Взірець для дружин, тещ і свекрух

Додано: 19 червня 2013 року Божого.

Автор: з книги про Анну-Марію Таїджі

Благословенна Анна-Марія Таїджі

Взірець для дружин

У Господа Бога були свої причини на те, щоб дати їй такого чоловіка, як Домінік. Це була працьовита людина, але груба і всевладна. Анна поступово його змінила. Домінік жив ще 16 років після смерті Анни-Марії, і весь той час, згадуючи свою дружину, називав її "свята Анна". Але цього він вчився протягом усього їхнього спільного життя. Він промовив золоті слова, коли заявив: "Можу сказати, що все її життя було постійним і болісним вправлянням у терпеливості". Отець Рафаель за довгі роки знайомства дуже добре вивчив Домініка, у якого були чимало вад.

"Його запальні вибухи гніву свідчать, що він, як і інші слуги, полюбляв біле вино і частенько випивав. Хмільні напої перетворювали його у справжнісінького грубіяна. Домінік - нащадок колишніх патриціїв, але з невідомих причин хотів жити, як слуга і слугою хотів умерти. Князь Чігі та
його дружина хотіли поліпшити його ситуацію і тому дали йому працю носильника. Домінік влаштовував сцени, просив, щоб і надалі він міг бути слугою, і називали його фачіно - носильник міхів і важких предметів. "Якщо я прийшов до вас на службу фачіно, то так і буде до кінця. Або буду фачіно, або ніщо".

Коли Домінік приходив додому, тоді ціла родина була напоготові, щоби йому миттєво прислужити. Анна про це добре дбала, тому, не гаючи часу, випроваджувала всіх гостей, навіть почесних, геть із дому, і прислуговувала лише своєму чоловікові.

Донька Софія так описала свого батька: "У мого батька поєднувалась воєдино побожна, вимоглива, горда, з твердим характером людина, це було щось неймовірне. Якщо він постукав у ворота, або свиснув, то в цю ж таки мить хтось мусив бігти і відчиняти йому ворота. Якщо так не було, як він собі уявляв, то починав лаятися і лютувати, був здатний перевернути стіл, розбити тарілки з їжею тощо. За лічені хвилини все готовилось: гарячий суп, їжа, і стілець мав бути на своєму місці. Діти були змушені слухати його з півслова, бо завжди у нього напоготові була палиця. Якось один із моїх братів утік із дому, щоб уникнути батькової палиці, а той розлючений через вікно кинув за ним стілець..."

Кардинал Педіціні згадував, що Домінік у своїй люті в присутності дітей вживав непристойні слова. Анна з терпеливістю напоумлювала голову родини і поступово перевиховувала Домініка, він ставав все добрішим і спокійнішим. Анна-Марія ніколи не втрачала надії. Служила йому, залишила і єпископа, лише, щоб привітати Домініка. Мила йому руки, стригла нігті. З усмішкою переконувала його, що дітей не можна виховувати бійкою, адже вони - не ведмеді в цирку. Домінік, похиливши голову, мовчав.

Ось що про себе він сам сказав: "Хочу сказати, що я 48 років жив разом із цією милостивою жінкою. Я ніколи не почув від неї поганого слова, ніколи вона не сперечалася зі мною. Ми жили весь час у спокої та мирі, і це була її заслуга... Я часто приходив додому втомлений, трохи роздратований (легко сказано), бо проблем на роботі було чимало. Вона мене завжди заспокоювала і втішала. Навіть сестра-монахиня не змогла б виявляти більшої чесноти і послуху, ніж моя дружина".

Її ангельський характер і слухняність допомагали вирішувати всі щоденні проблеми. Домінік не був героєм, ані його становище не було легким. Аж до глибокої старості він важко працював, заробляв гроші на хліб насущний для родини. Цей факт виправдовує його спалахи, і Анна це добре усвідомлювала.

Існує категорія людей, чий день починається, коли зірки ще на небі, а ніч закінчується сходом сонця. Домінік був змушений після багатьох гостей князя десь опівночі ще мити посуд, замітати, наводити лад. Анна на нього чекала вдома з усмішкою. Домінік їй часто казав: "Чому ти чекаєш так довго? Чому не йдеш спати, адже ти цілий день теж на ногах?" "Хто про тебе подбає, Домініку, як не я? Ти мусиш добре поїсти, бо вранці знову ідеш на роботу. Ти лише спокійно їж, а потім підемо відпочивати". Домінік посміхався, з апетитом їв, жартував і залюбки слухав новини, які відбулись у той день. Десь о третій-четвертій годині вони лягали спати. Ніч була короткою. Анна кропила Домініка свяченою водою. Потім сама клякала і починала молитися за Святійшого Отця, за кардиналів, священиків і всіх добродійників, за навернення грішників і за всі злі язики. Любов - це твої чуда! Статечний слуга любив Анну незмірною любов'ю, і горе тому, хто би намагався їй причинити зло! Прелати з дослідної комісії навіть засміялися, коли Домінік, 91-річний старець, б'ючи себе в груди, заявив: "Коли я бачив, що хтось до неї приставав, то це йому дорого коштувало!"

В одну з п'ятниць подружжя йшло разом до храму, тримаючись за руки. Анна в той час була вагітною. Якийсь солдат вульгарно доторкнувся до неї. Домінік розлютився, накинувся на солдата, почав його лаяти, бити, вихопив у нього зброю і, можливо, був би його вбив, якби свідки цього інциденту і Анна не втрутилися. Це був не перший випадок, коли люди були змушені приборкувати Домініка.

