Передмова до книги про Анну-Марію Таїджі

Додано: 18 березня 2013 року Божого.

Автор: з книги про Анну-Марію Таїджі

Благословенна Анна-Марія Таїджі

Чи можливим є поєднання в одній людині найкращих рис дружини, матері і навіть свекрухи та тещі? Виявляється, що так. Благословенна Анна-Марія це довела своїм життям, ідеально виконуючи свої родинні обов'язки.

Анна-Марія народилася в кінці XVIII століття в родині аптекаря. Через скруту і злидні сім'я була змушена переїхати з Сієни до Рима. На підставі класифікації соціального стану цієї доби таких людей зараховували до верстви "простих". Її чоловік працював слугою в палаці князя. Це тип чесного, але водночас твердого, грубуватого і владного сільського характеру, що контрастував з вдачею делікатної й добродушної людини, якою була Анна-Марія. Майже п'ять десятиліть тривало їхнє подружнє життя. Воно досконало перевірило її терпеливість. Крім Бога, Який цю просту жінку обрав посередницею у реалізації деяких Його задумів, її чоловік, можливо, найбільше зробив для того, щоб Анна-Марія вдосконалювалась у чеснотах, прямуючи до святості. Після багатьох років, як Анни-Марії вже не було серед живих, він, будучи дев'яностолітнім дідусем, констатував: "Я переконаний, що Господь Бог її взяв відразу до неба. Все її життя складалося із постійних і болісних вправ, щоб стати терпеливою".

Життя святих у нашій уяві часто асоціюється з життям духовних осіб, якимось способом захищених від щоденного світського життя. Анна-Марія жила не в монастирі, а вдома в родині, між світськими людьми, які були далекі від досконалості. Вона народила семеро дітей, вигодувала їх, виховала, прищепила любов до Бога, ближніх і до праці. Вона дбала про сім'ю, варила, шила, ходила за покупками...

Коли діти виросли, а вони дуже любили її та поважали, вона стала доброю бабусею, свекрухою і тещею. Хоча родина була змушена декілька разів змінювати місце проживання, у них ніколи не було просторої квартири. Декілька років змушені були жити в тісній квартирі разом із батьками, невісткою та дітьми. А це справді вимагало великого порозуміння та терпеливості. Анна-Марія це завдання виконала на відмінно, її велич полягає у тому, що вона жила життям святої в звичайному світському середовищі.

В Україні про життя благословенної Анни-Марії майже нічого не відомо. Тому бажаю всім читачам почерпнути не лише інформацію про цю своєрідну і рідкісну жінку, її сімейне життя, але збагатитися плодами її духовної боротьби і вдосконалення.

Нехай благословенне життя Анни-Марії Таїджі в родині буде взірцем для всіх християнських сімей.

Перекладач

Перша частина
ПРИГОТУВАННЯ

 

РИМ І СВІТ У ПЕРІОД ЖИТТЯ АННИ-МАРІЇ ТАЇДЖІ

 

Витяг із газети Луїса Вейлота

У 1860 році цісарські урядовці Наполеона III заборонили Луї Вейлотові видавати газету "Універс". У той час Луї Вейлот виїхав у Рим, де якраз Папа Пій IX готував канонізацію (зарахування до числа святих - М. Р.) Анни-Марії Таїджі, хоча після її смерті минуло лише 25 років. 6 березня 1860 року Л. Вейлот, захоплений особистістю Анни-Марії Таїджі, написав листа Папі Пію IX, в якому просив пришвидшити початок процесу канонізації.

У своїй книзі "Parfum de Rome" він присвятив Анні-Марії Таїджі окремий розділ. Під заголовком "Анна-Марія Таїджі, раба Божа" читаємо:

"У декреті записано, що Господь Бог обрав її для того, аби вона привела до Нього душі, аби стала жертвою смирення й відвертала нещастя силою своєї молитви... Проти всіх страшних хвиль безбожності Господь Бог поставив просту жінку.

