1. Травневе Богослуження – криниця ласк для душі
  2. Засоби Богородичного культу
  3. Господнє Вознесіння
  4. Молитва Посвяти молоді Непорочному Серцю Марії
  5. Молитва до Божої Матері про захист від приман світу (для шкільної молоді)
  6. Молитва за вибір стану (для випускників)
  7. Молитви до Матері Божої
  8. Святий славний Великомученик, Побідоносець і Чудотворець Георгій (6 травня)

Травневе Богослуження – криниця ласк для душі

Марія - мати ласки

Травневе набоженство в Україні запровадили монахи-кармеліти 150 років тому. Відтак в цілому краю в Греко-Католицькій Церкві понад півтора сторіччя відправляється урочистість, присвячена Цариці мая. У травні несемо дар любові нашого серця і нашої душі до Пречистої Діви Марії. В цьому місяці біля хрестів і капличок Матері Божої колись гуртувалися діти, молодь, старші, щоб єдиним серцем і устами прославляти Пречисту Діву Марію. В кожній католицькій родині перед образом Матері Божої запалювали свічку, ставили квіти і молилися. Ми не можемо занедбати таку прекрасну традицію пошани Матері Божої. Це набоженство має глибоке коріння. Навіть тоді, коли народ був дуже убогий, біля престолу Матері Божої дівчата робили з паперу квіти-лілеї і кожної маївки тримали ті лілеї і співали, прославляли Пречисту Діву Марію. Культ Матері Божої, Цариці мая, був дуже поширений у нашому народі, це був один із найулюбленіших культів, який завжди збирав дуже багато людей.

Розпочався місяць Марії, кожна християнська родина повинна щоденно брати участь у травневому набоженстві до своєї Небесної Неньки – маївці. Якщо не виходить спільно в парафії, біля фігур, біля хреста чи в церкві, то ми повинні молитися вдома літанії, молебен, вервиці чи інші молитви та набоженства до Пречистої. Цей місяць є для того, щоби ми прославили нашу найдорожчу Матір, ту, яка любить кожного з нас і ту, яка є достойною нашої прослави. Кожен день треба принаймні кілька хвилин присвятити читанню марійської літератури, щоби в такий спосіб вчитися боротися з гріхом, викорінювати його зі свого серця і наслідувати покору, милосердя, любов – чесноти, якими була увінчана корона Пречистої Діви Марії. І тільки таке набоженство, яке дає нам застанову, в якому ми розважаємо, читаємо, плекаємо любов до Марії, дасть нам щедрі ласки та плоди.

Урочиста щоденна маївка, яку відправляємо на традиційних парафіях – це благання нашого серця і душі: “О Марія Мати Божа, молися за нами”. Матері можуть просити прощення за те, що вони занедбали у вихованні своїх дітей, за те, що опустили через свою молодість, невторопність, брак розсудливості, а, може, тому, що самі не були на добрій дорозі, самі ще не знали і не були утверджені у вірі і своїм дітям чи внукам не дали доброго фундаменту любові до Бога і Церкви.

Просімо у Марії заступництва і опіки: “О Марія Мати Божа, молися за нами! Молися, Маріє, за мою родину! Молися, Маріє, за моїх батьків! Молися, Маріє, за моїх хворих, немічних, терплячих! Мати Божа, твоїй материнській опіці поручаємо всі наші терпіння, всі наші випробування, всі наші хрести, всі наші невдачі, тобі поручаємо і просимо, щоби ти, як добра і любляча Мати, провадила нас дорогою життя тут, на землі, щоби колись ми з Тобою могли радіти там, в Небесній Батьківщині”.

Не маємо права змарнувати травневе набоженство до Матері Божої, Цариці мая. Свята Мати Церква добре знає, як нам, людям, є важко, як нам допомогти в нашій подорожі до вічності. Тому установила такі відпусти: всі вірні, які в Марійському місяці в церкві або вдома почитають Пренепорочну Діву молитвами, жертвами або іншими чеснотами, осягають трьохсотденний відпуст кожного дня місяця, а один раз – повний у той день травня, в котрий висповідаються, запричащаються і помоляться за святу Католицьку Церкву і в намірі Папи Римського. Рескрипт Папи Пія VII від 18 червня 1822 року: цілковитий відпуст з дозволу Папи Пія ІХ від 8 червня 1859 року можна осягнути і 1 червня. Отже, хто раз в день приступить до Святої Сповіді та Святого Причастя в будь-який день місяця травня, помолиться за Святішого Отця та за Католицьку Церкву, той може одержати повний відпуст. А всі ті, хто вдома приватно чи навіть на роботі почитають Марію, жертвують їй свої хрести, терпіння, болі, страждання, просять Матері Божої допомоги, можуть одержати 300 днів відпусту щодня.

