Розгляньмо останнє одкровення Фатіми, яке сестра Луція отримала 13 червня 1929 року в каплиці чернечого будинку в Туї (Іспанія). У ньому йдеться про об’явлення Пресвятої Тройці, яку супроводжу- вала Мати Божа, показуючи своє Серце, як це було під час Її приходу в червні і липні 1917 року. Обітниця Матері Божої, яку вона дала Луції ще 1917 року (про те, що Вона прийде просити про посвячення Росії), була виконана цим об’явленням: Пречиста Діва просить про посвячення Росії Її Непорочному Серцю, пояснюючи, як це зробити.
«Туй, Іспанія. 13 червня 1929 року. Я попросила дозволу в настоятелів та свого духовного наставника про проведення Святої години в ніч з четверга на п’ятницю, від 23.00 до 24.00. Однієї такої ночі я була там сама. Я стала навколішки біля поручнів у центрі каплички, щоб відмовити молитву Ангела. Оскільки почувалася втомленою, то підвелася й продовжувала молитися з піднятими руками. У каплиці горі- ла лише лампадка. Раптом усю кап- личку залило надприродне світло, а над вівтарем з’явився хрест, що сягав стелі. На його верхівці можна було побачити обличчя і верхню частину тулуба чоловіка, над грудьми – голуба, до самого ж хреста було прибите тіло іншого чоловіка. У нижній частині хреста у повітрі витала Чаша і велика Гостія. На Гостію з обличчя і грудей Христа скапувала Кров у Чашу. З правого боку хреста стояла Пресвята Діва Марія. Це була Фатімська Мати Божа з Непорочним Серцем у лівій руці. Серце ніби палало в полум’ї і було оточене терновим вінком. З лівого боку хреста виднілися великі літери, неначе із джерельної води: вони збігали на вівтар, утворюючи слова «ласка і благодать».
Я зрозуміла, що мені була відкрита таємниця Пресвятої Тройці. Отримала також пояснення цієї таємниці, але не дозволено мені його виявити.
Одночасно я отримала натхнення, пов’язане з іншою таємницею, яку мені теж не можна було виявляти. Потім Мати Божа сказала до мене: «Надійшла хвилина: Бог закликає Святішого Отця разом з єпископами всього світу посвятити Росію Моєму Непорочному Серцю. Він обіцяє врятувати її за допомогою цього акту. Правосуддя Боже засуджує через гріхи проти Мене, тому приходжу, щоб просити про відшкодування цих гріхів. Жертвуй себе в цьому намірі і молися».
Я переповіла все це своєму духовному наставнику, котрий доручив мені занотувати те, чого бажала Мати Божа».
З певністю можна сказати, що головною метою цього об’явлення є посвячення Росії і сповнення великих обітниць Бога, даних через Марію у Фатімі. Чому Марія хотіла з’єднати це об’явлення з візією Пресвятої Тройці? Без сумніву, для того, щоб показати, що кінцева мета і найглибший сенс Її об’явлень опирається на тій таємниці: всі ласки, які Вона хоче дати світові через Фатіму (і всі інші санктуарії), мають звернути увагу людей на найглибшу правду, на значення Непорочної в таємниці Бога і спасіння.
Все походить від Бога-Отця, який дає світові Сина і разом з Сином подає Святого Духа. Отець є першоджерелом усього буття, всякого життя, всієї любові. Син зроджений з нутра Отця, і від них сходить Святий Дух.
Місія Сина – відкуплення світу на хресті. У візії в Туї хрест повністю займає весь вівтар, знизу до верху. Хрест є об’явленням любові Бога. Через Розп’ятого нам дарована «ласка і милосердя». Кров, яка спливає з ран Спасителя, збирається в таємниці Гостії й чаші. Все Христове діло спасіння уособлюється у Пресвятій Євхаристії, в якій показується відновлювана жертва Голгофти.
Місія Святого Духа – «просвітлення» всього діла спасіння, і тому вияв цілковитої любові Бога як світла, ласки і сили доповнює в такий спосіб Боже діло.
