Що треба робити, аби осягнути до досконалості

Спочатку треба пізнати вартість досконалості, бо що наш розум визнає за цінне і корисне, того також бажає і наша воля. Але воля є царицею, бо панує над властями нашої душі. І тому, як вона наполегливо бажає якоїсь речі, також наполегливо набуває середників для її осягнення. Бо хто не пізнає, як почесно і солодко служити Богу, такому служба видається принизливою, нудною і огидною, і такий легко нею погорджує, наслідуючи нерозумних звірят, які топчуть діаманти, бо не розуміють їх вартості.

Як тільки пізнаєш ціну досконалості, молися, щоб її набути за допомогою Божої ласки і гаряче бажай її набути, бо як каже євангеліст, "блаженні голодні і спраглі справедливості, бо вони наситяться" (Мт. 5,6). Таке палке бажання стягає з одного боку, обильні та щедрі ласки, а з другого — дає душі таку велику силу, що душа не боїться ніякої жертви. Бо так, як той, що спішить з далекої дороги до своєї родини і не звертає увагу ні на змучення, ні на погоду чи голод, бо туга за рідними додає йому сили і охоти, так і бажання з'єднатися з Богом, якщо воно щире і сильне, підносить душу понад всілякі прикрості і служить їй за крила, якими вона здіймається до неба. Тому, коли до Ісуса приступив юнак і запитав, що має робити, аби стати досконалим, Ісус йому відповів: "Якщо хочеш бути досконалим, йди продай, що маєш і дай убогим" (Мт. 19, 21). Каже йому Ісус: "якщо хочеш", бо від твого бажання залежить твоя досконалість. Не виконав цього юнак, бо не мав сильної волі. Так само, коли святого Тому з Аквіну питала його сестра, що робити, щоби дійти до неба, святий відповів: "Треба хотіти". Те бажання повинно бути палке і великодушне, як заохочує св. Філіп Нері: "Нехай кожен наполегливо бажає довершити для Бога велику річ, а не задовольняється малою мірою чесноти". Подібно стверджує св. Тереза: "Якби святі не мали святого бажання і поступово не переводили його в дію, не осягнули б такого високого ступеня святості". Таке бажання є посудиною, якою душа черпає з джерела досконалості, як Ісус сказав до св. Гертруди: "Кожному я дав золоту посудину, щоби з мого серця черпав те, про що просить, а тою посудиною є добра воля". З цією посудиною йди і ти, душе, до Найсолодшого Ісусового Серця і черпай всілякі ласки, а одночасно і стримуй земні бажання, бо вони, за словами св. Августина, стримують духовні крила.

Але чи достатньо є тільки мати бажання?

Є люди, які всю свою досконалість базують на добрих бажаннях. Чи це досконалість? Зовсім ні, бо каже Ісус Христос: "Не кожний, хто до мене каже: Господи, Господи! ввійде в царство небесне, але той, хто чинить волю Отця мого, що на небі". (Мт. 7,21). Добре бажання не вимагає багато зусиль, але і не багато нам поможе, якщо не буде підтримане ділом, а навіть може принести шкоду для душі, бо як заповідав Св. Дух: "Бажання ледаря для нього вбивче, бо його руки уникають роботи. Грішник щодня чогось бажає подібно, а праведник дає, не тамує нічого" (Прип. 21,25-26). І так для багатьох душ гарні, але без вартісні бажання, якщо тільки ними обмежуватися, стають причиною вічного прокляття. На жаль, таких є багато. Наприклад, є такі, каже св. Ігнатій, які хочуть поправити своє життя, змінити свою поведінку і дійти до досконалості, але не хочуть вживати середників, які ведуть до цього, або також з великою шкодою і небезпекою для душі відкладають вживання цих середників аж до самої смерті. Такі самі себе обманюють. Є й такі, котрі постановили і багато разів обіцяли Богу викорінити ту чи іншу погану звичку, уникати тієї чи іншої нагоди до гріха, відірватися від того чи іншого згубного прив'язання, винагородити заподіяні кривди, направити згіршення, зробити ту чи іншу жертву для Бога чи ближніх, будувати своє життя згідно з правилами християнської досконалості — такі і подібні постанови багато разів відновлюють. Але коли доводиться їх виконувати, то вже якась мала перешкода видається їм прірвою, в якій вони губляться; якесь зерно піску видається їм великою скалою, об яку розбиваються їхні золоті бажання і наміри. Всі вони подібні до малих дітей, які то хочуть, то не хочуть, або до намальованих воїнів, які завжди стоять із піднесеною зброєю, але ніколи не стріляють. Такі душі, розклавши свої розкішні намети біля підніжжя гори, хотіли б дістатися на її вершину лише одним поглядом; хотіли б бути досконалими без жодного зусилля; хотіли б стати святими самою тільки мрією про небо. Якщо хочеш цього уникнути, старайся реалізувати добре бажання, май сильну і тверду волю працювати над собою і вживати потрібних середників. В цьому намірі, найперше, рішучо довірся Богові, заяви, що повністю тільки до Нього одного хочеш належати. Говори разом із пророком: "Серце моє є сильне, о Боже, сильне є моє серце" (Пс. 57,8) і на все готове, що б Ти тільки на мене не зіслав, чого б Ти тільки від мене не зажадав. Господь Бог чекає від тебе такої постанови, щоб почати діяти зі свого боку. І знай, що нерішучих душ ані Бог не любить, ані диявол не боїться.

