Тричі на рік світ зацікавлено дивиться в бік Неаполя, чекаючи чуда крові святого Януарія. 19 вересня 2024 р. було оголошено, що кров розрідилася також і цього разу! Оголошенню про диво передує урочисте служіння. Єпископ іде до Скарбниці, де релікварій зберігається в спеціальному сейфі. Вийнявши релікварій, у процесії він несе його до вівтаря, де заявляє перед вірними, чи сталося чудо. Як і щороку в пам’ять про покровителя Неаполя, сьогодні єпископ вийняв ампулу з релікварію та показав її присутнім у храмі. Цього разу кров зрідла після відкриття Скарбниці. Архієпископ Доменіко Батталья, підійшовши до головного вівтаря, показав вірним ампулу з розрідженою кров’ю, – що було прийняте оплесками та розмахуванням білими хустками. Цього року перше чудо св. Януарія відбулося 4 травня о 18:38 у базиліці св. Клари в Неаполі.
Що означає зрідження крові?
19 вересня – одна з трьох дат, коли вірні очікують повторення чуда св. Януарія. Також його чекають у суботу напередодні першої неділі травня та 16 грудня. Зазвичай протягом року речовина, що міститься в ампулах – і яку Церква вважає кров’ю священномученика, – залишається твердою, у вигляді кількох грудочок. Багато століть тому було помічено, що вони змінюють свій агрегатний стан у день св. мученика єпископа Януарія, тобто 19 вересня. Однак це стається не завжди, тому віруючі пояснюють це надприродне явище своєрідним посланням святого: якщо станеться чудо – то, мабуть, нічого поганого з Неаполем не трапиться; а якщо кров не зрідне, можна очікувати якогось лиха. Проте священники завжди застерігали від такого тлумачення. Тим паче, що зрідження субстанції відбувається не завжди. І навіть коли чуда не стається, нічого поганого з Неаполем не відбувається. Попередніми роками, у грудні 2020 та 2021, «чуда крові» не було. Засохла кров в ампулі не змінила свого стану.
Історія життя
Про життя Святого Януарія (італійською – Сан Дженнаро) ми знаємо вкрай мало. Будучи християнином, він відзначився такою ревністю у вірі, що був 302 р. висвячений на єпископа міста Беневенто (Італія). У ті часи християн переслідував імператор Діоклетіан. Двох його дияконів, святих Феста й Дезідерія, заарештували, коли вони прийшли підтримати у в’язниці іншого диякона – Созія. Єпископ у різний спосіб намагався їх врятувати, однак згодом сам опинився під арештом і був засуджений до смертної кари.
Язичники намагалися змусити ув’язнених принести жертву ідолам, а коли це не вдалося, місцевий намісник наказав видати їх на роздертя ведмедям. На захист свого пастиря вступились троє римських громадян: святий Прокл, диякон, і святі Євтихій і Акуцу, миряни. У часі страти Януарія сталося відразу кілька незвичних подій. Спочатку його мали спалити на вогнищі, але пішов дощ, який загасив вогонь. Пізніше на мученика випустили диких звірів, але вони стали лизати йому ноги. Тоді вирішили обезголовити Януарія, але кат, який замахнувся мечем, відразу осліп. Однак єпископ його зцілив, а пізніше сам добровільно підставив шию під меч. І тільки тоді Януарію змогли відрубати голову. Це сталося 19 вересня 305 році на території сучасного італійського містечка Поццуолі неподалік Неаполя.
За переказами, одній християнці вдалося зібрати в скляне начиння кров святого Януарія й шанобливо заховати його голову. Кров святого Януарія зберігається в кафедральному соборі, названому на його честь у Неаполі. Протягом віків вірні мають нагоду спостерігати чудо: у день спомину святого (інколи також 16 грудня й 1 травня, деколи зі зміщенням) загусла кров на короткий час стає рідкою.
Такі і подібні чуда Бог залишив для підтримки віри. Багато людей тепер не вірять чи хочуть доказів, подібно як св. Тома, і Бог їм їх представляє, немов говорить: «Ось ви бажаєте доказів надприродної дії, ви маєте їх, якщо не вірите словам, які переповідають мої слуги в Католицькій Церкві, вірте бодай чудам. Будьте віруючі, а не невіруючі!»
