Боже, послухай благання

Боже, послухай благання,
Нищить недоля наш край.
В єдності сила народу,
Боже, нам єдність подай.

Боже, здійми з нас кайдани,
Не дай загинуть в ярмі,
Волю зішли Україні,
Щастя і долю дай їй.

О, святий наш, Йосафате
Враз з нами Бога моли,
Щоб волю дав Україні,
Щоб завитав день свободи.

Заручини і весілля Анни-Марії Таїджі

Додано: 20 березня 2013 року Божого.

Автор: з книги про Анну-Марію Таїджі

Благословенна Анна-Марія Таїджі

Майже три роки служила Анна покоївкою у пані Серри, коли Провидіння їй дало статного молодого Домініка. Вже довший час Анна ставила перед собою запитання: вона повинна вступити в монастир чи жити світським життям? Коли дівчина спитала поради у свого сповідника, то почула відповідь: "Оскільки ти дотепер навіть у думках не жила у монастирі, іди собі звичайною дорогою чесного подружжя". Така відповідь втішила перш за все матір Анни. Вона весь час марила, що її Анна вийде заміж за шляхетного багатого кавалера, якого зачарує своєю вродою, і, таким чином, родина знову віднайде втрачену вагу та авторитет, яким вона так пишалась у Сієні. Але так не сталося!

Бог послав їм простого слугу, помічника кухаря, статного Домініка. Рід Таїджі, з якого він походив, колись у XV столітті був теж славним і багатим, але пізніше також збіднів.

Домінік Таїджі народився 1761 року і теж приїхав до Рима у пошуках щастя. Одержав місце помічника кухаря в палаці Чігі. Його завданням було носити і наповнювати мішки з фруктами, овочами, зерном, переносити важкі предмети, подавати страви і виконувати подальші накази кухаря. Друзі називали його "гарним Андраіоліно", бо він справді був гарним і сильним чоловіком середнього зросту, вів звичайний спосіб життя, був побожною людиною, але, як сказано в процесі канонізації, - це "був твердий, грубуватий тип сільського хлопця, з важким характером, зовсім протилежним до характеру Анни. Він сприймав речі повільно, був твердолобий і прудкий". Вона ж, навпаки - делікатна, чемна, чутлива, ввічлива, люб'язна, видно, що походила із доброї родини славного міста Сієна.

Домінік раз або двічі в день приносив із палацу Чігі харчі для пані Серри. Був це величезний палац, який 300 вікнами швидше нагадував бастіон, його коридори і сходи вимощені мармуром, кімнати прикрашені витонченими статуетками, всілякими настінними оздобами та цінними картинами. У всьому - шляхетна княжа пишнота. У цьому палаці на повну силу пульсувало життя. Згодом у ньому ж Анна-Марія прожила значну частину свого життя.

Сім'я Чігі належала до найбагатших родин у Римі, походила, до речі, теж із Сієни. Із цього міста походило і декілька Пап римських.

Хоча Домінік був слугою, проте князь йому довіряв. Свідчить про це, окрім іншого, і такий факт: тричі обирав господар Домініка, аби той супроводив
його під час обрання Папи римського. В час виборів Папи Пія IX Домінік був уже пенсіонером, а тому відмовлявся від такої честі, посилаючись на свій похилий вік, та князь наполіг на тому, аби він з ним поїхав. Одного разу князь навіть поплескав Домініка по плечу і сказав: "Домініку, ви, напевно, підете прямо до неба і при цьому на спині понесете всю сім'ю Чігі". Домінік помер, коли йому виповнилося 92 роки.

Під час служби він щодня розносив харчі не тільки в палаці, але також і пані Серрі. Тут і познайомився з родиною Джіанетті. Час від часу з П'єтро Джіанетті Домінік випивав по склянці вина, при цьому боязко спостерігаючи за Анною. Їй було 20 років, йому - 28. Анна шукала допомоги у чесного християнина, спроможного заробити на щоденний хліб. Він же шукав здорову, приємну і працьовиту дружину. Народна дипломатія в цьому відношенні не знає довгих зволікань. Домініку сподобалась молода дівчина, Анна покохала Домініка. До його вух доходила різна інформація про Анну. Старі дами, у яких Анна служила в дитинстві, пані Серра давали Анні щонайкращі характеристики. Князь Чігі теж виявив свою згоду і заявив, що Домінік і після одруження залишиться у нього слугою. Джіанетті теж у палаці чули про Домініка щонайкращі відгуки.

Заміжжя Анни до певної міри розорювало родину Джіанетті, колишніх мешканців Сієни. Хоча Сієна була далеко, та біда зробила своє. Щодо протилежних рис характеру молодого подружжя, то незаможні люди на таких моментах не загострюють увагу, адже хто не знає, що нема досконалої людини, що кожен повинен нести свій хрест.

