Святий Йосиф – Патрон Місіонерів
Коли великі святі були зацікавлені у тому, аби Господь Ісус – Спаситель світу здобув любов і визнання, то безперечно Святий Йосиф – теж. З Божого Об’явлення Він знав, хто є і ким буде Його названий Син. Вчителі Церкви порівнюють Святого Йосифа з Апостолами. Св. Іларіон з Пуатьє каже: «Святого Йосифа можна порівняти з Апостолами, котрі мали місію – голосити про прихід Спасителя». Святий Ісидор: «Святий Йосиф заслужив собі Апостольську прославу, бо, безперечно, важливішою річчю є вчинками голосити про Христа, аніж словами. А Святий Йосиф своїми вчинками дав світу нагоду навернення до Христа та вшанування правдивого Бога». Сповнені святою ревністю про славу Ісуса та спасіння душ слова Святого Йосифа, коли Він промовляв до пастушків і трьох Царів зі Сходу, що прибули до Вифлеєму! З яким святим піднесенням Він звертався до занурених у вульгарне ідолопоклонство єгиптян, роз’яснюючи їм фундаментальні засади Святої Віри, та представляв Ісуса – як Спасителя світу! Невже Святий Йосиф і тепер залишається байдужим щодо тих найважливіших справ, котрі святими прагненнями об’єднують мешканців землі та Неба? Навпаки, Святому Йосифові, як у земному житті, так і тепер дорогим є те, чого якнайпалкіше прагне Пресвяте Серце Ісуса, тобто спасіння людських душ.
Святий Йосиф є досвідченим Патроном місіонерів, оберігаючи їх у незчисленних пригодах і небезпеках, зливаючи на їхню Апостольську працю найщедріші благословення. Знаємо, на які небезпеки наражається місіонер, особливо у диких країнах, де стільки ворожих стихій загрожують його життю і ставлять перепони його діяльності? Хроніки закордонних місій наводять незліченні випадки, в котрих місіонери, перебуваючи під загрозою неминучої смерті від левів і тигрів, велетенських змій і крокодилів, жовтої пропасниці і морового повітря, від бурі на морі та засідок дикого поганства, вціліли завдяки заступництву Святого Йосифа.
Оскільки, ти християнська душе, якщо слідкуєш за всіма статтями на честь Святого Йосифа, маєш багато доказів чудотворних ласк, дізнайся, які свідчать, наскільки благословенною є опіка Святого Йосифа над місіями. Він прославився, як Патрон місій у ХVІІ ст. в той час, коли «Товариство Ісуса» розгорнуло справді велику діяльність у закордонних місіях, і віддало їх під опіку Святого Йосифа. На початку ХVІІ ст. місіонери – оо. Єзуїти, розпочали під Його опікою серед найнебезпечніших обставин місії в Канаді та Північній Америці. Долаючи природні перешкоди: суворий клімат, густі ліси місцевих земель, нецивілізовану поведінку надміру поганських племен, вони перемагали ворожий вплив протестантських сект і високопосадовців кальвіністів, котрі керували колонією, приналежною до Франції. Опіка Святого Йосифа подолала всі ті перешкоди, й у тій країні де, відверто кажучи, Свята Католицька Віра не мала жодного майбуття, відбувались чудесні навернення. За короткий період часу, на місцях поганських капищ виростали – возносились до Неба святині правдивого Бога, а Свята Віра – котра там розквітала, стала фундаментом християнської цивілізації. Подібної чудотворної опіки Святого Йосифа зазнали місіонери «Товариства Ісусового» у Мадейрі, на Маріанських островах, у Парагваї. У тій останній країні, котра незабаром під опікою Святого Йосифа навернулась до Святої Католицької Віри, отці «Товариства Ісуса» заснували Республіку на зразок перших християн, де, як стверджують Діяння Апостолів, «громада вірних мала одне серце і одну душу, і ні один не називав своїм щось із того, що кому належало, але все в них було спільне». Отці Єзуїти навчили раніше дикі, поодинокі, кочові племена – спільнотного життя; вони прищепили в них з основними правдами Святої Віри перші передумови цивілізації, побудували їм селища і святині, навчили їх законів землеробства та скотарства…
Ті місіонери виконали важке завдання, котре європейцям раніше ще ніколи не вдавалось зреалізувати, а саме: вони зуміли навернути диких невігласів до цивілізованого життя. Чим більше ми переконуємось у цьому, тим більшою має бути місійна праця оо. Єзуїтів у пошані. Вони не послуговувалися, як тільки посвятою, любов’ю і батьківською турботою. Інші народи хотіли цивілізувати дикарів нагайками, торгівлею, власними силами. Вони дали їм тільки позірну почуттєвість цивілізованих людей. Після вигнання оо. Єзуїтів, уряди Іспанії, Португалії, Англії, Франції зробили з цивілізованих людей – диких тигрів.