Ця особа, ім'я якої сповістили світові вже через чверть століття після її смерті, була за соціальним станом "простою жінкою", В 1790 р. вийшла заміж за Домініка Таїджі, слугу родини князя Чігі.

Тридцять років тому ми її ще могли зустріти на вулицях Рима, коли вона, старенька і хвора, поспішала відвідати Спасителя в храмі або потішити якусь нещасну людину, яка опинилася в нужді. Ми б не раз почули і насмішки, які люди дарували їй: "Ага, там іде свята!"

У Римі, як і у всьому світі, святі люди повинні пройти подвійну перевірку: одні люди ними захоплюються, інші - ненавидять та зневажають. Перших, тобто тих, які ними захоплюються, вони бояться, натомість других, які їх зневажають, - люблять.
Убога Анна-Марія не могла не стати однією із найбільших особистостей тодішнього Рима. Це зробила милість Божа - дар чудодійних сил. У її присутності на людей випромінювались добро, втіха. Сама вона прагнула лише одного - аби могти слухати, любити та терпіти, та понад усе Анна-Марія цінувала працю.

Чимало осіб підтвердило яскравість її шляхетного життя. Як і свята Тереза, Анна-Марія мала прозору чисту душу... Але, на відміну від неї, Анна-Марія не жила в монастирі, а в родині, між людьми. Змушена була служити чоловікові, який був чесним, проте грубуватим, незграбним і неохайним. Вона народила йому семеро дітей. Маючи чимало турбот, сама часто хворіла. Ця вродлива і чарівна жінка не була готовою до того, що буде змушена приховувати ці риси. Але, коли почула Божий голос, то всеціло йому піддалася.

Господь Бог наділив Анну-Марію особливою милістю. Вже на початку свого шляху до досконалості Анна-Марія постійно, бачила золотий сонячний диск, в якому з'являлося все, про що думала. Анна-Марія знала повністю долю померлих людей. Її погляд сягав аж на край світу. Вона впізнавала осіб, яких до того часу ніколи не бачила, й проникала в найпотаємніші закутки їхніх душ. Анна-Марія Таїджі відкрила для себе і світу минуле і сучасне.

Достатньо було їй сконцентрувати свою увагу на предметі, як той не тільки відразу з'являвся в сонячному диску, але вона ще й навіть знала про нього
все необхідне. Анна-Марія бачила увесь світ так, як ми бачимо фасади будинків. Поступово їй з'явилися окремі особи, а навіть і цілі народи. Вона знала причини зла, яке їх спіткало та засоби його ліквідації.

Посередництвом цього тривалого і необмеженого чуда вона, вбога дружина Домініка Таїджі, стала відомим богословом, ученим і пророком. Це тривало 47 років. Аж до самої смерті ця понижена душа могла читати в таємничому і весь час присутньому сонячному диску. Однак свій сконцентрований погляд вона звертала на чудодійний диск лише тоді, коли йшлося про спасіння душі, як цього вимагала любов до ближніх або слухняність. Якщо щось було незрозумілим, то Анна-Марія не зосереджувала на цьому зайву увагу, вона не була допитливою, не вимагала пояснень. Приходили до неї як бідні, так і сильні цього світу, приходили і високі церковні достойники, і всі просили поради, допомоги. Заставали часто її при домашній роботі, а то й хворою.

Тим, що просили, Анна-Марія ніколи не відмовляла у допомозі, навіть останній шматок хліба давала їм, радо жертвувала для них і свій дорогоцінний час. Проте вона не приймала жодних подарунків, не прагнула привселюдного визнання.

Навіть впливові аристократи не змогли її переконати, щоб прийняла від них подарунки, матеріальну допомогу і таким чином допомогла своїй родині, дітям. У скруті вона зверталася до Бога, а Господь посилав їй потім усе необхідне.

Жила так, як птах - з дня на день. Одна королева, яка емігрувала в Рим, просила її, аби та прийняла від неї гроші. "Мадам, яка ви дивна! Я служу Господеві Богові, Який набагато багатший, ніж ви!" - відповіла їй Анна-Марія.

