Боже, послухай благання

Боже, послухай благання,
Нищить недоля наш край.
В єдності сила народу,
Боже, нам єдність подай.

Боже, здійми з нас кайдани,
Не дай загинуть в ярмі,
Волю зішли Україні,
Щастя і долю дай їй.

О, святий наш, Йосафате
Враз з нами Бога моли,
Щоб волю дав Україні,
Щоб завитав день свободи.

Безпосереднє приготування до подружжя

Додано: 12 березня 2009 року Божого.

Автор: з циклу проповідей єпископа Тіхамера Тота

Заручини

Безпосереднє приготування до подружжя вже не стосується батьків. Воно є завданням самої молоді. Для цього призначений час заручин.

(В Українській Греко-Католицькій Церкві немає окремого обряду заручин, він входить до урочистої шлюбної церемонії – Прим. ред.)

Католицизм особливим пієтетом і пошаною оточує період заручин. Це не час для солодких приголомшень, романтичних марень — але пора вивчення своєї душі і пізнавання нареченого чи нареченої.

Заручини то час вивчення своєї душі. Цю пробу треба виконувати, прохаючи особливої Божої помочі. Чи існує в людському житті важливіший час, ніж вибір чоловіка чи жінки, час, який би вимагав більшої Божої допомоги? Про це російське прислів’я каже так: “Коли йдеш на війну, помолися один раз, коли вирушаєш у море, помолися двічі, а коли одружуєшся, то помолися три рази”.

Надзвичайно легковажить молода людина, коли перед утворенням подружжя не зробить ґрунтовного іспиту свого сумління. Хай не забуває, що стоїть перед величезним завданням.

Маєш закласти родину. Будеш змушений опікуватися своєю дружиною, дітьми. Тебе чекає спокійна і чиста радість. Маєш безкорисливо працювати. Будеш змушений зректися багатьох речей, різних вподобань. Це перша частина іспиту твоєї душі.

Друга частина наповнює піднесеним задоволенням молодечу душу: будеш головою малої щасливої держави. З власної праці будеш утримувати родину. З твоєї любові виросте нове життя. Зробиш щасливими дружину, дітей, наповниш радістю мале гніздечко… Знаєш, що чекає тебе праця, жертви, але тисячократно винагородять тебе слова,  які почуєш: “Тату! Татусю!”

Водночас, не можна, щоб серйозна дівчина перед тим, як вийти заміж, не робила такого ж іспиту сумління. Якщо хтось хоче вийти заміж тільки для того, щоби не залишитися старою дівою, то краще нехай цього не робить. 

Наречена повинна застановитися: чи буде з мене добра жінка, добра мама, добра господиня? Чи зможу вірно кохати, чи я є жертовною, чи люблю працю, чи зможу пробачати, чи є розторопною, чи насправді кохаю і чи маю настільки досвідчену душу, що зможу виконати потрійний обов’язок: жінки — мами — господині? Чи нема в мені більше пихи, ніж духовного досвіду? Чи не прагну проводити час поза домом? В подружжі мене чекають важкі обов’язки, неустанна жертва, зречення своїх уподобань, опанування себе, тяжка праця, але все те стократ винагородять слова: “Мамо! Матусю!”

Час заручин — це час серйозної застанови над собою.

Заручини також є часом, коли пізнаєш особу, з котрою хочеш одружитися.

Є різні причини поганого добору подружніх пар, але найчастішою і головною є та, що без глибокої застанови, без взаємного пізнання утворено подружжя. Вчора бачилися вперше, сьогодні закохалися, а завтра беруть шлюб. Складають присягу “довічної вірності” — але не знають кому! Не знають, який характер має інша сторона, який світогляд, які має вади, схильності, які плани на майбутнє… Чи можна так легковажно рушати в життя? Чи можна утворювати подружжя в першому пориві чуттєвої любові, під впливом марев ночі, проведеної в танцях, без сну?

Церква для того установила період заручин, щоби заручені мали час ґрунтовно застановитись над своїм наміром, щоби взаємно пізнали не тільки свої святкові обличчя, але й щоденні.

Німецький поет Hebbel написав гарний вірш “Liebesprobe”, в якому радить дівчині тільки такому юнакові віддати своє серце, котрий зможе так делікатно і ніжно зірвати лілію, щоби з її келиха не впала на землю жодна крапля роси. В цьому вірші криється глибокий символ, але водночас і велике напоумлення: молоді люди, не забувайте навзаєм вимагати делікатності і розуміння!

Важливо саме це, а не те, що говорить про твого нареченого астролог, хіромантія і ворожка! Просто не хочеться вірити, що є люди, котрі папугу або білу мишу питають, чи щасливим буде подружжя!

Церква з тою метою встановила час заручин, щоби наречені могли переконатись, чи мають відповідні риси, які забезпечують щасливе подружжя.

