Енцикліка Папи Лева XIII ARCANUM DIVINAE SAPIENTIAE (Таємниця Божої Премудрості) - продовження

Додано: 14 травня 2009 року Божого.

Папа Римський Лев XIII

Про християнське подружжя

(36-45)

36. Нема жодного сумніву, що Ісус Христос, засновник Церкви, бажав, щоб священна влада була відділена від цивільної та щоб одна і друга вільно та без обмежень могли застосовувати свій авторитет, однак при одній сприятливій для них обидвох та для усіх людей умові вони мають діяти разом та узгоджено... Якщо цивільна влада підтримує дружні стосунки зі священною владою Церкви, то з цього вийде велика користь для них обидвох. Гідність першої зросте і під проводом релігії управління її буде справедливим; друга ж матиме охорону та сприяння для більшого блага вірних. Бо, як ми вже показували в попередніх енцикліках56, людський розум, глибоко облагороджений християнською вірою, більш спроможний уникати та відкидати всі помилки, так само коли віра, в свою чергу, запозичує від розуму немалу допомогу. Подібно до цього, коли цивільна влада перебуває в дружніх стосунках зі священною владою Церкви, то на обох припадає велике примноження корисності. Гідність одної зростає, і доки релігія буде її провідником, — вона ніколи не правитиме несправедливо. Інша одержує допомогу в захисті та обороні спільного блага вірних.

37. Тому тепер на основі цих міркувань, ми повинні ще наполегливіше закликати правителів, так як закликали їх в інші часи, до злагоди та дружніх почуттів; і ми будемо першими, хто протягне їм руку з батьківською доброзичливістю і запропонує їм допомогу нашої верховної влади, допомогу, яка настільки необхідна в наш час, коли, на думку громадськості, авторитет правителів уражений та ослаблений. Тепер, коли уми багатьох заполонені нерозсудливим духом свободи, а люди злобно намагаються позбутися всяких обмежень влади, навіть якщо вона і законна, громадська безпека вимагає, щоб обидві влади об'єднали свої зусилля і відвернули зло, яке нависло не лише над Церквою, а й над суспільством.

38. Проте, коли ми наполегливо закликаємо всіх до дружньої єдності волі і благаємо Бога, Князя миру, влити любов злагоди у всі серця, ми не можемо, Преподобні Брати, утриматись від все більшого заохочення вас до нової наполегливості, ревності та пильності, хоч ми і розуміємо, що це вже дуже багато. Докладайте всіх зусиль та використовуйте свій авторитет, щоб серед довірених вашому пастирському служінню народів збереглося повним та неспотвореним те вчення, якого навчали Христос Господь та апостоли, інтерпретатори Божої волі, і яке Католицька Церква вірно зберегла та ревно дбає, щоб християни зберігали його незмінним у всі віки.

39. Подбаймо особливо про те, щоб люди були добре проінформовані про приписи християнської мудрості, щоб вони завжди пам'ятали, що подружжя не було засноване волею людини, але з самого початку владою і наказом Бога; що воно не допускає ні багатоженства, ні багатомужжя; що Христос, Автор Нового Завіту, возвисив його з природного ритуалу до таїнства і дав Своїй Церкві законодавчу та судову владу над подружнім зв'язком. Стосовно цього потрібно особливо подбати про їхню поінформованість, щоб хибні висновки противників, які прагнуть того, щоб Церкву позбавили цієї влади, не ввели в оману їхні уми.

40. Також всі повинні чітко розуміти, що будь-який союз чоловіка і жінки, віруючих християн, який не є таїнством, не має сили та природи справжнього подружжя; що, хоча він і був укладений відповідно до державних законів, він не може бути нічим іншим, як обрядом чи звичаєм, запровадженим цивільним законом. Крім того, цивільний закон може мати справу і вирішувати лише ті питання цивільного порядку, які випливають з подружжя, і які, очевидно, не існували б, якби на це не було істинної та законної причини, тобто — шлюбного зв'язку. Дуже важливо, щоб чоловік і жінка знали і чітко розуміли усі ці речі, щоб могти підкорятися державним законам, у випадку, якщо нема заперечень з боку Церкви; бо Церква бажає, щоб плоди подружжя оберігалися всіма можливими способами і щоб дітям не було завдано ніякої шкоди.

