1. Життя святого Апостола Юди Тадея
  2. Молитва до святого Юди-Тадея, яку можна відмовляти у кожній потребі
  3. ЛІТАНІЯ ДО СВЯТОГО ЮДИ-ТАДЕЯ
  4. Молитва
  5. ПОДЯЧНА МОЛИТВА
  6. МОЛИТВА ДО СВЯТОГО АПОСТОЛА ЮДИ-ТАДЕЯ
  7. РОЖДЕСТВО СВЯТОГО ЙОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ
  8. Вчімося мудрості і чеснот від Свв. Апп. Петра і Павла
  9. Життя Свв. Верх. Апп. Петра і Павла
  10. Почитання Святих Апостолів Петра і Павла
  11. Свята княгиня Ольга
  12. Святий рівноапостольний князь Володимир
  13. Літанія до святої Анни
  14. Дев'ятниця до святої Анни
  15. ЧАСИ ДО НЕПОРОЧНОГО ЗАЧАТТЯ НАЙСВЯТІШОЇ ДІВИ МАРІЇ

Життя святого Апостола Юди Тадея

Святий Юда Тадей

Святий Юда-Тадей був одним із дванадцяти Апостолів Ісуса Христа. Батьком його був Алфей, тобто Клеоп, брат святого Йосифа, Обручника Пречистої Діви Марії, а матір'ю – Марія Клеопова, близька родичка Матері Божої. В Євангелії читаємо, що Марія Клеопова безстрашно стояла під хрестом разом з Матір'ю Страждальною і Марією Магдалиною. Вона була дуже побожною жінкою. Її чоловік Клеоп був одним із тих, які сміливо розповідали про Христове Воскресіння. Саме йому разом з іншими вірними учнями з'явився Ісус Христос по дорозі в Емаус. Набожність батьків, а також спорідненість зі Святою Родиною, стали причиною, що і святий Тадей відзначався надзвичайними чеснотами. Коли настала пора апостольської діяльності Ісуса Христа, святий Юда-Тадей став його ревним учнем. Хоча він і був близьким родичем Спасителя, ніколи цим не чванився і називав себе слугою Христовим. Через збіг обставин носив він також таке саме ім'я, як Юда Іскаріот, через що виникла довголітня кривда для святого Юди-Тадея. Не дивлячись на його великі заслуги для віри і мученицьку смерть, люди забули про нього, вважаючи його за Юду-зрадника. Тепер установлено (після довгих століть та наукових досліджень), що Юда-Тадей і Юда Іскаріот – це дві різні особи.

В Євангелії від святого Йоана (Йо. 16, 22) читаємо, що при Тайній Вечері, після відходу Юди, один з Апостолів звернувся до Ісуса Христа із запитанням: “Господи, що ж сталося, що Ти маєш нам об'явитися, а не світу?” Св. Матей (Мт. 10, 3), перелічуючи імена дванадцяти Апостолів, називає Тадея і Його брата Якова, синів Алфея. А св. Марко (Мр. 3, 14–19), розповідаючи, як Христос вибрав Апостолів з натовпу, що супроводжував Його, пише, що Ісус покликав дванадцятьох, щоби були з Ним і йшли проповідувати, і дав їм владу виздоровлювати від недугів і виганяти бісів. Тут Євангелист називає імена апостолів: Петро, Яків, Йоан, Андрей, Филип, Вартоломей, Матей, Тома, Яків Алфеїв, Тадей, Симеон Кананія і Юда Іскаріот.

Після Вознесіння Христового святий Тадей голосив слово Боже в Галилеї, Самарії та Юдеї, а пізніше – в Аравії, Сірії і Месопотамії, навчав також у Персії, а вінець мучеництва здобув у Суантре. Дата смерті святого Юди-Тадея невідома, одначе певним є те, що він жив ще у 65 році і тоді написав своє “Соборне Послання”. Це “Соборне Послання” Юда-Тадей написав по-грецьки. Змістом його є застереження вірних перед фальшивими науками єретиків. Ось цитати з нього: “Хай милосердя, мир і любов вам примножаться! Любі, докладаючи всієї пильності написати вам про наше спільне спасіння, вважаю за конечне написати вам, щоб заохотити вас боротися за віру, раз назавжди передану святим. Бо до вас просмикнулись деякі люди, що були здавна призначені на засуд: безбожні, які благодать Бога нашого обертають на розпусту й відрікаються від нашого єдиного Владики і Господа Ісуса Христа” (1, 2-4). А відтак, перелічивши відступників, облесників і безбожників, пише: “Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитеся у Св. Дусі, бережіть себе самих у любові Божій, очікуючи милості Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя. Тих, що вагаються, старайтеся переконати; інших рятуйте, вириваючи з вогню; до інших майте повне страху милосердя, ненавидьте навіть одежу, забруднену тілом” (1, 20-23). Апостол закликає вірних до єдності й любові у Дусі Святому і до молитви. Згідно з Його наукою, єретиків належить вважати за осуджених через їхні помилки. Тих, які наражені на небезпеку занепаду у вірі, необхідно оберігати, вириваючи з вогню пороків, а над тими, що вагаються, треба мати милосердя, щоб не повторювати помилок не без власного страху, а також безнастанно боротися з думками, словами і вчинками, які роблять душу неначе сплямленою шатою.

У цьому посланні звертає на себе увагу виняткова лагідність і сердечність автора. Віддзеркалюється в ньому також увесь характер святого Тадея, найвірнішого і терпеливого слуги Ісуса Христа. Помер він останнім з Апостолів, бо в цьому посланні є така згадка: “Ви ж улюблені, пам'ятайте слова, сказані перед тим Апостолами нашого Господа Ісуса Христа” (1, 17). Хоча це послання написане старою мовою, як усе Святе Письмо, воно однак є зрозумілим і промовляє до людей нашого століття.

Святий Юда-Тадей, як і зрештою кожен Апостол, терпів багато переслідувань, але під час своїх подорожей продовжував навертати багато поган і славився чудами, які формували ревних визнавців Христової віри. Своє працелюбне життя закінчив він у мученицькій славі. Побожне передання свідчить, що його забито палицями. Тіло Тадея перевезено до Риму і захоронено в Соборі св. Петра, потім – в Лятеранській Базилиці, яка носить назву Матері Церков Християнських. У каплиці св. Павла висить прекрасний образ св. Юди-Тадея, якого вшановують у Римі як покровителя купців.

Загалом, культ св. Тадея дотепер ще мало розповсюджений, небагато є церков, які носять його святе ім'я. “Набожність в честь Юди-Тадея, – пише великий шанувальник святого о. прелат С. Шпетнар, – була протягом століть у забутті. Культ святого Тадея багато потерпів через однакове ім'я з Юдою Іскаріотом. Але тепер культ святого Юди-Тадея починає широко розповсюджуватися”. Про це пише також Ернест Гелло у своїй книжці “Обличчя святих”: “Чому ж, якщо ми відкриваємо щораз нові зірки на небесному склепінні, не могли би ми відкривати їх на іншому, величному Небі?”

Набожність в честь св. Тадея поширилася за останній час у цілому світі. Факти стверджують, що коли хтось в найбільш важких життєвих обставинах звертається до святого Тадея, той напевно одержує ласки, які просить, а також отримує зміцнення душі, щоб нести свій хрест радо з підкоренням волі Божій. Це є Божа воля, щоб ми при надзвичайно важких обставинах, у справах складних і в людському розумінні повністю безнадійних, приходили саме до святого Тадея.

Молитва до святого Юди-Тадея, яку можна відмовляти у кожній потребі

Святий Юдо-Тадею, близький родичу з Найсвятішою Матір'ю Божою, великий Апостоле і Мученику, славний Чудотворче, що помагаєш своїм шанувальникам, які вірують у Твоє успішне заступництво перед Богом у важких особливих обставинах, порятуй мене, благаю, прийди до мене з допомогою. Ти, що одержав від Бога привілей помагати у розпачливих і безнадійних обставинах, змилуйся наді мною. Моє життя – це безустанна хресна дорога. Кожен день приносить мені смуток і горе, а серце моє сповнюється болем, бо у всьому знаходжу лише страждання. У цій постійній боротьбі бракує мені вже сил, занепадаю духом, тривога і розпука огортають мою душу, і здається мені, що Провидіння Боже про мене забуло. Чи ж твоя доброта не змилосердиться над моїми злиднями? Благаю, вислухай мене! Випроси у Бога те, що прошу (назвати прохання), а я до кінця життя з вдячністю буду шанувати Тебе, як мого особливого Опікуна і буду дякувати Богові за отриману через Тебе ласку й поширювати по світі пошану Твого імені.

ЛІТАНІЯ ДО СВЯТОГО ЮДИ-ТАДЕЯ

взята зі стародавньої книжки 1794 р.

Киріє елейсон!

Христе елейсон!

Киріє елейсон!

Христе, послухай нас.

Христе, вислухай нас.

Отче з неба, Боже – змилуйся над нами.

Сину Відкупителю світу, Боже – змилуйся над нами.

Духу Святий, Боже – змилуйся над нами.

Свята Тройце, єдиний Боже – змилуйся над нами.

Свята Маріє, Мати Божа – молися за нами.

Святий Йосафате – молися за нами.

Святий Йосифе – молися за нами.

Святий Тадею, радосте Твоїх святих батьків – молися за нами.

Святий Тадею, прикрасо Святої Родини – молися за нами.

Святий Тадею, близький родичу Ісуса, Марії і Йосифа – молися за нами.

Святий Тадею, що виховувався в Назареті разом з Ісусом Христом, нашим Спасителем – молися за нами.

Святий Тадею, якого Ісус Христос вибрав на Апостола – молися за нами.

Святий Тадею, який став вірним наслідником Христовим – молися за нами.

Святий Тадею, який на Тайній Вечері одержав з глибокою шаною Найсвятіші Тайни – молися за нами.

Святий Тадею, який в день Зелених Свят разом з іншими Апостолами прийняв Духа Святого – молися за нами.

Святий Тадею, який своїми проповідями багатьох поган навернув до правдивої Христової віри – молися за нами.