"Хоч Анна намагалася кожному чинити лише добро, - продовжував Домінік, - та завжди знаходились люди, чиї злі язики не давали їй спокою, адже до неї приходило чимало людей вищого світу. Можливо, вони хотіли перешкодити підступам сатани. Я не міг бути увесь час із нею. А коли я зауважив, що Анні-Марії не до вподоби моє втручання у її справи, то вирішив: "Роби собі, як знаєш. Тобі ж подобається, що у тебе кидають каміння, і ти їм нічого не кажеш, ще навіть камінь їм підносиш..."

Чесний Домінік стикнувся з ситуацією, яка справді могла викликати вибух. Дім завжди був повний різних людей. Священики, високі церковні сановники, шляхтичі і звичайні люди приходили до Анни-Марії за порадою, допомогою, просили про оздоровлення. Тут виникала велика небезпека заздрощів і ревнощів.

"Інколи я приходив додому переодягнутися і не раз зустрічав багатіїв, прелатів, та Анна вибігала до мене, щоб допомогти переодягнутися. Обслуговувала мене з великою любов'ю і радістю. Було видно, що вона це робить зі щирою любов'ю, навіть моє взуття клала на місце. Наш дім відвідувало багато людей, але я був задоволений. Я знав свою дружину, знав, як вона думає і чинить. Я знав, що люди прийшли з просьбою, щоби вона за них молилась чи щось випросила, або порадила. Вона була моєю втіхою, та не лише моєю, але і всього міста".

Правда, це слова вже зрілого Домініка, після багаторічного впливу Анни-Марії на нього. Якщо приходила якась людина, то Анна залишала матір чи дитину, щоб їй допомогти. Якщо це була справа інтимного характеру, то переходила в іншу кімнату, залишаючи при цьому двері відчиненими, щоб її могли бачити. Але навіть це не змусило злі язики замовкнути, не виключаючи спочатку і самого Домініка. Промотор віри особливо підкреслював те, що Домінік "із великих ревнощів деяких відвідувачів просто виганяв з дому..."

Господь Бог Анну-Марію до того підготував: "У будь-якій ситуації поводься розсудливо. Хто не стане, як дитина, той не придбає для себе справжньої любові до ближнього, не віднайде внутрішнього спокою. З любов'ю переплітається терпеливість. Справжня любов до ближнього не дозволить ні про кого щось погане сказати, боячись втратити дорогоцінну перлину Моєї дружби. Лагідна людина все зрозуміє, все побачить, зауважить, але плащем любові все і прикриє. Виправдає вади ближніх, бо замість відчуження вона усвідомлює: "Боже мій, адже я міг бути ще гіршим, якби Ти не прийшов мені на допомогу".

Анна жила в тісному контакті з трьома різними за характером людьми: зі своєю матір'ю, батьком і чоловіком. Вони тягнули в різні боки, нападали на неї, але врешті-решт їй вдалося їх втихомирити і помирити. На вибухи чоловіка відповідала мовчанкою. Домінік червонів, починав заїкатися, майже клякав на коліна. "Анно, роби так, як ти вважаєш за краще, я такого мистецтва не знаю і не розумію його". Анна не втішалася, не тріумфувала після почутих слів: "Знаєш, якщо я зроблю так, то чи будеш задоволений і ти?".

І він, ще недавно такий озлоблений, тепер би із любові до неї приніс навіть фігуру святого Петра, якщо б на це була її воля.

Аж після кількох років спільного життя він сам про це говорив: "Була така мила, ніжна, що між нами ніколи не виникали якісь вагомі розбіжності. Все робила з такою любов'ю! Лиш їй можу дякувати, що після деяких помилок я став ліпшим". (Але у чому?) "Зауваження висловлювала з любов'ю і люб'язністю і лише так змусила мене робити лише добро для родини. Моя убога жінка була такою мудрою, що вже у зародку зауважувала іскри протиріччя у відносинах з матір'ю, або власною невісткою. Своєю добротою і любов'ю вона їх змогла пригасити відразу, від самого початку".

Взірець для тещ і свекрух

"Завдяки впливу дружини у нашій родині панував спокій, хоч ми були такі різні за характером. Син Каміло в перші роки свого подружжя часто бував у нас. У невістки був важкий характер. Вона хотіла бути панею в домі, наказувати. Марія майстерно зуміла її приборкати". Анна-Марія була зразковою дружиною і матір'ю, зараз вона стала прикладом для тещ і свекрух. Вона була носієм миру і спокою в домі, в якому жили Анна з Домініком, їхні старі батьки, невістка і син Каміло, а також ще й їхні менші шестеро дітей, які бігали, кричали". Уявляєте собі все це?", - з жахом розповідав про це Домінік.

Часто він приходив додому у поганому настрої, бо, посварився з іншими слугами. У Анни знаходив потіху, якої дуже потребував. Як тільки він заходив у кімнату, вона відразу зауважувала його настрій і намагалася заспокоїти. Інколи Домінік нарікав на свого пана або на товаришів. Анна дозволяла йому виговоритися, а потім починала підкреслювати добрі риси згаданих людей, щоб оправдати їх перед Домініком. Якщо вибухи злоби і лайки були сильними, Анна спокійно мовчала і всі образи ховала глибоко у своїй любові до ближнього. Її батько інколи брутально ставився до Анни, деколи навіть бив. Домінік, хоч мав грубуватий характер, ніколи цього не робив.


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

  

12-13 вересня

Святкування в Рокитному з нагоди п'ятого об'явлення Матері Божої Фатімської

15 вересня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Відпуст в с. Верещиця

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Відпуст в с. Молошковичі

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Богослужіння на честь Дитятка-Марії

22 вересня 

Свята Літургія для родин

27 вересня

Воздвиження Чесного Хреста - 19-та річниця заснування Священичого Братсва Святого Йосафата

29 вересня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________