Такі великі ласки зсилає нам Бог-Отець через руки Пречистої Діви Марії, тому не будьмо ліниві, не будьмо байдужі, а стараймося в травні прославити Пречисту Діву Марію нашими добрими вчинками, молитвами, піснями, щоби Мати Божа нам неустанно допомагала і мала всіх у своїй материнській опіці.

Засоби Богородичного культу

“Се бо от нині ублажат мя всі роди”

Неможливо перелічити всі ласки, які спливають на людство через руки Марії. Скільки душ завдячують Марії своїм спасінням? Скільки душ потягнула Вона прикладом свого життя до наслідування і до високої святості. Правда також і те, що ще багато мільйонів людей не знають чудового імені Марії, не почитають Її, багато людей втратили любов до Неї… Тому про Марію завжди треба буде говорити. “Про Марію ніколи не є забагато”, – каже св. Вернард. Спробуємо тут коротко описати практичні засоби поширення і поглиблення Богородичного культу, які є невичерпним джерелом ласк для кожної християнської душі.

Молитва

Молитва – наймогутніший і найбільш поширений засіб Богородичного культу. Найлегше обмірковувати й обговорювати наші справи й наші терпіння з Матір’ю. І мабуть, християни до нікого не моляться так багато і так гаряче, як до Божої Матері.

Перше місце між усіма молитвами займає небом започаткований, а Церквою доповнений Ангельський привіт – Богородице Діво. Цю молитву мусимо промовляти щоденно, в усіх обставинах нашого життя, в усіх душевних і тілесних, дочасних і вічних потребах.

“Ангел Господень” – на згадку Благовіщення Пречистої Діви Марії і Воплочення Божого Сина три Ангельські привіти, зв’язані словами самої Богородиці. За щоденне відмовляння молитви “Ангел Господень” вірні одержують 10 років відпусту, а за місячне відмовляння – повний відпуст.

Вервиця – “народний псалтир”, що складається зі 150 Ангельських привітів. Непорочна Діва Марія, об’являючись у Люрді, а потім у Фатімі, заохочувала людей молитися на вервиці. Під час кожної десятки вервиці маємо розважати якесь таїнство з життя нашого Спасителя чи Його Пресвятої Матері. Глибоке розважання радісних таїнств може навчити сьогоднішню людину, як вона має освячувати свої дрібні щоденні обов’язки і як має любити життя. Розважання страсних таїнств має навчити християнина християнської радості в терпінні. А розважання славних таїнств має на меті розбудити в серці людини, зануреної в дочасні клопоти, тугу за вічними цінностями, дарами Святого Духа та Небом. Так душа, яка роздумує над життям Богородиці і Її Сина, заохочується жити духовним життям і здобувати якнайбільше чеснот.

Акафісти, параклиси, молебні в нашому обряді відзначаються надзвичайною глибиною богословської думки, багатством різноманітних порівнянь та палких закликів і прохань до Богородиці.

Посвята в синівство Пречистої Діви. Після попереднього приготування, окрема людина чи родина спеціальним актом посвячується в синівство Богородиці, просячи про опіку та прирікаючи змагати до християнської досконалості і поширювати Богородичний культ, передусім серед молоді.

Гідне святкування Богородичних празників

Для справжнього почитателя Божої Матері кожний Богородичний празник повинен бути днем глибокої душевної обнови з відповідним молитовним приготуванням, Сповіддю і Святим Причастям.

Травень – місяць, посвячений Богородиці. Травневі набоженства з відповідними проповідями мають успішний вплив на поширення Богородичного культу, найперше серед молоді.

Марійські книжки і преса

Марійська література повинна знайомити вірних з марійськими догмами, показувати їхній зв’язок з навчанням і життям Католицької Церкви. Особливого розповсюдження заслуговують марійські катехизми для молоді і для дорослих, які в короткій формі питань і відповідей охоплюють усе, чого Церква навчає про Богородицю.

Католицькі народи, які бажають справжнього поширення Богородичного культу, дбають одночасно й за поширення марійської преси – газет і журналів з марійською тематикою.

Наслідування чеснот Богоматері

Христові Намісники в різних своїх енцикліках наголошують на тому, що це найважливіший засіб Богородичного культу. Марія є зразком чеснот для усіх станів та осіб різного віку. У своєму житті християни повинні старатися наслідувати чесноти Богоматері, Її побожність, покору, чистоту, віру, любов… Їх зможемо бодай частково осягнути, коли намагатимемось жити з Марією, для Марії і – по змозі – як Марія.

Засоби Богородичного культу для родини

Сім’я з Назарета – перша в історії людства, в якій неподільно панував дух Христа. Небесний Отець довірив родині виховувати Ісуса Христа. А оскільки атмосферу родинного дому творить жінка й мати, то Пречиста Діва Марія стала покровителькою родинного життя.

В українським сім’ях Богородицю завжди шанували особливо. Прикрашений вишиваними рушниками образ Богородиці висів на почесному місці, перед ним горіла свічка, а ввечері вся сім’я відмовляла тут спільну молитву.

