Працюють для ЗСУ, щоб наблизити перемогу

Після початку повномасштабного втор­гнення рф в Україну було багато розгубле­ності: сім’ї вирішували, їхати за кордон чи залишатися вдома, де шукати безпечного укриття… Пізніше в багатьох людей почут­тя патріотизму вилилося у піклування про біженців, плетіння маскувальних сіток, хо­тілося робити щось, щоб якнайшвидше за­кінчилася ця війна.

Молоді сім’ї Рясного також не розгубили­ся. Під час Великого посту в центрі Львова провели акцію «Купи квітку – врятуй жит­тя». Діти дарували букети весняних квітів перехожим за добровільну пожертву на ар­мію. За зібрані кошти купили кілька броне­жилетів. Пам’ятаєте той час? Хтось ішов на війну добровольцем, когось мобілізували. Подекуди сім’ї не мали змоги за свої кошти купити все необхідне своїм воякам. Люди почали звертатися по допомогу і молоді ма­тері з дітьми задумали робити вербові бу­кети і продавати напередодні Квітної неді­лі. Таким чином вдавалося збирати чималі суми і допомагати тим, хто потребував. Далі перед Великоднем волонтери випікали па­ски, потім на День матері пропонували ку­пити вервиці ручної роботи та букети квітів. І почалося… Ярмарки за ярмарками.

І ось минув рік, як на різних парафіях Львівщини, традиційних і не тільки, прак­тично щонеділі відбуваються ярмарки, на яких можна придбати вервички, вироби з бісеру, патріотичні листівки, пряники й льодяники. Все це плетуть і печуть вдень, а часто й уночі наші волонтерки, жертву­ючи свій час і працю рук. І це ще не все. Далі домовляються про парафію, яка гото­ва прийняти волонтерів з ярмарком, і їдуть. Незалежно від того, скільки треба проїхати – 10 чи 100 км, і незалежно від погоди, дощ чи сніг – не перешкода.

За цей час «Майстерня перемоги» (так почали називати себе рясненські волонте­ри) була в Семінарії, Рясному-1, Рясному-2, Янові, Новояворівську, Шклі, Прилбичах, Мужиловичах, Ліску, Яворові. Неймовірно приязно та тепло їх зустрічали на цих тра­диційних парафіях і щедро віддавали на ар­мію часто усе, що було в кишені. А оскільки щоразу з ярмарки вони привозили від п’яти до п’ятнадцяти тисяч гривень, чесно буде відзвітувати, на що пішли ваші гроші. Треба не забути також, що ярмарки відбувалися і за кордоном, там, де є наші парафіяни або просто добрі люди – в Греції, Ірландії, Анг­лії, Польщі, Канаді. Отож за останній рік на ярмарках в Україні і за кордоном волонтери зібрали близько 850 тисяч гривень. Цими коштами долучилися до купівлі бронежиле­тів, дронів, тепловізорів, рацій, берців, моно­куляра, зарядних пристроїв, розміновувача, закуповували ліки та продукти на передову.

Окремо слід відзначити недавні два на­правду грандіозні збори. Машина на фронті – незамінна річ. Бойові завдання, евакуація поранених не можуть відбуватися без справ­них і швидких автомобілів. Тому «Майстер­ня перемоги» відразу відгукнулася на за­пити військових, які просили про допомогу. Перший збір був на машину для військових у Бахмут – 3800 євро, другий – на машину у Вугледар – 6500 євро. Погодьтеся, це фан­тастично великі суми для однієї людини, але спільними зусиллями за короткий час вдало­ся зібрати кошти, купити і подарувати ці ав­томобілі на службу в гарячі точки.

«Майстерня перемоги» щиро дякує усім парафіянам Традиції УГКЦ, тим, хто в непро­стий час у різний спосіб допомагав підтриму­вати Збройні Сили України. Варто, звичайно, продовжувати робити все це до перемоги. Тому волонтери запрошують до співпраці тих, хто вміє і хоче виготовляти на продаж вироби ручної роботи, в тому числі патріотичні речі, солодощі, а також просять підказувати лока­ції, куди можна поїхати з ярмарком.

P. S. Особливою заслугою вважаємо їхній апостолят Святої Вервиці. За рік війни поши­рено понад дві тисячі вервиць, створених з молитвою та вірою в перемогу.

Марія Бондар