В одному монастирі в Італії священик давав реколекції. Одна із сестер, Марія Бонавентура, не хотіла брати участі в тих реколекціях, лише після довгих просьб — згодилася. Але коли почула тільки першу науку "Про вічність", то враз змінена, промовила до священика: "Отче, хочу стати святою і то в короткому часі". Повернувшись до своєї келії, написала ці слова на аркуші паперу і поклала до ніг Розп’ятого, опісля з такою ревністю працювала над собою, що незабаром всі сестри-монахині визнали її за святу. Бо, як казала св. Тереза: "Хто має сильну волю і постанову віддатися Богові, такого Бог обдаровує особливими ласками своєї доброти". Йдучи слідами святих, стань і ти перед Розп'яттям або перед Серцем Ісуса, укритого в Пресвятій Тайні Євхаристії, і заклич із глибини серця: "Боже, відтепер хочу служити тільки тобі одному, а служити хочу вірно і до кінця". Часто відмовляй цю постанову, особливо після Св. Причастія. А якщо Господь зажадає якоїсь жертви, наприклад самозречення чи акту любові, не відмовляйся, ані не вагайся, але наслідуй св. Тереню від Дитятка Ісуса, яка могла про себе сказати: "Від третього року життя я нічого не відмовила Ісусові", бо Бог кожну жертву винагороджує щедрою ласкою. А щоб набути мужності і великодушності, молися і розважай, що Бог зробив для тебе, а особливо май перед очима своєї душі три великі пам'ятки Божої любові — ясла, хрест і престіл. При цьому пам'ятай слова св. Григорія Папи: "Мука чи терпіння, яке вимагає кожна жертва для Бога, триває тільки хвилину, тоді як розкіш і насолода буде тривати вічно ". Тому не будь скупий для Того, який так дуже тебе полюбив і обіцяє тобі таку щедру нагороду.

З відданням у руки Господу Богу поєднай наполегливу працю над собою, бо без такої праці ніхто не освятиться. Адже і сам Спаситель нам каже, щоби ми охоче взялися за плуг і не оглядалися назад.

Царство Боже в душі, або досконалість, можна прирівняти до жнив духовних, бо треба працювати від ранку до ночі і терпіти спеку дня, аби той урожай був багатий.

Якщо наймачі, щоб заробити мізерні гроші, тяжко працюють, проливаючи піт; якщо купці, щоби придбати якісний товар, виходять у море, терплять тягарі довгої подорожі, а навіть наражають своє життя на небезпеку; якщо воїни, щоби здобути тимчасову проминаючу славу ідуть у завзятий бій, де часто їх чекає поранення, каліцтво, а навіть і смерть — то яка ж жертва для нас буде завелика, коли мова йде про набування духовних скарбів і вічну славу? Що, отже, ми повинні робити, аби поправити своє життя і очистити душу, тим більше, що за це чекає нас вінець безсмертної слави і велике ім'я в небі? А проте для Бога і душі найменший труд видається нам надто великим.

