Бог об’явив, а Свята Мати Церква подає до вірування, що ті душі, які відходять із цього світу у стані освячаючої Ласки, з легкими проте невідпокутуваними гріхами, йдуть на муки чистилищного вогню, щоб задоситьучинити Божій Справедливості. У ньому вони наче метал, покритий корозією, мають добру нагоду досконало виправдатись перед Богом. Цього домагається і Божа справедливість, яка вимагає відшкодування за скоєні провини, цього вимагає Божа святість, з якою назавжди має право поєднатись тільки абсолютна непорочність. Тому й існує місце, де вогонь виправдовує навіть найменші недосконалості і плями, тобто наче в палючому горнилі Божого Правосуддя вщент спалює людську гріховність. Однак Бог утаємничив перед нами сутність того вогню. Достатньо лише сказати, що цей вогонь, наче слухняний Божий Слуга, спалює душу, беручи до уваги важкість скоєних нею провин, і що він погасне в судний день. Не менше страждань завдає душі також і туга за Богом, бо коли вона, згідно постанови Божого Правосуддя, йде до чистилища, тоді відразу (глибше ніж на землі) усвідомлює те, наскільки Бог є гарним, чарівним і милостивим. Тому чимдуж мчить до Нього, намагається якнайшвидше потрапити до цієї Найвищої Благодаті, зустрітись із Нею віч-на-віч і поєднатись назавжди. Страждання душ, які покутують у чистилищі, є дуже важкі; вони важчі від тих, які людина, як стверджують Св. Августин і Св. Тома Аквінський, переносить у своєму земному житті; вони нагадують, що чистилищні муки відрізняються від пекельних лише тим, що в чистилищі душі терплять тимчасово і мають надію за якийсь час оглядати ясність Божого лиця. З іншого боку, Господь Бог любить ці душі, бо вони, його вибрані, зберегли весільну одежу і за те, задля Свого Милосердя, дозволяє, щоб Пресвята Мати несла їм потіху і заступалась за ними разом з іншими мешканцями Неба; щоб все ж таки люди сплачували їхні борги своїми молитвами, милостинею і різними жертвами. О, яка ж винахідлива Божа Любов! Святі Отці Церкви навчають нас, коли Господь судить якусь душу, Пресвята Мати заступається на неї, особливо якщо ця душа належала до Її відданих слуг і впродовж життя поручалась Її опіці. Св. Йоан доречно підказує нам, як треба молитись: «О, Маріє, не переставай заступатись за нами перед Своїм Сином Ісусом, щоб ми судного дня через Тебе могли отримати від Нього Милосердя; бо Ти тому і була від віків вибрана на Матір Божу, щоб Своїм Милосердям врятувати тих, які потребують Твоєї особливої опіки». Заступництво Марії стосується, передусім, тих душ, що терплять у чистилищі. Вона допомагає їм Своєю молитвою і випрошує скорочення терміну покарання. Вона сама об’явила про це Св. Бригіді: «Я – Мати Божа і Мати тих, що перебувають у чистилищі; тому я у властивий спосіб злагіднюю усі ті покарання, які вони змушені відпокутувати за вчинені гріхи». Крім того, Марія посилає до цієї в’язниці Своїх наближених Ангелів, які приносять із собою потіху і полегшу Її бранцям, про що Вона повідомила Св. Бригіді у видінні: «Душі, які перебувають у чистилищі, щойно почувши Моє ім’я, наповнюються такою втіхою, наче людина, прикута до лікарняного ліжка, чує обіцянку про швидке одужання». Однак це ще не все: Марія сама вступає до Чистилища, яке, згідно слів Св. Бернардина Сієнського – є Її Державою, бо Вона не тільки Цариця тріумфуючої і воюючої Церкви, але також Володарка стражденних душ. На цій підставі Отці Церкви і письменники називають Марію – Ублаганням покутуючих, Визволителькою в’язнів, Брамою просвіщення, Райськими дверима, Вікном і Ключем до Неба, Надією для усього людства. Її також порівнюють зі світлою хмарою, яка вела Ізраїльтян через пустиню, чи то з аркою Примирення, яка переводила їх через води Йордану. Що більше, деякі з тих Учителів стверджують, що Пресвята Мати на свято Успіння, а також у Надвечір’я Різдва Христового, на Великдень випроваджує певну кількість душ з чистилища. Про таке заступництво Пресвятої Діви розповідає також св. Катерина Річчі, яка бачила у видінні, як Пресвята Діва Марія вела душі до неба. Свята Мати Церква зберегла віру в заступництво Марії, устами декількох Христових Намісників затвердила об’явлення, яке було дане Папі Йоану XXII, у якому була обітниця, що Пресвята Діва визволить з чистилища після смерті душі тих людей, які впродовж усього свого життя носили параман і віддано Їй служили. І Вона робитиме це, передусім, у суботу, бо цей день присвячений на Її честь. Нарешті, Марія за допомогою Божих натхнень спонукає людей молитись за померлих, і відтак їхні страждання значно зменшуються.
