Віра, послух, дух молитви та духовні віднови

Додано: 27 червня 2013 року Божого.

Автор: з книги про Анну-Марію Таїджі

Благословенна Анна-Марія Таїджі

Віра благословенної Анни-Марії

Анна жила тоді, коли чимало людей прагнули применшити Божий авторитет, а на Його місце поставити людське вчення. Для цієї мети використовували філософію Вольтера, Руссо, Сондора та інших. Було модно ображати Бога та пропагувати нові моральні "цінності".

У такому вільнодумному світі Анна-Марія стала світлом для світу. "Універсум" стало для Анни відкритою книгою, в якій читала лише одне слово - "Бог"... Приємний вітерець, пташиний спів, погляд на комашню або квітку - цього вистачило для того, щоб у її душі виникало натхнення або захоплення. Сумна пісня жебрака на римській вулиці глибоко разила її серце. Часто після такої зустрічі Анна мусила спертись на плече свого супровідника і швидко шукати найближчу церкву. Вона була зачарована Божою Величчю. Її чоловік не мав уяви про такі милості. Її життя протягом сорока семи років було постійним чергуванням реальності і надприродних явищ.

Насправді для неї існувала лише віра, з якої і черпала сили для життя. Віра для неї була наукою про сьогодення і майбуття. Цей подвійний універсум бачила Анна, скромна, покірлива, понижена жінка, у своєму таємничому сонячному диску. Для тріумфу віри вона волала до всіх мучеників. Її екстази були постійними закликами: "Нехай святиться ім'я Твоє!"

Знак хреста для неї був готовою проповіддю, яка зганьбила і серйозних вчених. І при цьому вона зуміла просто висловлюватися: "Хто служить Богові, той мусить бути покірливий, відкритий і щирий". Листи, які Анна диктувала королеві із Етрурії, доказують дивовижну відкритість і щирість, гідну окремого дослідження. Декілька слів про королеву, яка в житті Анни Марії відіграла значну роль. У 1802 році виникло королівство Етрурії, яке очолив принц Людвіг із Парми, який в 1803 році помер. Його вдова, Марія Луїза, донька іспанського короля Карла IV, керувала королівством від імені сина. Її королівство окупували французи. Нещасна королева втратила престол і майже одночасно, розум. Переслідували її епілептичні приступи, через які вона не змогла залишити палац у Римі. Анна-Марія вилікувала її, стала її подругою і утішителькою.

А ось зізнання Домініка: "Із вуст Анни ніколи не вийшла брехня, навіть натяк на мстивість і злобу". Вона керувалася тільки вірою, яка вела її до прийняття Святого Причастя, сповідалася з великою побожністю. Під час хвороби сповідь для неї ставала єдиним джерелом фізичного підкріплення. До Святого Причастя не хотіла приступати без сповіді, поки її сповідник, який добре знав її чисту душу, суворо не наказав, що може приступати до сповіді лише раз в тиждень і щоденно приймати Святе Причастя. Її сповіді були короткі. І душам, котрі вела, рекомендувала теж короткі сповіді. Пропонувала, щоб у них був один постійний сповідник. Однак сама була змушена міняти кілька разів сповідника, але не по своїй вині. Її сповідниками були отець Анджело, який сам визнав, що вести таку душу для нього досить складно, і тому рекомендував Анні-Марії отця Страмбі, який пізніше також був проголошений благословенним. Він захоплювався покаянням Анни. Після того, як о. Страмбі прийняв єпископські свячення, сповідником Анни став священик Аніно із Ордену пасіоністів. Але він не розумів душевного стану Анни, до того ж він жив досить далеко від Анни, і тому функцію сповідника взяв на себе отець-єзуїт Філіп Сальватор. Після нього Анну сповідав отець Фердинанд із Ордену тринітаріїв. Він домагався, щоб Анна вдома і на вулиці носила рясу третього чину. Домінік з тим не погодився, бо хотів, щоб його дружина одягалася так, як інші жінки, а тому вимагав іншого сповідника. Ним став кармеліт отець Філіп-Людвіг, який сповідав Анну тридцять років аж до самої смерті. Його показання під час процесу канонізації були надзвичайно цінними.

Саме отець Філіп, кардинал Педіціні і отець Рафаель Наталі нам привідкрили внутрішнє духовне життя цієї святої жінки. Отець Наталі одержав завдання щодня записувати її видіння, екстази та найрізноманітнішу інформацію. Кардинали, князі та Папи просили в Анни-Марії поради. Домінік не був здатний вести записи, тому цю функцію виконував отець Наталі, але не на прохання Анни, а за наказом її сповідника та за бажанням єпископа Страмбі.

