Хвороби, немочі та напади

Додано: 22 серпня 2013 року Божого.

Благословенна Анна-Марія Таїджі

Хвороби і немочі

Саме в хвилини відкритого неба для Анни-Марії земне життя ставало нестерпним. Ущипливі гадюки і наклепники на неї нападали, як сильний проливний дощ. Всі її почуття, згідно зізнань багатьох свідків, були піддані суворим іспитам. Вона терпіла постійний головний біль, який щоп'ятниці дуже посилювався. Не витримуючи цих страшних страждань, вона хоча б на хвилину хотіла прилягти, але домашні турботи знову і знову змушували її вставати. Болі настільки посилювались, що хоч як вона намагалась, та не змогла їх більше приховувати, зі слезами шепочучи тихо і покірно: "О, які болі! О, яке страждання, я вже далі не можу!"

Болі шматували її голову, очі боліли ще більше. Тоді вона не витримувала денного світла, була змушена шити і стояти лише біля печі. На очах слідів хвороби не було видно, але Анна була змушена про них розказати священикові. В останні роки життя на одне око вона майже нічого не бачила.

Болі у вухах були такі сильні, що інколи Анна-Марія була змушена обв'язувати хустиною всю голову. В літню спеку біль посилювався аж до запаморочення, але благословенна жінка терпіла.

Її губи майже весь час були в гіркій жовчі, її мучила спрага, але Анна добровільно зреклася води.

Анну-Марію майже запаморочував огидний запах гріхів цього світу, який її переслідував як подальший ступінь страждання. Таке почуття наростало в її душі завжди, коли вона знаходилась біля грішника. Ні аромат квітів чи парфум могли заглушити цей страшний запах, який приводив її до непритомності.

Ланцюг терпіння, однак, на цьому не закінчувався. Сильних страждань завдавав Анні-Марії й хронічний ревматизм з гострими болями, її переслідувала астма, а чудодійна права рука була позначена небаченими стигмами. На своєму тілі вона, можливо, не мала й місця, не позначеного болем. Анна-Марія всіляко намагалась приховати своє терпіння навіть перед найближчими людьми. Наполегливо працювала, посміхалася, втішала інших, а сама терпіла болі. Наприклад, якби не Джованна, помічниця Анни-Марії, то ми б не мали навіть уяви про її подальші страждання. Пологи найменшої дитини залишили в її тілі велику гнійну рану. Лікарі порадили лікувати рану свинцевою платиною. Джованну, яка відзначалася чеснотою покори, Анна-Марія попросила нічого нікому не розповідати про рану, щоб приятелі та родичі не мучилися. Джованна бачила, який страшний біль Анна переносить, коли згинається, і тому намагалася допомогти, але у відповідь чуда напівжартівливу відмову: "Залиш так, чистилище є боліснішим".

Коли отець Рафаель Наталі питав її про стан здоров'я, то інколи вона признавалася, ковтаючи сльози:

- Отче. страшні болі.

- Ви повинні витримати!

Священик намагався всіляко її підбадьорювати.

- Ласка Божа допоможе, - так вона відповідала з усмішкою на вустах.

Напади

Протоколи канонізаційного процесу інформують нас про намагання злого Духа зламати Анну-Марію. Демон спочатку намагався зіпсувати її молитву різними фальшивими картинками, потім являвся у подобі привабливих постатей і, нарешті, перейшов до відкритих нападів та атак.

Убогій жінці, яка вміє читати, але не вміє писати, сатана пред'являє "загадки", доводить їй, що вона дурна, віртуозно переконує в абсурдності догм про спасіння, спокутування, Пресвяту Євхаристію, воскресіння і пекло: "Хто тобі доказав, що існує вічність? Все закінчується разом зі смертю. Поглянь, те, що кажуть священики, - це лише казки". Спочатку Анна плакала і частіше повторювала Апостольське визнання віри. А коли робила знак святого хреста, тоді демони тікали від неї.

Наступного дня вони змінювали свою тактику. Якось почула тихий стукіт у двері. Увійшло дві постаті: єпископ у фіолетових і кардинал у червоних ризах. Анна встала назустріч шанованим гостям. Збентежена великою пошаною, вона поцілувала в руку шанованих гостей, запропонувала сісти. Поступово в ній наростало підозріння, бо якимись дивними були поради гостей: "Цей спосіб життя, доню моя, не підходить для твого віку, стану. Більше уваги приділяй своїм обов'язкам у родині. Це важка провина скорочувати своє життя такими умертвлінням. Думай про життя своїх дітей, про їхнє виховання. Що з ними буде, коли ти серйозно захворієш? Навіть сестри-кармелітки, які умертвлюють себе згідно даного приречення, не живуть так аскетично, як ти... Чому, власне, ти не хочеш втішатися своїм життям на землі? Подивись на інших. Думаєш, що Господь Бог такий суворий, що має втіху від твого страждання?" Анна-Марія брала свячену воду, хрестилась і окроплювала високих гостей, які тут же забували про свою достойність та моментально зникали.

