Вже сама назва Апостольства Молитви свідчить, що її член чи членкиня є людиною молитви, що любить молитися і вписується у товариство, що його члени моляться. Полум’я, що цілими снопами виходить від Божого Серця – це ті незчисленні ласки, якими Ісус бажає нас обдарувати. І кого ж саме? Того, хто молиться. «Молитва є ключем до всіх скарбів, що містяться в Божому Серцю», каже св. Августин. Які то не раз великі ласки й чуда можна випросити собі в Ісусового Серця! Про це свідчать нам різні чудеса, про які оповідає Євангеліє. Там, зокрема, читаємо, що в одного князя на ім’я Яїр тяжко занедужала донька – єдина потіха його життя. Ісус, пішов у дім Яїра і, взявши за руку дівицю, сказав: «Дівчино встань!», і померла встала здорова.
Іншого разу один отець привів до Ісуса свого сина. Диявол напосів на нього так страшно, що хлопець оглух і онімів. Ісус змилосердився над бідним батьком, вигнав біса, повернувши бідному хлопцеві мову і слух.
Ще один випадок: сидів жебрак, сліпий від народження. Почувши, що Ісус іде попри нього, він став кричати і просити: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!» І сказав йому Ісус на те: «Добре, прозри!» – і сліпий тут же прозрів. Ісус змилосердився також над розбійником на хресті – відпустив йому гріхи і таким чином очищеного взяв його з собою до неба.
Бачите, яка сила молитви до Серця Ісусового! Той, хто не вірить у милосердя Божого Серця Ісуса і в силу молитви до Нього, хай читає «Місіонар» і вичитає там такі чудеса, що йому аж сльози потечуть з очей від подиву, Яким добрим і милосердним для нас, бідних людей, є Серце Ісуса. Яке ж то ласкаве Серце Боже! Одна-друга доба – і Серце Бога зробило більше, ніж всі земні лікарі. Чи ти тому віриш? Чи читаєш подяки і з них вчишся молитися?
Я сам, котрий це пишу, зазнав страшного каліцтва в далекій Бразилії. Дорогою коні сполохались – віз перевернувся, і я зламав ногу. Пам’ятаю, як, падаючи, зітхнув я до Божого Серця. Я не сказав більше нічого, тільки: «Серце Ісуса!» – і не докінчив. Кістки в нозі пробили шкіру в шістьох місцях. Я був покалічений цілий рік, а здоровий і тут ще, в Галичині, працюю і в Жовкві, і по місіях та реколєкціях по селах, і містах! Чи це не зробило Серце Боже? Так. А ви всі, що вписані до шанувальників Божого Серця, моліться щиро, і не тільки щоб отримати ласку від Нього, але й щоб віддати Йому честь. Це найголовніша ціль братства, до котрого ми вписані. Ми повинні молитись, бо молитва – це забезпека перед спокусами, яка дає нам запоруку вічної щасливости.
Св. Вернард каже, що в цьому житті нічого не може так заспокоїти людське серце, як палка, гаряча молитва. Ще інший святий запевняє, що «один день, проведений у молитві, цінніший за все життя, проведене в розкошах».
Св. Йоан Золотоустий каже: «Нема кращого захисту, ніж молитва. Коли злі духи бачать нас на молитві, вони втікають, як злодії, що бачать воїнів з мечами». Ми повинні молитися, бо молитва випрошує для нас прощення наших гріхів, а часом і кар за гріхи. Про це свідчить приклад митаря. Господь простив йому гріхи, бо той сердечно молився: «Боже, милостивий будь мені, грішному!»
Св. Августин так говорить: «Хто починає молитися, той перестає грішити, а хто перестає молитися, той починає грішити».
Св. Тереза каже, що гріх смертельний і молитва не ходять у парі. Св. Августин впевнений, що через одне «Отче наш», відмовлене щиро, можна відпокутувати всі щоденні гріхи цілого дня.
Ісус, хоч був Богом, молився часто й не раз цілі ночі проводив на молитві, даючи нам приклад того, як і ми повинні молитися.
Тому бажанням Божого Серця є, щоб ми молилися. Будьмо людьми молитви! Молитва є ознакою почитателів Серця Ісусового. Хто Серце Ісуса щиро любить і правдиво почитає, той про молитву ніколи не забуває.
Просімо Найсвятіше Серце Ісуса о дар молитви!
