Проповідь о. Миколи Кушніра
Во імя Отца і Сина, і Св. Духа. Амінь.
Слава Ісусу Христу!
Одного разу, дорогі брати і сестри, коли Ісус Христос був під горою Тавор, на якій преобразився, один чоловік привів до Нього тяжкохворого сина, щоби Божественний Лікар допоміг йому. Той син був тяжкохворий, бо ж як чуємо з сьогоднішнього Євангелія, прочитаного на Св. Службі Божій, злий дух ще з дитинства вселився в нього і тяжко мучив, часто кидаючи то у вогонь, то в воду, аби лише погубити його.
Батько дуже любив свого сина, тому зі сльозами на очах звернувся до Спасителя, бо всіма силами старався допомогти йому. Можливо, він витратив на лікування багато грошей, об’їздив багато лікарів, вибився із сил, але ніхто не зміг допомогти йому. Навіть святі апостоли, до котрих звертався батько зі своїм хворим сином, в силу своєї хиткої віри не надали йому належної допомоги. І ось він насмілюється підійти до Ісуса й просити в Нього помочі і порятунку для свого люблячого сина. Спаситель не відмовляє батькові, лише вимагає від нього живої і правдивої віри: «Коли ти хоч скільки-небудь можеш вірувати, все можливе тому, хто вірує», – сказав Христос. І ось у глибокому пориві віри, зі сльозами на очах і криком серця нещасний батько вигукнув: «Вірую, Господи, поможи моєму невірству!» І Господь, по вірі батька, вилікував його тяжкохворого сина. У цій невеличкій євангельській розповіді, дорогі брати і сестри, яскраво відтворені щира батьківська любов і страждання за своїм сином, а також глибока віра і нагорода за неї. «Усе можливе тому, хто вірує», – говорить Господь всім нам. Скільки радості і втіхи, скільки відради знаходимо в цих словах, дорогі мої, кожен із нас! Тому що, за словами Спасителя, все можливе для кожної віруючої людини. У Святій Євангелії можемо знайти багато випадків, коли Ісус Христос нагадує всім нам, щоби ми мали в собі живу і непохитну віру. «Бо говорю вам, коли хто скаже цій горі – порушся і кинься в море – і не матиме сумніву в серці своїм, а матиме віру, що станеться за його сло- вами, – буде йому, що тільки скаже». Проте багато з нас, дорогі брати і сестри, може сьогодні сказати, що й ми віруємо і просимо, але не одержуємо бажаного по своїй вірі. А чому? Та тому, що ми, мої дорогі, мало віримо, віримо і сумніваємося, віримо і хитаємося – і така наша віра не є тверда, вона подібна до морської хвилі, котру вітер жене, вдаряючи нею об кам’яні скелі, і з неї не залишається і знаку. І звичайно, по такій нашій хиткій вірі ми не можемо одержати від Господа Бога бажаних нами наслідків. Тверда віра в Господа Бога і в Його всесильну Божественну допомогу несе за собою не тільки велику нагороду, але й мужність та відвагу. Вона робить людину відважною, чесною, надійною, мужньою, людиною, яка згодна перенести все – і терпіння, і горе, і радість, і смуток. Пригадаймо собі сьогодні, дорогі мої, віру євангельського сліпця, розслабленого, які через свою глибоку віру в Божественну допомогу одержали від Спасителя бажані результати. Пригадаймо сьогодні віру святих апостолів, які терпіли голод і холод, насмішки та переслідування, йшли в світ і сміливо проповідували всім народам Євангеліє Царства Божого. І звичайно, робили вони це все безстрашно по своїй глибокій вірі в Спасителя Господа нашого Ісуса Христа. Перші християни і безліч святих мучеників також мали в собі глибоку і живу віру в Господа Бога та вічне життя у Царстві Небесному. Вони радо приймали на себе найстрашніші муки, але не відрікалися Христа, тому за свою тверду віру одержали від Господа Бога велику нагороду, стали святими, заслужили собі вічний вінець слави, а для всіх нас стали прикладом, як треба вірити і боронити Св. Христову віру від ворогів. Чи така наша віра, дорогі брати і сестри? Чи не маємо ми сумнівів у тому, чого просимо в Спасителя? Адже Він сказав: «Хто вірує в Мене, той теж творитиме діла, які Я творю, і більше від них зробить». Тож наслідуймо й ми, мої дорогі, віру сьогоднішнього євангельського батька, наслідуймо віру святих апостолів і перших християн та мучеників, наслідуймо віру наших дідів і прадідів. І завжди звертаймося до Господа Бога з глибокою і твердою вірою в Нього. Чи спіткає горе кого з нас, чи навідає хвороба, чи обтяжить душу безліч заподіяних гріхів – завжди звертаймося по Божественну допомогу, і звичайно, якщо попросимо з вірою в Господа Бога, то ніколи нам не буде відмовлено. Амінь.
Слава Ісусу Христу!