Це діяння Бога, в якому Він дає нам Себе, Його зішестя на землю для нас і для нашого спасіння зібране в Непорочному Серці, яке є світлом і зі світлом Святого Духа поєднує в собі всю Божу любов. Її Серце є чітким виразом Її найглибшої істоти: Її душі, наповненої Святим Духом, Її нутра, повного найглибшої любові, Її волі, повної відданості й любові. Вона сама стоїть під хрестом як нова Єва поруч з новим Адамом, щоб разом з Ним привести в світ відкуплений людський рід. Стоїть там, як перший плід жертви спасіння, якій завдячує чудо свого Непорочного Зачаття. Її Серце, пробите кільцями терневої корони Христа – це символ Співвідкупительки, яка найбільше зі всіх створінь бере участь у Його терпінні. Бог, як виявляє це Марія у Фатімі, вимагає винагородження тому Серцю за завдані зневаги грішників, яких хоче врятувати саме через Її Серце. Вона тримає Його у своїй долоні, тобто дарує, подає Його нам, бо Вона є нашою Матір’ю. Її Серце, розпалене духом любові, пломеніє для своїх дітей, яких зродила в тисячних болях на Голгофті і яких за всяку ціну хоче врятувати від вічної згуби.
Непорочна зі своїм пломеніючим Серцем зворушує світ. Через Неї спливає весь милосердний дар Пресвятої Тройці душам. Це дія Бога, початковий струмінь Божої любові, який Отці Церкви називають «виходом». Ця дія символічно показана через потік живої води, що спливає на світ з рани Розп’ятого, як «ласка і милосердя».
Також у тій візії є виразно показаний другий рух: відповідь, що випливає з повернення сотворіння до Бога. Тією ж дорогою, якою Бог зійшов до нас, ми повинні повернути- ся до Нього. «Моє Непорочне Серце буде твоїм прибіжищем і дорогою, що заведе тебе до Бога!» Послання Марії під час того об’явлення можна підсумувати трьома словами, які є головними темами Фатіми: посвячення, навернення, відновлення. Марія приходить з допомогою до «пригнобленого» християнства, притягає людей до свого Непорочного Серця (посвячення), веде їх і повертає до Бога (навернення), взиває їх до участі у відбудові Христового Царства (відновлення).
«Настав момент…» – так роз- починає своє послання Марія в Туї. Фатіма є виявленням волі Божої усьому світові: наприкінці часів Марія стане знаною світові як Посередниця всіх ласк, як початок повернення до дому Бога. Серце Марії збирає дітей Божих і затримує в них світло ласки посеред темного світу. У Її Серці зможемо витримати під хрестом Христа аж до кінця. Так відбувається повернення через Марію, з’єднану з Христом у Дусі Святім, до Отця.
Невиконане прохання
Одне з найголовніших прохань Пречистої Діви Марії у Фатімі: хай Папа разом зі всіма католицькими єпископами світу урочисто посвятить Росію Її Непорочному Серцю. За 100 років відбувалося декілька посвят Непорочному Серцю Марії, починаючи від Папи Пія ХІІ до Папи Франциска. Але жодного разу не відбулася посвята, якої вимагало Небо: у деяких актах посвяту здійснював сам Папа, без єпископів; Папа Йоан Павло ІІ «намагався» зробити це з єпископами, проте їх було дуже мало. Та найбільше вражає те, що в жодній з посвят не вжито слова «Росія». Посвячували світ, східні народи, але не Росію! Яка причина? Чому? Що завадило? Гіпотез можна назвати багато: політика і дипломатія, страх перед Росією, нерозуміння важливості послання, гріхи, неприятелі Марії … Боже Провидіння (останню причину назвала с. Луція: Бог допускає такі ситуації за гріхи людей, за те, що не навернулися і не послухали голосу Фатіми).
Мати Божа просила про посвяту під час останньої появи сестрі Луції у 1929 році. Коли за цілий рік цього не було зроблено, тоді в 1930 році с. Луція почула, як Мати Божа скаржиться: «Ви не чуєте Мого прохання! Як і король Франції, пошкодуєте про це і посвятите Мені Росію, але буде вже пізно. Росія поширить своє псевдовчення по всьому світі, провокуючи конфлікти, війни і переслідування Церкви. Святіший Отець багато страждатиме».
