на милість у цей, без перебільшення, страшний і вирішальний історичний час. Саме Серце Марії може вберегти нас і всіх, хто до Нього прибігає, просить і віддається Йому, не тільки від вічного нещастя, але й від дочасних нещасть та запровадити до Вічності. Як важливо усвідомити нам, що через набожність і віддання Непорочному Серцю Марії ми зможемо врятувати наш народ від моральної й економічної руїни, здобути для нього Боже благословення, вберегти родини від розпаду, а молодь від гріха. Саме через набожність до цього Серця найлегше можна навчити дітей і молодь любити Бога, зберегти їхні чисті душі в невинності і цнотливості, дати добре моральне виховання й забезпечити їм певну дорогу до щастя як земного, так і більшого, вічного.
Перебуваючи на смертному ложі, мала бл. Якинта промовляла до Луції, яка мала залишитися на цьому світі і спричинитися до поширення набоженства до Непорочного Серця Марії, ось такими повними Божої мудрості словами: "Коли будеш говорити, не крийся, кажи всім, що Бог уділяє тобі ласки через Непорочне Серце Марії. Її належить про це просити, бо Серце Ісуса прагне, щоб поряд з Його Серцем було також почитане Непорочне Серце Марії. Про мир треба просити Непорочне Серце Марії, оскільки Бог Їй його довірив".
Тому наше Священиче Братство Святого Священномученика Йосафата разом з вірними покірно просить і благає: не погордіть цим зверненням, застосуйте Богом дану вам владу та використайте ще й цей беззаперечний, ефективний засіб для досягнення миру, злагоди і єдності нашого народу, відвернення кровопролиття, а для привернення його до Бога, Церкви, щоб Мати нашого краю влила в серця українців ласку віри, якої так бракує.
(На Вашу волю віддаємо також і можливість оприлюднення цього листа, якщо це наше прохання не спричинить Вам труднощів).
Віддане Римській столиці і намісникові Св. Ап. Петра, в любові і мирі Господа нашого Ісуса Христа
