Боже, послухай благання

Боже, послухай благання,
Нищить недоля наш край.
В єдності сила народу,
Боже, нам єдність подай.

Боже, здійми з нас кайдани,
Не дай загинуть в ярмі,
Волю зішли Україні,
Щастя і долю дай їй.

О, святий наш, Йосафате
Враз з нами Бога моли,
Щоб волю дав Україні,
Щоб завитав день свободи.

Третій чин ордену Тринітаріїв

Додано: 20 березня 2013 року Божого.

Автор: з книги про Анну-Марію Таїджі

Благословенна Анна-Марія Таїджі

Покірливість - невпинні екстази

"Я її обрав... Кличу її до святості", - почув отець Анджело. Господь Бог вирішив із цієї жінки, яка годувала материнським молоком своїх дітей, зробити святу і цитадель Католицької Церкви.

Наприкінці 1790 року Анні і Наполеонові III виповнився 21 рік. Будучи 24-річним, Наполеон став генералом. 26-річним - верховним командувачем французької армії. Життєвий шлях цих двох людей розвивався з незвичайною швидкістю. Але наскільки був швидким поступ святої! В той час, коли Наполеон шукав щастя на шляху до земних радощів та успіхів, кидався між революцією та реакцією, Анна, яка вирішила все віддати для вічності, переживала постійні чуда.

Отець Анджело сказав якось до Анни: "Господь Бог вас покликав, щоб ви стали жертвою примирення для цього світу". Щоби вона насправді змогла нею стати, він зобов'язав її стати членкинею Третього чину ордену Пресвятої Трійці.

Цей орден заснували святий Іван із Матги та святий Фелікс із Велоса. Членами цього ордену було кілька Пап, королів, королев, які вважали за свою честь, як і Анна-Марія Таїджі, носити білий амулет, в якому була вшита молитва з червоним та синім хрестом. До Третього чину ордену Тринітаріїв її прийняв отець Фердинанд. Для цього Анна була змушена випросити дозвіл у Домініка. Домінік під час процесу сказав: "Анна-Марія дуже шанувала святі тайни, зокрема тайну Пресвятої Трійці. Вона просила мене дати згоду на те, щоби змогла стати членкинею Третього чину цього ордену. Я це радо зробив. Отець Фердинанд із монастиря Сан Карліно прийняв її, але лише при умові, що вона буде сумлінно виконувати свої обов'язки дружини і матері, бо заміжня жінка вже не є сама для себе господинею, але належить чоловікові. Цю умову вона з охотою, слухняністю та вірністю виконувала... Але одночасно, і у зв'язку з тим, виникли великі труднощі. Коли Анна прийняла рясу тринітаріанки, то, напевно, отець Фердинанд, порадив їй не розлучатися з ліжком чоловіка. Не знаю точно, чи ця пропозиція вийшла з уст сповідника, чи вона просто цього хотіла. Однак я категорично сказав, що в іншому випадку вона мала б стати монахинею, а не виходити заміж".

Лише у 1808 році о. Фердинанд передав Анні рясу. Під час облечин Анна впала в екстаз і гірко заплакала. Отець Фердинанд, однак, дав знак, щоб Анна отямилася. Її духовні провідники часто не були впевнені в її видіннях і помилялися. Господь Бог став її духівником: "Я сам, сам буду твоїм духовним провідником на шляху до досконалості". Цю обіцянку ще не раз підтвердить їй Творець під час незліченних розмов.

Анна часто була незадоволеною: "Чи це прояв доброго духа? А можливо, злого Духа?" - "Ти мусиш знати, - дає їй відповідь Ісус, - коли Я з тобою розмовляю, то хочу, щоб це принесло позитивні результати: самозречення, покору. Пам'ятай: ти - Моя донька, а людина, яка хоче наслідувати Мене, постійно спотикається, коли не іде по шляху покори. Мені подобаються люди смиренні. Хто хоче втішатися Моїми радощами, той повинен ненавидіти світські насолоди і повинен бути готовий до ненависті щодо світу. Доню Моя, Я тебе підвищу до принижених. Вони цього заслуговують, заслуговують Мого Царства, Я їм відкрию Свої тайни. Ти тішся, коли тобою гребують, коли тебе зневажають чи кепкують із тебе задля Мене, бо це основа чеснот".

Анна не жила в пустелі, і тому її побожність викликала шквал критики навіть у родинному колі. Але Анна тверда у своєму поступі. Починається нова криза. Чоловік і мати влаштовують їй сцени; в сім'ї часто бракує хліба, або й взагалі нема, заздрісні жінки її критикують - Анна-Марія стала сумною. Та незбагненний Творець втішав її і допомагав.

Одного дня, коли вона молилася в церкві святого Андрія делла Валле, із хреста почулося питання: "Що вибереш для себе? Хочеш наслідувати убогого, бичованого та самотнього Христа, чи хочеш наслідувати тріумфуючого Христа? Що вибереш?" - "Я обнімаю хрест мого Ісуса", - відповіла. - Буду нести хрест, як Він, буду жити в стражданні та ганьбі. Тріумфу і слави чекаю лише в майбутньому житті".

Дивовижне сонце

1790 року, тобто в рік свого навернення, Анна- Марія одержала особливий дар. В указі про канонізацію благословенної Анни-Марії Таїджі цитуються її слова: "Серед багатьох дарів найдивовижнішим для мене була здатність на протязі 47 років бачити перед собою сонце, в сяйві якого я пізнала сучасні, минулі і майбутні речі, могла заглянути в найглибші тайни душі, пізнавати в них найприхованіші справи".