Святий Тадею, який за ласкою Духа Святого творив великі чудеса – молися за нами.

Святий Тадею, який погордив погрозами безбожних, безстрашно ширив правдиву Христову віру – молися за нами.

Святий Тадею, який з апостольською ревністю направлявся до Персії голосити слово Боже – молися за нами.

Святий Тадею, який своїм посланням освітив Церкву Святу, – молися за нами.

Святий Тадею, який з вінцем мученика був прийнятий до вічної слави, – молися за нами.

Святий Тадею, який за святу Христову віру поніс смерть мученичу, – молися за нами.

Святий Тадею, який в день страшного суду будеш разом з Ісусом Христом нас судити, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, ми, Твої діти, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб Ти стеріг всіх вірних у витриванні в правдивій вірі Христовій, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб Ти звелів усім християнським правителям дати мир і злагоду, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб Ти випросив у Бога навернення всіх заблуканих і невірних, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб віддалив від нас всякі грішні думки і підступні спокуси сатани, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб всіх, хто Тебе почитає, звелів Ти взяти під свою опіку і захист, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб зберіг нас від тяжких гріхів і небезпечних нагод до них, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб боронив нас від злих наклепницьких язиків, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб Ти перед нашою смертю звелів нам прийняти Найсвятіші Тайни, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб в останній годині зміцнив нас і зберіг від напастей злого духа, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб випросив Ти для нас у Божого Судді, Ісуса Христа, ласкавий вирок, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб запровадив нас у Країну вічної радості, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, щоб Ти надав допомогу всім душам християнським, а особливо Твоїм почитателям, просимо Тебе, вислухай нас!

Святий Тадею, наш Опікуне і Заступнику, просимо Тебе, вислухай нас!

Агнче Божий, що береш на себе гріхи світу, вислухай нас, Господи!

Агнче Божий, що береш на себе гріхи світу, прости нам, Господи!

Агнче Божий, що береш на себе гріхи світу, помилуй нас, Господи!

Молитва

Просимо Тебе, Всемогутній і Милосердний Боже і Спасителю наш, щоб ми через заслуги і заступництво Святого Тадея, Твого вибраного Апостола, якого ми набожно почитаємо, змогли доступити Твого Божого благословення.

ПОДЯЧНА МОЛИТВА

О Найдобріший Ісусе Христе, наш Господи, Спасителю! В поєднанні з незбагненною небесною славою, яка з Пресвятої Тройці спливає на все людство, на Пресвяту Богородицю, на всіх Ангелів і Святих, величаю Тебе і складаю подяку за ласки і дари, якими Ти обдарував Твого вибраного Апостола, що мав щастя належати до Твоєї Родини, благаю Тебе, ради заслуг заступництва святого Юди-Тадея, подай мені ласку і допомогу у всіх потребах, особливо в годині смерті, проти злобних витівок сатани. Амінь.

“Отче наш...”, “Богородице Діво...”, “Слава: і нині...” (по З рази).

Святий Тадею, прийди мені з допомогою, щоб я міг (могла) повіки звеличувати милосердя Господнє.

Ціле своє життя буду Тобі вдячний (вдячна) і залишуся ревним Твоїм шанувальником. Амінь.

МОЛИТВА ДО СВЯТОГО АПОСТОЛА ЮДИ-ТАДЕЯ

О святий Юдо-Тадею, що був гідний належати до родини Спасителя, Пресвятої Діви Марії і Святого Йосифа, прибігаю до Тебе через Найсвятіше Серце Ісуса, хочу приносити Богу славу за ласки, Тобі уділені. Впавши на коліна, прошу Тебе покірно, через Найсвятіше Серце Ісуса, споглянь на мене милосердно, не погорди моєю смиренною просьбою, щоб моє довір'я не було захитане. Тобі Бог уділив ласку зі своїм могутнім заступництвом приходити до людей з допомогою у безнадійних обставинах. О, прийди до мене з поміччю, щоб я міг (могла) звеличити Боже милосердя на віки віків. Амінь.

Усе життя буду Тобі вдячний (вдячна) і стану Твоїм (Твоєю) ревним шанувальником.

Святий Тадею, особливий Опікуне в безнадійному становищі, молися за нас! Амінь.

За матеріалами видання:
Дев’ятниця до Св. Тадея. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1996. – 32 с.

РОЖДЕСТВО СВЯТОГО ЙОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ

Св. Вернард пише так: "Церква почитає смерть Святих своїх, бо їхнє життя і смерть були святими. Але у випадку св. Йоана вона святкує вже його рождество, бо те рождество було святим і було джерелом св. радості, і воно власне є тим винятком, що відрізняє св. Йоана від усіх інших, рождество яких не попереджали такі знаки, які попереджали рождество св. Йоана". А св. Августин говорить так: "Пророки, Патріархи, Апостоли, Мученики не народилися Пророками, Патріархами, Апостолами, Мучениками, а народилися як всі люди, і ласку Духа Святого отримали тільки після свого народження, а св. Йоан народився як Хреститель. Він ще не народився, а вже пророкує, а оскільки не може ще устами пророкувати, то знаком показує свою радість. Він отримав спочатку Божого, а потім людського духа". І через це "він більший, ніж усі, бо всіх перевершив він своїми чеснотами" (св. Клим. Алекс.) і "дивний є той, який як людина перевищив святість Ангелів (св. Йоан Злат.). "Йоан перевищує всіх, стоїть над усіма, над Патріархами і Пророками, і кожен, хто народився від жінки, є нижчий від Йоана" (св. Амвр.), бо "він прийняв початок ласки швидше, ніж людську природу" (св. Амвр.), і "Йоан гідний є того, що Сам Спаситель дає свідоцтво його величини" (св. Верн.).

Безумовно великим мусить бути той, кому такі величання голосять найбільші учителі Св. Церкви, про якого Сам Ісус Христос сказав: "Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Христителя" (Мт. 11, 11). Та послухаймо, як оповідає нам св. Євангеліє (Євангелист св. Лука) про зачаття і народження св. Йоана Хрестителя: "Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета. Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно. Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі. І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом, згідно зі звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити. А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору. Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника. Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього. Ангел же сказав до нього: "Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан. І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітиме; бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом Святим вже з лона матері своєї, і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога. І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний". Захарія ж сказав до ангела: "По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку". Ангел озвавсь до нього: "Я - Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість. І ось замовкнеш, і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу". Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині. Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий. А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому. Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи: "Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми" (Лк. 1, 5-25).

А потім збулася велика тайна св. Благовіщення. Той самий Ангел Гавриїл звістив Пречистій Діві благу вістку. "Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом" (Лк. 1, 39-41). Саме тут відбулася зустріч Пречистої Діви з Її тіткою Єлизаветою і пророчі слова "величає душа моя Господа" з серця і уст Пресвятої Богородиці піднялися до неба. "Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина. Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею. Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька - Захарія; його ж мати заговорила, кажучи: "Ні, він зватись буде Йоан". Кажуть до неї: "Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям." І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався. І, попросивши табличку, він написав: "Йоан - його ім'я". Всі тому дивувались. Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога. І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили. Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: "Що воно з того хлоп'яти буде?" І справді рука Господня була з ним. А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати: "Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого; як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків, що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять, що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій; клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові, що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш. А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу, дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх, завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти, щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру". Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві" (Лк. 1, 57-80).

Словами Святого Письма ми розповіли про зачаття і народження св. Йоана Хрестителя. Про його молодість, як бачимо, Св. Письмо пише дуже коротко, повчає нас, що дитя росло і кріпилося Духом, і було в пустині до дня появлення перед Ізраїлем. Молодим "Йоан опускає світ, утікає від людей, забуває про все і взір свій звертає лишень у висоту Божества" (св. Верн.), а "життя Йоана Хрестителя чим було іншим, як не одним, безперервним постом?" (св. Вас.). Серед покути готується він до великого свого посланництва, його життя гостротою перевищує життя всіх пустинників, адже "ніяка пляма не могла мати місця у того, у кого була повнота ласки" (св. Евзев.).

Та послухаймо, що каже Святе Письмо: Було це за архієреїв Анни і Каяфи, коли ігуменом в Юдеї був Пилат Понтійський: "Того часу з'явився Йоан Христитель і проповідував у пустині Юдейській. Він говорив: "Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство". Це ж той, що про нього говорив пророк Ісая: "Голос вопіющого в пустині: Приготуйте Господню дорогу, вирівняйте стежки його". А той Йоан мав одежу з верблюжого волосу й пояс ремінний на крижах у себе; їжа ж його була - сарана й мед дикий. Тоді виходили до нього Єрусалим і вся Юдея, і вся околиця йорданська і приймали хрищення від нього в річці Йордані, сповідаючись у своїх гріхах. Побачивши, що сила фарисеїв та садукеїв іде на хрищення до нього, він до них мовив: "Гадюче поріддя! Хто вас навчив тікати від наступаючого гніву? Принесіть же плід, гідний покаяння, і не гадайте, що можете самі собі казати: Маємо за батька Авраама. Кажу бо вам, що Бог з цього каміння може розбудити (до життя) дітей Авраама. Сокира вже при корінні дерев: кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і в вогонь кинуть. Я вас хрищу водою на покаяння, а той, хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити йому взуття. Він вас христитиме Духом Святим і вогнем. Лопата вже в руці в нього, і він очистить тік свій та збере свою пшеницю до засіків, а полову спалить вогнем невгасним" (Мт. 3, 1-12).

"Люди питали його: "Що ж нам робити?" Він відповів їм: "Хто має дві одежі, нехай дасть тому, що не має. А хто має харч, нехай так само зробить". Прийшли також митарі христитись і йому мовили: "Учителю, що маємо робити?" А він сказав їм: "Нічого більше понад те, що вам призначено, не робіть". Вояки теж його питали: "А ми що маємо робити?" Він відповів їм: "Нікому кривди не чиніть, фальшиво не доносьте і вдовольняйтесь вашою платнею"(Лк. 3, 10-14). Так св. Йоан, "навчаючи ж багато й іншого, він звіщав народові Добру Новину" (Лк. 3,18). Аж прийшов день, коли Сам Спаситель прийшов прийняти Хрещення від Йоана. Йоан не допускав цього і казав: "Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?"(Мт. 3, 14), але виконав волю Спасителя, охрестив Його і був свідком Богоявлення, і чув голос Отця Небесного: "Це Син мій любий, що його я вподобав" (Мт. 3, 17).