“Дайте мені матерів, а я з їхньою допомогою обновлю весь світ”, – казав Папа Пій ІХ. У часи, коли суспільство захиталося у своїх основах – у родині, особливо гостро постає проблема виховання добрих матерів для добра дітей і цілої сім’ї. В особі Марії Христос подає нам найкращий ідеал матері. Материнство Марії високо підносить гідність земної матері. Де є справжній культ Марії, там теж є належна пошана до матері.

Добра християнська родина повинна бути огорнута марійським духом. Це означає, що Богородичний культ у християнській родині повинен мати першорядне значення як набоженство і як школа християнського життя. Тому в різний час Папи Римські у своїх енцикліках заохочували членів сім’ї до спільного відмовляння вервиці в родині.

Освячування через щоденне виконування обов’язків

Традиція навчає, що земне життя Богородиці було вбоге, наповнене працею і “зберіганням Божих слів у серці”. У скромних умовах і постійних трудах Марія досягала щораз вищого ступеня святості. Якщо хочемо поглибити в собі справжній Богородичний культ, мусимо навчитися поєднувати працю з молитвою та освячувати себе через совісне виконання обов’язків свого стану.

Марійська Дружина

Марійська Дружина – станова організація, метою якої є поширення Богородичного культу. Члени Марійської Дружини стараються бути апостолами серед інших з допомогою молитви, слова і доброго прикладу. На українських землях Марійські Дружини започаткував митрополит Йосиф Рутський і в XVII та XVIIІ сторіччях вони охопили всі школи під проводом отців-василіян. Після Першої світової війни у нас було близько 240 Марійських Дружин шкільної молоді, майже 20 Дружин інтелігентного жіноцтва і кільканадцять Дружин селянської молоді. Всіх членів було понад 21 000. Духовні провідники цих організацій можуть розповісти безліч чудесних фактів благородного впливу Богородичного культу на душу української молоді і жіноцтва. Отож, стараймося відновити цей спосіб почитання і поширення культу Пресвятої Богородиці в Україні.

Паломництва, прощі, відпусти

Варто подбати насамперед не про зовнішню організацію прощі, а про внутрішню користь і збагачення нашої душі, щоб усі учасники приступили до Святих Тайн і одержали повний відпуст для своєї душі, щоб здійснилися слова єпископа Йосафата Коциловського, ЧСВВ: “Ми прийшли по відпуст, а не тільки на відпуст”.

Марійські заходи

Добрим засобом поширення Богородичного культу є виконання та розповсюдження записів марійських пісень.

Загальнонаціональні засоби Богородичного культу в Україні

Наш народ одночасно з християнством прийняв і глибоке почитання Пресвятої Богородиці. Князь Володимир збудував величавий храм у честь Пречистої – Десятинну церкву. Як доказ нашої любові до Богородиці, на Східній Україні майже половина всіх храмів, а в Західній Україні майже ? всіх храмів були присвячені Діві Марії.

Українці завжди почитали Богородичні ікони, зокрема почаївську, зарваницьку, крехівську, гошівську. Дбаймо і тепер про те, щоб у кожні хаті був образ Богородиці. Родинні ікони освячують українську хату, вони не дозволяють, щоб у тій хаті діялися недозволені речі.

Посвята народу Божій Матері. Понад 900 років тому володар України Ярослав Мудрий “предал люди своя і град Киев всеславній, скорій на помощ християном святій Богородиці”. Подібно вчинив і князь Володимир Мономах 1111 року. І митрополит Київський та Галицький Йосиф Вельямин Рутський, вписуючись як митрополит до Марійської Дружини в Кракові 1637 року. Так само зробила наша Українська Повстанська Армія, вибираючи своїм святом празник Покрови Пречистої Діви.

Посвятімо себе, свої родини, свої парафії Богородиці.

Вселенські (католицькі) засоби Богородичного культу

Немає празника і ні однієї Святої Тайни, в якій не було б марійського елементу в тому значенні, що всі Святі Тайни дають ласку, вислужену мукою Христа, в якій Богомати брала участь як Співспасителька людського роду. Тому ми повинні засвоїти собі ті засоби Богородичного культу, що їх нам подає Церква, і почитати Богородицю з Церквою, в Церкві і так, як Церква.

В Марії ми почитаємо всі ласки й привілеї, якими сам Бог обдарив Її і яких Вона удостоїлася через свою вірність і послух.

Ми повинні зрозуміти, якою є участь Пречистої Діви Марії у справі відкуплення людства, і аж тоді ми зрозуміємо ту правду, що Богородиця стоїть у самому осередку християнства, у самому осередку Христової Церкви на землі. Тому Вона є найкоротшим шляхом до Христа і до самого Триєдиного Бога.

За матеріалами книжки:
Отець Іриней Назарко, ЧСВВ. Поширення культу Богородиці. – Нью-Йорк: Друкарня “Луна”, 1960. – 48 с.