Виникає питання: що трапилося з королем Франції у свій час? У 1689 році, за рік до смерті, св. Маргарита-Марія Алякок намагалася в будь-який спосіб передати французькому королю – «королю сон- ця», Людовіку ХІV, послання Пре- святого Серця Ісуса, в якому було дано чотири умови: помістити на королівському гербі Пресвяте Серце Ісуса, побудувати церкву на честь Пресвятого Серця Ісуса, в якій зможе віддавати Йому шану королівський двір, французький король повинен посвятити себе Пресвятому Серцю Ісуса, а також добитися в Апостольській Столиці затвердження Св. Літургії на честь Пресвятого Ісусового Серця. Але жоден із цих пунктів не був виконаний. Лише в 1792 році Людовік ХVІ, внук Людовіка ХIV, після початку французької революції у 1789 році, будучи ув’язненим, посвячує себе Пресвятому Ісусовому Серцю. За умови свого звільнення, Людовік обіцяє виконати всі умови, передані через Марію-Маргариту Алякок. Однак було вже пізно – Божа Справедливість винесла свій вирок: 21 січня 1793 р. Людовік ХVІ був страчений на гільйотині. Бог дав королеві Франції рівно 100 років для здійснення Його волі. Він не виконав її. І що трапилось?! Минає 100 років з часу об’явлень Матері Божої у Фатімі, Її прохання не виконане. Що буде після цього? А може Бог відрахує сто літ від 1929 року?
Мати Божа обіцяла спасіння і навернення Росії через посвяту Її Непорочному Серцю. Але це не означає, що ласки спливуть тільки на цю країну. Ні! Пречиста Діва дасть ті самі ласки всім, якщо будуть до Неї прибігати і здійснювати акт посвяти Її Непорочному Серцю: чи то будуть країни, чи спільноти, родини чи кожна особа зокрема. Мати Божа завдяки посвяті Португалії Непорочному Серцю Марії, вберегла цей край від комуністичної революції і ІІ Світової війни. Цю особливу ласку визнали всі.
Тому посвячуймо себе, наші родини, парафії, школи, спільноти, наші села і міста Непорочному Серцю Марії, щоб воно охороняло і опікувалося нами і, що найголовніше, навертало бідних грішників до Бога. Робімо все, що в наших силах, щоб Непорочне Серце Марії тріумфувало всюди, де ми перебуваємо. Бог обов’язково зглянеться на нас і благословить, щоб у всьому краю було возвеличене і прославлене Непорочне Серце Марії, яке всіх провадить до Бога і Йому одному віддає всю славу.
Третя таємниця
12 травня 1982 р. сестра Луція писала до Папи Йоана Павла ІІ після замаху на його життя, що стався на площі Св. Петра у Римі 13 травня 1981 року:
«Оскільки ми не прийняли цього заклику, який був у Фатімському посланні, то нині є свідками його виконання: Росія дійсно заполонила світ своїм псевдовченням. І хоч не було ще цілковитого виконання останньої частини цього пророцтва, бачимо, що ми таки наближаємося до нього великими кроками. Воно прийде, якщо не зійдемо з дороги гріха, ненависті, помсти, несправедливості, аморальності, злочину і т. ін.
Ми не маємо права говорити, що Бог карає нас, бо люди самі себе карають. Бог терпляче застерігає нас і закликає до повернення на дорогу добра, шануючи свободу, подаровану нам. Люди самі несуть відповідальність за свої вчинки».
Ватикан оприлюднив текст, що стосувався Третьої частини таємниці, 26 червня 2000 р. Багато дослідників Фатіми погоджуються з тим, що це тільки вступ до таємниці, а в самій Третій частині, як і у двох попередніх, мають бути слова Марії, проте їх немає, а є лише візії. Існує ще багато інших причин для сумніву, що ця таємниця повністю відкрита, а Фатіма нею завершується. Не заглиблюючись у це питання, по- даємо на ваш розсуд те, що опри- люднено:
«І.М.Й.