Прелат Педіціні, а згодом один з найвизначніших кардиналів Папської Курії, який провадив благословеннну Анну-Марію протягом тридцяти років, одразу не повірив в правдивість цих слів. Він ніколи не перебільшував, але про це чудо ось як писав:

"Сорок вісім років вдень і вночі, у помешканні, у церкві та на вулиці Анна-Марія бачила у цьому сонці всі фізичні та моральні проблеми нашого світу, її погляд сягав аж у глибини бездни, але й піднімався аж до небес, де вона бачила долі багатьох людей. Бачила і читала як думки сучасників, так і події та думки людей минулих століть... Одним - єдиним поглядом на світло цього містичного сонячного диска вона охоплювала всі найпотаємніші куточки володарів. Вона бачила місця і осіб, котрі займалися проблемами державної влади, пізнала їхні політичні погляди, щирість і фальшивість міністрів, всю світську політику нашого століття. Вона бачила, як Господь Бог понижує гордих цього світу. Вона бачила підпільні атентати і таємні збори різних груп; впізнавала і бачила членів таємних товариств, їхні ідеї та обряди - словом, все до найменших подробиць, і то у всіх частинах світу, так, ніби вони відбувалися в її кімнаті. Можна сказати, що Анна була знавцем у повному значенні цього слова, тобто до такої міри, наскільки для людського розуму те пізнання є можливе... Вона бачила пароплави на широкому морі, які загубилися, чула голоси, які кликали на допомогу. Її погляд проникав аж у в'язниці Китаю, Арабії... всюди, де прихильники віри, раби і полонені боролися зі смертю... Ця велична постать своїм жертовним апостолятом дбала про душі у всіх місцях земної кулі, готувала грунт для місіонерів. Увесь світ був для Анни-Марії грунтом, на якому провадила свою діяльність... Не перебільшую, а, навпаки, почуваю себе нездібним розповісти про всі її чуда, про які мені протягом тридцяти років вона розповідала. Для осіб, які хотіли віддячитись Їй, Анна хотіла залишатись незнайомою і ніколи не приймала подарунків..."

Про деякі події, пов'язані з містичним диском, який супроводжував Анну протягом сорока років, розповів та пояснив її подальший сповідник - о. Рафаель Наталі: "Від двадцяти одного року і майже ціле півстоліття, аж до самої смерті була перед нею відкрита книга світу. Вона ніколи із того не мала користі. Спочатку Анна була вражена, гадала, що це справа сатани. Духівники були змушені заспокоювати її. Візії, які відкривалися перед її очима, ніби фільм, Анна приймала як поштовх до ще більшої покори і покаяння за гріхи інших. Таким чином, вона стала великою опорою Церкви. Ісус Христос так розповів про її призначення: "Я тебе призначаю для того, щоб ти навертала грішні душі і втішала особи всіх станів - священників, прелатів, навіть Мого намісника на землі. Всім, які будуть навертатися на підставі твоїх слів, подарую особливі милості... Ти зустрінеш багато фальшивих і невірних душ. Вони часто будуть робити із тебе посміховисько, кепкувати, ненавидіти та обмовляти тебе".

Її від цих слів охоплював жах. "Боже мій, кого ти обрав для такої справи? Я - лише убоге сотворіння, негідне навіть доторкнутись до такої справи". - "Я так хочу, Я Сам тебе поведу за руку", - почула у відповідь.

Високі церковні чини, королі і королеви. Папи і святі просили у покірливої приниженої жінки поради, як далі бути, просили відкрити для них таємниці неба. І вона радила, озвучувала довірені їй таємниці, коли цього від неї вимагала покора. У той час Анна із свого серця проганяла будь-який прояв цікавості. Траплялося, що інколи передавала відповіді, яких не розуміла, але навіть тоді не вимагала ніяких пояснень.

"Єдине, виняткове чудо в історії святих" - це слова, які характеризують здібності Анни в документах процесу канонізації. Натяком для їх пояснення можуть бути важливі ситуації, в яких перебував світ і папська курія.

Святий Григорій Великий згадував подібний феномен, який навіть поверхово не можна прирівняти до візій Анни-Марії. "Коли святий Венедикт однієї ночі стояв біля вікна і пристрасно молився до Господа Бога, ніч перемінилася на світло, ясніше, ніж денне. У цьому сяйві він побачив увесь світ. Крім того, він бачив щасливу душу Германуса, єпископа із Капуї, яку ангели несли в ясній кулі до небес".

Дружина Домініка, однак, не жила в монастирі. Вона варила супи, шила, штопала панчішки, годувала материнським молоком своїх дітей. Великі уроки, які дає нам її життя, свідчать про те, що вона не спочиває у незаслужених милостях, прагне доторкнутися до святості серед злиднів, серед щоденного життя жінки першої половини XIX століття. Правомірність її канонізації була забезпечена багатьма зафіксованими фактами і великою кількістю інформації. Навіть життя святої Катерини із Сієни, святого Франциска із Асижу чи святої Терези не мають стільки доказового матеріалу, які назбирала за життя Анна-Марія, ця скромна, понижена, свята жінка і матір.


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

  

12-13 вересня

Святкування в Рокитному з нагоди п'ятого об'явлення Матері Божої Фатімської

15 вересня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Відпуст в с. Верещиця

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Відпуст в с. Молошковичі

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Богослужіння на честь Дитятка-Марії

22 вересня 

Свята Літургія для родин

27 вересня

Воздвиження Чесного Хреста - 19-та річниця заснування Священичого Братсва Святого Йосафата

29 вересня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________