Надприродні дари, або влиті чесноти, дари Святого Духа, плоди Святого Духа і блаженства

Святий Людвік з Гренади описував це так: “Не досить, що Св. Дух переводить нас через поріг виправдання, але ще й керує нашими кроками і допомагає нам іти дорогою спасіння аж до кінця. Якщо Він раз ввійшов до душі, то вже не лишається там бездіяльним, виконуючи в ній і з нею все те, щоб довести її до надприродного призначення. Що може бути більшим щастям, як мати такого гостя у своїй душі, як мати такого вчителя, такого досвідченого провідника, такого доброго приятеля, таку сильну підтримку? А оскільки Він є усім, тому все виконує в душі, в якій вибрав місце свого перебування. Він є вогнем, який просвічує наш розум, розпалює нашу волю і відриває нас від землі, щоб піднести до неба. Він є голубом, бо робить нас щирими, лагідними, простими і чуйними до інших. Є Він таємничою хмарою, яка заступає нас перед невпорядкованими бажаннями тіла, вгамовує і злагіднює вогонь наших пожадливостей. Є Він раптовим вітром, тому схиляє і звертає нашу волю до доброго. З цього можна зрозуміти, що всі добра, а особливо наш поступ у чесноті, походять від Святого Духа. Якщо ми тримаємося осторонь від злого, то Він є тим, хто нас відвертає від зла, якщо виконуємо якийсь добрий вчинок, то виконуємо через Нього, якщо ми витривалі в доброму, то Він є джерелом нашої витривалості. Якщо, нарешті, отримуємо корону, то Він є тим, який увінчує свої власні дари”.

Дари Св. Духа необхідні для спасіння, бо тільки ті, яких провадить Святий Дух, є синами божими (Рм. 8, 14), а тим самим і наслідниками небесної слави.

Дарів Святого Духа є сім: мудрість, розум, рада, мужність, знання, побожність і страх Божий.

Дар мудрості просвічує наш розум, щоб він міг пізнати Господа Бога як Найвищу Досконалість, як початок всього і нашу кінцеву мету, щоб міг набути надприродних знань і зазнати невимовної солодкості, які Св. Дух за допомогою свого світла в ньому розливає. Цей дар, що найцінніший за всі дари, отримує душа в міру своєї любові. Якщо, отже, великою є її любов, то великою є і її мудрість, душа високо цінує Божі речі, всіма силами прямує до Бога, знаходить смак в умервтленні, любить хрест і терпіння, рветься до жертв. Такими були всі святі.

Дар розуму справляє, що душа глибше проникає в правди надприродного порядку, а внаслідок цього не тільки сильно вірить у них, так що ніщо не може її захитати, але також відкриває предивну їх велич, красу і гармонію і заглиблює душу в Божих таємницях. У високому ступені цей дар посідали деякі святі Вчителі Церкви, як наприклад св. Августин, св. Тома з Аквіну та інші.

Дар вміння, або знання, вчить дивитися на сотворені і людські речі в надприродний спосіб, тобто у всьому сотвореному бачити Бога, вчить пізнати себе і світ, вчить підніматися по щаблях сотворінь до Сотворителя і так вживати всіх земних речей, щоб вони нам не перешкоджали на дорозі до спасіння і досконалості. Цей дар особливо потрібний для проповідників.

Дар ради вказує, як потрібно у всіх випадках пізнавати і виконувати Божу волю, які вибирати засоби, як усувати перешкоди, як стерегтися поспіху, лінивства і неуважності. Якщо вже доходить до вищого ступеня, Він схиляє душу до заховання євангельських рад і наказує їй виконувати святі діла з героїчною досконалістю Цей дар особливо потрібний для настоятелів і сповідників.

Дар побожності наповнює душу прив’язанням до Бога, як до люблячого батька, внаслідок цього душа виконує скоро і охоче все, що стосується почитання Бога і добра ближніх, а в духовному житті відчуває святий спокій. Про цей дар мають просити всі душі, які в монастирях або в світі служать Богові.