Одного разу св. Нонн ішов вулицями Антіохії і зустрів юрбу молодих дівиць, серед яких йшла в дорогоцінних шатах, сяюча від золота і коштовностей одна невіста. Єпископ заплакав і сказав: "Ой горе мені, горе мені, грішному!". Коли його учні запитали: "Отче, чому плачете?", відповів: "Скільки то вона годин денно трудиться над тим, аби якнайкраще прибрати своє тіло та приподобатися людям! А ми, котрі сотворені для служіння Богу, як мало робимо, щоб украсити добрими ділами і чеснотами нашу душу. Одяг однієї жінки, що любить красу свого тіла, перевищує одяг моєї душі". Так би треба було заплакати над багатьма душами. Бо вони, засліплені, погорджують справжніми скарбами, а хапаються за проминаючі. Багато працюють і мучаться для придбання дочасних дібр, щоб догодити своїм бажанням чи власній любові, а не дбають за безсмертну душу, а якщо дбають, то дуже мало, бо для її освячення не хочуть прикладатися до праці, бояться боротьби і втікають від жертв.

Але ти, християнине, напевно, не хочеш належати до їх числа, тому не втікай від духовної праці, без котрої ніхто до сьогодні не став святим. Та ж і Пречиста Діва Марія, хоч Непорочно Зачата і повна ласки, освятилася через свою працю, бо як казала св. Єлизаветі: "Єдиним моїм старанням було, щоби найбільше подобатися Богові у словах, вчинках і думках". Якщо Найсвятіша і Найневинніша Діва так говорить про себе, то чи ж можемо ми, що в первородному гріху початі, повні гріхів і пожадливостей, дійти до святості без праці? Ти скажеш: та праця є понад мої сили. Так, звичайно. Власними силами на Божій дорозі ані кроку не зможеш зробити, але якщо з твого боку не забракне доброї волі і молитви, то Бог сам буде тобі допомагати, буде так тебе укріплювати, що, як орел, злетиш на висоту, яка досі видавалася тобі недоступною. Справдилося це на багатьох святих. Скажеш: маю особисті перешкоди — власна слабість, турбота про хліб, залежність від родини, щоденний обов'язок. Святі були такі самі люди, як і ми, тобто мали такі самі перешкоди, ті самі хиби, а на дорозі до досконалості не раз і ще тяжчу вели боротьбу і докладали більше зусиль, але не зважаючи на це, за допомогою ласки Божої перемогли. І ти при Божій помочі переможеш. Часто повторюй зі святим Августином: "Скільки переді мною змогли, а чому ж я не зможу?" або зі св. Францом Салезієм: "Я мушу стати святим". Якщо часом і спіткнешся, не знеохочуйся, бо і в житті святих були подібні випадки. Але вони, хоч упадали, то вставали і далі прямували до досконалості. А може, скажеш: нехай інші освячуються, нехай інші підносяться догори, а для мене краще триматися нижчого рівня. Так промовляє фальшива покора, бо правдива покора завжди мужня і охоча до Божих справ; так промовляє малодушність, лінивство і себелюбство, остиглість для Бога і ближніх.

Що б ти сказав про слугу, який хотів би бути покірним у малих і легких речах, а відмовлявся слухати в речах тяжких і прикрих? Подібно і Господу Богу є немилі ті душі, які одних гріхів уникають, а других із прив'язаності допускаються, одні обов'язки виконують, а інші — занедбують або легковажать. Чи й ти хочеш до них належати? Але в такому випадку можеш наразити на небезпеку своє спасіння. Може, скажеш: не маю стільки часу, щоб, як ті побожні жінки, постійно бути в церкві, належати до тих чи інших братств, сповідатися щотижня і т. д. А хто ж від тебе того вимагає? Адже то не є таке необхідне до досконалості. Добре чини все те, чого від тебе вимагає Бог і Св. Церква, вірно заховуй всі заповіді і обов'язки твого стану, молися, приступай до Св. Тайн і користай з побожних практик у міру своїх можливостей, згідно зі своїм станом, і станеш досконалим християнином. Нарешті, може, скажеш: для мене то вже "запізно", бо значна частина мого життя минула марно. Не кажи "запізно", бо поки живемо на землі, можемо повернути до Бога і винагородити втрачене, направити те, що на зле вживали. Чи не знаєш притчі Спасителя про покликання робітників до виноградника? Добрий Бог, як той господар з Євангелії, в різний час виходить на торговицю цього світу, аби кликати робітників до виноградника, тобто до праці над освяченням душі. Одних кличе ще з дитинства і від колиски обдаровує своїми ласками. Так покликав св. Миколая, св. Станіслава, св. Агнету, св. Розу з Лімни і багатьох інших. Інших кличе о шостій годині, тобто в юному віці. Наприклад св. Анзельма, св. Йоана від Хреста і інших, котрі якийсь час трималися осторонь від Бога або не ревно служили Йому, але скоро зрозуміли свою помилку і пішли за голосом Божим. Інших кличе о дев'ятій годині, тобто в повноті літ, коли вже дитячий вік і молодість минули в лінивстві, а навіть у гріхах. Так покликав св. Августина, св. Ігнатія Лойолу, св. Магдалину й інших. І навіть об одинадцятій годині, тобто наприкінці життя, виходить Небесний Господар, аби ту чи іншу душу потягнути до досконалої служби, бо Він є милосердний і довготерпеливий, а милосердя Його повіки.