Господнє Вознесіння

Господнє Вознесіння

Празник Господнього Вознесення завжди припадає у четвер на сороковий день після Христового Воскресення. Це один з великих Господських празників і має дев’ятиденне попразденство. Він звеличує подію Христового Вознесення на небо та підкреслює її значення для Христа і для нас. Святий Йоан Золотоустий у своїй проповіді на Вознесення каже: “Сьогодні людський рід совершенно примирений з Богом. Зникла давня боротьба й ворожнеча. Ми, що були недостойні жити й на землі, вознесені на небо. Сьогодні стаємо наслідниками небесного царства, ми, що не вартуємо й земного, виходимо на небо й унасліджуємо престол Царя і Господа. А людська природа, перед якою херувим боронив рай, піднесена тепер понад усякого херувима”.

У пам’ятках трьох перших сторіч нічого не сказано про цей празник. Не згадує про нього й письменник Ориген († к. 251), який перераховує християнські празники у восьмій книзі свого твору Проти Цельсія. Знавці обряду вважають, що в перших трьох віках цей празник святкували разом з празником Зіслання Святого Духа. Сильвія Аквітанська не називає цей празник Вознесенням, а тільки “сороковим днем після Пасхи”.

У IV столітті празник Господнього Вознесення стає загальновизнаним. Історик Сократ († к. 440) називає його “всенародним празником” (Історія Церкви, 7, 26).

Празник Вознесення звеличили своїми проповідями святий Йоан Золотоустий, святий Григорій Ниський, святий Епіфаній Кипрський, Лев Великий й інші. У IV столітті цариця Єлена поставила храм в честь цього празника на місці Христового Вознесення.

Дух богослужень цього празника в загальному бадьорий і радісний. Свята Церква радіє славою Христа-Богочоловіка, що засів по правиці Отця. Він вознісся на небо, щоб зіслати нам Утішителя – Святого Духа та щоб, як Він сам каже: “приготовити нам місце” (Йо. 14, 2). “Господь вознісся на небо, – співаємо в першій стихирі на великій вечірні Вознесення, – щоб зіслати Утішителя світові. Небо приготувало престол його, а хмари – вознесення Його. Ангели дивуються, бачачи чоловіка понад собою. Отець чекає на Того, що Його від віків держить у своєму лоні. А Святий Дух каже всім ангелам Його: “Візьміть, князі, ворота ваші; всі народи плескайте руками, бо вийшов Христос там, де був перед тим”.

Отець Юліан Катрій, ЧСВВ. Пізнай свій обряд. – Львів: Свічадо, 2004. – 472 с.

Молитва Посвяти молоді Непорочному Серцю Марії

Найсвятіша Діво Маріє, Богородице і Царице наша! Припадаючи на коліна перед Тобою як Матір’ю Спасителя світу, прагнемо сьогодні посвятитися Твоєму Непорочному Серцю. Споглянь ласкавим Материнським оком на нашу шкільну громаду, що зібралася біля Твоїх стіп, і прийми жертву наших молодих, гарячих, спраглих ідеалу сердець!

О наймиліша Мати! Ти отримала незрівнянний і винятковий привілей – бути матір’ю і вихователькою Спасителя світу… У промінні Твого Найчистішого Серця Дитятко Ісус виростав «у ласці Бога і людей».

Стань віднині вчителькою нашого життя і провадь нас дорогою спасіння! Просимо Тебе, Мати Божа, щоб Ти назавжди пригорнула нас до Твого Материнського Пречистого Серця. Хай від нинішнього дня Твоє Серце живить і зміцнює нас. Хай у променях Твого Непорочного Серця в нашій школі розквітають християнські чесноти: віра, надія і любов! Хай з любові до Тебе запанує дух послуху і дисципліни, дух співчуття і любові до ближнього! Нехай за Твоїм наймилішим заступництвом запанує у нашій школі дух Божого миру і ладу, дух правдивих християнських чеснот, що розквітнуть із чистоти наших душ і сердець у повній згоді з Божими заповідями!

Наймиліша вихователько Божого Сина! Опікуйся нами і провадь через усе життя, навчаючи нас передусім розуміти Твою настанову: “Що Син мій скаже вам, те робіть”.

О Пречисте Серце Марії, веди нас завжди до Божого Серця Твого Сина! Хай у тому Божому Серці завжди шукаємо спасіння - завжди через Твоє заступництво, Посереднице всіх ласк і наймиліша Мати!

Царюй зі своїм Сином, о Маріє, у нашій школі! Царюй зі своїм Сином у наших молодих душах!

Дай, щоб у них переможно запанував дух Христа, дух Твого наймилішого Сина. Не опускай нас ніколи, Мати і Царице наша, бо ж так урочисто і всім серцем посвячуємося Твоєму Найчистішому Серцю навіки!

О Непорочне Серце Марії, в Тобі прагнемо жити і вмирати. Амінь.

