Неділя - день святий

Коли народ Ізраїльський покинув Єгипетський край, тоді Мойсей перевів його через Червоне море і вони оселилися у Сін — пустелі, що між Ілімом та Синаєм. Не минуло й місяця, як труднощі, що їх довелося зазнати в пустелі, так вплинули на ізраїльтян, що вони почали нарікати на Мойсея і Арона: "О, коли б ми були повмирали від руки Господньої в Єгипетській землі, сидівши, було, круг казанів з м'ясом та ївши хліба досхочу! А то вивели ви нас у цю пустелю, щоб голодом поморити всю громаду" (Вих. 16,3). Як скоро забув Ізраїль про всі ті чуда, які для нього учинив Господь перед тим, як не хотів єгипетський фараон відпускати його з неволі! Забув про чудесний перехід через Червоне море, про неволю і рабство, про вбивство новонароджених ізраїльських хлопчиків! Господь їх провадить до обіцяної землі, а вони повертають свої очі до казанів із м'ясом, які мали у Єгипті! Господь дарує їм свободу, як своїм дітям, а вони тужать за рабством, за чужою країною! Подібно, як фараон після того, як народ Ізраїля покинув його країну, швидко забув про ті десять кар, які Господь посилав на нього і його народ, а відтак почав наздоганяти ізраїльтян, щоб знову їх повернути у рабство, так і ізраїльтяни швидко забули про всі біди і страждання, які мали в Єгипті, а тільки пам'ятали про м'ясо і хліб.

Почувши нарікання ізраїльтян, Господь Бог промовив до Мойсея: "Ось Я дощем посиплю вам хліб із неба, і виходитимуть люди, і збиратимуть щодня денну пайку, щоб випробувати їх, чи ходитимуть за моїм законом, чи ні. Шостого ж дня нехай заготують, що принесли, і нехай буде вдвоє більше того, що збирають щодня" (Вих.16, 4-5).

Забули сини Ізраїля, хто їх визволив з Єгипетського дому неволі, як їхні батьки очікували цього великого і святого дня, коли вони з рабів стануть вільними дітьми. Нарешті, бачивши такі великі чуда, які Господь сотворив для них, вони скоро забули, хто їх провідник і опікун. Господь Бог бачить, що народ у скорому часі взагалі може стати байдужим і забути про все, що отримав від Нього. Тому Мойсей і Арон промовили до всіх синів Ізраїля: "Ввечері взнаєте, що це Господь вивів вас із землі Єгипетської; а вранці побачите славу Господню, бо Він почув нарікання ваші на Господа" (Вих. 16,6-7).

В який спосіб Господь Бог мав довести, підтвердити ізраїльтянам, що це Він вивів їх з Єгипетського дому неволі? Тими знаками були два чуда, які цієї днини сотворив Господь для народу. Бо тільки той, хто любить свій народ, може пробачати йому всі похибки, нарікання і незадоволення. І тому Господь знову і ще багато разів впродовж історії цього народу буде підтверджувати свою любов до нього. Увечері налетіли перепелиці і вкрили табір, так що ізраїльтяни могли насититися м'ясом. А ранком: "коли ж роса зникла — ось на пустині зверху щось дрібненьке, крупчасте й тоненьке, мов іній по землі. Побачили це сини Ізраїля та питають один одного: "Що це таке?" Не знали бо, що воно таке. А Мойсей сказав їм: "Це хліб, що дав Господь вам на поживу" (Вих.16, 14-15). Так появилася цього дня манна (через місяць після того, як народ ізраїльський вийшов з Єгипту), і ізраїльтяни її отримували щоденно впродовж 40 років, аж до того часу, як перейшли через річку Йордан. Манною були маленькі зернятка, які появлялися з росою щоночі і були схожі на коріандрове сім'я. Її мололи в млинах або товкли в ступах і варили в горшках або пекли з неї печиво. За переданням, манна мала для кожної людини смак тієї їжі, яку вона найбільше любила. І знову ми бачимо, як людина зловживає Божою добротою і милосердям і не дослухається до порад свого наставника Мойсея, який навчав: "Нехай ніхто не зоставляє з того щось до ранку" (Вих. 16, 19). Проте захланності народу не було меж: "Та не послухали вони Мойсея, і декотрі позоставляли дещо з того до ранку; і завелись у ньому хроби, і засмерділось; тож Мойсей розсердився на них" (Вих.16. 20).

Господь Бог бажав, щоб народ Ізраїльський пам'ятав по всі часи і передавав від покоління до покоління про ті великі добродійства, які Він учинив. І тоді звернувся Мойсей до Арона: "Візьми посудину, усип туди повний омер манни та й постав її перед Господом, на схов для ваших потомків". Як заповів Господь Мойсеєві, так і поставив Арон манну перед Свідоцтвом (кивотом Завіту) на переховування (Вих.16, 33-35). Повна посудина манни — це ще одне чудо, яке учинив Господь для синів Ізраїльських. Впродовж багатьох поколінь посудина з манною стояла в Скинії Завіту, а відтак і в Соломоновім Храмі, і священики періодично показували її народові. Господь Бог учинив це свідоцтво, щоб у найтяжчих випробуваннях народ не знеохочувався, а пам'ятав про ці добродійства і чуда і завжди покладав надію на свого Бога і довіряв Йому. Так було і в Новому Завіті. Скільки чудес Господь Бог учинив для того чи іншого народу! Скільки чудотворних образів у цілому світі і відпустових місць, скільки історичних літописів дають свідоцтво про ці великі діла Господні і Пречистої Діви Марії! І як мало людей сьогодні довіряє Господові і Матері Божій і прибігає під їх покров, просячи порятунку і захисту в різних своїх бідах і нещастях.