Що це за риси? Говоритиму про це при першій нагоді. Сьогодні ж не вистачить на те часу, хоч би тому, що у зв’язку із заручинами хочу торкнутися ще однієї справи.

Церква щиро радіє, коли її діти утворюють щасливі подружжя, але навіть протягом заручин боїться за них, за що багато людей їй дорікають. Церква, з одного боку, хоче, щоби молоді люди добре пізнали одне одного, а з іншого боку, рішуче вимагає від них того, чого гарячі серця заручених лише із зусиллям можуть зректися.

Багато хто цього не розуміє. Багато хто скаржиться, що “Церква їм не довіряє”, що “погано про них думає”. Мені би не хотілося, щоби заручені завжди перебували в товаристві батьків, родичів чи знайомих, а не вдвох. Чому не можу піти з нареченою на екскурсію чи дальшу прогулянку? Чому не можу залишитись наодинці з нареченим? Чому релігія так нам не довіряє? — скаржаться багато заручених.

Зрозумій же, молоде, що не до тебе не має довіри, але до людини, до її слабкої і схильної до зла натури! Якби ти і твій наречений були колодами, Церква точно не мала би нічого проти вашої екскурсії на байдарках чи прогулянки на мотоциклах. Але ж, дорога молоде, ти не дерев’яна!  Ви є людьми, молодими людьми! Вірте тисячолітньому досвіду Церкви, вірте, що хоча би вас поєднувала найідеальніша любов, на дні кожного людського серця, як і твого, чигає небезпека зла. Церква тими, на вигляд суворими правилами хоче вас убезпечити, щоби ви не стали жертвами злих схильностей, які є в людській натурі.

“Тому віра дуже мало чого дозволяє зарученим! Дозволяє заледве при зустрічі поцілувати і не більше! А все-таки, якщо в інший спосіб не покажу моєму нареченому, що кохаю його, то покине мене”.

Власне навпаки: найбільшу довіру серйозного хлопця дівчина може здобути пануванням над собою. Ще не є з ним зв’язаною, ще йому не належу, тому у взаєминах з ним повинна бути делікатною і стриманою. Якщо зараз паную над собою, може довіряти мені, що нікому більше, тільки йому буду належати! Довела йому, що зможу бути сильною…

Скажіть, чи не так повинна думати кожна католицька пара наречених?

* * *

Дорогі брати в Христі! Коли люди одружуються, то і Церква, і громада записує цей факт до свідоцтв, а потім статистика робить порівняння, скільки сімей було утворено, в якому сторіччі, в якому суспільному класі і так далі… Але статистика не згадує про те, скільки радості або смутку, скільки щастя або трагедій криється за тими цифрами. Хто помітить німий плач, який наповнює серця нещасливих у подружжі людей протягом безсонних ночей! Хто злічить жахливі спадкові гріхи, які волочать на собі діти і внуки тільки тому, що їхні тато чи мама, чи обоє, вже перед одруженням не жили згідно з Божими наказами!

О, дорогі брати, хто з вас легковажно осуджуватиме суворість Церкви, яка не дозволяє молоді “вишумітись”? Ви, які в щоденному житті чуєте звідницькі гасла: “подружжів на пробу”, “дружніх подружжів” — придивіться гарного весняного дня до красивої квітки, на якій сидить метелик… п’є, ссе з неї солод, раз-два — і нема меду… метелик полетів далі, легко знайде тисячі інших, а покинута квітка залишилась сама, через деякий час опустить зів’ялу голівку, зсохне забута… Подібно і людський цвіт, який також був молодим і гарним, але хотів жити всупереч Божим наказам…

Хлопці, дівчата, дорога молоде, згадайте собі цю сумну картину перед тим, як скарга на Божі накази злетить з ваших вуст, перед тим, як маєте сліпо їх ламати, противлячись Його святій волі…

Але не можу закінчити сьогоднішню проповідь таким сумним акордом! — Наприкінці додам слова благословення зі Святого Письма, яким Бог обдаровує богобоязливу родину: “Щасливий кожний, хто Господа боїться, і хто його путями ходить! Як будеш їсти працю рук твоїх, щасливий будеш і добре тобі буде. Жінка твоя, неначе лоза плодовита, у середині дому твого. Діти твої, мов парості оливки, навколо столу твого. Ось так буде благословенний чоловік, що Господа боїться” (Пс. 127, 1-5).


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

26 травня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

26 травня

Подячна проща в Рокитне до Матері Божої Фатімської на закінчення навчального року

2 червня 

Свята Літургія для родин

6 червня

Вознесіння Господнє - Відпуст в Янові

12-13 червня

Святкування в Рокитному другого об'явлення Матері Божої Фатімської

15 червня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________