"Хрещення Йоана - то кінець старого та початок нового завіту; Йоан Хреститель був початком Євангелія Ісуса Христа" (св. Кир. Єрус.). І не перестав проповідувати і після Хрещення Ісуса, та про це будемо говорити при празнику Усікновення чесної його голови (11 вересня). Нині честь і поклін віддаймо рождеству св. Йоана, Предтечі і Хрестителя Христового і просімо його, щоби своїми молитвами вимолив нам покаяння і вічну пам'ять про те, що "сокира вже при корінні дерев: кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і в вогонь кинуть" (Мт. 3, 9).

МОЛИТВА (Тропар Хрестителю): Пророче і Предтече пришествія Христова, достойно восхвалити тя недоумієм ми, любовію чтущіі тя: і неплодство бо рождшія, і отчіє безгласіє разрішися славним і честним твоім рождеством, і воплощеніє Сина Божія, мірови проповідуєтся.

Луцик І. Я. Ілюстроване життя святих. - Львів, 1907. - 788 с. - С. 286-289.

Вчімося мудрості і чеснот від Свв. Апп. Петра і Павла

Апостоли Петро та Павло

Св. Апостол Петро – Верховний Пастир Церкви, поставлений на цей уряд самим Христом, хоч був низького походження, рибалка. За свій твердий характер отримав від Господа ім’я Скала – по євр. Кифа, по-гр. Петро. Відзначався великою відданістю і любов’ю до Вчителя. Маючи велику і жертвенну любов до Господа, кинувся в море, і поспішив, щоб по воді прийти до Нього, але оточений сумнівами, злякався і почав потопати, і закликав до Ісуса: “Господи, спаси мене”. Ісус зараз же подав йому руку. І тим він дав нам приклад у всіх небезпеках просити руки помочі від Бога.

Св. Петро також дав нам приклад, що не можна надмірно довіряти своїм силам. Він тричі, за пророцтвом Господа, відрікся від Нього, але знову сила Божа проявилася в немочі, бо опісля трикратно заявив свою вірність і любов до Вчителя: “Господи, Ти все знаєш, і Ти знаєш, що я люблю Тебе”, а сльози покути і жалю в нього не просихали аж до смерті. Знаючи його безмежну відданість і посвяту, Христос настановляє його Головою Церкви.

Св. Петро так сильно полюбив свого Вчителя, що віддав за Нього своє життя на хресті, а що не вважав себе гідним померти так, як Спаситель, тому просив, щоб розп’яли його головою донизу.

Просімо у Св. Петра відданості, жертвенної любові до Бога та ласку правдивого покаяння і жалю за гріхи.

Св. Апостол Павло – взірець християнської ревності. Він був правдивим і невтомним працівником у Христовому винограднику. Посідав найвищі школи і знання. Не був одруженим, тому цілковито посвятився на службу Христові. У праці і ревності ніхто з апостолів не міг з ним зрівнятися. Проте, задля своєї глибокої покори, завжди називав себе найменшим і останнім з апостолів. Він також є для нас прикладом мудрості, чистоти та любові до Бога. Завжди покладався на Божу ласку і силу: “Все можу в Христі, що мене укріпляє”. Багато працював і багато перетерпів для Христа: “…у тюрмах, під ударами надмірно, …від юдеїв прийняв п’ять разів по сорок ударів…, тричі киями бито, тричі корабель розбивався; день і ніч перебував у безодні; часто у подорожах, у річкових небезпеках, небезпеках від розбійників, від земляків, від поган, у небезпеках у місті, в пустині, на морі, від братів неправдивих, у праці та втомі, у недосипаннях, у голоді, спразі, в постах, у холоді і наготі, у переслідуваннях…” (ІІ Кор. 11, 24-28).

Удостоївся за життя побувати на небі, як про це сам згадував. Здобув велику ступінь святості, про що також свідчать його слова: “Вже не я живу, але Христос живе у мені”.

Віддав своє життя за Христа, був убитий мечем.

Просімо у св. Павла мудрості, ревності, покори та любові до Бога.

Молитва

Святі Верховні Апостоли Петре і Павле! Тверді і непохитні стовпи Св. Церкви Католицької, що душі свої за Христа віддали і кров’ю вашою ґрунт Його удобрили. Вислухайте молитви і зітхання дітей ваших, які серцем смиренним сьогодні приносимо. Бо в беззаконнях творимо діла свої і за це в бідах, мов серед хмар, перебуваємо, бо на єлей доброго життя дуже збідніли ми, тому обезсилені і противитись не можемо проти вовків хижих, які чигають на життя наше. Ви отримали від Господа владу над демонами, тож захистіть нас від їхнього смертоносного і згубного впливу на нас. О, сильнії! Допоможіть нести немочі наші, не покидайте нас, щоб не були відкинені ми від любові Божої, але добрим заступництвом вашим захистіть нас. Хай помилує Господь всіх нас за молитвами вашими, хай простить гріхи наші і хай сподобить зі своїми святими блаженного Царства Агнця Свого. Бо Йому належить честь і слава, і поклін во віки віков. Амінь.

Св. Петре, випроси для мене в Бога ласки відданості і жертвенної любові до Бога, щоб я ніколи надмірно не покладався на свої сили, але уповав на Господа, а також ласку правдивого покаяння і жалю за мої гріхи.

Св. Павле, випроси для мене в Бога ласку мудрості, ревності, покори, а також ласку все зносити і терпіти з любові до Бога.

Життя Свв. Верх. Апп. Петра і Павла

Хто не знає двох великих мужів Петра і Павла! Спитай старого, спитай дитину, кожне скаже тобі, хто вони були. Їх пам’ять, їх слава є тісно пов’язана з пам’яттю й славою Святої Католицької Церкви.

Святі Петро і Павло були не лише Апостолами, але ще й мучениками. Обидва вони вмерли в Римі за панування поганського цісаря Нерона, Петра розп’ято на хресті 29 червня, 69 року. Павлові стято голову щось у рік пізніше.

Петро за молодих літ називався Симоном. Не був він одинаком, у свого вітця Йони – мав ще брата Андрея. Їх обидвох покликав до себе Христос на Апостолів.

Як Спаситель перед смертю закладав на землі свою Церкву, перемінив ім’я Симона на Петра й постановив Його своїм намісником. Так сказав тоді до нього: “Ти є Петро (тобто є камінь) і на тобі, – себто на Петрі, на камені, – збудую свою Церкву й пекельні ворота її не переможуть. І тобі дам ключі від небесного царства… що зв’яжеш на землі, то буде зв’язане на небі, а що розв’яжеш на землі, то буде розв’язано на небі”. “Паси ягнята мої, паси вівці мої. Я молився за тебе, щоб ти не упав на вірі і ти колись скріплений утверджуй своїх братів”. Тими словами поставив Ісус Христос св. Петра за видимого голову Св. Церкви. І св. Петро задержав цю власть і цю гідність через ціле своє життя до смерті, і то як єпископ у Римі. По ньому його наслідники, римські єпископи – Папи, перейняли його власть й ставали намісниками Христовими у Святій Католицькій Церкві.

Щаслива Католицька Церква, що дістала видимого керманича святого Петра! Без нього не було б у ній спокою, не було б гаразду. Кожне товариство, хоч би воно було й мале, мусить мати голову, мусить бути в нім хтось найстарший, що всім орудує й усім розпоряджається. Має бути лад в родині, то мусить бути один господар; має бути порядок у селі, в місті, краю, – там мусить бути один найстарший; має бути спокій у державі, то мусить бути в ній або князь, або король, або цісар – словом, мусить бути голова. Чи ж не так? Ну а Церква – це найбільше товариство, ця найбільша родина на цілім світі, що обіймає всі народи, всі краї, всі віки, чи вона має бути без голови? Чи це можливе? Ні. Сам простий розум каже, що коли в Церкві має бути лад, то мусить бути голова.

Ось глядіть. Ви знаєте, що в Св. Письмі Христос називає свою Церкву домом, містом, царством, державою. А з того що виходить? Виходить те, що так, як у місті, що так, як у царстві й державі, так і в Святій Католицькій Церкві мусить бути, з волі Ісуса Христа один провідник, одна голова.

Чому? На це питання відповість св. Йоан Золотоустий: “Візьми з корабля керманича, – каже він, – то корабель погубиш. Забери з війська полковника, то воїнів віддаси в руки ворога. Є у хаті підвалина, тим у війську проводар, тим на кораблі керманич. Як стіни без підвалин не тримаються, розвалюються, так упадають доми, міста й народи, коли забереш їм начальника. Подібно, – каже св. Йоан Золотоустий, – і Церква минеться й згине, якщо б не стало їй голови”.

Так – св. Петро, то начальник, то видимий голова Католицької Церкви. Про те свідчить і Святе Письмо, про те говорять святі Вітці, те визнає також історія від давних часів. Навіть наші св. Книги зовуть св. Петра: “Першим понад усіх апостолів”. Вони кажуть, що він є ключарем Небесного Царства, що він є славний пастир цілого Христового стада.

Чуєш, як гарними похвалами виносить наша св. Греко-Католицька Церква святого Петра? Чуєш, як вона визнає його за Христового намісника? А ти, що на те? Чи охотно й відверто визнаєш також ту правду?

Св. Павло замолоду був тяжким ворогом Ісуса. Але так, як сонце топить лід, так Спаситель чудом змінив його тверде серце, опісля покликав ще, щоб він проповідував Св. Євангеліє. Ревно, невтомно й охотно боровся цей Апостол за славу Божу аж до смерті. Він написав 14 посланій, що їх по нинішній день Св. Церква переховує в Св. Письмі.