Молитва до Божої Матері про захист від приман світу (для шкільної молоді)

Царице неба і землі, Пречиста Діво Маріє!

Поглянь ласкавим оком на мою молодість.

О, як багато великих і манливих спокус з усіх боків лукаво чигає на мене, щоб знищити в мені святу віру, влиту в мою душу при св. Хрещенні. Прошу Тебе: просвічуй мій розум, а мою волю прихиляй до всього, що є святе й праведне!

А скільки на світі спокус і різних зваб, які хочуть вирвати з молодого серця дорогоцінні зародки чеснот!

Маріє! Милосердний Бог вибрав Тебе на Матір Відкупителя людського роду, що впав жертвою брехливих обіцянок підступного диявола – захисти ж мене перед його злобою. Маріє! Не допусти, аби мною заволоділи грішні пристрасті; не допусти, щоб я потрапив у підступні диявольські сіті ворога мого спасіння. Він вже стільки невинних душ заманив у свої лави і з усе більшою сміливістю і силою готується до ще завзятіших і тяжчих нападів.

О добра і любляча Мати Маріє! Не допусти, щоб я коли-небудь відновив моїми гріхами страждання Твого Божого Сина, а мого Найдорожчого Спасителя і щоб гострим мечем зранив Твоє Серце.

Мати моя, вчини своїми молитвами, щоб всі мої діла сповняв на славу Божу і на спасення моєї душі. Амінь.

Молитва за вибір стану (для випускників)

Господи, Творче всіх людей, Ти створив Ангелів і людей, щоб перші в Небі, а другі на землі служили Тобі. Ти установив різні стани життя і хочеш, щоб кожен добровільно вибрав собі такий стан, який найкраще відповідає його фізичним, моральним і духовним здібностям. Всі життєві стани і фахи стоять переді мною, але я не знаю, до котрого Ти хочеш покликати мене. Ласкавий Отче, Боже Непомильного Світла, просвіти мій слабенький розум і покажи, в якому стані бажаєш, щоб я служив Тобі та спас свою безсмертну душу. Як тільки довідаюся про Твою Волю, то без вагання піду за Твоїм Покликом. Господи, промов до мого серця і просвіти мене. Припадаю до стіп Твоїх, Господи, і чекаю на Твоє Святе і Непомильне вирішення. Амінь.

Молитви до Матері Божої

Марія - мати ласки

Молитва св. Германа Константинопольського

О Владичице моя, Ти єдина втіха, якою наділив мене Бог, Ти – та єдина небесна троянда, яка приносить полегшення у моїх терпіннях, Ти – світло моєї душі, коли її огортає темінь, Ти – провідниця у мандрівці цього життя, моя сила у слабості, скарб у моєму убозтві, ліки на мої рани, моя утіха в плачі, полегшення в терпіннях, надія мого спасіння. Вислухай мої просьби, змилуйся наді мною, бо це подобає Матері Божій, що так сильно любить людей. Побажай мені того, будь ласка, охороно наша і радосте. Вчини, щоб я став достойним того великого щастя, яким Ти втішаєшся на Небі. Так, моя Владичице, моя утіхо, моє життя, моя радосте, моя надіє. Учини, щоб я разом з Тобою радів у Небі. Знаю, що Ти можеш мені це випросити, бо Ти – Мати Бога. О Маріє, Ти всемогутня у спасінні грішників і не маєш потреби, щоб хтось підтримував Твої просьби, адже Ти Мати правдивого Життя.

Молитва св. Методія

Твоє ім’я, о Богородице, повне ласк і Божого Благословення. Ти огорнула Неогорненного, годувала Того, хто все живить. Той, хто наповнює Небо і землю, і є Господом всесвіту, мав потребу в Тобі, бо Ти дала тіло, якого перед тим не мав. Радуйся, о Мати і слуго Бога. Тішся і радій, бо Твій боржник – Той, хто дає життя всім створінням; ми всі боржники Бога, а Бог – Твій боржник. Через це, о Пресвята Мати Бога, відзначаєшся більшою добротою і любов’ю, ніж усі інші святі, і можеш ближче приступити до Бога, ніж всі інші, бо Ти – Його Мати. Славимо Твою силу і визнаємо велич твоєї доброти; благаємо Тебе, пам’ятай про нас і наші душі.

Молитва св. Йоана Дамаскина

Радуйся, о Маріє, Ти – надія християн; прийми просьби грішника, який Тебе щиро любить, особливо почитає і на Тебе покладає всі надії Свого спасіння. Від Тебе маю життя. Ти повернула мені ласку Свого Сина, Ти певний задаток мого спасіння. Благаю Тебе, визволь мене від тягаря моїх гріхів; розсій темінь моїх помислів, викинь з мого серця земні почуття, стримай спокуси, які напускають на мене мої вороги, і так провадь моїм життям, щоб я з Твоєю допомогою і під Твоїм заступництвом міг досягти вічного щастя в раю.

