Святі Літургії в наміренні родин об’єднують сім’ї усіх традиційних парафій

Першу Святу Літургію за родини 30 червня 2013 р. Б. відправив о. Тарас Митлевич, СБССЙ

Першу Святу Літургію за родини 30 червня 2013 р. Б. відправив о. Тарас Митлевич, СБССЙ

Родина - унікальна цінність людської цивілізації

Ми всі чудово усвідомлюємо ту роль, яку відіграє сім'я в житті будь-якого суспільства. Вона справді є основою та одним з найбільших надбань людства. Сім'я - це середовище, в якому здій­снюється пере­дача цінностей, за допомогою яких людина приходить до власної ідентичності. Сім'я - це школа, де вихову­ються осо­бистості, панує культ любові до батьків і рідної землі. У родині людина вчиться без­корисливості, самопосвяти, солідарності, співпраці й інших рис, необхідних для життя у спільноті. Батьківський дім є найвід­повіднішим місцем для виховання чеснот.

Здорова й міцна родина - запорука здорової та міцної нації. Сім'ю неможливо підмінити чимось іншим, і важко навіть уявити її відсутність у суспільстві. Людство не виробило жодної інституції, здатної з успіхом заступити сім'ю, й цілком очевидно, що цього не станеться в майбутньому.

Роль родин у збереженні України

Родина - це та інституція, де молодому поколінню передаються релігійні й патріотичні традиції. Від батьків, особливо від матері, залежить, чи вмітиме нове покоління жити за традицією, релігією та культурою предків. В історії трапляються випадки, коли народ, не маючи власної державності, передав попри те традиції новому поколінню.

Саме завдяки родинам, міцним зв'язкам між поколіннями, взаємопідтримці, яка характерна для українських родин, Україна збереглася як держава. За часів, коли заборонялася українська мова та віра, тільки родина могла зберегти те, що не могло дати людині суспільство. Родина стала тим важливим механізмом, завдяки якому з покоління в покоління зберігався та передавався український дух, мова, система цінностей, традиції, звичаї, віра.

Кохання, любов, взаємоповага і взаємо­розу­міння, спільна праця, шанобливе ставлення до стар­ших членів родини, підтримка, виховання дітей у лю­бові, злагоді, турботі - саме такою є традиційна сис­тема цінностей української родини. Зберегти родину сьогодні означає зберегти націю, зберегти майбутнє Української держави.

Небезпеки для родин і необхідність захищати їх

В умовах сучасної цивілізації з'являється дедалі більше небезпек, згубних для звичного фун­кціо­ну­вання сім'ї. Шлюбний релятивізм, моральна роз­беще­ність, негативний вплив секуляризованого су­спільства, бездушне споживацтво, релігійний індифе­рен­тизм стають на заваді нормальному розвитку ро­дини, приводячи часто до конфліктів та розлучень. І саме тому вона потребує захисту і підтримки. Муси­мо зміцнювати християнську родину. Це завдання насамперед Церкви, оскільки лише ця найвища Божа інституція здатна створити духовні засади хрис­тиянської родини. Для того, аби зміцню­валася християнська родина, необхідно керуватися Божими заповідями й не порушувати того, що Бог установив як закон. Нехтуючи законами природи, ми довели себе до такого стану, коли мусимо говорити про екологію як про найважливішу проблему вижи­вання, адже вже майже не маємо чистої води, а незабаром не матимемо чистого повітря, не кажучи вже про продукти харчування. Порушуючи закони при­ро­ди, ми створюємо небезпечні умови існування. Подібне відбувається і в духовній сфері - в мораль­ному житті суспільства, людини як осо­бистості. Які саме Божі закони ми порушуємо? Бог, створивши Адама і Єву, створив сім'ю, в якій духовне життя мало виявлятися у любові чоловіка до жінки і жінки до чоловіка, й установив закон розмноження. По­рушу­ючи його, ми тим самим порушуємо Божі наста­нови. Щоб виправити це становище, маємо працю­вати над розбудовою й утвердженням християнської родини.