Під час процесу канонізації промотор віри підняв питання про те, що Таїджі одружились у молодому віці, після місячного знайомства, а це необхідно вважати проявом легковажності. Софія, донька Анни-Марії, з гумором на це відповіла так: "Моя мама мені сказала, що вона протягом сорока днів все зробила, бо не хотіла навіки залишитись дома, зокрема тоді, коли переконалась, що майбутній її чоловік - чесна людина. Відтермінування справи могло принести лише проблеми. Але вона ніколи не скаржилась і не шкодувала, що так вчинила. Мій батько був суворою людиною, і кожна жінка скаржилась би на свою долю, але мама цього не робила. Вона завжди почувалась щасливою від того, що вийшла заміж саме за нього".

Після заручин у листопаді 1789 р. Анна, її мати і пані Серра готували придане. Молоде подружжя взяло шлюб 7 січня у церкві Сан Марчелло ал Корзо. Всі присутні прийняли Святе Причастя. Після вінчання відбувся гарний і веселий весільний бенкет зі співами та танцями.

Радість і щастя, які запанували в родині у перші роки, не виявили відмінностей характерів молодого подружжя. Всі були переконані: щоденне життя приносить із собою і проблеми. Були це заручини вовка з невинним ягням. Але ягнятко до певної міри втихомирило і приборкало вовка.

"Це неправда, - сказав Папа Пій IX З0 квітня 1876 року паломникам із Тулузи, - що різні характери можуть бути на перешкоді подружжю. І таке подружжя може бути щасливим, коли їх веде той же самий Дух Божий. Принесіть у жертву свої власні інтереси, і ваші проблеми полегшить Господь Бог".

Всю таємничість благословенної Анни-Марії можна підсумувати в декількох словах: бути терпеливим і перемагати себе. Вовк буде вити, але мовчання та усмішка приборкають його.

Князь Чігі відвів для молодого подружжя дві кімнати на першому поверсі палацу. Одну кімнатку Домінік віддав своїй тещі. Її важкого характеру він ще тоді не знав. Тесть жив у кімнаті, яку одержав від пані Серри.

Криза

Квартира була темною і мокрою, але руки Анни перемінили її у затишне й приємне гніздечко. Шестеро дітей народилося в цій кімнаті, крім останньої дитини. Домінік гордився своєю дружиною. Він хотів, аби його дружиною захоплювалося якнайбільше людей у палаці. Заощадивши гроші, він купив їй гарні сережки, шовкову блузку, золотий браслет, намисто з перлами. Анна-Марія, народжена у Сієні, але вихована в Римі, з гарячою кров'ю італійки, завжди була веселого настрою, тішилася, коли милувалися її вродою. Вона щиро сміялася, співала, раділа, коли біля неї був її охоронець - її Домінік, бо почувала себе в безпеці. Вона гарно, в міру можливостей, одягалася, дбала про свою зачіску і різні оздоби, й стала більш гордою, аніж до того часу. Молода жінка, подібно як усі жінки її віку, слухала лише голос свого серця: "Тобі двадцять років, ти гарна і молода". Бог ще не відкрив їй очі. Провидіння ще не мало своєї години, проте Анні-Марії для навернення треба було менше часу, ніж для Терезі з Авіли.

1790-1791 рр.

Революція набирає швидкого темпу. Людовік XVI скликає національні збори, які проголошують права людини, однак, забувши про права Божі. Церковну власність націоналізовано, абатства і монастирі - скасовано, монахів - вигнано. Майже 50 тисяч священиків відмовились дати клятву вірності новій конституції, що спричинило хвилю переслідувань і ув'язнень. Оскільки Папа Пій VI осудив конституцію, йому скасували Авіньон і князівство Венасін. Заплановано знищення Церкви і папства як такого. Всі ці події сильно вплинули на Рим.

Анна-Марія всміхалась, кокетливо поглядаючи в дзеркало, відвідувала театр. Але в душі почала назрівати криза.

Вона захоплювалася золотими прикрасами, урочистостями, була на межі загубленості. Проте завдяки Божому милосердю небезпеки й спокуси повністю не оволоділи нею. Пізніше Анна зрозуміла, і була глибоко вдячною Богові, що Він їй допоміг уникнути усього злого. У цей період життя вона не була позбавлена помилок. І хоча усвідомлювала, що дотримується християнської моралі стосовно своєї сім'ї, проте жила більше для світських радощів, аніж для Бога. Будучи молодою і гарною жінкою, Анна більше дбала про марноту цього світу.

 


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

29 березня - 6 квітня

Подячна дев'ятниця в сьому річницю з дня повернення Чудотворного Образа Матері Божої Потіхи

7 квітня

Святкування сьомої річниці повернення образа Матері Божої Потіхи на парафію Свв. Верх. Апп. Петра і Павла

14 квітня

Свята Літургія для родин

30 квітня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________