Важливість послання Марії у Фатімі сьогодні неоціненна, адже здійснення пророцтва щодо Росії, терпінь і зла, які вона поширює, дуже промовисті. Щоб випросити для світу миру, навернення цього бідного народу, щоб він більше не поширював своїх помилок, Мати Божа просила про встановлення у світі і практикування набоженства до Непорочного Серця Марії. Воно полягає у прийманні винагороджуючого Св. Причастя в перші суботи місяця. Саме від співдії людей, від практикування цього набоженства у світі залежить наслідок ласки – більший чи менший, швидший чи пізніший. Нам, українцям, особливо треба мати цю набожність у серці і завжди пригадувати собі слова св. Якинти: «Про мир треба просити Непорочне Серце Марії, оскільки Бог Їй його повірив».
У чому воно полягає нас навчило саме небо.
10 грудня 1925 р. Пресвята Діва і поруч з Нею Дитятко Ісус на сіяючій хмарині з’явилися сестрі Луції в її келії, в домі сестер доротіян у Понтеведра. Дитя Ісус, поклавши одну руку на плече, другою вказуючи на Серце Своєї Матері, оточене терням, перестерігало очевидицю такими словами:
«Зглянься на Серце твоєї Пресвятої Матері, вкрите тернями, якими невдячні люди повсякчасно пробивають Його, і немає нікого, хто б вивільнив Його від них».
Пресвята Діва додала: «Глянь, моя доню, на Моє Серце, оточене тернями, яке невдячні люди повсякчасно пробивають блюзнірством і невдячністю. Хоч ти постарайся потішити Мене й скажи, що всі ті, які впродовж п’яти місяців у першу суботу будуть сповідатися, приймуть Святе Причастя, прокажуть Вервицю в намірі винагородити Мені, Я обіцяю допомогу їм у годину смерті з потрібними ласками для спасіння».
Набоженство полягає в тому, що люди «впродовж п’яти місяців у першу суботу будуть сповідатися, приймуть Святе Причастя, прокажуть Вервицю в намірі винагородити» Непорочному Серцю Марії.
Отже, набожність до Непорочного Серця Марії, до якої закликає нас Небо, має такі умови: протягом 5 перших субот місяця, без перерви (пропуску якогось місяця) в наміренні винагородити Серцю Марії за зневаги та образи людей, немовби в намірі витягнути тернину із Її Серця, маємо вчинити наступне:
1. Висповідатися і прийняти Св. Причастя;
2. Відмовити Вервицю;
3. 15 хвилин розважати одну чи декілька таємниць Вервиці.
Ми йдемо до сповіді, і перед тим, як приступимо до сповіді чи на початку перед визнаням гріхів, зробимо в серці намірення. Намірення можемо зробити своїми словами: «Жертвую цю сповідь в наміренні винагороди Непорочному Серцю Марії за всі зневаги». Не слід забувати про це намірення, бо хоч ми сповідаємося зі своїх гріхів, але Бог це також приймає як акт перепрозьби грішника, якому через наше винагородження Непорочному Серцю Марії дає ласку покаяння, навернення і спасіння. Сама тайна Сповіді може бути прий- нята не обов’язково в першу суботу місяця, а швидше, головне, щоб людина не забула тоді зробити намірення і в першу суботу приймала Св. Причастя в стані ласки. Про це с. Луція говорила, що інколи важко висповідатися в суботу, і попросила, щоб сповідь була важною вісім днів. Ісус відповів: «Так, вона може бути важною і більше днів, але за умови, що Св. Причастя прийметься в стані ласки й у намірі відбути покуту для Непорочного Серця Марії». Сестра Луція заговорила ще й за тих, які забули сказати намірення під час сповіді, на що Ісус Христос відповів: «Можуть виконати це в наступній сповіді, як тільки виникне можливість висповідатися».
Також намір винагородити Непорочному Серцю Марії слід зробити перед прийняттям Св. Причастя, коли будемо молитися Вервицю в той день і 15 хв робити розважання. Розважання таємниць Вервиці: ми вибираємо собі одну з таємниць чи декілька, і так само, як ми застановляємося і розважаємо, коли молимося Вервицю, але без відмовляння молитви «Богородице Діво», думаємо про одну з подій життя Ісуса і Марії, немов вдивляємося в їхнє життя, як Вони чинили, говорили, як терпіли, жили, так і ми маємо наслідувати їх у всіх обставинах життя. Вкінці роздумуємо, що мені найбільше впало в душу в тій чи іншій таємниці і робимо маленьку постанову, щоб чинити так, як Вони.
Напередодні 30 травня 1930 р. Ісус Христос у внутрішній бесіді зі с. Луцією розв’язав ще одну трудність: «Буде однаково прийнята практика цього набоженства в неділю, після першої суботи, коли Мої священики, керуючись добрими прагненнями даватимуть Причастя».
Тож стараймося виконувати це набоженство в наших сім’ях, хай діти і молодь прибігають і практикують винагороду Непорочному Серцю Марії. Воно уділить їм чистоту серця, збереже віру і любов до Бога, благословить їх майбутнє. Коли ми всі разом практикуватимемо набоженство, то швидше ублагаємо Небо, щоб подало мир нашій Україні.