Перед нами постає ще одне питання: чому Господь Бог ще перед Декалогом, який дав на горі Синай ізраїльському народові, установив святкування суботи? Народ перейшов через Червоне море, єгипетський фараон загинув на дні моря — стало очевидним, що рабство ізраїльтянам уже не загрожує. Тож треба було на цю пам'ятку відсвяткувати перше свято — день суботній.

Заповідь Божа про святкування святого дня звучить так: "Додержуй день суботній, святкуючи його, як заповідав тобі Господь, Бог Твій. Шість день можна тобі працювати й робити всяке твоє діло; сьомий же день — відпочинок Господові, Богу Твоєму; не робитимеш ніякого діла сам, ані твій син, ані дочка твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ані приходень, що у воротях у тебе, щоб твій раб і твоя рабиня спочили, як і ти. Пам'ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі і що Господь, Бог Твій, вивів тебе звідтіля потужною рукою і простягнутим рам'ям; тим і заповідав тобі Господь святкувати день суботній (Втор. 6, 15).

 Так виразно говорить Господь Бог про святкування дня суботнього. І навіть коли Ізраїль перебував у пустелі і мав багато праці, то й тоді Господь Бог не звільнив його від святкування цього дня. Так Мойсей промовив до синів Ізраїльських: "Це є те, що повелів Господь: завтра спочинок, свята субота в честь Господа; що маєте пекти, печіть, і що варити, варіть; усе що лишиться, сховайте про запас до завтрашнього ранку". Зоставили вони те до ранку, як повелів Мойсей, і не засмерділось воно, і не позаводились у ньому хроби" (Вих.16, 23-24). Коли ізраїльтяни відкладали манну в будні дні на ранок наступного дня, то манна псувалася, і тільки коли залишали з п'ятниці на суботу, то манна була свіжою. Це ще одне велике чудо, яке учинив Господь перед народом.

Дехто вважає у наші модерні часи, що збирати яблука чи інші овочі — це не гріх. Але Всемогутній заборонив у день суботній виконувати взагалі будь-яку працю. Так навчав Мойсей народ, який був у пустині: "... Сьогодні субота на честь Господа; сьогодні не знайдете нічого в полі. Шість днів збирайте; сьомого ж дня, в суботу, його не буде. І повиходили деякі з народу і сьомого дня збирати, та не знайшли нічого" (Вих. 16, 25-27). Запитаймо себе: як ми святкуємо день Господній? Як вшановується день святий у нашій сім'ї? Як нівечимо і зневажаємо цей святий день! Ми привласнили собі те, що до нас не належить. Ми вкрали цей день у Господа Бога. Одні використовують його для матеріального збагачення, бо в неділю добре купити і продати. Інші — для відпочинку і гріховних пожадливостей грішного тіла: забави, імпрези, купання, засмагання, походи в ліс і на природу, взимку лижі, шашлики, різного роду випивки, полювання, бари, ресторани, карти, шашки, шахи, азартні ігри, дискотеки, гриби, риболовля. Люди в сільській місцевості працюють на сіножатті, восени збирають яблука, груші, сливи. І так ми з вами кожен на свій лад (чи нелад) зневажаємо день святий, день Господній.

Ми забуваємо про те, що якщо ти Господній Закон пошануєш, дотримаєш його у своєму житті, Бог ніколи не опустить тебе і твою родину, твій край і Батьківщину. Він буде з тобою, Його свята опіка буде над тобою, а Його свята десниця буде захищати і боронити тебе перед видимими і невидимими ворогами твоєї душі і тіла. Ти не станеш ніколи багатим за рахунок дня Господнього. А якщо будеш вірний Богові, Бог буде зсилати на твій дім "манну" всякого блага і благословенства.

(Далі буде)

*Продовження. Початок див. № 3 (26), 2006

Щоб по-християнському виконати третю Заповідь, народ мусить розуміти, чим є жертва, Євхаристія та участь у ній. Коли він буде це розуміти, то зрозуміє і те, що тратить і яку шкоду наносить, коли не може бути в церкві

(митр. Андрей Шептицький, Про святкування неділі).

Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

  

12-13 вересня

Святкування в Рокитному з нагоди п'ятого об'явлення Матері Божої Фатімської

15 вересня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Відпуст в с. Верещиця

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Відпуст в с. Молошковичі

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Богослужіння на честь Дитятка-Марії

22 вересня 

Свята Літургія для родин

27 вересня

Воздвиження Чесного Хреста - 19-та річниця заснування Священичого Братсва Святого Йосафата

29 вересня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________