Що можуть сльози матері

Додано: 12 вересня 2008 року Божого.

«Не може такого бути,
аби дитина загинула після стількох сліз»

(Зіз. ІІІ,12)

Гарним прикладом того, на що спроможні материнські молитва, сльози і жертва Богові за навернення її дитини, є розповідь св. Моніки. Свого сина, Ауреліуса Августина, який народився 354 року в Тагасте (Південна Африка), вона виховала, як християнина, хоч він і не був охрещений. У студентські роки Августин вступив у секту маніхаерів. Зв’язок із жінкою, яка народила йому сина, став для нього путами, яких він не міг позбутися навіть після того, як визнав католицьку віру. Господь Сам подбав про його перетворення. Мати Августина, Моніка, з болем спостерігала за шляхом сина.

«Моя мати, Твоя вірна слуга, плаче через мене більше перед Тобою, ніж плачуть матері через смерть своїх дітей. Смерть моєї душі вона бачить у своїй вірі», - так пише Августин у своєму зізнанні (ІІІ,11).

Єпископ, якому вона розповіла, як турбується про сина, втішив її так: «Не може такого бути, аби дитина загинула після стількох сліз»(Зіз. ІІІ,12). Перед смертю в Остії, на Пасху 387 року, після дев’яти років молитви і жертви Моніка дочекалася щастя – хрещення свого наверненого сина у Майланді. Господь вислухав її молитви та відповів на них ще більшою ласкою: Він покликав її сина до священства, згодом Августин став єпископом й одним з геніальних теологів Церкви.

Інший приклад жертовності матері заради навернення дитини взято з часів переслідування Церкви під час іспанської громадянської війни. Реґіна Гарсія, яка в іспанській «республіці робітників» посідала важливі громадські пости, а під час громадянської війни керувала пресою і пропагандою, втратила свою дитячу віру через ідеологію марксизму. Під час цієї війни завдяки молитвам, жертвам та стражданням своєї матері вона змогла повернутися до Бога.

У травні 1936 року до Іспанії приїхав Бела Кун, аби підготувати озброєне повстання народу, протистояти іспанському католицизмові не лише з допомогою зброї та вбивств, але й ідеології.

Серед бідних народних мас поширили листівки, в яких безсоромно звинуватили помічниць катехитів, черниць та членів католицьких акцій у тому, що вони роздавали дітям робітників отруйні цукерки, щоб винищити «марксистську расу» раз і назавжди. Неосвічені народні маси почали відкритий наступ на монастирі…

Натовп, шістдесят чоловік, «заарештував» матір Регіни, активну учасницю католицьких акцій, й почав збиткуватися над нею. Коли вона запротестувала, її штовхнули на землю, жорстоко побили та скопали. Банда товклася по її грудях і зламала багато ребер, спотворила обличчя, одне око витекло. Тіло перетворилося на кривавий кусень м’яса, на прощання її ще двічі проштрикнули ножем, але найстрашнішим було те, що вона не померла, а ще довгих чотири години, як мучениця, страждала на вулиці, не втрачаючи свідомості. Все своє страждання, весь свій біль вона жертвувала заради навернення дочки… Християнська мати!

«Віра моєї матері дуже дивувала мене, і я подякувала їй за готовність жертвувати собою… Утім я продовжувала крокувати марксистським шляхом, який був абсолютно антирелігійним. Я була молодою зухвалою жінкою, яка зробила професійну й політичну кар’єру та була одружена з багатим легковажним чоловіком, ми мали маленьку доньку, в якій я вже тоді вбачала визначну жінку. Отже, в мене було все, що може зробити на світі щасливим… І тоді Господь забрав від мене все, щоб біль і страждання привели мене до Нього, а вдячність відкрила мені очі душі».

Молода жінка втратила дім і майно; її чоловік знайшов собі іншу жінку, деколи не мала навіть хліба для доньки і сина, який народився 1939 року.

«Моя мати, яка розділила зі мною страждання і втрати, повчала мене: «Бог кличе тебе і тому посилає такі випробування, щоб ти згадала про милосердя. Ти думала, що володітимеш усім без Нього, але ж без Нього все втрачає свою вартість у цьому світі й тому також. Не закривай свого серця перед Ним, віддайся у Його милосердні руки!»

Регіна почала задумуватися, а це ще більше похитнуло її матеріалістичні переконання. „Настала ніч, яку я не забуду ніколи. Війна тривала. Моя маленька шестирічна дівчинка, моя солодка дитина, на яку я покладала всі свої сподівання, захворіла. Через брак медикаментів, які виписав лікар, стан її здоров’я погіршувався з дня на день і щоночі я очікувала найгіршого. Гарячка не відступала, дитина була дуже неспокійною. У цю жахливу мить мені було даровано ласку. Я чітко усвідомила, що через дитину Господь хоче мене покарати...

Я молилася і благала, промовляла всі молитви, які пам’ятала з дитинства. Мої очі шукали образи святих у кімнаті... Не знайшовши, я пішла у кімнату матері та попросила у неї розп’яття. Мати обійняла мене і заплакала, дякуючи Господеві, що дарував їй цю мить щастя – моє навернення.

Ми провели ту ніч у спільній молитві. Наступного ранку стан здоров’я дівчинки помітно покращився, а невдовзі вона цілковито виздоровіла. Незабаром померла мати: так само свято, як і жила. Без сумніву, Господь дарував їй моє навернення перед тим, як покликати до Себе...

Це – проста розповідь про моє нелегке навернення до Бога. Різні обставини сприяли цьому. Але я вважаю, що за своє навернення найбільше повинна бути вдячною крові своєї матері, яку вона пролила в мить жахливих страждань і безчинств, які пожертвувала за мене...”


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

  

12-13 вересня

Святкування в Рокитному з нагоди п'ятого об'явлення Матері Божої Фатімської

15 вересня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Відпуст в с. Верещиця

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Відпуст в с. Молошковичі

21 серпня

Різдво Пресвятої Богородиці - Богослужіння на честь Дитятка-Марії

22 вересня 

Свята Літургія для родин

27 вересня

Воздвиження Чесного Хреста - 19-та річниця заснування Священичого Братсва Святого Йосафата

29 вересня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________