Справжнє покликання жінки

МАТІР

"Не ви мене вибрали, а я вас вибрав і призначив, щоб ви йшли і плід принесли, та щоб тривав ваш плід" (Йо. 15, 16). Ці слова Христа, звернені до Апостолів, в ширшому значенні стосуються кожної людини. Бо кожна людина сотворена Богом і обдарована певними здібностями для того, щоби з власної ініціативи розвивати ці таланти і таким чином прагнути досконалості. Цей розви­ток є вираженням плідності, доб- ровільної співпраці людини з Бо­жою ласкою, життям любов'ю, що виявляється і в слові й у ділі. Таке значення має притча про таланти. Отримуємо від Бога в подарунок не тільки природні, але й надприродні здібності, а нашим завданням є роз­вивати й помножувати їх. Хто ж їх закопає і не використає для того, щоби сповняти справу, довірену йо- му Господом, буде покараний.

Це приношення плоду важливе, тому що є доказом того, що ми сер- йозно трактуємо Бога. Зерно Його милості повинно впасти на ґрунт нашої доброї волі. Тому керуємо на­шим життям так, щоби жити згідно з Його волею. Вже саме щире старан­ня дозволяє зерну вирости й обіцяє щедрі плоди. Якщо навіть малий акт любові ближнього, наприклад, по­дання йому склянки води з любові до Бога, дасть плоди у вічному житті і буде нагороджений Богом, то яким плідним буде ціле життя, зосередже­не на виконанні завдання, отрима­ного від Бога! Саме така плідність є ознакою правдивого християнина: "З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати" (Йо. 13, 35) і "Ви пізнаєте їх за пло­дами їхніми" (Мт. 7, 16).

Для жінки це означає, що її ді- вицтво, а отже, інтегральність і гармонія її душі, серця, тіла також мусять приносити плід. Прагнення бути нареченою не є самоціллю, але знаходить свій плід у пожертвуванні коханій особі. У принесенні плоду вона знаходить повноту своєї жіно- чості, досконалості й святості.

Тож яким є зовнішній овоч єд- нання чоловіка і жінки? Очевидно, дитина! Правдива любов не тільки афективна1, яка зворушує емоції, розум і серце, прагне добра для коханого, але й ефективною. Вона перевіряється в конкретних діях, посвячуючи свою волю, приймаючи повірене Богом завдання, а отже, приносячи плід. То якою ж є місія жінки тут на землі? Чому вона праг­не бути нареченою? Її природа спря­мована до єдиної мети - до материн­ства. Психічна і фізіологічна будова жінки доводять, що вона приготова­на для того, щоби народжувати.

Призначення бути матір'ю постає через багатий життєвий досвід жін- ки. Вона має набагато більшу, ніж чоловік, вразливість до деталей. Ця риса робить жінку здатною до осо­бливо турботливої опіки над дити­ною, тендітне життя якої залежить від багатьох деталей, дрібниць. Якщо їх не помічають, то опіка та вихован­ня занедбуються. Жінка від природи почувається краще в щоденному ро­динному житті, ніж у великих спра­вах політики і господарства. Любов до порядку, стабільності, дбайли- вість у приготуванні страв та безліч справ щоденного життя властиве для жінки.

Маленька дівчинка доглядає мо­лодших братиків і сестричок, вдягає ляльок і поводиться щодо них як мама. Підростаючи, дівчина мріє про затишний будинок, наповнений дітьми, яким вона дала життя. При­значення жінки як матері дитини особливо виявляється тоді, коли її маленька дитинка подивиться й ус- міхнеться до неї. Матір знає, що в цю хвилину дитина є для неї всім - і вона сама також хоче бути всім для дитини.

Фізичне і духовне материнство

Завдяки Божій ласці, людина мо- же отримати надприродне життя. В природному житті всі сили тіла, дум­ки та душі жінки скеровані на мате­ринство. Мама дає дитині життя, бе­реже її, годує і виховує, але природне материнство повинно супроводжу­вати надприродне, духовне. Турбота віруючої особи про дитину повинна торкатися не лише її здоров'я, роз­витку фізичних та інтелектуальних здібностей, але мусить проявлятися у плеканні і розвитку надприродного життя дитини. Це духовне материн­ство, яке є турботою про надпри- родне життя, стоїть настільки вище над фізичним, як душа стоїть по­над тілом, як вічне життя - над дочасним. Кожна біологічна мама повинна бути і духовною матір'ю для своїх дітей. Сумно, що багато матерів, поглинутих дочасним, зем­ним аспектом свого материнства, забувають про вічний вимір. Тому в Церкві потрібні жінки, які цілковито посвячуються духовному материн­ству. Опіка над духовним життям набагато важча від турботи над ті- лесним. Нелегко народити дитину на світ, але набагато важче вихова­ти її згідно з Божим задумом! Жінка, яка посвячується своїй найвищій життєвій меті, може робити це у чер­нечому житті, де виконує свою ма­теринську місію безпосередньо (в чинному згромадженні) або опосе- редковано (у контемпляційному мо- настирі). Але робить вона це завж­ди і всюди там, де посвячується для збереження і підтримки життя чи як вчителька і духовна мама в школі, чи турботлива опікунка хворих і немічних.