Дякуй Г. Богу, що ти є членом Католицької Церкви. Проси Його й моли, щоб за молитвами святих апостолів Петра і Павла приєднав до неї ще інші народи, що відпали від неї, особливо наших нез’єдинених українців.

Молитовник християнської родини, десяте доповнене видання.

Почитання Святих Апостолів Петра і Павла

"Днесь радісний празник засяяв усім країнам: прецінна пам'ять премудрих і верховних апостолів Петра й Павла"
(Стиховна вечірні празника).

Святим апостолам завдячуємо скарб Христової віри. Вони передали нам Христову науку, від них маємо святе Євангеліє й апостольські листи, вони поклали тривку основу під Христову Церкву.

Про велике значення святих апостолів для нас говорить слуга Божий митрополит Андрей Шептицький. "Апостоли в повному значенні того слова, — каже він, — є нашими батьками по вірі. Через їх руки Бог дав людству й кожному народові у християнській Церкві все, що належить до Божої апостольської традиції. У своєму аскетичному житті, як і в проповіді, не можемо, отже, забувати, що все маємо з їхніх рук. Їх апостольським трудам і їх молитвам завдячуємо все, що маємо... На перше місце висувається святий апостол Павло, який у своїх Посланнях дав Церкві таке рясне Боже Об'явлення й такі рясні Божі науки... Круг церковного року висуває на перше місце апостола Петра, призначуючи йому два дні в році — Поклін його кайданам 16 січня і 29 червня" (Про Почитання святих, 1941).

Східна Церква з великою урочистістю святкує 29 червня празник, який в наших богослужбових книгах має таку назву: "Святих славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра й Павла". Обидва ці апостоли визначні своїм характером, своєю ревною апостольською працею та своїм великим культом у святій Церкві.

Святий Апостол Петро

Ісус Христос, маючи великі плани щодо особи святого Петра, на початку покликання апостола змінює його ім'я Симон на символічне Петро-Кифа, що означає скала, бо той повинен бути скалою, що двигатиме основу Церкви. Святий Петро має близькі стосунки з Христом в часі діяльности останнього. Він свідок Христового прославлення на Таворі, від імени всіх апостолів визнає Христове божество, разом із святим Йоаном готує пасху для Христа. Він є свідком Христового конання в Оливному Городі. Христос платить податок до храму за себе і за Петра.

Після Господнього вознесення святий Петро стає головою апостолів і першої християнської громади в Єрусалимі. Під його проводом відбувається вибір нового апостола на місце Юди. Він скликає до Єрусалима перший собор Христової Церкви. Святий Йоан Золотоустий називає Петра "первородною вівцею із стада доброго Пастиря".

Любов Христа Господа — це головний мотив його апостольської діяльности, трудів і жертви. Та любов вкінці завела його на муки і смерть за свого улюбленого Вчителя. Існує передання, що Петро вважав себе негідним умирати на хресті, як Христос, тому просив, щоб його розіп'яли стрімголов. Цю традицію підтверджує єпископ Євсевій († κ. 340) у своїй Історії Церкви та святий Йоан Золотоустий у проповіді на празник святих апостолів Петра й Павла, де каже: "Радуйся, Петре, що вмер на хресному дереві розп'ятий стрімголов". Святий Петро загинув у Римі за цісаря Нерона (54-68) між 64 і 67 роками після Христа. Святий Йоан Золотоустий, ідучи за традицією, подає 29 червня як день його смерти.

Святий Апостол Павло

Павло не належав до числа дванадцяти апостолів, але за свою повну посвяти апостольську працю, надлюдські жертви й муки у Христовій службі, отримав титул верховного апостола, як і святий Петро. Він єдиний з апостолів, хто мав кращу освіту та з народження був римським громадянином. Сам Ісус Христос чудом його навертає і покликає на апостола по дорозі до Дамаска. Після свого навернення з гонителя християн він серцем і душею стає ревним і мужнім апостолом Христа. "Павло був вовком, — каже святий Йоан Золотоустий, — і став ягням. Був терням і став виноградом. З ворога став другом, з бур'яну — хлібом... Хулитель став богословом, гонитель — благовісником, мучитель — керманичем, зрадник — сподвижником" (Про святих дванадцятьох апостолів).

У своїй апостольській праці святий Павло показав сильний характер, велику силу волі та гарт духа. Він день і ніч, цілі літа був безбоязним проповідником правди святого Євангелія. Його безмежна любов до Христа не знає перешкод, не знає труднощів, ніколи не ставить меж жертовности. Він відбуває великі місійні подорожі, організовує нові Церкви, завжди готовий на муки і смерть за Христа.

Апостол народів не тільки відомий як проповідник, добрий організатор, але й як визначний богослов і письменник. До нас дійшли 14 листів, які Павло написав до різних Церков чи осіб, у яких викладає Христову науку. Святий Павло віддав своє життя за Христа, загинувши від меча в Римі 29 червня 65 або 67 року по Христі.

Культ Петра і Павла у Святій Церкві

З огляду на велике значення апостолів для святої Церкви їхній культ починається від їхньої смерти. Їхні гроби в Римі були добре відомі всім християнам, і зазнавали великої почести. Святий Єронім († 420) каже: "Коли я ще як юнак учився в Римі, то зі своїми ровесниками звичайно в неділю ходив я на гроби апостолів і мучеників", їхній культ стає загальний у IV ст. у Східній і Західній Церквах. Костянтин Великий († 337) збудував у Царгороді величний храм на честь дванадцяти апостолів, де його і поховали.

Найдавніші церковні календарі вже містять празник на їх честь. Первісно не всі Церкви святкували пам'ять святих апостолів Петра й Павла однаково. Календар Фурія Філокала з середини IV ст. вшановує пам'ять Петра й Павла 29 червня. Сирійський календар з 411 року 28 грудня зазначає: "Павла й Петра, верховних апостолів". Подібно і грузинський місяцеслов має їхній празник 28 грудня. Календар Полемія Сильвія († 455), єпископа міста Сіттен у північній Італії, день смерти Петра й Павла подає 22 лютого. Антіохійський місяцеслов з IV ст. має празник святого Петра 28 червня, а святого Павла — 29 червня. Несторіяни вшановують пам'ять обох верховних апостолів у другу п'ятницю після празника Богоявлення. З проповіді на празник святих Петра й Павла святого Софрона Єрусалимського довідуємося, що четвертий день після Христового Різдва в Єрусалимі був присвячений цим двом апостолам, їхній празник у Римі в V ст., як свідчить папа Лев I († 461), мав навіть восьмиденне попразденство.

Визначні Отці Церкви, як святий Йоан Золотоустий, святий Августин, святий Амвросій та инші залишили нам гарні похвальні науки в честь святих апостолів Петра й Павла. Найбільше проповідей на їхню честь має святий Йоан Золотоустий. "Рим має двоє світлих очей, — каже він, — це тіла тих святих апостолів. Не так ясне небо, коли сонце розливає свої проміння, як світлий город римлян, що освітлює всі кінці вселенної тими двома світлами" (Твори, Т. 9, с. 856). "О, блаженна двійце, — говорить він в иншій науці, — що вірно вловила душі всього світу! Петро — начало правої віри, великий священнодіятель Церкви, наставник християн, скарб вишніх сил, апостол, наділений честю самим Христом. Павло — великий проповідник правди, похвала вселенної, небесний чоловік і земний ангел, слава Церкви; орел, що вознісся до неба, ліра Святого Духа... Павло й Петро — церковні світила, що кожноденно просвічують Церкву, скарбники Святого Духа, просвітителі вселенної, посуди благодати, тлумачі Святої Тройці, пояснювачі Божественного Слова... Колони Церкви, великі світильники вселенної" (Твори, Т. 8, с. 615-616).

Святий Амвросій у дні Петра й Павла навчає: "Цей день, брати, усім нам і всьому світові добре знаний, бо сьогодні пам'ять святих Петра й Павла, їхній празник не може вкритися ні в одній частині світу". Святий Августин в одній із своїх проповідей в їхню честь каже: "Хоча з передання знаємо, що вони не загинули в один час, то все-таки пам'ять обидвох празнуємо в одному дні, тому що апостол Павло на один рік пізніше загинув того самого дня, якого Петро із в'язів тіла переставився у світ ангелів".

На основі проповідей святого Йоана Золотоустого службу на цей празник уклали святі Андрій Критський, Йоан Дамаскин, Косма Маюмський та инші. Головний зміст служби празника Петра й Павла — це значення апостолів для Христової Церкви, їхня ревність, посвята й жертва. На стиховні малої вечірні читаємо: "Петре, осново апостолів, каменю Христової віри, християн начало... Павле, проповіднику народів, опікуне християн, світильнику вселенної, голосні уста Христа живого Бога... Петре, верховний ученику; Павле, ідеале апостолів". Стихири великої вечірні величають їх такими похвалами: "Страшні мечі духа, світлі окраси Риму, всієї вселенної кормителі, Нового Завіту Богом писані духовні таблиці... Основники Церкви, справжні колони, основа і труби божественних Христових наук і страждань... Петре, каменю й осново віри, і Павле, посудино вибрана".

На хвалитних стихирах утрені свята Церква закликає всіх вірних до прослави верховних апостолів та до радісної участи в їхньому празнику: "Настав для Христової Церкви визначний празник апостолів, який вимолює спасення нам усім... Радуйтеся, світильники для тих, що в темряві, ясні зорі духовного Сонця. Радуйтеся, Петре й Павле, непорушні основи божественних наук, друзі Христові, прецінні посуди, прийдіть невидимо поміж нас і наділіть надприродними дарами тих, що піснями славлять ваш празник".