І все ж їм вдалося спантеличити Анну-Марію, посіяти сумнів в її серці. Годинами вона плакала, питаючи в самої себе, чи випадково не дала на це згоди. Збільшила свої покаянні вчинки, та потім сповідник її заспокоїв.

Оскільки ця відносно ще спокійна спроба не увінчалась бажаними результатами, то демони наважились на брутальний крок. Вночі вони увірвалися до помешкання з сильним криком, поперевертали меблі, напали на Анну-Марію, декілька разів вдарили в обличчя. Тут же з'явилися апокаліптичні звірі і намагалися її залякати. Демони копали, били, завдавали їй страшного болю. Різними рухами вони намагалися забруднити її чистоту. Цей сатанинський напад відбувся вночі, коли діти спали, а Домінік ще не повернувся із праці.

Демони не раз намагалися вбити її, але завжди в останню мить вища сила зупиняла їхній задум.

Іншим разом, вночі, коли Анна-Марія молилася, прийшов цілий гурт демонів, вчинивши справжнє побоїще: поки один тримав її за горло, інші били, кусали руки, ноги і рвали волосся.

Хтось скаже: це фантазія. Але на це є докази.

Отець Рафаель Наталі жив в тому ж самому домі, що і родина Анни-Марії. Прокинувшись від крику, шуму і гамору, який учинили демони, він узяв єпитрахиль, свячену воду і, тремтячи, зійшов униз. "Анну я знайшов лежачою в крові, на підлозі. Від ударів п'ястуками вона була синя", - згадував отець Наталі. Він окропив кімнату свяченою водою, Анна встала, змила кров і продовжила молитися. Отець Наталі повернувся до своєї кімнати.

Наступного дня, "відвідувачі" знову змінили тактику - показали їй прекрасний сад, повний райських принад. Але Анна-Марія їм наплювала в обличчя і звернулася за допомогою до Матері Божої та архангела Михаїла. Марево щезло. Кардинал Педіціні засвідчив, що Анна-Марія після таких актів брутальності і насилля плакала, мов дитина.

Отець Рафаель Наталі підтвердив, що Анну-Марію такі нічні атаки дуже нищили, бо без особливої Божої допомоги їм би піддався і сильніший дух. "На протязі перших п'яти років, коли я поселився у їхньому домі, крики, гамір та інші вияви злих духів були частими і сильними. І тому я спав одягненим, щоб бути готовим іти на допомогу, окропити кімнату свяченою водою. Признаюся, що я боявся. Якби Господь Бог не дав мені більше сили, то, напевно, я би частіше думав залишити цей дім, хоч мені мій єпископ (благословенний монс. Страмбі) наказав ніколи не покидати цю родину. Коли сутеніло, наближався вечір, а з ним думки про ніч, я відчував страх і неймовірний тягар".

Коли Папі і Римові загрожувала армія імператора Наполеона, завданням Анни-Марії було відвернути або полегшити прихід небезпеки. В той час атаки демонів посилились. Такі сатанинські терзання змушена була терпіти і св. Катерина із Сієни. "Ти проклята! Ти хочеш перешкодити нашим планам і вигнати нас із Риму?! Ми вб'ємо тебе!" А на тілі благословенної Анни-Марії було видно сліди тиранії.

Сатанинські атаки були лише прологом або епілогом великих навернень.

Анна-Марія постійно покутувала за навернення грішників. Особливо вона молилася за священиків, єпископів і Святійшого Отця. Добровільні покаянні вчинки стали складовою частиною її щоденного життя. Софія в одній шухляді випадково знайшла батіг своєї матері. "Вона дуже мене вилаяла і докоряла, що я доторкнулась до її речей без згоди на те. Говорила, що батіг виготовила для того, щоб мене покарати, коли буду неслухняною, щоб таким чином берегти свої руки".

Мало життя якого святого чи святої було задокументоване так, як життя Анни-Марії Таїджі. Отець Рафаель Наталі був лише одним із тридцяти свідків-очевидців, між якими були три кардинали, три єпископи, три маркізи, один англійський лорд, три монахині, дві княжни, а далі - принцеси, родичі, мешканці будинку і сусіди.


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

29 березня - 6 квітня

Подячна дев'ятниця в сьому річницю з дня повернення Чудотворного Образа Матері Божої Потіхи

7 квітня

Святкування сьомої річниці повернення образа Матері Божої Потіхи на парафію Свв. Верх. Апп. Петра і Павла

14 квітня

Свята Літургія для родин

30 квітня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________