Серце матері

Родина є основною клітиною кожного суспільства. Якщо родина хвора, то хворе і суспільство разом зі всіма своїми членами. Якщо ро­дина аморальна, то таким є й на­род разом зі всіма своїми членами. В теперішніх часах це дуже поширене явище.

Папа Пій ХІІ у своїх промовах до молодих пар безупинно підкрес- лював, що жінка є сонцем родини. Так як температура повітря, пере- дусім, залежить від сонця, так і теп­ло родинного життя залежить від жінки. В основному від неї залежить, чи в домі панують згода, готовність до жертви і прощення, чи в родині буде чиста і здорова атмосфера лю- бові, в якій діти зможуть безпечно зростати. Жінка, що працює у світі, не може так досконало реалізувати своєї жіночості, як у лоні сім'ї. Вона потрібна родині, а родина - їй. Як- що жінка захоче реалізуватися поза сім'єю, то її жіноча природа не осягне повного розквіту. Родина є живим організмом з головою, сер­цем і частинами тіла. Якщо поря­док порушується, то спільнота тер­пить, недомагає, а навіть цілковито розпадається.

Атмосферою духовно здорової родини, її життєдайною силою є лю­бов. Тільки родина, яка взаємно лю­биться, є опорою для своїх членів, так як коріння, яке черпає силу від землі, є артерією життя для стебел, гілок і листків рослини. Вирішальну роль для духовного життя родини відіграє жінка - це така очевидна, а водночас в теперішніх часах забута правда! Якщо чоловік підведе - це погано, але не все втрачене оста­точно. Багато чоловіків із соромом підіймалося навіть з глибоких упад- ків, якщо жінка жертовно викону­вала свої обов'язки в родині. Якщо ж підводила жінка, то родина, як правило, розпадалася, хіба що Боже чудо рятувало її від цього.

Часто душпастир глибоко вра­жений проблемами сучасної молоді, які видаються нерозв'язними. При­чиною цих проблем майже завжди є брак того світла, опіки, тепла, які мама зобов'язана дати своїм дітям. Та яку велику радість приносить та родина, у якій щасливі дитячі очі, свіжі молодечі обличчя, що свідчать про відданість і турботу батьків.

Запорукою щасливих родин є жінка, яка через добровільне під- порядкування, через свою любов і посвяту дає всім членам родини приклад чеснот, без яких не може існувати жодна спільнота. Сім'я, в якій кожен хоче керувати, швидко розпадеться. Тільки від матері діти можуть навчитися стосунків, на які опирається кожна спільнота: само­пожертви, послуху й любові. Для цього Бог обдарував матір глибо­кою вразливістю до слабких, безбо­ронних, співчуттям і милосердям до людської недолі.

Оскільки жінка народжує життя, завідує ним і служить йому, то вже через ці природні схильності творить внутрішній зв'язок між всіма, кому це життя передає. Як наслідок цьо­го, вона творить зв'язок між своїми близькими і Богом. Вона, насправді, є серцем родини.

До цієї ролі має готуватися кожна дівчина. Донька у сім'ї має завдання стати поруч з мамою, вчитися від неї і, у разі необхідності, замінити її. Це найкращий університет, який може закінчити молода дівчина. Сьогодні вона закінчує два факультети, го­ворить іноземною мовою, знає комп'ютерні програми, якість косме­тики, найновіші тренди в музиці та моді, але цілковито безпорадна у веденні домашнього господарства та вихованні дітей. Готуючись до дорослого життя, молода дівчина повинна докладно пізнати всі про­блеми родинного життя і засвоїти принципи виховання дітей. Тільки тоді буде доброю мамою, сонцем ро­дини, джерелом світла і життя.

(Далі буде)
Переклад Надії Бушки
За кн.: Ks. Stehlin K., FSSPX
Istota, godność i misja kobiety.
- Warszawa: Te Deum, 2009. - 126 s
.

Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

 

14 квітня

Свята Літургія для родин

30 квітня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________