Молитва св. Ільдефонса

Приходжу до Тебе, Богородице, і прошу Тебе, щоб Ти випросила мені прощення гріхів і очищення мого життя від усіх плям. Прошу Тебе про ласку милого поєднання з Твоїм Сином і з Тобою; з Твоїм Сином як моїм Богом і з Тобою як Матір’ю мого Бога.

Молитва св. Атаназія

Пресвята Діво, вислухай наші просьби і глянь на нас. Обдаруй нас дарами зі Своєї скарбниці і щедрості ласк, якими Ти наділена. Архангел уклоняється Тобі і називає повнотою ласк; усі народи звуть Тебе благословенною; усі небесні хори благословляють Тебе, а ми, земні мандрівники, взиваємо до Тебе: «Будь благословенна, повна ласки, Господь з Тобою; молися за нас, о Мати Божа, наша Владичице і наша Царице».

Молитва Вільгельма, паризького єпископа

О Мати Божа, прибігаю до Тебе і прошу, щоб Ти мене не відкинула, бо св. Церква називає і проголошує Тебе Матір’ю милосердя. Ти така дорога Богу, що Він завжди тебе вислухає, і нікому не бракує Твого милосердя; Твоя найласкавіша доброта не погордувала ще жодним, навіть найбільшим грішником, якщо тільки він до Тебе звернувся. Чи, може, помилково і надаремно Церква називає Тебе своєю Заступницею та утіхою нещасних? Не допусти, щоб мої гріхи Тебе коли-небудь стримали від сповнення обов’язку милосердя, яке робить Тебе Заступницею і Посередницею миру, єдиною надією і найбільшою втіхою нещасних. Нехай ніколи не станеться, щоб Мати Бога, яка народила святе джерело милосердя, колись відмовила у милості нещасному, який до Неї прибігає. Твій обов’язок – чинити мир між Богом і людьми; нехай Твоє милосердя, яке перевищує мої гріхи, спонукає Тебе прийти до мене з допомогою.

Святий славний Великомученик, Побідоносець і Чудотворець Георгій (6 травня)

Святий славний Великомученик, Побідоносець і Чудотворець Георгій

У всьому світі, а особливо у нас, на Русі, від віків усі почитають пам'ять великого Святого, в якому Бог прославив Свою силу, – воїна Христового, святого Георгія. А ми, читаючи нині про його життя, величаймо Господа Бога, віддаймо честь Божому імені та просімо Пречисту Діву, щоби наша віра, любов до Спасителя і надія на вічне спасіння були такими великими, як вони були у св. подвижника Георгія (Юрія).

Було це за часів мучителя-цісаря Діоклеціана. При його дворі між іншими вельможами був улюблений цісарем тисячник його військ – 20-літній молодець Георгій. Родом був він з Кападокії, син дуже багатих батьків, батько його помер в молодому віці, а мати переїхала до Палестини, де мала великі маєтки. Молодий Георгій був християнином, що не заважало йому бути вірним і відважним воїном, бо ж кожний Христовий слуга віддає Богові те, що Боже, а цісареві – цісарське. В Никомидії зібрав Діоклеціан всіх своїх вельмож і дорадників, щоби вирішити, що робити з християнами: чи дати їм свободу свою віру явно визнавати, чи розпочати нове переслідування. Та рада була фарисейським зборищем; бо ж цісар вже давно носився з гадкою почати нове гоніння і проливати нові ріки невинної християнської крові. Тож всі його дорадники голосували за переслідування, а потім відклали остаточне рішення цієї справи на третій день.

Св. Георгій гаряче молився, щоби Господь Бог відвернув нове нещастя від своїх вірних, та коли дізнався, що нове переслідування вже готується, тоді висловив свої останні побажання, відпустив на волю своїх невільників, майно, яке мав, роздав убогим, а сам готувався до великого подвигу, який вирішив почати за натхненням Божим. Третього дня зібралася цісарська рада. І ось нараз перед цісарем стає славний і вродливий Георгій і голосно каже:

«Чому ти, цісарю, і ви, радники, і всі ви, римляни, в інших справах дотримуєтеся справедливості, а злобні і жорстокі правила застосовуєте лишень тоді, коли йдеться про християн, людей невинних і праведних? Чому хочете їх приневолити до диявольської служби? Не будьте засліплені; боги ваші – то дияволи, один Бог правдивий – Бог християнський, Ісус Христос, якому нехай буде слава во вік віка!»

Здерев’янів цісар і вся його рада, коли почули такі сміливі слова, і за хвилю запитав перший після цісаря достойник Магненцій:

«Хто тебе зробив таким сміливим?»

А св. Георгій відповів йому: «Правда дає мені цю сміливість!»

«Яка правда?»

«Ісус Христос, якого ви переслідуєте і якого я є слугою, і про якого свідчу нині перед вами!»