Наступного дня після празника святих апостолів Петра й Павла, ЗО червня, Східна Церква празнує пам'ять усіх Христових апостолів. У науці на цей день святий Йоан Золотоустий ось так славить святих апостолів: "Ви — непохитні колони правдивої віри, слава Церкви, скіпетри царства... Тут Петро навчає Рим, там Павло проповідує світові. Андрій навчає мудреців Геллади. Симон приводить варварів до Бога. Тома хрещенням вибілює етіопців. Юдея почитає престол Якова. Олександрія припадає до трону Марка. Лука й Матей пишуть Євангелія. Йоан тайновідець, як за життя так і по смерті має у своїй опіці Ефес. Вартоломей учить лікаонійців стриманости. Филип чудом рятує Єрапіль. Всі безнастанно чинять усім і всюди добродійства. Сам їхній прах і в гробницях безсмертний. Тепер вони слуги, а потім засядуть як судді світу" (Твори, Т. 8, с. 619).

о. Юліян Катрій, ЧСВВ. Пізнай свій обряд. — Рим: Видавництво оо. Василіян.

Свята княгиня Ольга

Свята княгиня Ольга

„Як зоря перед настанням світлого дня”, так серед глибокої поганської ночі, що огортала Руську землю, засіяла св. Ольга, велика душею і розумом жінка князя Ігоря, мати князя Святослава, а бабця св. Володимира.

Зі знатного роду, правнучка Гостомисла, володаря Новгороду, проживала вона поблизу міста Пскова, де і зустрілася зі своїм майбутнім чоловіком, який покохав її за красу та незвичайний розум.

Про діла Ігоря, про його смерть серед древлян, про пімсту вдови Ольги знаємо з історії. Після смерті чоловіка управляла княгиня Ольга не як жінка, а як сильний і розумний муж, твердо тримаючи в своїх руках владу і мужньо обороняючись від ворогів; для останніх вона була страшною, а для своїх людей – улюбленою, як милостива і благочестива правителька, як справедливий суддя, який нікого не ображав, накладаючи покарання з милосердям. Нагороджуючи добрих, вона вселяла злим страх, віддячуючи кожному за його вчинками. У всіх справах управління вона виявляла далекоглядність і мудрість. При цьому Ольга, милосердна душею, була щедрою до бідних, убогих і знедолених. До її серця швидко доходили справедливі прохання, і вона швидко їх виконувала. Всі справи її, не дивлячись на те, що вона була язичницею, були угодні Богу, як достойні християнської благодаті. Зі всім цим Ольга поєднувала стримане і цнотливе життя: вона не хотіла виходити заміж вдруге, перебуваючи в чистому вдівстві, утримуючи синові своєму до днів його повноліття княжу владу. Коли ж останній змужнів, вона передала йому все управління, а сама, сховавшись від слави і піклування, жила поза турботами управління, вдаючись до справ благодійності, опікуючись внуками, виховувала Володимира. На дно його серця поклала добру основу. І коли завмер Володимир месник і кровожадний, залишився Володимир справедливий, сердечний, повний любови. Таким зробила його віра Христова, а зерна тої віри посіяла в серці його – Ольга. І в тому найбільша її заслуга.

Як купець шукає дорогоцінні перли, так Ольга від щирого серця шукала істинного богошанування і знайшла його таким чином. З провидіння Божого вона почула від деяких людей, що є один істинний Бог, Творець неба, землі і всього творіння, в Якого вірують греки. Крім Нього ж немає іншого Бога.

Прагнучи істинного богопізнання не лінива від природи Ольга захотіла сама піти до греків, щоб своїми очима подивитися на християнську службу і повністю переконатися у їхньому вченні про істинного Бога. Взявши з собою особливо знатних мужів, вона відправилася з великим багатством до Царгороду по воді. Там її прийняли з великою честю цар і патріарх, яким Ольга вручила щедрі дари, достойні таких осіб. У Константинополі Ольга навчалась християнській вірі, щодня старанно слухаючи Слово Боже і придивляючись до величності богослужбового чину та інших сторін християнського життя. Серце її загорілося любов’ю до Бога, в Якого вона увірувала без сумніву. Тому Ольга висловила бажання прийняти святе хрещення. При Хрещенні Ольгу нарекли Єленою, як і першу християнську царицю – матір Костянтина Великого.

Повернувшись до Києва, нова Єлена – княгиня Ольга, як сонце почала проганяти темряву ідольського нечестя, провіщаючи затьмарені серця. Вона побудувала першу церкву в ім’я святителя Миколая на Аскольдовій могилі, і багато киян навернула до Христа Спасителя. Але сина свого Святослава вона ніяк не могла привести до істинного розуму – пізнання Бога: повністю віддаючись військовим походам, він не звертав уваги на слова матері. Свята Ольга відвідувала міста, навертаючи людей до віри Христової всюди, де тільки могла. При цьому вона знищувала ідолів, ставлячи на їх місця чесні хрести, від яких для переконання язичників звершувалося багато знамень і чудес.

Померла св. Ольга 11 липня 969 р., проживши у християнстві 15 років. Перше місце її поховання невідоме. Але знаємо, що князь Володимир, який хрестив Русь, переніс її останки до Десятинної церкви Богородиці й поховав у кам'яному саркофазі. Церкву було зруйновано 1240 р. татаро-монголами. Знайдена археологами шиферна гробниця княгині Ольги — справжній витвір середньовічного мистецтва — зберігається нині у Софійському соборі.

За матеріалами книжки:
І. Я. Луцик. Ілюстроване життя святих. – Львів, 1907.

Святий рівноапостольний князь Володимир

Святий рівноапостольний князь Володимир

На великокняжому престолі в Києві засів Володимир, син Святослава, а внук св. Ольги-Єлени.

Збираючи під своє володіння чужі території, він значно розширив кордони своєї держави. Жорстоким, навіть лютим, постає князь у першу половину свого князювання. Зміцнивши державу війнами, силою, страхом, він вирішив, що надалі основою для подальшого життя і розвитку виступатимуть не примусові чинники, а добра воля. Тоді ж стався перелом і в душі Володимира. Зерна віри і благочестя, що прищеплювала своєму внукові княгиня Ольга, зрештою дали добрі сходи. Поступово у князя з’явився твердий намір долучитися до християнства, прийняти хрещення.

Однак великий князь не хотів накидати народові своєї волі. Отож, за радою старшин народу вислано десять мудрих, досвічених мужів, а вони пішли в чужі краї пізнавати кожну віру і обряд. Коли ж повернулися, то сказали, що сподобалося їм у Греків, що під час богослужіння, немов то Ангели стоять при престолі і радили князеві прийняти віру з Греції, бо “коли б віра грецька не була добра, то Ольга, прамати твоя, жінка мудріша від всіх людей, не була б її прийняла!”

Володимир не вмів коритися, і не вмів просити; він пішов походом (988 р.), зайняв Корсунь, а тодішнім цісарям пригрозив, що почне завойовувати й далі грецькі області, якщо не дадуть йому сестру свою Анну за жінку. Анна згодилася на це, але при умові, що Володимир охреститься. В церкві св. Апостола Якова, наперед навчений правд віри, прийняв Володимир з рук Корсунського єпископа св. Хрещення, а на нім ім’я Василій. Був це 988 рік. Разом з ним охрестилося багато дружинників. Після хрещення одружився Володимир-Василій з Анною, а на пам'ятку в Корсуні побудовано церкву св. Василія.

Св. Володимир прийняв Св. Віру тоді, коли ціла св. Церква була з'єднана разом, і не було розділу і схизми. Прийняв, отже, Св. Віру з найчистійшого джерела, правдиву, таку що визнає верховну власть наслідників св. Петра, яко видимого голови св. Церкви – папів римських.

Повернувшись до Києва, св. Володимир приступив до хрещення цілого народу. І прийшов день великий, день спасений, коли нарід вступив в води Дніпра, щоби прийняти св. Хрещення. Прийняття християнської віри для нашого народу було подією величезної ваги. Це було проривом у світ духовного оновлення й самодостатності. Ця подія відкрила доступ до християнської культури, письменства, традицій. Святий князь Володимир після прийняття хрещення (з ім’ям Василь), після свого духовного народження цілковито змінився. Він починає будівництво багатьох храмів. При церквах організовувалися школи, аби забезпечити молодому поколінню християнське виховання. Християнство відбилося на всьому народному побуті: несло пом’якшення в суспільні відносини, викорінювало багатожонство, змінювало сприйняття ролі жінки, переглядало погляди на рабство.

Християнський досвід робив з князем дивовижні зміни. Він став добрим, лагідним з усіма. Основну свою діяльність він тепер вбачав у благодійності: будував лікарні, притулки для старих і немічних, відпускав на волю рабів, звільняв від залежності боржників і невільників, дбав про хворих та бідних. З часом він навіть злочинців не хотів засуджувати до смертної кари, оскільки вважав те гріхом. Він був, за словами Київського митрополита Іларіона, “...одягом для нагих, поживою для голодних, прохолодою для спраглих, помічником для вдовиць, притулком для мандрівників, пристановищем для бездомних, захисником скривджених і збагачувачем убогих”. Добра слава про святого князя поширювалася серед народу. Наприкінці свого життя він став найшанованішою особою в державі.

Помер хреститель Київської Русі 15 липня 1015 року і був похований у збудованій ним 996 року Десятинній церкві.

За матеріалами книжки:
І. Я. Луцик. Ілюстроване життя святих. – Львів, 1907.

Літанія до святої Анни

Киріє, елейсон!

Христе, елейсон!

Киріє, елейсон!

Христе, послухай нас!

Христе, вислухай нас!

Отче з неба, Боже – змилуйся над нами!

Сину, Відкупителю світу, Боже...

Духу Святий, Боже...

Свята Тройце, єдиний Боже…

Святая Маріє, Царице всіх Ангелів і святих – молися за нами!

Свята Маріє, непорочно зачата...

Свята Ненько Анно...

Свята Анно, Ненько Цариці Діви Марії...

Свята Анно, правдива Бабусе Ісуса Христа...

Свята Анно, знаряддя Святого Духа...

Свята Анно, вірна дружино св. Йоакима...

Свята Анно, дзеркало супруг...

Свята Анно, взоре вдовиць...

Свята Анно, чудо терпеливости...

Свята Анно, Мати уповання...

Свята Анно, Мати постійности...

Свята Анно, Мати молитви...

Свята Анно, Мати благословення...

Свята Анно, сосуде святости...