Послух

Послух Анни-Марії щодо монс. Страмбі та інших духовних осіб гідний подиву. З охотою вона приймала поради сповідника не лише у справах посту. Анна приймала накази і здалека.

Недуга вклала Анну-Марію до ліжка, а о. Рафаель Наталі повинен був супроводжувати графа Алтемса на духовну віднову в монастир святого Бонавентури. Священик, опинившись у досить складній і неприємній для нього ситуації, вирішив дати Анні-Марії наказ (вона перебувала від нього на відстані більш, ніж кілометр), щоб вона видужала, встала і повідомила, що саме так і зробила. Через півгодини хтось подзвонив, Анна стала перед дверима і з усмішкою сказала: "Ви даєте мені важке завдання. Я, як мати, не маю багато часу на таку далеку дорогу". Потім заспокоїла священика і повернулася додому.

Авторитет духовного керівника для неї мав дуже велику вагу. Інколи порада сповідника йшла всупереч її думок, та вона слухала його, хоч була впевнена, що реалізація поради є неможлива.

Дух молитви

Що сказати про молитви Анни-Марії? Тут допоможе нам знову свідчення її невістки: "Під час наших спільних молитов її віра була такою живою, її слова звучали ніжно, що нам здавалося, ніби через неї промовляв до нас Господь Бог і Пресвята Діва Марія. Вона вміла говорити лише про Бога. Ледве починала мовити про Його милості, як здавалося, що упала в екстаз. Віра в Анни була настільки сильною, що їй вдавалося навернути у лоно Церкви багатьох грішників".

Монс. Страмбі, вчений, побожний священик, знав дуже добре здібності Анни. Якось він послав до цієї святої жінки навіть високопоставленого масона. Розпочалась драма навернення "блудного сина" до Небесного Отця.

Духовні віднови

Тим масоном був Джузеппе, старший брат о. Рафаеля Наталі. В дитинстві він отримав християнське виховання, але після смерті батька втрачає віру та впадає у глибоку зневіру. Читання заборонених книг збудило в його серці бажання вступити в ряди озброєних бандитів. Він погрожував навіть отцю, але поранення змусило Джузеппе повернутися додому, де ним заопікувався о. Рафаель Наталі. Завдяки любові молодшого брата та доброму догляду поранений швидко одужав, проте не загоїлися духовні рани.

В цей час французи депортували Папу Пія VI до Савонії і окупували папський престол. Джузеппе здобув довіру окупантів, які доручали йому важливі і добре оплачувані завдання. Він знайомиться з дамою з вищих кіл, яка залишила свого чоловіка...

Боже Провидіння декілька разів попереджає його. Одного разу він проходив через ріку, і течія йому підкосила ноги, він ледве не потонув. Іншим разом під час бурі він стояв біля вікна та курив, і блискавка ледве не вбила його, обпаливши лише ногу, і від того часу він почав кульгати. В Асколі потрапив у руки розбійників, які вбили його приятеля, а він чудом уцілів. Однак ці попередження йому не допомогли.

Після ув'язнення Наполеона на острові святої Єлени церковний уряд знову перейшов до Папи. Молодий Джузеппе залишився без коштів на прожиття, але з великими боргами, ще й хвороба прив'язала його до постелі. Його дама прийшла відвідати хворого, але на самому порозі дому її розбив параліч. Ще встигли покликати священика, але його приходу вже не дочекалася. Після похорону Джузеппе вирішив покінчити життя самогубством.

Отець Наталі постійно стежив за життям брата. Коли ж він дізнався про трагічні події останнього часу, то через засніжені гори пішов до брата. Джузеппе якраз підготував пістолет для самогубства. Отець Наталі зумів переконати брата переїхати до матері у місто Мацерат, де ним заопікувався монс. Страмбі. Він присвятив йому багато часу, переконував його, просив, але все було намарно, ніщо не допомагало.

Отець Наталі, який тільки-но повернувся до Риму, розповів Анні про долю свого брата. Просив її і від імені монс. Страмбі, щоб вона допомогла йому. Анна задумалась і за мить з усмішкою сказала: "З допомогою Господа Бога спробую... Ваш брат наприкінці свого життя навернеться. Він зміниться, як лисиця міняє хутро. Завдяки Божому милосердю він вже не зможе знову упасти в гріх - бо втратить свідомість. Господь його буквально схопить за волосся і в останню хвилю врятує".


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

  

12-13 вересня

Святкування в Рокитному з нагоди п'ятого об'явлення Матері Божої Фатімської

15 вересня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Відпуст в с. Верещиця

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Відпуст в с. Молошковичі

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Богослужіння на честь Дитятка-Марії

22 вересня 

Свята Літургія для родин

27 вересня

Воздвиження Чесного Хреста - 19-та річниця заснування Священичого Братсва Святого Йосафата

29 вересня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________