Тепер промовив сам цісар: «Георгію, я любив тебе і люблю за твою мужність і відвагу, і за мудрість твою! Послухай мене, згадай про літа свої молоді, принеси жертву богам, а моя ласка піднесе тебе понад усіх!»

Тоді св. Георгій сказав:

«Я прошу Бога, щоби ти цісарю прозрів і увірив в Ісуса, а Він дасть тобі те, чого не має ніякий цар світу. Добра твої нинішні – то все тимчасове і марне, ти думай про вічність, про яку я думаю і до якої так спішу!»

Тоді сказав цісар вкинути його до темниці. Воїни наклали на нього тяжкі окови і кинули в льох навзнак, а груди привалили дуже тяжким каменем.

Наступного дня привели св. Георгія до цісаря, а той запитав його:

«Чи прийшов ти вже до розуму?»

А св. Георгій відповів йому на це так:

«Чи маєш мене за дитину, що я через таку малу муку відступив від мого Бога? Швидше ти, мордуючи мене, втомишся, як я, мучений, пристану на твою раду!»

Тоді цісар сказав у дошки набити гострих ножів і гаків, а над ними прив’язати св. Мученика до колеса, а коли почали обертати колесом, то ціле тіло св. Георгія краялося на кусні. Спочатку молився св. Мученик вголос, а потім тихо, на кінець здавалося, ніби заснув. Думали всі, що вже вмирає і цісар почав хулити:

«Де ж є твій Бог, Георгію, нехай прийде спасти тебе!» Після цих слів пішов цісар до божниці, щоб принести жертву богам в подяку за те, що замучив християнина. Аж нараз ударили громи, Ангел зійшов з неба, відв’язав св. Георгія, уздоровив його і сказав такі слова:

«Не бійся, твій Бог з тобою!»

Бачили погани світлого молодця біля св. Георгія, але ніхто не смів підійти до нього. Побігли до божниці, щоб дати знати цісареві, та й сам св. Георгій став перед ним, і цісар довго не хотів вірити, що він живий. Дивилися на те чудо Анатолій, Протолій та інші сотники, увірували в Христа і закликали: «Великий є Бог християнський і Він один над всіма!» Їх цісар звелів взяти й усікти (стяти голову – прим. ред.) мечем, а вони прославляли Бога і за коротку смерть дістали щасливу вічність. У божниці була також і жінка цісаря Александра і вона увірила в Христа, і почала голосно Його величати, та Магненцій сказав слугам відвести її до палати, щоби цісар про це не довідався.

Тоді цісар сказав закопати св. Георгія в негашене вапно і тримати три дні. Ішов на певну смерть св. Георгій і по дорозі голосно молився: «Спаси мене, Господи, і не дай мені знесилитися в подвизі моєму і вознеси ім’я Твоє над родом невірним, щоби не сказали: де є Бог ваш християнський?!» І перехрестившися, скочив у яму, наповнену вапном, в якому його глибоко закопали. Третього дня сказав цісар розкинути його кості, та на страшний подив усіх знайшли його живого, коли він славив Господа. Напівмертві зі страху слуги привели його до цісаря.

«Скажи мені, які ти чари маєш, що не можеш умерти?» – запитав цісар.

«Не чари це, – відповів св. Георгій, – а чуда Господа Бога, в якого ти, засліплений дияволом, увірити не хочеш!»

Розпочалися нові муки. Вбрали Святого в чоботи, вибиті гострими цвяхами і сказали в них ходити, а св. Георгій ішов, незважаючи на нечувану муку, і прославляв Господа словами псальма: «за словом уст твоїх я зберіг путь закону» (Пс. 16, 4). Потім цісар сказав бити його бичами і жилами так, щоб аж тіло відпадало від костей, однак Святий не видав зі себе ані одного зойку, а лице його сяяло незвичайною радістю з приводу того, що може терпіти за Христа. Глядів на це цісар і казав:

«Не мужність це, а чари, закличте чарівника, щоби забрати ті чари».

Прикликали чарівника Анастазія, а цісар сказав до нього: «Або доведи його до відступництва, або вбий його. Чарівник подав св. Георгієві отруту і сказав:

«Випий і зараз же скінчаться твої чари».

Випив св. Георгій отруту і вона зовсім йому не зашкодила. Тоді сказав чарівник до св. Мученика:

«Якщо зможеш воскресити померлого, чого жоден наш бог зробити не може, тоді і я повірю тобі».

Сказав св. Георгій: «Знаю я сліпоту вашу і знаю, що не увірите чудам, але для тих людей, які тут стоять, Господь зробить і таке чудо!»

І завели Святого до гробу одного померлого, і почав він молитися, і ось ударив грім, і померлий став живий перед усіма. Весь народ закричав: «Великий є Бог християнський!» А чарівник, припавши до ніг Святого, увірував у Христа Спасителя.