Свята Анно, милосердна Мати...

Свята Анно, потіхо зажурених...

Свята Анно, помоче убогих...

Свята Анно, освободителько полонених...

Свята Анно, охороно дівиць...

Свята Анно, забороло переслідуваних...

Свята Анно, пристане твоїх почитателів...

Ми, бідні грішники, благаємо Тебе – вислухай нас!

Для Твоєї любови до Ісуса, Марії...

Для Твоїх чеснот та заслуг...

Для Твоєї доброти та милосердія...

Для ласк, якими нас Бог обдарив задля Тебе...

Для ласки, що Тебе Бог вибрав на Бабусю свого Сина...

Для ласки, що Ти почала Преч. Діву Марію без первородного гріха...

Для щасливих хвиль, які Ти провела з Ісусом і Марією...

Для радости, яку Ти унаслідувала в небі...

Для почести, яку Тобі віддають усі святі в небі...

Агнче Божий, що береш на себе гріхи світу, вислухай нас, Господи!

Агнче Божий, що береш на себе гріхи світу, прости нам, Господи!

Агнче Божий, що береш на себе гріхи світу, помилуй нас, Господи!

Дев'ятниця до святої Анни

Свята Анна

Перший день

Св. Анна – ненька Божої Матері

Призадумаймося над великою ласкою, якою Бог наділив св. Анну, коли вибрав її на Неньку Сеї, що була скарбницею ласк, що була Матір'ю Єдинородного Сина. Саме в тому лежить велика гідність і привілей св. Анни, що її призначив Бог на Неньку Небесної Цариці. Тому великий отець Церкви св. Іван Дамаскин, розважаючи над гідністю й величчю св. Анни, сказав: “Ти є блаженна, тричі блаженна, свята Нене Анно. Ти одержала від Бога й вродила блаженне Дитя, з котрого прийшов на світ Христос, квіт життя. І ми, блаженна Пані, радіємо Твоїм щастям, що Ти стала Матір'ю Марії. Наші уста величають Тебе в Твоїй Доні. Ти гідна похвали понад усі похвали всіх відкуплених за те, що Ти дала життя Сій, що нам уродила Ісуса Христа”.

Слухай цих слів, набожний християнине, спіши до повної ласки та Богом вибраної св. Анни. Тішся її щастям та високим достоїнством.

Відпустова молитва до св. Анни

Серцем, переповненим діточою простотою, паду до Твоїх стіп, Блаженна св. Анно! Ти є цим вибраним єством, що заслужило собі великі ласки в Бога – через свої чесноти та святість дати життя скарбничці всіх ласк, Цій Благодатній між невістами, Матері Слова, найчистішій Діві Марії. Вдивляючись у Твої вивищення, благаю Тебе, ласкава свята, позволь, щоб я став (ла) членом Твоїх вибраних слуг і до них належав (ла) до кінця мого життя. Окружи мене Твоєю сильною опікою й випроси мені ласки наслідувати Твої чесноти, якими ти відзначалася на землі. Дай мені пізнання моїх гріхів, дай мені жаль за них, дай мені ревну любов до Ісуса та Марії, дай мені ласку точного та витривалого сповнювання обов'язків мого стану! Охорони мене перед усіма небезпеками мого життя та будь при мені в послідній хвилі мого життя, щоби я осягнув (ла) спасення й прийшов (ла) до неба, щоби з Тобою, найщасливіша Мати, величати й хвалити навіки Боже Слово, яке носила Твоя найчистіша Доня, Пречиста Діва Марія.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

 

Другий день

Свята Анна – мати святої віри та надії

Подивляймо велику віру та сильне, немов скала, уповання св. Матері Анни. У той час усі праведники з тугою благали Бога про скоре зіслання Месії. Чим більшу біду й упадок людства вони бачили, тим горячіше благали вони Бога. Так усильно просила Бога й св. Анна про зіслання Месії, і то з такою вірою й живою надією, що про Неї пише сестра Марія Абреза у своїх об'явленнях ось що: “Прихід Спасителя на світ приспішили заслуги св. Анни більше, як інших святих Старого Завіту”. Та ще під іншим поглядом виявляє св. Анна своє велике та сильне уповання на Бога. У жидів були у великій неславі супружжя, де не було дітей. До тих нещасних бездітних родин належала й св. Анна. Кільканадцять літ благала Вона Бога, щоб відняв від Неї цю зневагу. Бог нагородив її довір'я, й то в такій високій мірі, що саме її відзначив перед усіма матерями, бо стала Ненькою Матері Відкупителя світу.

Нумо, діти св. Анни, спішіть до Неї, якщо у вас на серці жура та смуток. Вона вимолить вам у свого внука, Ісуса Христа, покору Божій волі й діточе уповання на Бога.

Молитва

До Тебе, свята Ненько Анно, підношу мій повний уповання зір, бо Ти удостоїлася перед Богом великої ласки стати Ненькою Матері Божої. Саме тому кличу до Тебе: “Ти – дзеркало та взір віри й уповання Бога. Ти, Утішителько засумованих, проси для нас ласки та Божого помилування, щоби ми не впали серед небезпек та терпінь цього світу, але скріплені небесними радощами, видержали терпеливо та могли колись з усіма святими веселитися на кращому світі огляданням Бога.

Випроси нам ще задля Твоєї сили ласку (...) о котру Тебе усильно благаємо, о свята, о повна ласк Нене Анно”.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

 

Третій день

Св. Анна є матір'ю молитви й побожности

Глядім на св. Анну, заглиблену в молитві, яке святе було її діло. Багато та безупинно молилася Вона про прихід Месії, а молилася Вона всією душею, з любов'ю і упованням, жертвуючи Себе Саму. Саме тому називає її Церква сильною Панею, а саме сильною й могучою в її безустанній молитві. Успішною є витривала молитва праведника, та молитва св. Анни була сильніша від молитов інших праведників, серед яких Вона жила. Вона, наче ця сильна Юдит, врятувала молитвою свою вітчизну. Вона – мов цар Давид, що став до боротьби з грізним Голіятом з молитвою на устах, і якого саме через силу молитви побідив.

З молитвою св. Анни все лучилася Божа боязнь та любов і вдячність за одержані добродійства. Саме тому спішім до св. Анни та просім у цієї святої Неньки про ласку та добру молитву.

Молитва

Просимо Тебе в покорі, свята Ненько Анно, будь нашою Ненькою перед Богом і нашим Вітцем. Ми маємо до Тебе особливе уповання й віримо, що Бог вислухає наші молитви, якщо Ти їх занесеш перед престіл Всевишнього. Саме тому, що Бог Тебе вибрав на Неньку Матері свого Сина, тому то Ти можеш усе легко дістати від Нього. А що Бог вислухав усі Твої просьби, коли Ти жила на землі, не відмовить Тобі й сьогодні ні в чому, про що Ти просити будеш. Вислухай нас нині, наша люба Ненько св. Анно, й підтримай наші молитви про (...) заступництвом Твоєї Доні, Непорочної Діви Марії. А ми не сумніваємося, що будемо вислухані задля Твоєї просьби через заслуги Твого внука, а нашого Спасителя, Ісуса Христа.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

 

Четвертий день

Свята Анна – мати святости

Подивляємо велику святість та благородність святої Нені Анни, а була Вона дійсно великою. Це потвердив сам Всевишній тим, що дав їй за Доню найсвятішу та вічно-Діву Марію. її почала Вона без первородного гріха, й то лише одна однісінька з-поміж усіх жінок була відзначена цим величним достоїнством.

Тому саме кличе св. Іван Дамаскин: “Справедливо є й зовсім слушно, що ми хвалимо Тебе та величаємо, о свята Ненько Анно, бо Ти є вибрана Богом цею невістою, що вислужила собі ласку в Бога стати тою врожайною нивою, що видала на світ Матір вічного Бога Ісуса”.

Свята Анна подібна до корабля, що переносить нас через хвилі гріха. Вона є нашим відкупленням та через Свою Доню Марію та Внука Ісуса веде нас до неба. Вона є цим нарістком з кореня Єсея, з котрого вийшов та зацвів гарний квіт дівства в особі Пречистої Діви Марії. Вона є знеслою святинею, у котрій спочив святий кивот – Ісус Христос. Тому спішім до святої Неньки, якщо ми в непевності щодо нашого спасення. Свята Анна може й схоче нам помогти, вона зробить нас святими.

Молитва

Поздоровляємо Тебе, свята Анно, цілим серцем та тішимось Тобою, бо Ти дістала від Бога багато ласк. Саме для Твоєї величі просимо Тебе, бережи нас. Тому й приходимо до Тебе, бо знаємо, що Ти, ласкава й добра Мати, не відтрутиш нікого, хто до Тебе приходить, хто в Тебе шукає захисту та в Тебе просить помочі й заступництва. Поможи й нам, свята Нене, в нашій потребі (тут висказати свою просьбу) та будь при нас і вислухай нас. На Тебе надіємося та віримо, що виєднаєш нам ласку, що будемо вислухані, бо наш Господь, а Твій великий Внук Христос не відмовить Тобі ні в чому, про що Його просити будеш. Тому то, свята Анно, прихили Твоє вухо до нас та вислухай нас. Випроси нам у Бога, якщо така Його свята воля, щоби ми були вислухані, щоби цим ми ще більше навіки Його величали. Амінь.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

 

П'ятий день

Свята Анна – мати терпеливости

Подивляймо велику терпеливість святої Анни, її постійність у терпінні та журбі. А була вона терпеливою у великій мірі. Вона не нарікала й не скаржилася тоді, як жидівські жінки називали її грішницею та Богом відкиненою. Вона надіялась постійно на Бога та була певна, що Бог змінить усе на добре.

Призадумаймось над цим, як вірно та по-геройськи виповнює Вона свій важкий обіт. Ледве її Доня, Пречиста Діва, скінчила третій рік життя, складає Вона жертву зі своєї великої материнської любови та віддає з хати свою одиноку найлюбішу дитину.