Коли ти хочеш на власному досвіді переконатись у дієвості допомоги Пресвятої Діви Марії, то служи Їй віддано на землі – живи по-Божому, рятуй душі, наскільки це можливо, що терплять у чистилищі.
Але як саме треба рятувати?
Це – Свята Безкровна Жертва. Вона по своїй суті є найдієвішим засобом, бо, на відміну від інших, самодостатня і не залежить від капризів нашої людської примхливої вдачі. Щоразу, коли на Престолі у містичний спосіб відновлюється Хресна Жертва, то спливає Пресвята Кров Непорочного Агнця, яка сягає глибин Чистилищної безодні, щоб змивати гріховні плями і злагіднювати їхні страждання. Бо Бог обдаровує душі плодами Безкровної Жертви. Він чинить це з огляду на Свою предвічну, скриту для нашого розуму, Святу волю.
Тому доречно жертвувати за одну і ту ж душу більшу кількість Св. Літургій. Про це благала і мати св. Августина – св. Моніка. Водночас рятуй душі, які покутують, своїми молитовними практиками і проси про це інших: священиків, монахів і монахинь. Щиро молись, особливо тоді, коли чуєш голос церковного дзвону, що журливо лунає вранці, в полудень та ввечері, і хай тобі здається, що це зойки душ, які волають про порятунок, зойки тих, які найбільше опущені. Тому звертаючись до Пресвятої Діви, бо Вона їхня Мати, побожно відмов 3 рази «Отче наш», «Богородице Діво», «Ангел Господній» і «Вічная пам’ять». Рятуй терплячі душі Св. Причастям, милостинею, покутними ділами, відпустами й усілякими добрими вчинками. Великою шанобою користується акт героїчної любові, яку запропонував Папа Пій IX: він полягає в тому, що хтось задоситьучинює плоди своїх добрих вчинків, а також молитовні практики і жертви, які за нього будуть, після його смерті виконувати і хай одним, бодай внутрішнім актом – молитвою, пожертвує за душі, які терплять у Чистилищі і складе на руки Пресвятої Діви. Може ця жертва буде здаватися комусь надмірно важкою? Але не забуваймо про те, що Бог щедрий для щедрих людей, і що Пресвята Діва за даровану Її терплячим дітям милість відплачує милосердям, а хто з нас його не потребує? Усе те, що ти чиниш для терплячих душ, віддавай їхній премилостивій Опікунці, хай Вона освятить цей доробок Своїми заслугами і Своїм заступництвом, а потім пожертвує Господу. Крім цього, варто інколи замовляти Св. Літургії у цьому наміренні, а їхні щедрі плоди – наслідки, через заступництво Пресвятої Діви, хай спричиняться до визволення якоїсь опущеної душі, чи тієї, яка змушена відбувати важче покарання. Бо, за свідченням священика о. Йоана Олієра, такий подарунок приносить Богородиці неабияку приємність.
Одного разу св. Магдалина Пацці бачила у своєму видінні човен, вщент наповнений слугами Марії, а Її саму за стерном судна, яким Вона так вправно керувала, що незабаром усі безпечно прибули до Небесної пристані. І ти також старайся потрапити до цього човна!
У життєписі монаха Роберта читаємо таку історію: коли під час Св. Літургії він молився, поручаючи милосердю Спасителя через Непорочне Серце Марії душу покійного співбрата, то побачив Небесну Царицю, яка у яскравому сяйві несла на Своїх раменах душу цього співбрата, промовляючи: «Ось, Я веду до Неба того, за якого ти молишся».
