Не втрачаймо Різдва!

…Ось і настає ця чарівна, довгоочікувана днина – і для тих, хто радіє, і для тих, хто сумує. Ті, що радіють, складають подяку за отримані ласки. В серцях же інших, які сумують, цього дня народжується надія на кращий завтрашній день, на благословенний і щасливий рік. Так було завжди. А як є нині? Як буде завтра?..

   Бог – не легенда, це реальність. «Справжнє то було світло – те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло в цей світ. Було у світі, і світ ним виник – і світ не впізнав його. Прийшло до своїх, – а свої його не прийняли. Котрі ж прийняли його – тим дало право дітьми Божими стати…» (Йо, 1, 11–12).

   Сьогодні у світі вирує й шириться секуляризація цього найбільшого християнського свята. Людство весь час шукає переважно приводів для веселощів, відмовляючись від святого релігійного сенсу. Шукає матеріальності – втікає від духовності.

   «Мир!» Чи не першими це почули пастухи, які отримали від Ангела радісну вістку про народження Месії (Лк. 2, 13–14). А почувши її – прийняли одразу Його.

   Одне з імен Господа Бога – Мир. Про це свідчить Святе Письмо: «Бо хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру» (Іс. 9, 5).

   А чи Твоє серце бачить Бога? Ким воно Його бачить, як називає? Ким для тебе, для кожного з нас є Ісус?

   Люди, сім’ї, спільноти, народи, нації, держави не зможуть знайти порозуміння і миру поза Ісусом Христом, бо тільки Месія Христос принесе його й наведе лад у світі. Сьогодні Богом для нас став безлад. Людство потерпає і страждає від власної сліпоти й глухоти, але чомусь не поспішає визнати цього. Тому ми не відчуваємо, не знаємо миру. Бо ж бездуховний, грішний стан ніколи не принесе людині і світові спокою.

   …Коли в Різдвяний час прийдемо до Вифлеємської ґроти, не забудьмо, припавши на коліна, помолитися:

    «Господи Ісусе, Князю миру! До Тебе прибігаю нині і з глибини душі благаю в Тебе миру: миру для нашої землі, для нашого народу, миру в наших сім’ях і родинах, миру в наших душах і серцях. Яви над нашою землею світло Твоєї слави! Даруй нам, Господи, свій мир, свою любов, своє благословення, щоб ми Тобі служили і славили Тебе на віки вічні. Амінь».

 

Благослови нас, любий Христе,

Зло побідити силу дай,

Засій в серцях нам бажання чисте –

Міцно любити рідний край:

Щоб Україна могла радіти,

Христос родився, славіте!

 

о. Василь КОВПАК,

Генеральний настоятель

Священничого Братства

Святого Священномученика Йосафата