Історія про мудреців зі Сходу, які прийшли до Дитятка, записана тільки в одному з Євангелій (від Матвія), і незважаючи на традиційне припущення, що мудреців було троє (Мельхіор із Персії, Валтасар із Аравії і Каспар із Індії), таких подробиць немає в тексті, «…мудреці прибули до Єрусалиму зі сходу і питали: «Де народжений Цар Юдейський?» «І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було» (Мт. 2, 1; 2; 9). Відомо про три дари: миро, ладан і золото – як для пророка, священика і царя, які вони принесли, тому вважається, що і самих мудреців було троє. «І відчинивши скарбниці свої, піднесли йому свої дари: золото, ладан та смирну» (Мт. 2, 11).
Перекази називають три імена – Каспар, Мельхіор та Валтасар. Каспара зображують переважно молодим та безбородим, Мельхіора – старцем з бородою, а Валтасара – темношкірим. За усним переданням, три мудреці не лише принесли дари Новонародженому, а й опісля були дуже активними християнами і проповідниками. Вони будували багато храмів, завдяки їхній проповіді чимало людей стали християнами. Апостол Тома, згідно з переказом, згодом висвятив їх на єпископів. Вони загинули мученицькою смертю приблизно в один час, а їхня гробниця знаходилася у персидському місті Сава.
Як мудреці дізналися про народження Царя?
Згідно з Євангелієм, мудреці йшли за зіркою, щоб знайти Дитятко: «на Сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому» (Мт. 2, 2).
Вони почали відлік від Даниїла, і знали, що шукають на небі. Адже до Даниїла особисто приходив Архангел, який розповів їм, коли точно прийде Месія, Цар Юдейський. Ось що сказав Гавриїл: «Від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістесят і два тижні…» (Дан. 9, 25). І в цей момент починається відлік до приходу Месії. Мудреці розуміли зірки, Слово Боже і пророцтва, і в них була віра, щоб повірити у все це. І вони прийшли з ідеальними дарами.
Три мудреці, царі, волхви чи королі (як би ми їх сьогодні не називали) були не лише особами, котрих почитає Церква (зокрема й Західна), але й для кожного з нас, вони є і важливим символом, сенс якого полягає у їхніх дарунках – ладан, золото і миро.
Адже ладан – символ молитви, спілкування з Богом та присутності Бога у храмі – має стати й нашим особистим дарунком Новонародженому Христові. Це не окремий елемент історії минулих віків, а живий приклад, що надихає кожного з нас так само відвідати Христа, поспілкуватися з ним у храмі і принести щирий молитовний дар, котрий потрібний більше нам, аніж Йому.
Золото – дарунок Христу як Цареві, тобто певна пожертва. Саме сьогодні ми вчимося складати цю жертву, іноді навіть ціною власного життя. А ще потрібно усвідомлювати, що не золото є нашим «богом» та «царем», а живий Ісус, робити все, щоб Він справді народився у наших серцях, домівках та нашій державі.
Врешті, миро – дарунок Христові як Людині, адже в давнину всіх померлих помазували миром – дарунок, що вітав повне Воплочення Христа. Якщо ми зрозуміємо, що Ісус був людиною, до котрої також приступали спокуси, але Він їх зумів відкинути, показавши такий приклад і нам, то зможемо зрозуміти, що змінити гріховну систему світу цього нам під силу.
Вшанування трьох мудреців
Західна Церква проголосила трьох мудреців святими і називає їх Королями.
На їхню честь в Римо-Католицькій Церкві 6 січня встановлено свято, котре особливо гучно відзначається в Німеччині. Тут 6 січня – «День трьох королів», яких вважають покровителями мандрівників.