Уникання дітей є гріхом супроти інтересів батьків

Додано: 14 березня 2012 року Божого.

Автор: з циклу проповідей єпископа Тіхамера Тота

Розважаючи далі розпочату нами тему, доходимо до висновку, що уникання дітей є гріхом не тільки супроти Бога та дітей, але й супроти самих батьків.

По-перше, одна дитина є причиною постійного страху.

Такі батьки живуть у безперервному страху: щоби тільки синочок не застудився, щоби тільки донечці нічого поганого не сталося; з тривогою думають, що було би з ними, якби, борони Боже, їхня одиначка померла.

Статистика стверджує, що цей страх не є безпідставним: серед дітей з малих родин смертність відносно більша, ніж серед дітей з багатодітних родин.

Якщо помре дитина з численної сім'ї, то, природно, що смуток так само огортає батьків, але тоді, принаймні, тішаться іншими дітьми. А що залишиться, коли помре одинак чи одиначка? Пуста колиска чи візочок, онімілі стіни дитячої кімнати, осиротілі іграшки і болісні закиди сумління, що все було би інакше, якби так брутально не знівечили Божих планів! Правду каже приказка: ″Діти, як та склянка, легко б'ються″ - добре, якщо їх є більше.

″Так, але більша кількість дітей більше коштує!″ - виправдовують себе деякі.

Дам на це дивну і неправдоподібну відповідь. "Ні, дорогі у Христі! Одна дитина коштує більше, ніж декілька, аніж уникання дітей!"

Як це розуміти?

Насамперед, де є тільки одна дитина, там не знають, що таке жертва і самозречення, а навпаки, де є більше дітей, там батьки є ощадливіші і пильніші. Подружжя, які грішними способами запобігають приходові на світ дітей, є у відносинах між собою нервові, капризні, слабне їхня любов і взаємна повага, почувають себе незручно посеред пустих і німих стін свого помешкання.

Де немає дітей, там нема радості, нема погодження, сміху, нема тепла. Все це потрібно шукати десь інакше, поза домом, а це коштує стільки, що за ті гроші можна було би утримати більше дітей.

Пригадаю тут слова однієї угорської письменниці, яка описує, що найщасливіші і найпогідніші Різдвяні свята бачила в одній бідній робітничій родині, яка мала восьмеро дітей. Коли запитала щасливих батьків, з чого зробили всім дітям подарунки, сяюча мама сказала: "З дерева, ганчірок... і з любові".

Як бачимо, це правда, що дитина запевнює спокій і наповнює щастям родинне життя! Правда, що вимагає багато праці і видатків, турботи і жертви, але і те правда, що взамін дає батькам дуже багато: радість, щастя, душевний спокій, задоволення, надію на старість, а також опору в подружньому житті.

Тепер розуміємо дивний факт, що у процентному співвідношенні 50% розлучених подружжів взагалі не мають дітей, інші 25% мають тільки одну дитину, а далі що більше дітей, то менше розлучень. Боже Провидіння так зарядило, що малі, немічні руки дитинки поєднують сильні рамена двох дорослих людей. Водночас, це є красномовним свідченням, що діти не є перешкодою для щастя батьків і що уникання дітей не дає щастя! Найчастіше розлучаються подружжя, щастя яких "не порушували діти". Навпаки. Шоста заповідь, велика заповідь вірності, є обов'язковою до виконання і в подружжі і поза подружжям. Хто в подружжі живе в суперечності з Божими законами, той легко стає невірним поза подружжям.

Але ще з інших міркувань діти є потіхою для батьків.

До болю сумним і беззмістовним є життя старого чоловіка чи старої жінки, яка самотньо, без потіхи і допомоги проживає свою старість; не має дітей, бо за молодості легковажно перецвіла, забуваючи, що прийде осінь і зима, коли знадобляться плоди. Незрозуміло, чому молоді подружжя, які так старанно уникають дітей, не думають про те, хто буде їм допомагати і любити їх на старості літ?

Але запитаймо ще: хто любитиме їх, коли овдовіють? Помре одне з подружжя, залишиться вдівець або вдова, - якщо залишилось багато дітей, то матимуть багато клопотів, але якщо дітей немає, настає самотність гірша в тисячі разів. Великою потіхою для жінки, що залишилася вдовою, є щебет дитячих уст, через які, здається, говорить коханий померлий чоловік, в променистих очах дитини, здається, живе погляд коханої померлої дружини! Глибоко відчув цю правду життя шляхетний поет Лонгфелло, який овдовів після 19-річного щасливого подружнього життя. Він пише: "Важко відбудувати зламане життя. Розсипається, як пісок, але спробую, я терпеливий... Діти почуваються добре, це мене втішає і сповнює надією". В іншому листі додає: "Дочки мої пурхають весело, як метелики. Зараз готуються до іменин одної з ляльок... Який гарний дитячий світ! Наповнений фантазією. Почуваюся щасливим, коли бачу їх жваву зайнятість, їх милі забави, тоді розумію і проживаю слова любові, які колись промовили благословенні уста: дозвольте малим прийти до Мене".

Дорогі у Христі!

Прошу вас в ім'я Христа: дозвольте дітям прийти на світ! З жахом читаємо про страшне дітовбивство Ірода. Як болісні розпачливі зойки жінок прошивали небеса, коли Іродові кати відривали їм від грудей немовлят, щоб їх вбити, знищити їх невинне життя! Сердечно співчуваємо тим нещасливим матерям. Сьогоднішній світ перевернув усе з ніг на голову. Виховав таких матерів, які не тільки не бережуть своїх дітей від смерті, але самі шукають для них катів і добре їм за це платять, щоби тільки вбили! Нема таких гострих слів у жодній мові, щоби належно таврувати таку підлість. Чи небо має стільки блискавок, щоби гідно відомстити за таку жорстокість?

Здається, що так!

Бо хто потопає в тому грісі і не кається, того чекають дві кари вже тут на землі - обидві жахливі. Або в такій душі пробудиться свідомість і тоді ніде не знайде спокою перед тінями власних замордованих дітей або стає закаменілою грішницею і разом з дітьми вбиває і своє сумління, але тоді таке невимовне духовне спустошення оволодіває нею так, що тратить всі людські риси.

Природно, що ні в одному, ні в іншому випадку нема мови про щасливе, мирне подружнє життя, свавільно гасають почуття і поширюється відраза; на жаль, дійсність підтверджує такі сумні приклади...

Боже, просимо Тебе покірно: дай нашій бідній батьківщині подружжя, що люблять дітей! Амінь.


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

 

8 грудня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

15 грудня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

29 грудня 

Свята Літургія для родин

___________