Лурд – місце чудесних зцілень і оздоровлень

Туберкульоз, ниркова недостатність і внутрішній параліч

Хенрієтта Бресзоллес була вій­ськовою медсестрою під час Пер­шої світової війни. Незважаючи на жахи, вона пройшла всю війну не­ушкодженою. Однак в 1918 році її направили у військовий госпіталь з туберкульозним спондолітом, типом туберкульозу, який вражає хребет замість легень. Поряд з цією хворобою з’являється пара­ліч кишечника і сечового міхура, плюс менінгіт. З 1922 року вона була в гіпсі і лікувалася від все складніших захворювань.

У Хенрієтти поступово роз­винулася уремія, яка поступово руйнувала її нирки (шкідливі для організму речовини, які повин­ні виходити з сечею, залишають­ся у крові). Але 7 березня 1924 року вона відвідала Люрд. Після відвідин грота вона відчула, що «хвороба відступила» і протягом декількох днів вона цілковито зці­лилася.

Розсіяний склероз

Жан-П’єр Бели провів кілька років, працюючи медбратом у від­діленні інтенсивної терапії перед тим, як сам опинився в ролі паці­єнта. У 1972 році у нього був ді­агностований розсіяний склероз. Спочатку він зрозумів, що не може ходити без палиці, а потім йому і зовсім знадобилося інвалідне кріс­ло, а в підсумку – хвороба повні­стю прикувала його до ліжка.

У жовтні 1987 року він знайшов сили піднятися з ліжка для палом­ництва до Люрда. Через день після візиту він випробував нові відчут­тя на шкірі. «Було холодно і трохи болісно», але потім це перейшло в почуття приємної теплоти. Тоді він виявив, що може повільно рухати руками – і навіть ходити.

Він відчував себе настільки збентеженим своїм зціленням, що по дорозі на вокзал, повертаючись з лікарні додому, за звичкою, сів у інвалідне крісло.

Часткова сліпота

Коли Джозеф і Луї Бурієтт потрапили під вибух у кар’єрі в 1853 р., тільки Луї вдалося вря­туватися. Але лікарі діагностува­ли «невиліковний амавроз» або постійну сліпоту правого ока. Він жив з травмою 20 років, поки не почув про грот Лурда в березні 1858 р. Він не міг відвідати його сам, але відправив дочку, щоб вона привезла трохи води.

Вода була брудною, але він промивав нею праве око. Через три дні потому його хворе око почало візуалізувати об’єкти. За якийсь час зір повністю повернув­ся. Лікар, який спостерігав за ним від моменту нещасного випадку, зареєстрував повне відновлення зору, не приховуючи подиву.

Повна сліпота, менінгіт

Френсіс Паскаль з Бокер, Франція, був другою дитиною у сім’ї. У 1937 році, у віці трьох років Френ­сіс захворів на менінгіт, який зро­бив його сліпим. Крім того, кінців­ки втратили чутливість.

Кілька лікарів підтвердили діагноз. Його купали в цілющій воді двічі й після другого купання, перш ніж його мати поставила його на землю, хлопчик раптово вказав пальцем на триколісний велосипед. Його зір повернувся, і кінцівки знову почали рухатися.

Під час відвідання в 1946 році Медичного Бюро Перевірок, після повної експертизи був зроблений висновок, що «зцілення не має жодних медичних пояснень».

Паралізована рука

У 1940 році 17-річна Івонна Фурньє працювала на фабриці в Св. Алевісе, Франція, коли машин­ний ремінь затиснув її ліву руку. Вона перенесла дев’ять операцій на руці, але рука залишалася пов­ністю паралізованою.

Тоді в 1945 році у Лурді трива­ло загальнонаціональне паломни­цтво, перше після Другої світової війни. Приблизно 50000 фран­цузьких католиків відвідали свя­тиню, й Івонна прибула туди 19 серпня. Здатність рухатися повер­нулася руці, як тільки вона опус­тила її у воду.

Її зцілення було одним з двох, які Бюро Лурд-Медікаль визнало в червні 2014 р. Інше оздоровлен­ня відбулося у 2013 р. 20-річна француженка за кілька годин до смерті зцілилася від захворювання легенів.

Підготував
о. Андрій Коваль, СБССЙ