Наша душа – це рілля, це Божий виноградник. Якщо не хочемо, щоби в ній загніздились пороки і налоги, щоби не закрався до неї диявол і не засіяв кукіль; коли хочемо, щоб вона приносила добрі плоди – мусимо чувати над нею, не спати; мусимо щоденно уважно за нею доглядати.
Для цього найбільше нам допомагає щоденний загальний іспит совісті з цілого дня. Цей іспит є бажанням суворого звіту поступу душі щодо Бога, ближніх і себе самого за минулий день. Цей іспит є найважливішою і спасенною частиною нашого вечірнього Богослужіння.
«Побожна душа, – каже Св. Альфонс, – мусить робити два рази на день обрахунок совісті: перший (частинний) – зранку або перед обідом, другий (загальний) – ввечері перед сном».
Судімо себе ще за життя – і не буде судити нас Бог після смерті.
Св. Доротей навчає: «Коли хочемо аби злі пристрасті не набирали зросту, то найбільшим середником для цього є щоденний обрахунок совісті і пильний перегляд наших діл, розмов і думок».
Іспит совісті – надзвичайно важливий і спасенний:
1. Очищує нашу душу, змиває жалем гріхи, заступає нам наразі сповідь.
2. Веде нас до досконалості, бо через нього пізнаємо стан нашої душі, спокуси, корінь зла, гріхів, завдяки цьому пізнаємо нагоди до гріхів і можемо скористатися відповідними середниками – застереженнями.
3. Цей іспит є найкращим приготуванням до Св. Сповіді і то доброї.
Метою іспиту є викорінення з душі гріхів і прив’язаності до них, а через досконалий жаль направити шкоду, роблячи відповідні, ревні постанови.
Спосіб відбування:
1. Подяка. Коротка, але щира подяка Богу за всі його ласки і добродійств, як Сотворителя і Відкупителя, покликання до Його високої служби та інші ласки отримані в житті, а особливо за ласки минулого дня: здоров’я, нагоди зробити щось доброго, заслужити на спасіння душі…
Св. Августин каже: «Коли не пригадуємо собі отриманих від Бога добродійств, то і Бог може нам їх відібрати, бо ми невдячні і негідні».
2. Просьба о ласку пізнання гріхів. Просити Бога в короткій і гарячій молитві про ласку пізнання наших гріхів і очищення себе з них. Пізнати себе важко, а перебороти ще важче, тим паче в найменших провинах. Просити допомоги Св. Духа і заступництва Пречистої Діви Марії.
3. Іспит совісті. Бажати від нашої душі звіту з цілоденного поступу від хвилі останнього іспиту. Пригадати всі думки, слова, вчинки, занедбання, обов’язки стану, справи цілого дня, поодинокі години чи частини дня. Наприклад, тут допустився тяжкого гріха, там ледве не впав у гріх, в цій спокусі мій вчинок не був рішучий та мій намір не був чистий, тут занедбав добре діло, а там взяла верх моя похіть, а тут не дотримався моєї доброї постанови, тобто відбути сповідь перед Богом.
4. Збудження жалю. Зваживши нашу невірність у службі Богові, всі свої упадки, поповнені гріхи перед Лицем Божим, невдячність за Його безконечну любов, збудити у своєму серці досконалий жаль і просити в Бога ласки прощення наших провин…
Прошу в Тебе прощення! Будь милостивий мені грішному!
5. Постанова поправи. Постановивши поправу життя при помочі Божої ласки, робимо твердий і рішучий намір на майбутнє: будемо остерігатися цих провин і нагод до них. Постановляю, що завтра так поступлю в тій нагоді до гріха, так заховуватимусь, використовуючи спасенні середники…
Наука. Практика святих стверджує, що лише цій духовній вправі вони завдячують перемогу над світом і дияволом, отримують вінець Небесної слави.
Св. Людовік: «Іспит совісті, який щовечора роблять побожні душі, дуже допомагає осягнути спасительну мету: не лише перемогти свої злі нахили, але й здобути чесноти і добре виконувати звичайні діла».
