Матір болю і скорботи

Додано: 20 червня 2013 року Божого.

Автор: з книги про Анну-Марію Таїджі

Благословенна Анна-Марія Таїджі

Ця благословенна жінка прищеплювала своїм дітям акуратність, шанобливість і працьовитість. Домінік доручив їй не тільки виховання дітей, але й всі домашні турботи. "Я залишив для неї всі справи по домогосподарству, бо все вона виконувала на відмінно. Правда, кожне важливе питання Анна вирішувала зі мною, бажаючи почути мою думку. У неї були золоті руки. Сам я не дбав ні про що. Вона зашивала мої штани, пальта, для дітей шила одяг та іграшки. Хоч працювала до другої години ночі, та о п'ятій годині вже прокидалася і поспішала на Службу Божу, щоб прийняти Святе Причастя. О шостій годині поверталася з церкви, готувала сніданок. Коли хворіла і лежала в постелі, то й там щось шила. Я ніколи не бачив її без роботи".

Під час французької окупації 1799 року у Римі на все значно підросли ціни, бракувало не раз і харчів. Біля пекарень стояли великі черги, незважаючи на дощ, холод, сніг, спеку, там була і Анна. Домінік деякий час був без роботи. Анна-Марія по-геройськи боролася з труднощами, дбала, щоб був хліб, бралась за будь-яку роботу: шила жіночу білизну, ремонтувала взуття, пальта, на хліб чекала цілі години.

"Однозначно, це була виняткова жінка, - сказав Домінік під час канонізації. -"Тепер я вже старий, але якби я знову став молодим, то такої дружини, як Анна, я б у цілому світі не знайшов".

Домінік згадував ще цілий ряд інших подробиць. Анна підтримувала меблі у абсолютній чистоті. На стінах висіли дешеві картинки. В кутку було місце для молитви, там знаходився хрест, ікона святої Філомени та Діви Марії з олійною лампадою, на підставці стояли чотири свічки і вази для квітів. Біля дверей знаходилась посудника зі свяченою водою. Вранці та ввечері вона кропила свяченою водою своїх дітей, під час кожного приходу або відходу дітей хрестила. Всі ці згадані реліквії сьогодні знаходяться в маленькому музеї, неподалік від її гробу. Тут є стіл, за яким Анна-Марія працювала, але відвідувачів найбільше вражає і захоплює прекрасна ікона "Матер пієтатіс", перед якою грішниці пролили не одну сльозу.

"Якщо у мене був вільний час, я ходив разом з іншими членами родини до церкви на Вечірню. Часто ми ходили на Службу Божу, коли виставляли Святі Тайни. Для мене це був своєрідний спосіб душевної віднови".

"Ощадність і працьовитість, - повторювала часто Анна, - мають свою силу для кожного, хто хоче довіритися Божому провидінню".

Починаючи з 1797 року, сьомому році їхнього спільного подружжя, матеріальна ситуація значно погіршилась. Бонапарт забрав від Папи найбагатші джерела прибутків, тому церковна влада була змушена збільшити податки. Це викликало значне незадоволення, навіть збройні сутички, якими командували французькі офіцери. Генерал Варте вислав патрулі для охорони мешканців на вулицях. 13 лютого 1798 р. проголосили республіку. Святотатство і профанація стали буденною справою. Папа Пій VI був уже немічним 82-річним старцем. Вночі його перевезли до Сієни, а звідси - до Флоренції, потім у Парму, Турін і Гренобль. Коли Папа 29 серпня 1799р. помер, то гувернер написав листа до Парижа з такими словами: "Колишній Папа мертвий. Це був останній Папа, з ним закінчується марновірство".

Благословенна Анна-Марія Таїджі всі ці події передбачала і пророкувала. Вона слідкувала за тернистою хресною дорогою Папи Пія VI, знала про його похорон і точну годину обрання нового Папи, навіть знала і церковне ім'я нового Папи.

Новопризначені сановники кинули Рим на поталу, голод і грабунки. Анна працювала вдень і вночі, вчила дітей молитися, кликала на допомогу святого Йосифа. Боже Провидіння не примусило на себе довго чекати. Не зважаючи на хаос і безлад, щоденне насильство та вбивства, сім'ю Таїджі ніхто не переслідував, хоча щодня вони ходили до церкви.

Три місяці після смерті Папи Пія VI 1 грудня 1799 р. у Венеції зібрався конклав. Через три місяці, тобто 14 березня 1800 р., було обрано нового Папу - кардинала Діаманті, який прийняв ім'я Пія VII. Після відходу французів 3 липня Папа повернувся у Рим, окроплений кров'ю та напівзруйнований.