Сильною в молитві була св. Анна, сильною була Вона й у терпеливості. Вона проливала обильні сльози, як відпроваджувала дитину до святині, та ці сльози були слізьми вдячности та любови до Бога, що дарував їй цей великий скарб. Серед тої дороги говорила св. Анна: “Божа нехай діється воля”.

Саме тоді, коли рвуться нитки нашої терпеливости, спішім до св. Анни та просім її навколішках про терпеливість та уповання на Божу волю.

Молитва

Люба наша Нене св. Анно. Згадай про це велике щастя, що Тебе вибрав Бог з-поміж міліонів святих жінок на Неньку Матері Відкупителя. Згадай і про те велике відзначення, яким Ти тішишся навіки, що Тебе почитають і величають як дійсну бабусю нашого Спасителя, та що оглядаєш Свою Доню, Пречисту Діву Марію як Царицю неба, що сидить по правиці Свого Сина Ісуса Христа. Через ці великі радості вислухай нас, о свята та вічно щаслива Нене Анно, та дай нам тішитися цим, що наші молитви будуть вислухані тому, що їх заносимо до Бога на руки Твого материнського серця та заступництва. Свята Анно, зглянься в наших тривогах та дочасних потребах. Особливо будь нашою заступницею в годині нашої смерти, щоби ми могли в Твої святі руки віддати нашу душу. Амінь.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

 

Шостий день

Свята Анна – ненька вбогих та терплячих

Про святу Анну знаємо, що Вона походила з царського роду та сама була заможною жінкою. Мимо цього відчувала Вона нужду та потреби ближніх до такої міри, що стала Вона Матір'ю бідних, нещасливих, потребуючих та терплячих.

Ми у своєму житті упадали не раз на дусі, коли нездужали або спинились у лихому положенні. Тоді ми дуже зле робили. Ми забували тоді, що маємо добру та люблячу Матір в нашій добрій та великій Нені св. Анні.

Спішім, отже, до Неї. Вона має для нас добре серце, співчуває з нами та поможе нам у всьому, де тільки зможе. Вискажім, отже, їй з довір'ям нашу скаргу та наші потреби, а Вона поможе нам, оскільки ми з упованням звертатись до Неї будемо.

Молитва

Блаженна Нене Анно. Ти – достойна Мати Марії та правдива Бабуся нашого Господа Ісуса Христа. Ми почитаємо й прославляємо Тебе дитячим серцем та просимо про Твоє заступництво перед Богом. Благаємо Тебе через Твоє різдво та через Твій блаженний відхід з цього світу, дай нам святе життя та святу смерть. Наша дорога свята Анно, проси Ісуса, з котрим Ти була так близько споріднена, щоби через любов, якою Ти горіла до Нього, а Він до Тебе, скріпив нас у наших злиднях та вислухав нас у наших потребах, а головно, щоби уділив нам бодай іскорку Вашої обопільної любови, яка занялась би в наших серцях, та горіла так, щоби ми в ній вмерли та навіки осягнули небо. Амінь.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

 

Сьомий день

Свята Анна – праведна та любляча мати для своїх почитателів

Знаємо про це, що святі, хоча й моляться за кожного чоловіка, однак більше попирають просьби тих людей, що ревніше призивають їх помочі. Це стосується особливо св. Анни і коли ми стаємо її правдивими дітьми та ревними слугами, тоді Вона палкіше заступається за нас перед Своїм Внуком Ісусом Христом і певно не відмовить нам у наших проханнях, але виявить нам Свою материнську любов.

Тому будьмо ревними почитателями св. Анни й віддаваймося під її особливу охорону та окажімся її дітьми, а Вона з певністю відкриє нам Своє материнське серце.

Молитва

Будь поздоровлена, достойна Нене Марії та правдива Бабусе Ісуса Христа. Ти, повна доброти та милосердя, маєш для нас, Своїх діточок, любляче серце. Візьми нас під Свою опіку й захорони нас під покровом Твоєї солодкої доброти. Скажи Богові, що Ти є нашою Ненею, й нехай нам добре ведеться за Твоїм заступництвом.

Просимо Тебе, дорога Нене Анно, задля Твоїх терпінь та радостей, які Ти зазнала, перебуваючи з Христом та Марією на землі, позволь нам бути відданими Тобі в житті та в годині смерти й виєднай нам у Бога вічну щасливість. Амінь.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

 

Восьмий день

Св. Анна – неня всіх нас

Щоби пізнати велич св. Анни, призадумаймося над її земною ріднею. Свята Анна мала за Доню Марію, Блаженну Діву, а за супруга – св. Йоакима, за зятя – св. Йосифа. Святий Йосиф був опікуном та кормителем Ісуса Христа. Свята Анна є, отже, мовби головою та старшиною над цими всіма особами.

І мало цього. Через ці святі особи є Вона й нашою особлившою покровителькою. А саме: через особу Діви Марії, чистої Доні святої Анни, є Вона особлившою покровителькою малих дітей, дівиць та молодців. Вона є готовою боронити їх усіх в недугах і зберігає їх чистоту й бажає стати для них люблячою Ненькою й Опікункою. Через св. Йоакима, її святого подруга, хоче Вона бути світлою Дорадницею, та печаливою Ненькою для усіх батьків родин та матерів. їм хоче Вона помагати у вихованні в Божому страху їх дітей і хоче дораджувати їм у полагоджуванні домашніх діл. Через св. Йосифа, її славного та почести достойного зятя, хоче Вона стати дбайливою та люблячою Ненькою для всіх станів. Тому то йдім до нашої Неньки, до нашої заступниці та помічниці, й заявім їй, повні дитячої простоти та віри, що хочемо лишитися її вірними дітьми через ціле наше життя. Почитаймо її щоденно, тоді Вона буде нашою праведною Ненькою, особливо в годині нашої смерти.

Молитва

Глянь на нас, свята Нене Анно, що тут зібрані клячимо, щоби Тебе гідно почтити й щоби Тобі поручити наше тіло й душу. Не опускай нас, наша Нене, бо ж ми є Твоїми діточками, та не відкидай нас від Твого лиця, бо ми, як зовсім убогі діти, благаємо о Твою поміч та могутнє заступництво. Гляди, Нене! Тобі поручаємо наші душі, Тобі жертвуємо наше тіло та Тобі даруємо наше серце. Для Твоєї великої любови, якою Ти горіла до Ісуса й Марії, благаємо Тебе, зволь нам помагати в наших бідах та трудах нашого життя, та в наших потребах і будь нам у всьому нашою доброю та дбайливою ненею. Про це Тебе дуже гаряче благаємо. Амінь.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

 

Дев'ятий день

Свята Анна є ненькою, що може все у Бога

Подивляймо цю велику ласку й це відзначення, яким Бог наділив св. Анну. Він обіцяв їй, що уділить їй всього, що вона буде благати для своїх діточок. Чи міг би Ісус відмовити бодай в одній просьбі св. Анні, своїй Бабусі. Наша земна бабуся не відмовила би нам ані в одній просьбі, а кожну сповнила б. Тим більше св. Анна, наша небесна Бабуся виповнить наші просьби і заступиться за нами перед Ісусом Христом. Бо й як же міг би Ісус не вислухати своєї Бабуні, св. Анни, коли Вона проситиме за нами. Так є. Свята Анна є могуча перед Богом.

Звертаймося, отже, до св. Анни в кожній нашій потребі, а Вона досить могуча, щоби нам помогти. Призиваймо її в кожній нашій журбі, а Вона є все готова розрадити нас. Благаймо її про раду та поміч, а Вона все і всім поможе нам. Ми не можемо вичислити всіх висвідчених ласк та чудес, котрими св. Анна порятувала своїх дітей у різних нещастях та потребах.

Саме тому кличемо до нашої святої Неньки, кличемо повні довір'я, бо сам Христос дав їй силу помагати всілякому, кому Вона тільки схоче.

Для того призиваємо Тебе, блаженна св. Нене Анно, будь нам Ненькою, будь Заступницею, будь нашою Посередницею перед Твоєю Донею Марією та Ісусом, її божественним Сином, а нашим Спасителем і Суддею.

Молитва

Гляди на нас, св. Нене Анно! Дев'ятий раз призиваємо сьогодні Твого особливого заступництва й помочі. Глянь ласкаво на Твоїх дітей, що через дев'ять днів просили гаряче й постійно про Твою материнську захорону. Вислухай нас, св. Анно, в нашій потребі й уділи нам ласки (вказати просьбу), якщо така є Божа воля, або поможи нам нести кріпко цей хрест. Прирікаємо Тобі, св. Анно, що ціле наше життя хочемо бути Твоїми вірними й слухняними дітьми. Будь же ж нашою Ненькою, дораджуй, помагай та неси наші журби. Особливо просимо Тебе про Твою святу приявність у годині нашої смерти, щоби ми повні жалю, віддання та любови могли віддати нашу душу в руки нашого Сотворителя. Амінь.

Отче наш (три рази), Богородице Діво (три рази), Слава Отцю і Сину, і Святому Духу і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.

За матеріалами видання:
Дев’ятниця до святої Анни. – Львів: Стрім, 1996. – 28 с.

ЧАСИ ДО НЕПОРОЧНОГО ЗАЧАТТЯ НАЙСВЯТІШОЇ ДІВИ МАРІЇ

"Хай вірні з особливою побожністю відмовляють ці Часи, щоб зберегти
й утримати святу чистоту"

Папа Інокентій ХІ

Утрення

Мати Божа Параманна

Починайте, уста наші, Пречисту Діву прославляти,
Про незбагненну честь Її оповідати.
Прийди, Милостива Діво, нам на допомогу
І над ворожими силами подай перемогу!
+ Слава Отцю і Предвічному Його Сину,
І рівному в Божестві Їм Духові Святому!
Так було споконвіку, і завжди, і нині.
Хай славиться Бог навіки у Тройці Єдиній!

