Багато протестантів намагається використати Біблію, щоб підтвердити свої фальшиві навчання та заперечити, що Католицька Церква – це єдина правдива Христова Церква, бо тільки її заснував Божий Син, Христос Господь.
Святий Атаназій Великий, безстрашний борець за правдиве, незіпсоване християнство, навчає так відповідати єретикам, які перекручують християнську віру: «Так вірить Католицька Церква. Ваше навчання не є навчанням Святих Отців Церкви».
Незнання, або тільки поверхневе, позірне знання Біблії веде до незгод, єресей і відступництва від Католицької Церкви. Знання Біблії та її навчання провадить до Католицької Церкви, бо в ній присутні всі докази, щоб переконати щиру людину, що Христовою є тільки Католицька Церква.
Це не означає, що свідомість про правдивість Католицької Церкви заведе кожного до неї. Люди, які заплющують очі на правду, люблять темряву гріха. Фарисеї ще не перевелися у світі. Юдейські книжники залишили багато учнів, які до сьогодні ходять по світу та боряться з правдою Божою під прикриттям охорони Божого Закону. Ці модерні учні фарисеїв – це всякого роду біблійники, які ходять по селах і містах, щоб ширити замішання поміж невченими чи маловченими людьми. Не одного вони звели на манівці, видаючи себе, як Христові Апостоли, оборонці Біблії, яку Католицька Церква нібито «сфальшувала».
Невченість і необізнаність, чи пряме засліпленння і ненависть до правдивої Христової Церкви довели цих нещасних «апостолів і апостолок» Біблії до замішання і жахливих поділів на різні секти, від яких кишить сьогоднішній світ. Всі вони звуть себе протестантами. От до чого довели невчені та некомпетентні дослідники Біблії. Розшматували Єдину Христову Церкву та звели тисячі простодушних людей на манівці! Чим є цей протестантизм, яким вони хваляться, годі сказати, а ще трудніше описати його. Павло Вилліямс цинічно каже: «Хто пробує описати протестантизм, той уподібнюється до того, що хотів би описати Америку. Про протестантизм можна все говорити, що кому подобається».
Так воно, на жаль, є, бо протестанти не мають віри, що складалася б із точно окреслених Догм. Не мають авторитету, який пояснив би ці Догми та пильнував би віри членів різних протестантських громад. Кожен протестант сам собі учитель у справах віри й моралі, бо «Святий Дух просвічує безпосередньо кожного, хто читає Біблію». Не Святий Дух «просвітив» їх, а злий дух! Поділ, замішання і хаос, що панують поміж протестантами, явно переконують, що Святий Дух не має з ними нічого спільного, бо Святий Дух веде до згоди, послуху Христовій Церкві, а не до бунту проти неї та перекручування науки Біблії.
Після першої світової війни 1926 року зібрався в Англії собор англіканської церкви. Було порушено питання про існування пекла. Учасники стали дискутувати, чи віра в пекло годиться з прагненнями модерних часів. Єпископи Ліверпуля та Йорка заявили, що модерна людина не може далі приймати цю догму. Справа дійшла до голосування. Висновок був таким, що цю Догму було усунено з англіканського символу віри, бо більшість заявила проти пекла, наче його існування залежало від згоди людей.
Так як незнання, чи поверхове, половинчасте знання Біблії веде до втрати правдивої віри, так глибоке знання Святого Письма чинить людину героєм Христової, Католицької Церкви. Святий Августин каже: «Єресі тоді повставали, коли люди добре не розуміли Святого Письма, і вперто й необдумано твердили те, чого як слід не розуміли!» Досвід довгих століть вповні підтверджує слова Св. Августина, бо впертість в обстоюванні власної думки в толкуванні Святого Письма поділила первісну лютеранську й англіканську церкву на стільки прерізних сект, що можна сміливо сказати, що їх неможливо полічити.