Не меншу кількість ласк отримали місіонери «Товариства Ісуса» під опікою Святого Йосифа у наверненні поган на другій половині земної півкулі, а саме – в Азії. У 1678 році Папа Інокентій ХІ затвердив Святого Йосифа Патроном тих місіонерів, котрі мали працювати на теренах Китаю. Якими ж щедрими для тієї місії виявилися ласки Святого Йосифа, адже вона була і є однією з найважчих у світі! У день Святого Йосифа, а саме 19 березня 1692 року, місіонери отримали від Імператора письмову згоду на проповідування Святого Євангелія по всій країні, що вони впродовж 100 років даремно намагались робити. На доказ вдячності вони збудували у м. Пекіні Костел на честь Святого Йосифа. На цьому Костелі був напис: латинською, китайською і татарською мовами: «Всемогутньому, Наймилостивішому Богу, на Прославу Святого Йосифа, Патрона Китаю. Отці «Товариства Ісусового» звели цей Костел 24 квітня 1721 року». Коли у 1730 році під час жахливого землетрусу в м. Пекіні, де загинуло 500 тисяч людей, інші Костели зруйнувались, Костел Святого Йосифа вцілів без жодної тріщини, і жоден з місіонерів не загинув. Відомо, що острів, розташований за кількадесят миль від берегів Китаю (на ньому великий Апостол Індії св. Франциск Ксаверій у своїй місійній мандрівці до Китаю (2 грудня 1552 року, закінчив своє повне прослави життя), перебував у примітивному ідолопоклонстві аж до кінця ХVІІ ст. Місіонери «Товариства Ісуса», віддавшись під опіку Святого Йосифа, провели там місію, а Господь Бог дивом поблагословив їхню працю. Світло Святого Євангелія розігнало темряву ідолопоклонства; в день Святого Йосифа, 19 березня 1700 року, о. Кастнер «заклав там наріжний камінь під перший Божий дім» та усипальницю св. Франциска Ксаверія.
Ось так, дорога християнська душе, ти бачиш наскільки дієвою і значимою є співучасть опіки Святого Йосифа у Католицьких місіях! Те довір’я до опіки Святого Йосифа, додає наснаги і оживляє місіонерів у поганських країнах і в наш час. Той, хто перечитує періодику «Католицької місії», знає про те, як багато Згромаджень – особливо жіночих, працює під егідою Святого Йосифа на місіях. Найбільша частина шкіл, захоронок, лікарень, наукових закладів у щойно навернених до Святої Віри країнах, носить ім’я Святого Йосифа. Цілі місії є присвячені опіці Святого Йосифа, заступництво котрого у наверненні тих, котрі «сидять у темряві та в тіні смертній», сяє щораз більшим світлом милосердя Божої Ласки. Наприклад, у місцевості Левістон, що в Північній Америці, у 1875 році було засновано для диких племен нову «Місію Святого Йосифа». У Східній Індії, за 50 км на Північ від Мадури, місіонери збудували в 1866 році чудову святиню Святого Йосифа, під час будівництва котрої використовували красиві елементи давніх поганських святинь. У Таматові, що на острові Мадагаскар й у багатьох інших місцях закордонних місій було збудовано (на доказ вдячності на честь Святого Йосифа – Патрона Місій), чудові святині.
Гадаю, що і ти, дорога християнська душе, цілим серцем прагнеш, аби щвидко здійснилось, виконалось бажання Найсвятішого Серця Ісуса, щоб був «один Пастир і одна вівчарня».
Молімось часто до Святого Йосифа в наміренні щасливих місії по всьому світі, а також за місіонерів.