Отже, в якій би ти добі життя не був, можеш бути прийнятим до виноградника, якщо ще дотепер ти був на торговиці світу, і отримаєш винагороду відповідно до твоєї старанності і часу праці. Може, і в цій хвилині Господь Бог говорить до тебе: "Чому стоїш дармуючи? Іди до мого виноградника". Старайся скоріше почути Божий голос, бо як будеш зволікати, то Бог може втомитися і замовкнути.

Св. Серафим одного разу напімнув невісту, яка забагато уваги уділяла замилуванню в убраннях, аби більше пам'ятала про свою душу, але вона глумливо відповіла: "Коли постаріюся, то послухаю твоєї поради, але зараз, заки я ще молода, мушу вживати цього світу". Але старенький монах промовив: "Я раджу тобі зараз послухати Божого голосу, бо незадовго не будеш мати на то часу". Це було пророцтвом. Легковажна невіста, ведучи грішне життя, незадовго померла без поєднання з Богом. Застановися, щоб і з тобою чогось подібного не трапилося. Тому не відкладай праці над освяченням своєї душі аж до старості, коли вже налогові гріхи вкоріняться, а сили ослабнуть. Краще роби, як ізраїльтяни, які всі свої перші плоди приносять Богові в жертву, так і ти свої молоді роки віддай Богові на службу, а потім з кожним днем старайся зростати в мудрості і в ласці в Бога і в людей. Якщо більша частина твого життя пройшла марно, не кажи, що для тебе вже немає порятунку, бо розкаяний розбійник, який висів по правиці, саме в останній хвилині здобув собі небо. Покірно перепроси Бога, а потім подвійною вірністю, покутою і терпеливістю винагороджуй за змарновані роки, не звертаючи уваги на осуд цього світу, який для молодих наставляє пастки, а зі старших насміхається, якщо ті покинули служити світові.

Що ж маєш робити, аби осягнути досконалість? Постійно живи в єдності з Ісусом Христом через освячуючу ласку, щоб Він жив і діяв у тобі. Молися з покорою і довір'ям і пильно стережися всяких гріхів, помножуй у собі ці ласки, часто приступай до Святих Тайн, роби добрі діла, а особливо добре виконуй свої обов'язки. Завжди гаряче проси про ласку натхнення Святого Духа і співділай з нею. Май щиросердечну і тривалу набожність до Євхаристійного Ісусового Серця і до Пречистої Діви Марії. Старайся зректися себе, тобто умертвити і очистити в собі те, що є гріхом, тобто злі бажання, схильності і хиби, і в цьому намірі молися, чувай і борися. Старанно вправляйся у чеснотах, особливо в покорі, надії, любові і терпеливості, будь вірний Богу не тільки в речах великих, але і в малих, мужньо двигай хрести життя, цілковито віддайся Божій волі і не відмовляй Богові більшої жертви, якщо Він від тебе вимагатиме. За все дякуй Богові, пам'ятай про Божу присутність і щоденно жертвуй всі свої справи Найсолодшому Ісусовому Серцю через Непорочне Серце Марії.

Завжди суди, говори, роби і терпи згідно з Духом віри, уважно вдивляйся у життя Ісуса Христа, Пречистої Діви Марії і святих і старайся пізнати дороги і середники духовного життя.

Май належну довіру і послух до свого сповідника та йди за його радою і люби все, що має зв'язок зі Св. Католицькою Церквою.

 

*Продовження. Початок див. № 4 (39), 2008

Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

  

12-13 вересня

Святкування в Рокитному з нагоди п'ятого об'явлення Матері Божої Фатімської

15 вересня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Відпуст в с. Верещиця

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Відпуст в с. Молошковичі

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Богослужіння на честь Дитятка-Марії

22 вересня 

Свята Літургія для родин

27 вересня

Воздвиження Чесного Хреста - 19-та річниця заснування Священичого Братсва Святого Йосафата

29 вересня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________