Дар мужності зміцнює душу до починання великих праць і зношення великих терпінь задля Бога і то з непохитною витривалістю так, що її гаслом стають слова св. Павла: “Хто нас відлучить від любові Христа? Горе чи страждання, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи безпека, чи меч?” (Рм. 8, 35). Цей дар необхідний для місіонерів і для тих, які мають важкі завдання або великі терпіння.

Дар страху Божого збуджує велику честь і синівську підданість Богові, як Пану і Батькові, а велику відразу до гріха і постійний страх до того, що веде до гріха. І тому кожна душа має просити про цей дар Св. Духа.

Перші чотири дари стосуються радше розуму, а три останні – волі. Але всі вони служать до удосконалення влитих чеснот, а саме: дар розуму підтримує і вдосконалює віру, дар знання – надію, дар мудрості – любов, дар ради – розсудливість, дар побожності – справедливість, дар мужності – кріпость, дар Божої боязні – поміркованість.

Всі дари Св. Духа дуже тісно поєднані з освячуючою ласкою. А як приготуватися до їх прийняття? Передусім, потрібно бути з’єднаним з Ісусом Христом через віру і любов, а за Його допомогою очистити душу і вдосконалити умервтленням, молитвою і гарячим бажанням. “О Боже! – повторюймо за св. Августином. – Помешкання моєї душі є тісне, тому розшир його, щоб Ти міг до нього ввійти. Є воно руїною, тому віднови його. Разить воно Твої очі, але ж хто може його очистити? До кого ж закличу, як не до тебе: Обмий мене, Господи, з моїх прихованих плям!”?

Якщо душа не втрачає освячуючої ласки і є послушною натхненням Св. Духа, тоді вона уподібнюється до гарного дерева, про яке говорить св. Йоан: “І показав мені річку води життя… А по цей бік і по той бік річки – дерево життя, що приносить дванадцять плодів” (Од. 22, 1 - 2). Бо і душа з ласки Духа Святого видає дванадцять плодів, якими є: любов, радість, мир, терпеливість, доброта, милосердя, лагідність, вірність, тихість, скромність, здержливість, чистота. Кожний добрий вчинок є плодом Св. Духа, однак точніше так називаються досконалі акти, і вони приносять душі святу радість. Серед плодів Св. Духа найціннішим і наймилішим є любов. З любові народжується радість, бо того, хто любить, усе тішить.

Досконалістю радості є спокій, який полягає у посіданні Бога. Якщо цьому спокоєві загрожує небезпека через якесь нещастя, тоді любов проявляється у терпеливості. Якщо досягнення бажаних дочасних пов’язане зі зволіканням, так що потрібно якийсь час чекати, тоді любов проявляється у спокої, в опануванні себе. У ставленні до ближнього любов проявляється у лагідності і доброті, у прагненні робити йому добро; у тихості, коли ми терпеливо зносимо прикрості і кривди, яких зазнаємо від ближніх; у вірності зі щирістю і простотою, а далеко від всякого підступу. Щодо нас самих любов проявляється у скромності, яка чуває над зовнішністю людини, у здержливості, яка відриває від дозволених приємностей, і в чистоті, яка забороняє недозволені приємності.

Якщо душа ревно користає з дарів Св. Духа, то вона стає учасницею восьми блаженств або досконалих актів чеснот, які її наповнюють небесною радістю і ведуть до правдивого щастя. Перераховує їх Сам Спаситель:

Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.

Блаженні тихі, бо вони успадкують землю.

Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.

Блаженні голодні та спраглі справедливості, бо вони наситяться.

Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя.

Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога.

Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.

Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне. (Мт. 5, 3-10).

Сім перших блаженств відповідають сімом дарам Св. духа, а восьме є коротким підсумком інших. Такі скарби отримує душа разом з освячуючою ласкою. Але як ту ласку зберегти і помножити?

Підготували Традиційні сестри-монахині ЧСВВ
Провінції Божого Милосердя

*Продовження. Початок див. № 4(51), 2010

Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

 

14 жовтня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

20 жовтня 

Свята Літургія для родин

27 жовтня

Прп. Параскеви і Св. Мч. Назарія - відпуст в Шклі

10 листопада

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

___________