41. Проте, у великому замішанні поглядів, яке з кожним днем поширюється все більше і більше, потрібно знати, що ніяка сила не може розірвати узи християнського подружжя, як тільки воно стало затверджене та вдосконалене. А як наслідок цього, ті чоловіки та жінки, які планують з якоїсь причини одружитися вдруге, до того як завершився смертю перший шлюб, — винні у явному злочині. Коли ж справи заходять так далеко, що їм видається неможливим далі жити разом, тоді Церква дозволяє їм жити окремо і намагається в той самий час пом'якшити зло сепарації такими засобами та у такий спосіб, які б підходили до їхніх обставин; і все ж вона ніколи не перестає докладати всіх зусиль, щоб наступило примирення і, роблячи це, ніколи не впадає у відчай. Але це крайні випадки. Вони б рідко траплялися, якщо б чоловіки і жінки вступали в подружній стан з належними намірами, плекаючи правильні ідеї про обов'язки подружжя і про його благородну мету, а не під впливом пристрасті; а також, якщо б вони не випереджували свій шлюб цілою низкою гріхів, накликаючи на себе Божий гнів.

42. Підсумовуючи все, в кількох словах скажемо, що в подружжі була б спокійна і тиха стабільність, якщо б одружені люди черпали силу та життя лише з чеснот релігії, яка наділяє нас міцністю та витривалістю духа; бо в релігії вони зможуть спокійно і навіть радісно витримати різні випробування свого стану, такі як, наприклад, недоліки, які вони знаходять один в одному, відмінність вдачі і характерів, тягар материнських турбот, стомливі переживання за освіту дітей, повороти долі та скорботи життя.

43. Потрібно також подбати про те, щоб вони не вступали з легкістю в подружжя з некатоликами. Бо, коли помисли неодностайні щодо релігійних справ, заледве чи можна сподіватися на злагоду в інших речах. Іншими підставами, які служать доказами того, що люди повинні остерігатися таких шлюбів, здебільшого такі: вони дають привід для заборонених стосунків та спілкувань на релігійні теми; ставлять під загрозу віру католицького партнера; є перешкодою належному вихованню дітей і часто призводять до змішання правди та брехні і до переконання, що всі релігії — однаково добрі.

44. І останнє, оскільки ми добре знаємо, що нікого не слід відкидати від нашого милосердя, ми доручаємо вашій вірності та побожності, Преподобні Брати, тих нещасливих осіб, яким зовсім байдуже їхнє спасіння і які, піддавшись пориву пристрасті, провадять нечестиве життя поза законним подружжям. Проявіть свою найвищу опіку, щоб повернути таких осіб назад до своїх обов'язків; і, як за допомогою своїх власних зусиль, так і тих добрих людей, які погодяться допомогти вам, намагайтеся з усіх сил, щоб вони побачили, як погано вони чинили; щоб вони змогли покаятися, і щоб це спонукало їх вступити в законне подружжя відповідно до католицького обряду.

45. Вам відразу стане ясно, Преподобні Брати, що це вчення та приписи стосовно християнського подружжя, які ми вважали за доцільне передати вам у цьому листі, спрямовані однаковою мірою як на збереження суспільства, так і на вічне спасіння душ. Нехай же Господь, з огляду на їхню серйозність і важливість, дарує, щоб уми всюди були слухняними і готовими коритися їм! Для здійснення цієї мети благаймо в покірній молитві помочі Благословенної і Непорочної Діви Марії, щоб наші серця були завжди готовими до послуху віри і щоб вона була нашою матір'ю і помічницею. З такою ж ревністю просімо верховних апостолів Петра та Павла, переможців над єресями, сівачів зерна правди, спасти людський рід своїм могутнім заступництвом від зливи помилок, яка наново зростає. А поки що, як один з найщиріших небесних дарів і свідчення нашої особливої доброзичливості, ми уділяємо вам, Преподобні Брати, і людям, довіреним вашій опіці, з глибини нашого серця апостольське благословення.

Виголошено в соборі Св. Петра в Римі, 10 лютого 1880 р., у третій рік нашого Понтифікату
Лев XIII

56. Ієронім, Epist 69, ad Oceanum (PL 22, 657); Ambrose, Lib. 8 in cap. 16 Lucae, n. 5 (PL 15, 1857); Augustine, De nuptiis, 1, 10, 11 (PL 44, 420).

56 Лев ХІІІ, Aetemi Patris (4 серпня 1879)


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

29 березня - 6 квітня

Подячна дев'ятниця в сьому річницю з дня повернення Чудотворного Образа Матері Божої Потіхи

7 квітня

Святкування сьомої річниці повернення образа Матері Божої Потіхи на парафію Свв. Верх. Апп. Петра і Павла

14 квітня

Свята Літургія для родин

30 квітня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________