Гімн

Радуйся, Владичице світу,* Небесна Царице!
Витай, Діво понад діви,* досвітня Зірнице!
Завитай, повна ласки,* осяй світлом ясним,
Від зла і від неправди* грішний люд очисти!
Тебе Монарх Предвічний* від віків Своєму
Вибрав за Матір Сину* Єдинородному,
Через Котрого і землю,* й небеса огнисті,
І повітря, і води* Він сотворив чисті,
І Тебе, Непорочну,* оздобив для Себе,
Бо переступ Адама* не торкнувся Тебе. (2)
С.: Вибрав Її Бог і понад усіх звеличив.
Л.: Взяв Її на мешкання до Свого Дому.
С.: О Маріє, вислухай молитви наші!
Л.: І хай до Тебе долинуть благання наші!

Молитва

Свята Маріє, Царице Небесна, Мати Господа нашого Ісуса Христа і Владичице світу! Ти нікого не опускаєш і ніким не погорджуєш, тож поглянь на нас, о Маріє, ласкавим оком Милосердя Свого і випроси нам в Улюбленого Сина Свого відпущення всіх гріхів наших, щоб ми, які тепер Святе і Непорочне Твоє Зачаття набожним серцем прославляєм, могли отримати нагороду вічного щастя в небі від Того, якого Ти, Діво, породила − Сина Твого, а Господа нашого Ісуса Христа, який з Отцем і Святим Духом живе і царює у Тройці Святій, Єдиний Бог навіки віков. Амінь.

С.: О Маріє, вислухай молитви наші!
Л.: І хай до Тебе долинуть благання наші!
С.: Благословім Господа, Богові слава!
Л.: А душі праведно померлих
через Милосердя Боже
хай спочивають у мирі. Амінь.

Час перший

Прийди, Милостива Діво, нам на допомогу
І над ворожими силами подай перемогу!
+ Слава Отцю і Предвічному Його Сину,
І рівному в Божестві Їм Духові Святому!
Так було споконвіку, і завжди, і нині.
Хай славиться Бог навіки у Тройці Єдиній!

Гімн

Радуйся, Премудра Діво*, Храме освященний,
Сімома колонами* чудно оздоблений!
Від усякої пошесті* світу охоронена,
Свята в лоні матері* перше ніж народжена,
Ти - Матір усіх жиючих,* Ти - небесні двері,
Ти - з Якова Зірниця*, Цариця Ангелів!
Страшна Ти злим духам,* Ти обман стоптала,
Опорою й спасінням* християнам стала. (2)
С.: Сам Її сотворив у Святому Дусі.
Л.: І звеличив Її понад усі Свої створіння.
С.: О Маріє, вислухай молитви наші!
Л.: І хай до Тебе долинуть благання наші!
С.: Благословім Господа, Богові слава!
Л.: А душі праведно померлих
через Милосердя Боже
хай спочивають у мирі. Амінь.

Час третій

Прийди, Милостива Діво, нам на допомогу
І над ворожими силами подай перемогу!
+ Слава Отцю і Предвічному Його Сину,
І рівному в Божестві Їм Духові Святому!
Так було споконвіку, і завжди, і нині.
Хай славиться Бог навіки у Тройці Єдиній!

Гімн

Радуйся, Ковчеже Завіту,* троне Соломона,
Веселко з барв чудесних,* Всевишнім сотворена!
Ти − кущ Мойсея вогняний,* що вічно палаєш,
Ти − палиця Аарона,* цвітом розквітаєш.
Брамо раю закрита,* руно Гедеона,
Ти - сила дивовижна * і чудо Самсона.
Годилося, щоби Син Твій* хоронив Тебе Сам
Від первородної вини* і від Евиних плям.
Той, що Тебе за Матір* обирав для Себе,
Бажав, щоб і тінь гріха* не торкнулась Тебе. (2)
С.: Я мешкаю на висотах небесних.
Л.: І престіл Мій оповитий хмарами.
С.: О Маріє, вислухай молитви наші!
Л.: І хай до Тебе долинуть благання наші!
С.: Благословім Господа, Богові слава!
Л.: А душі праведно померлих
через Милосердя Боже
хай спочивають у мирі. Амінь.

Час шостий

Прийди, Милостива Діво, нам на допомогу
І над ворожими силами подай перемогу!
+ Слава Отцю і Предвічному Його Сину,
І рівному в Божестві Їм Духові Святому!
Так було споконвіку, і завжди, і нині.
Хай славиться Бог навіки у Тройці Єдиній!

Гімн

Радуйся, святине Бога* в Тройці Єдиного,
Раю Ангелів й палац* Дівицтва Святого!
Сумуючих Ти потіха*, о Раю небесний,
Пальмо терпеливості*, Ти - Кивот чудесний!
Навіки священна Земле* і благословенна,
Свята і первородним* гріхом не діткнена.
Місто Бога і брама*, до Сходу відчинена,
Єдина всіма ласками* Ти, Діво, наповнена (2)
С.: Як лілея між терниною,
Л.: Так наша люба між дочками Адама.
С.: О Маріє, вислухай молитви наші!
Л.: І хай до Тебе долинуть благання наші!
С.: Благословім Господа, Богові слава!
Л.: А душі праведно померлих
через Милосердя Боже
хай спочивають у мирі. Амінь.

Час дев'ятий

Прийди, Милостива Діво, нам на допомогу
І над ворожими силами подай перемогу!
+ Слава Отцю і Предвічному Його Сину,
І рівному в Божестві Їм Духові Святому!
Так було споконвіку, і завжди, і нині.
Хай славиться Бог навіки у Тройці Єдиній!

Гімн

Радуйся, місто схоронення*, вежо неприступна
Давидова і муром* Господнім укріплена!
Ти при Зачатті Ісуса* любов'ю палала,
Через Тебе влада сил* пекельних розтала.
Юдито смиренномудра,* зворогом воюєш,
Від тяжкої неволі* Свій нарід рятуєш.
Рахиль кормителя* Єгипту носила,
Нам Спасителя світу* Марія повила. (2)
С.: Вся Ти Прекрасна, Моя Улюблена!
Л.: Первородна пляма ніколи Тебе не торкнула!
С.: О Маріє, вислухай молитви наші!
Л.: І хай до Тебе долинуть благання наші!
С.: Благословім Господа, Богові слава!
Л.: А душі праведно померлих
через Милосердя Боже
хай спочивають у мирі. Амінь.

Вечірня

Прийди, Милостива Діво, нам на допомогу
І над ворожими силами подай перемогу!
+ Слава Отцю і Предвічному Його Сину,
І рівному в Божестві Їм Духові Святому!
Так було споконвіку, і завжди, і нині.
Хай славиться Бог навіки у Тройці Єдиній!

Гімн

Радуйся, світло з Габаону,* що перемогу дало!
З Тебе Предвічне Слово* Тілом ся стало,
Щоб людину з недолі* земної підняти
І майже до ангелів* її прирівняти.
Вічного сонця промінням* Марія ясніє,
В Зачатті Своїм − Зоря*, світлом променіє.
Серед терня Лілея* зло перемагає,
Ясна, як повний місяць,* шлях нам осяває.(2)
С.: Я так вчинила на небі,
щоб здіймалась ясність неустанна.
Л.: І оповила собою всю землю.
С.: О Маріє, вислухай молитви наші!
Л.: І хай до Тебе долинуть благання наші!
С.: Благословім Господа, Богові слава!
Л.: А душі праведно померлих
через Милосердя Боже
хай спочивають у мирі. Амінь.

Закінчення

Хай нас Син Твій, о Діво, до Себе наверне,
А Свій справедливий гнів хай від нас відверне.
Прийди, Милостива Діво, нам на допомогу
І над ворожими силами подай перемогу!
+ Слава Отцю і Предвічному Його Сину,
І рівному в Божестві Їм Духові Святому!
Так було споконвіку, і завжди, і нині.
Хай славиться Бог навіки у Тройці Єдиній!

Гімн

Радуйся, Мати Христова, * Чиста Дівице,
Зорями увінчана*, Ласкава Царице!
Непорочна, Пречиста*, ніж Ангели в небі,
Справа стоїш від Царя* в золотій короні.
О Родителько ласки,* грішників надіє,
Ясна Морська Зірнице,* спасіння єдине!
Оздоровлення хворих* в Твоїй обороні,
Позволь бачити Бога* в Небеснім Сіоні! (2)
С.: Ім'я Твоє, Маріє, як пахощі мира.
Л.: І слуги твої полюбили Тебе навіки.
С.: О Маріє, вислухай молитви наші!
Л.: І хай до Тебе долинуть благання наші!
С.: Благословім Господа, Богові слава!
Л.: А душі праведно померлих
через Милосердя Боже
хай спочивають у мирі. Амінь.
Пожертвування часів
З поклоном, о Свята Діво,* для слави Твоєї
Жертвуємо ці Часи* − прийми їх, Маріє!
Провадь шляхом спасіння* немічну людину,
Будь опікункою нам* у смертну годину! (2)

Антифон

С.: Та ж це Троянда, якої не торкнулась пляма!
Л.: Ні первородного, ні особистого гріха Ти не мала.
С.: Непорочно Зачата Діво, Чиста і Невинна!
Л.: Молися за нас до Отця,
Котрого Сина Ти породила!

Кінцева молитва

Боже, Ти через Непорочне Зачаття
Найсвятішої Діви Марії
Своєму Синові гідне місце приготував.
Тож просимо Тебе,
Щоб через заступництво Тієї,
Яку задля майбутньої смерті Її Сина
Від всякої плями захоронив,
Нам непорочними прийти до Себе дозволив.
Через Господа нашого Ісуса Христа,
Який з Тобою і Святим Духом
Живе і царює во віки віков.
Амінь.

(За відмовлення цих Часів надається частковий відпуст і повний відпуст раз на місяць на звичайних умовах, якщо відмовляємо щоденно протягом місяця).

Набоженство до Параманної Матері Божої / Упор. о. Андрій Коваль, СБССЙ. - Львів, 2011. - 308 с. - С. 237-247.

Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

 

21 листопада

Св. Архістратига Михаїла - Відпуст в Мужиловичах

25 листопада

Св. Свящмч. Йосафата - Відпуст в Семінарії НСМБФ

8 грудня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

15 грудня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

29 грудня 

Свята Літургія для родин

___________