Причини та наслідки сімейного нещастя

Чому немає міцної християнської сім'ї? Тому що відсутні міцні моральні засади. Людина не послугову­ється моральними законами, часто віддаючи перевагу матеріальному, а не моральному й духовному. Чому поширюються наркотики й пияцтво? Причина у від­сутності міцної сім'ї. Була б міцна сім'я, чоловік би не пив, і молода людина не вживала б наркотиків, бо во­ни не були б потрібні - сім'я задовольняла б усі ду­ховні потреби кожного її члена. Людина, яка ство­рила міцну сім'ю, може йти по життєвому шляху смі­ливо, не боячись жодних перешкод і страждань, оскіль­ки у сім'ї вона знаходить духовну наснагу, силу, аби пе­ре­борювати все. Проте морально занапащені молоді люди не можуть створити міцної сім'ї. Для цьо­го слід бути морально стійкими, духовними, слід по­любити добро й зненавидіти гріх та зло. Тому для ство­рення міцної сім'ї потрібне моральне й духовне вихо­вання не лише молоді, а й дітей - щоб діти вирос­та­ли в любо­ві, роз­різняли добро і зло та полюбили добро. Вихова­те­лями дітей мають бути насамперед батьки. Зла­­года і любов між батьками - приклад для дітей. Зрос­­­таючи в такій атмосфері, діти наслідують традиції батьків.

Що таке Святі Літургії для родин і в якому наміренні їх відправляють?

Усвідомлюючи всі загрози з боку світу, на які наражаються сучасні католицькі родини, та необхід­ність морально зміцнювати й підтримувати їх, у 2013 році Божому Генеральний настоятель Братства Св. Священномученика Йосафата отець Василь Ковпак започаткував традицію Святих Літургій в наміреннях:

- за усвідомлення та належне виконання обов'язків подругів стосовно один одного. Сьогодні лише життя за Словом Божим здатне допомогти сучасним родинам зберегти свою єдність, мир і любов. Подруги повинні бути готовими до того, щоб нести взаємну відповідальність за свою сім'ю - це важкий життєвий хрест, який вчить смирення, терпіння, доброти та готовності до самопожертви;

- за ласку доброго християнського виховання дітей. Наших дітей повинна виховувати не вулиця, не аморальні телепрограми, сповнені розбещеності й насилля, які вкладають у дитячі душі гріховні нахили, а добрі справедливі люблячі батьки, які б плекали в цих душах любов до Бога, Церкви й рідного народу;

- за Боже благословення у справі заснування традиційної католицької школи в Україні. Для створення міцної сім'ї та доброго християнського виховання дітей важливе значення має католицька школа, яка серед іншого має на меті допомогти дитині розпізнати своє справжнє покликання, зокрема підготувати дитину до майбутнього шлюбу.

Святі Літургії за родини відправляються один раз у місяць на різних традиційних парафіях Львова та Яворівщини, а з травня по серпень - у Духовному центрі "Українська Фатіма", що в Рокитному. У них беруть участь сім'ї, які свого часу збагнули: найважливіше, що вони можуть передати своїм дітям, - це віра; найбільша опіка, яку вони можуть дати, - це невтомна молитва в намірі щасливої долі дітей; найкраще товариство для їхніх нащадків - це діти з інших традиційних католицьких сімей. На Святі Літургії приїжджають родини з різних парафій, щоб у спільній молитві просити Божого благословення й опіки для своїх родин, а також для всіх родин нашого краю. Після Святих Літургій за родини неодноразово відбувалися бесіди молодих батьків зі священиками Братства на духовні теми. За той період, відколи практикуються ці Святі Літургії, окремі сім'ї почали ближче приятелювати (навіть стали кумами), адже зрозуміли, що їх об'єднують одні і ті ж проблеми й питання, відповіді на які намагаються шукати в науці Святої Католицької Церкви. Ці сім'ї практикують молитися дев'ятниці за родини, які мають проблеми, якісь особливі потреби. Більшість з них багатодітні й, користуючись нагодою таких зустрічей, завжди намагаються один одного підтримати, заохотити до молитви, дати пораду, зокрема підказують на власному досвіді перевірені методи доброго виховання дітей.

З упевненістю можна твердити, що не існує такої родини, яка не мала б власних клопотів, проблем чи просто запитань. Тому заохочуємо усіх вірних Святої Традиції долучатися до спільної молитви в наміренні наших родин та знаходити шляхи до розв'язання своїх труднощів, підтримку й потіху в Найсвятіших Серцях Ісуса та Марії, яким цілковито посвячуємо себе самих, наших дітей і рідних.

У статті використано матеріали ХХІІ Міжна­родного Конгресу Родини "Родина - спільнота любові", що відбувався у травні 2006 року в Києві.

Редакція "Дзвону з Фатіми"