У книзі Виходу (17, 8–13) описується війна вибраного народу з амалекитянами, які напали на ізраїльський народ, що прямував до обіцяної землі. Мойсей послав Ісуса Навина з військом проти ворога, а тоді з Ароном і Хуром вони «вийшли на вершину горба. І сталось: як піднімав руки Мойсей, то брав гору Ізраїль, а як опускав, брав гору Амалек. Коли ж руки Мойсея обважніли… Арон і Хур підтримували йому руки, один з одного боку, інший з другого. Так руки його витримали твердо до заходу сонця. І розгромив Ісус Амалека і його людей вістрям меча».
Цей приклад зі Святого Письма вказує на велику істину, що вирішальний вислід битви, війни і на чиєму боці буде перемога, залежить в деякій мірі навіть не від військових (хоч вони конечні), але від ублагання Господа Бога, від молитви за народ і військо. Чому? Тому що Бог дає перемогу над ворогом, Бог дає мужність воїнам, що боронять свої території, боронять беззбройних людей, жінок і дітей, а вселяє страх у серця ворога і замішання у його таборі. Так як завдяки молитві Мойсея, ізраїльтяни перемогли поган, так завдяки багатьом, які моляться і голосять до Неба, до Бога, через їх молитви Бог зсилає свою допомогу цілому народові і війську.
Дорогі українці і всі люди доброї волі, так як зробив Мойсей, так і нам зараз потрібно робити. Коли наші воїни воюють проти ворога, нам потрібно руки в молитві возносити до Бога і Матері Божої, не опускати їх, тобто не переставати голосити до Неба про поміч і перемогу. Не впадати в депресію чи пригнічений стан, які нас роблять безсилими та бездіяльними. Навпаки, з вірою і ревністю треба заносити свої молитви, свої вервиці через Непорочне Серце Марії Господу Богові. Перемога за нами, бо з нами Бог! Тож не тільки стежмо за подіями, а вгору підносімо свої серця і молитовні голосіння! Мати Божа у Фатімі казала людям: «Моліться вервицю – і настане мир». Тому підносімо до Неба свої вервиці і не зупиняймося в молитві аж до світлої перемоги. Заохочуймо до спільної Помпейської дев’ятниці за народ, за мужність і охорону для воїнів, за перемогу над агресором, збереження суверенітету і повернення захоплених територій, за ласку Св. Духа та мудрості для наших керівників держави і війська, за мир і за тріумф Непорочного Серця Марії в нашому краю! Спільна молитва має велику силу! Разом ми переможемо всіх, хто сіє зло на нашій землі! Заохочуйте інших долучатися до Пом- пейської дев’ятниці за народ.
Підтримуймо дух ревної молитви в близьких і рідних, заохочуймо всіх, кого знаємо, до молитви на вервиці. Якщо люди не знають загальної вервиці з розважаннями, старайтеся навчити їх і помолитися разом з ними або заохочуйте до вервиці до Божого Милосердя та інших молитовних благань. А хто не вміє, немає часу (особливо наші військові), то нехай думкою, стрілистими актами серця злітає до Неба: «Боже, помагай! Боже, захорони! Ісусе, уповаємо на тебе! Мати Божа, захорони кожного воїна! Через Твоє Серце, Маріє, і жертву Твого Сина спаси нас…». Подібно як Арон і Хур з наведеного прикладу Святого Письма, і ми вміймо підтримувати інших у духовній бадьорості та мобілізації. Тому піднімаймо свої вервиці і молитви до Неба, щоб наші воїни перемагали!