Доторк Анни-Марії до хворого приносив недужому уздоровлення... Інших попереджала про наближення їхньої кончини, і потім вони умирали у мирі з Господом Богом. За душі в чистилищі дуже покутувала. Звільнені душі приходили потім до неї дякувати за молитву, жертву і терпіння.

Анна-Марія багато терпіла тілом і душею, проте знала, що терпить за інших. Свої страждання поєднувала зі стражданнями Ісуса Христа.

Після прийняття Святого Причастя вона, наче вдарена блискавкою, падала на землю. Проходило чимало часу, поки знову приходила до тями. Божа присутність була причиною її екстазу, проте кожне терпіння було для неї солодким.

Під час бурхливих подій французької революції Анна-Марія жила в Римі. Папа Пій VI помер у Валенсії. Папа Пій VII потрапив у полон у Фонтабле. До приходу на престол Церкви Григорія XVI революція знову підняла свою голову. Вже почали ширитися чутки, ніби епоха Пап закінчується, а тому Христос та Його закони згодом перестануть існувати, а наука, мовляв, скоро цього таємного Сина Божого вважатиме звичайною вигадкою, і Він уже більше не буде робити чудес.

Саме в той час Господь Бог посилає нам оцю просту жінку, яка лікує хворих... Він дає їй можливість пізнати минуле, сучасне і майбутнє. Вона стверджувала, що Папа Пій VII повернеться на свій престол, бачила і період намісництва Папи Пія IX... Анна-Марія була відповіддю Божою..."

Ці рядки, написані Луї Вейлотом у маленькій кімнатці на Трініте Деї Монті, дуже сподобалися Папі Пієві XI, бо пригадали процес канонізації Бенедикта XV від З0 травня 1920 року.

Кардинал Салотті назвав Анну-Марію Таїджі Великою жінкою й покровителькою Риму.

МІСІЯ БЛАГОСЛОВЕННОЇ АННИ-МАРІЇ ТАЇДЖІ

Про багатогранну діяльність і послання благословенної Анни-Марії Таїджі розповідає вже письмовий вступ до початку процесу канонізації. Його значення можна звести до трьох пунктів:

Взірець святості у суспільстві

Для всіх родин, дружин і матерів вона є взірцем і гарним прикладом. Як дружина, вона підпорядковувалася "чоловікові, хоча чесному, але грубуватому, неохайному і запальному". Вона стала взірцем, зокрема, для жінок, які в поті чола заробляють гроші на хліб насущний. Анна-Марія - взірець для матерів, які годують і виховують дітей.

Жінка покаяння

У своїй родині і в суспільному житті Анна-Марія Таїджі була жертвою. Вона каялася за гріхи священиків та їхніх парафіян, була громовідводом для Пап і світу... Громовідводом й, одночасно, запаленою свічкою в похмурі революційні часи... Так стверджують Папи.

Оборонна фортеця Церкви

Анна-Марія жила в апокаліптичну добу, коли падали королівські престоли, а народи взаємно себе винищували під час воєн. Пана Пій IX про неї висловився так: "Її життя стало осудом століття, в якому панували нажива, брехня і пиха. Вона стала живою апологією духовних вартостей. Винахід парових машин та електрики дали підстави заперечити надприродне. І тоді Господь Бог пробудив "просту жінку", щоби вона перемогла гордість цього століття, щоби протистояла атеїзмові, який намагався захитати і знищити основи Церкви її суспільного ладу. Бог зробив з неї жертву та одночасно і оборонну фортецю Церкви".


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

12-13 червня

Святкування в Рокитному другого об'явлення Матері Божої в Фатімі

17 червня

Свято Найсвятішого Серця Христового - Загальне зібрання членів Апостольства Молитви в Рокитному

24 червня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

24 червня 

Свята Літургія для родин

1 липня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

12 липня

Свв. Верх. Апп. Петра й Павла - Відпуст в Рясне-1

___________