«Я дала світові Спасителя, а ти повинна говорити світові про Його велике милосердя і приготувати світ до Його другого пришестя. Він прийде не як Милосердний Спаситель, але як Справедливий Суддя…» Такими словами промовила до св. Фаустини Ковальської Мати Божа.
Св. Фаустина Ковальська відома сьогодні в цілому світі, як апостолка Божого Милосердя. Саме їй Господь довірив велику місію – послання Милосердя: «Посилаю тебе до усього людства з Моїм милосердям. Не хочу карати зболіле людство, а прагну його зцілити, пригортаючи до свого милосердного Серця…»
Символом Божого Милосердя став образ «Ісусе, надіюся на Тебе!» Колись уперше почувши ці глибокі слова, я ще не знала про святу Фаустину Ковальську, не читала її щоденника, лише вдивлялася в маленький образок Божого Милосердя й розважала про його красу, слова, підписані під ним.
Не маючи ще образа (про який мріяла), написала на паперовій смужці: «Ісусе, надіюся на Тебе!» й прикріпила до образа, що висів на стіні. Під час молитви перед очима були завжди слова, які вселяли надію.
Через деякий час мої діти подарували мені «Щоденник» Блаженної сестри Фаустини Ковальської і великий образ Божого Милосердя.
Часто беру до рук цей щоденник святої і знаходжу для себе там багато корисного. Дуже хочу поділитися з читачами прочитаним у ньому. Ось, наприклад, слова Ісуса до безмежно відданої Богові монахині: «Коли ти послушна, Я забираю твою слабкість, а натомість даю свою Силу. Дуже мене дивує, що душі не хочуть здійснити цієї заміни…»
Я довго думала над тим, чому сьогодні людина лінива навіть попросити у Того, який може дати все. Усім нам дуже бракує довіри до Господа Бога.
Як нам важко зрозуміти, що Бог є всюди, Він усе бачить, все чує, все знає. Ми, на жаль, дуже часто не відчуваємо присутності Всемогутнього Бога навіть у самій церкві.
А так потрібна сьогодні людині сила Божа! Сила, яка б допомогла пізнати мету людського життя, полюбити правду, чисте серце, жити згідно з Божими заповідями...
Чи світ знає сьогодні, що таке покора? На жаль, більшість людей не розуміють важливості в житті кожного цієї чесноти.
Ось що пише апостолка Божого Милосердя про покору: «Якщо на землі душа справді щаслива, то тільки душа справді покірна; спочатку багато страждає з того приводу її особиста любов, але Бог після муж- нього спотикання наділяє душу світлом, у якому вона пізнає, яким нікчемним є все і повним омани. Один Бог тільки є в її серці; покірна душа не довіряє сама собі, але свою віру покладає на Бозі. Бог боронить покірну душу і Сам посвячується її справам…»
Українці сьогодні багато говорять: про політику, про нестачу грошей, про обман, жаліються один одному, і їм здається, що від тих балачок їм легше на
душі. Насправді Україна потребує сьогодні щирої молитви, бо молитва має силу, яка походить від Бога. Якби ми повірили в силу молитви і щиро молились, Господь змінив би наше життя на краще.
Св. Фаустина пише, що «мовчання є мечем в духовній боротьбі, ніколи не дійде до святості балакуча душа. Цей меч відсіче усе, що хотіло б прищепитися до душі. Ми близько до серця сприймаємо слова, ображені словом, хочемо відповісти (тим же) і не зважаємо, чи є Божа воля на те, щоб ми говорили. Мовчазна душа є сильною, їй не страшні ніякі перешкоди, якщо зберігатиме мочання. Мовчазна душа здатна до найтіснішого поєнання з Богом, вона майже завжди живе під натхненням Св. Духа. І в мовчазній душі Бог діє без перешкод…» Після прочитання такої думки відчуваєш глибокий спокій і внутрішню тишу.
Вервиця до Божого Милосердя... Її продиктував Господь наш Ісус Христос сестрі Фаустині, як молитву для переблагання Божого гніву. Відмовляючи цю вервицю, людина перепрошує за гріхи особисті, своїх близьких і всього світу, а єднаючись із жертвою Ісуса, звертається до любові, якою Небесний Отець обдаровує свого Сина, а в Ньому усіх людей.
Заохочую всіх людей молитися її кожного дня (особливо о 15 годині). Ця молитва принесе у ваш дім спокій, щастя і надію на Бога. Бог все бачить, все чує і все про кожного з нас знає!