Цісар сказав негайно усікти мечем і того, кого св. Георгій воскресив, і наверненого чарівника Анастазія, а св. Георгія велів кинути до в’язниці. Тут св. Мученик уздоровив багато хворих і навернув багато поган до св. віри. Прийшов також один селянин, Гликерій, і з плачем просив Святого про поміч, бо єдиний віл, якого мав, упав у яр і забився. Св. Георгій сказав йому: «Іди додому і побачиш живого вола!» Пішов Гликерій, та скоро повернувся і почав голосити по місті: «Великий Бог християнський!» І за це сказали його усікти. Вночі явився св. Георгієві Спаситель і сповістив йому, що наступного дня подвиг його буде закінчений. Благословляючи Господа, просив Святий, щоб допустили до нього його вірного слугу, якому передав своє завіщання (заповіт – прим. ред.). Вранці привели св. Георгія до цісаря, а той промовив так:

«Слухай, Георгію, поклонися моїм богам і за сина буду тебе мати, і будеш другим після мені в цілій державі».

«Ходімо до святині» – сказав св. Георгій.

Утішений цісар скликав якнайбільше людей, бо був певний, що св. Георгій принесе жертву ідолам. Та коли прийшли в божницю, то св. Георгій промовив слово «Ісус» – і всі ідоли упали самі собою і потовклися в порох. Тепер кинулися жерці на св. Георгія, стали його бити і кричати до цісаря: «Звели убити того чарівника!» А коли почула про те цісарева Александра, протиснулася через натовп народу і зі словами: «Боже християн, поможи мені!» упала до ніг св. Георгія і славила Ісуса. Багато поган, бачачи це, увірували. Та жорстокий цісар сказав усікти мечем св. Георгія і свою жінку. Коли їх вели на смерть, то св. Александра присіла на одному місці, щоби хвилю відпочити, і серед молитви передала свою душу в руки Спасителя, і за корону земську отримала вінець небесної слави. А св. Георгій серед гарячої молитви поклав голову під меч і як великий побідоносець став перед своїм Спасом і Богом, якому нехай буде вічна слава, честь і поклоніння. Було це в сам день Пасхи, 23 квітня 303 р.

Мощі св. Георгія перевіз його слуга до Палестини і похоронили їх у місті Лидді. За Константина Великого поставили там церкву під іменем св. Георгія і туди перенесли його мощі, а пам'ять того перенесення святкуємо 16 листопада. Як Східна, так і Західна Церква з давніх-давен обходила пам'ять св. Великомученика Георгія. У п’ятому столітті частина мощів і копіє (спис – прим. ред.) св. Георгія перенесено до Риму, а пізніше Папа св. Григорій Великий відновив у Римі церкву св. Георгія, яка валилася від старості, що найкраще свідчить про те, що з давніх-давен почитають св. Георгія. На образах бачимо св. Георгія на білому коні, який убиває змія. Учений кардинал Бароній пояснює це так, що св. Георгій мучеництвом поборов пекельного змія. Побожне передання також оповідає: в сирофінікійскій стороні, біля міста Вирит був страшний змій, який затруював своїм подихом повітря і пожирав людей. Мешканці міста за наказом поганських жерців по черзі виводили змієві на з’їдання своїх дітей. А коли прийшла черга до королівської дочки, то серед плачу цілого міста вивели її за мури. Нараз з’явився на білому коні св. Георгій, сказав дівчині, що він є воїном Христа Спасителя, вдарив копієм змія і вбив його.

Через св. Георгія здійснювалося дуже багато чудес, тож св. Церква називає його Великомучеником, побідоносцем і чудотворцем. У нас, на Русі, вірні моляться до нього та просять про здоров’я для худоби. Багато церков є присвячені його покровові, а найперша серед них – величава митрополича церква у Львові, до якої в день св. Георгія тисячами горнеться побожний український народ.

Наука: Нехай же слава буде св. Георгієві, а його молитви нехай допоможуть нам у всякій потребі. Нехай хоронить він наш народ перед всяким нещастям і нехай уб’є змію вічної незгоди, яка їсть нас і не дає нам нічого зробити ані для Бога, ані для себе самих, ані для нашої вітчизни. Молімося за це гаряче, а самі за його прикладом боронімо св. віру, сміливо визнаваймо Христа Спасителя і живімо так, щоби ніхто не міг про нас сказати, що ми є негідними слугами нашого Господа.

Молитва (тропар Святому): Подвигом добрим подвизался єси, страстотерпче Христов Георгіє, віри ради і мучителей облечил єси нечестіє, жертва же благопріятна Богу принеслся єси: тімже і вінец пріял єси побіди, молитвами Святе, твоїми всім подаєши прегрішеній прощеніє.

Луцик І. Я. Ілюстроване життя святих. – Львів, 1907. – 788 с. – С. 182-184.

Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

 

21 листопада

Св. Архістратига Михаїла - Відпуст в Мужиловичах

25 листопада

Св. Свящмч. Йосафата - Відпуст в Семінарії НСМБФ

8 грудня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

15 грудня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

29 грудня 

Свята Літургія для родин

___________