Князь Чігі, якого Домінік супроводжував на конклав, після повернення констатував, що дотеперішня двокімнатна квартира вже зовсім непридатна для такої родини. Почався період переселень. Спочатку це була цілком пристойна квартира недалеко від палацу на Віа дел Гіардино. 1817 року вони переселилися до будинку навпроти церкви святого Ігнатія. Діти жили на першому поверсі, дорослі - на другому. 1823 року до них повернулася жити Софія зі своїми шістьма дітьми. Квартира для такої великої родини знову була замалою, а тому вони переселилися в будинок навпроти церкви Санта Марія ін Віа Лата.

Зі слів Домініка зауважуємо, що він і надалі відставав в духовному поступі від Анни: "До Анни приходило чимало людей за порадою, допомогою, або щоб лише побачити її. Я її переконував замовити перед ними хоча б інколи одне-два словечка, зважаючи на наше скрутне становище. Адже не один зміг би і допомогти... Та вона завжди приборкувала мене і переконувала, що ми повинні покладатися лише на Господа Бога. Її віра в Бога була надзвичайно глибокою. Знайомства з покійною королевою із Етрурії, напевно, вистачило би для того, щоб ми жили в достатку. Але вона ніколи не скаржилася, не просила, цілковито довіряла Богові. Була це справді болісна мати. Біда, хвороба, терпіння досконало її позначили і перевірили. Сама вона одягла і поклала в труну свою маму та батька, бачила, як вмирало її четверо дітей. Коли Каміло змушений був іти на війну, Анна дуже переживала, довгий час навіть не розмовляла. Її все боліло, але вона не скаржилася. Не скаржилася навіть на тих, які спричинилися до того, що її син пішов на фронт, хоча знала тих людей".

Коли дочка Софія овдовіла, то ані вона, ані діти не одержали пенсії. Коли вона поскаржилася своїй матері, Анна її зупинила і втішила: "О, яка у тебе мала віра! Як ти віриш Богові? Заспокойся, Бог про тебе не забуде!"

Її непохитну віру Бог винагородив чудами. Одного дня Софія була в розпачі. Маленька Пепіна під час гри важко поранила собі око, а хірург констатував, що око не можна вилікувати, і друге також хворе.

Анна у своїй глибокій вірі в Бога. В Його допомогу взяла олію із лампади перед іконою і зробила хрест над оком дитини. Вже наступного дня дитина змогла піти в школу.

Іншим разом Анна вилікувала Домініка, який сам про це ось як розповідав: "Одного зимового дня вранці у церкві Сан Марчело мені стало погано, я ледве вийшов із церкви та дійшов додому. Переступивши поріг квартири, я втратив свідомість. Пізніше мені сказали, що у мене був приступ, який, звичайно, закінчується смертю. Коли я опам'ятався, біля моєї постелі стояли священик та дружина. Вона тримала руку на моєму чолі і молилася до Пресвятої Діви Марії. Божа Матір вислухала її просьби, бо мені стало легше і через деякий час я почував себе цілком нормально".

Якось Домініка не міг працювати через сильний головний біль. Від болю він бігав по кімнаті, ніби по клітці, але коли Анна-Марія поклала свою руку на його голову та зробила хрест, то біль перейшов.

Допомогла Анна і Софії. У неї була дуже висока температура, лікар сказав, що вона вже не видужає, тому порадив покликати священика. Анна над хворою зробила хрест реліквією, яку завжди носила з собою. Софія отямилася і після кількох хвилин стала цілком здоровою людиною.

Є зафіксовано ще один факт оздоровлення дочки. Софія відчула сильний біль у шлунку, вона не могла ні працювати, ні ходити, ні навіть зосередитися на чомусь, дуже важко дихала. Чи був це рак? Анна разом із донькою довго молилися і сама доторкнулася до місця, де були найсильніші болі, хвороба щезла.


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

  

12-13 вересня

Святкування в Рокитному з нагоди п'ятого об'явлення Матері Божої Фатімської

15 вересня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Відпуст в с. Верещиця

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Відпуст в с. Молошковичі

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Богослужіння на честь Дитятка-Марії

22 вересня 

Свята Літургія для родин

27 вересня

Воздвиження Чесного Хреста - 19-та річниця заснування Священичого Братсва Святого Йосафата

29 вересня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________