Третя частина таємниці, розкрита 13 липня 1917 року у Кова-да-Ірії – Фатімі.
Пишу тобі, мій Боже, в дусі послуху, який мені наказуєш в особі Владики, вельмишановного єписко- па Лейрії і Моєї Пресвятої Матері.
Після двох частин, які я вже представила, ми побачили зліва від нашої Пані, трохи вище над Нею, Ангела, котрий тримав у лівій руці вогняний меч, що іскрився у полум’ї. Здавалося, що воно підпалить світ. Щоправда, це полум’я гасло, як тільки стикалося зі світлом, скерованим на нього правою рукою нашої Пані. Ангел, показуючи правою на землю, дужим голосом промовив: «Покаяння! Покаяння! Покаяння!» Цієї миті в неосяжному світлі ми побачили, яким є Бог, «щось подібне до того, коли бачиш себе у дзеркалі», єпископа у білому вбранні. «Складалося враження, що це Святіший Отець». Багато єпископів, священиків, ченців і черниць піднімалися на вершину гори, де стояв великий хрест із неотесаних балок, які були з коркового, покритого корою дерева.
Святіший Отець, перш ніж дістатися туди, минув велике місто, що було на половину зруйнованим. Він ішов невпевненим кроком, змучений болем та стражданням і молився за душі померлих людей, що лежали на дорозі. Дійшовши до вершини гори, Святіший Отець став навколішки біля підніжжя Хреста. Тут Його убили солдати, влучивши в нього кілька разів із вогнепальної зброї і луків. За ним у такий самий спосіб один за одним загинули інші єпископи, священики, ченці і черниці та багато світських людей, чоловіків і жінок, які належали до різних верств і займали різне становище у суспільстві. По обидва боки Хреста стояли ангели, кожен з яких тримав у руці кришталевий келих, до яких вони збирали кров мучеників і нею окроплювали тих, хто наближався до Бога.
Туй, 3 січня 1944 року».
Наприкінці моє Непорочне Серце затріумфує
У візії Пресвятої Тройці (13 червня 1929 р.) Марія подавала людям своє Непорочне Серце і Св. Вервицю. Саме ці два середники є найголовнішими, найнеобхіднішими, найкращими, щоб врятувати себе, інших та цілий світ. Саме через Її Непорочне Серце треба просити Бога, бо в тому Серці мешкає Св. Дух. У люблячому материнському Серці ми можемо отримати все, що Бог може дати людині. Через набоженство до Непорочного Серця Марії (приймання винагороджуючого Св. Причастя в перші суботи місця) та Св. Вервицю прийде славнозвісний і передбачений тріумф Її Непорочного Серця і царство Христа. Тому користаймо з тих двох великих ласк, що подало нам Небо, щоб самим освятитися і мати участь у цьому великому тріумфі Бога і Марії у вічності.
Минає 2017-ий рік – рік Фатіми. Складаємо щиро подяку Богові за велику ласку, що зволив для нашого порятунку і напоумлення послати Свою Найсвятішу Матір. Дякуємо Матері Божій за всі отримані ласки, за Її опіку і поміч, хоч не завжди ми Її помічали. За цей ювілейний рік наші традиційні парафії приймали фігуру Пречистої Діви з Фатіми, молились, просили і благали. Відбувалися де- в’ятниці з духовними науками, ба- гато вірних приступало до Сповіді і Св. Причастя, щоб отримати повний відпуст у цей ювілейний рік. Кожного місяця 12–13 числа вірні збиралися у с. Рокитному в «Український Фатімі» на спільну молитву. Відповідаючи на заклик Пречистої Діви у Фатімі, наші вірні разом з вірними Св. Традиції усього світу намагалися бути ревни- ми у відмовлянні Вервиці, особливо молилися від 13 жовтня 2016 р. до 13 жовтня 2017 р. у спільних загальних наміреннях: за Церкву, за посвячення Росії Непорочному Серцю Марії, за навернення грішників, за мир в Україні, за родини та ін. Хай Непорочне Серце Марії тріумфує в кожній душі, родині, країні і цілому світі!
