Одношлюбне подружжя

Додано: 24 червня 2009 року Божого.

Автор: з циклу проповідей єпископа Тіхамера Тота

Дорогі в Христі!

Не дивуйтеся, що сьогоднішню науку починаю давнім грецьким міфом, поганською історією дохристиянського періоду. У ньому стільки високих думок, він такий повчальний та влучний, що перевищує розуміння не одного християнина; є заповіддю і символом певної високої християнської думки, тому його варто не раз, а часто пригадувати…

У міфі йде мова про Пенелопу, дружину грецького героя Одіссея, про її виняткову подружню вірність і чесність. Двадцять років Одіссей перебував далеко від своєї дружини. Брав участь у троянській війні. По дорозі назад заблукав і довго тинявся по морю. Вдома Пенелопі не давали спокою женихи. Бідна жінка, змучена від їхніх наполягань, пообіцяла, що вийде за одного з них заміж, як тільки закінчить одну ручну роботу. Щодня старанно ткала, а вночі все порола, аж поки через деякий час прийшла радісна звістка, що Одіссей повертається додому. Її чоловік повернувся після двадцяти років, але вона не вірить власним очам: може її ошукують? Довго мовчки сидить у присутності Одіссея, який з радістю до неї приглядається після довгої розлуки. Однак він дуже змінився і Пенелопа не вірить, що це її чоловік. Аж коли Одіссей на підтвердження своєї особистості розказав їй таємницю, відому лише їм двом, кинулася йому на шию, ридаючи з радості та цілуючи його. “Не гнівайся, коханий Одіссею. Боги не дозволили нам втішатися чудовою молодістю і дійти до мети старості. Не ображайся, що я при першій зустрічі не привітала тебе. Бідне моє серце завжди тремтіло при думці, що хтось може прийти і ошукати мене. Так багато підлих людей…”

Гідна поваги жінка! Дійсно заслуговувала похвали, яку пізніше виголосив про неї Агамемнон: “Щасливий сину Лети, вправний Одіссею! Багата благородними чеснотами жінка дісталася тобі за дружину. О, як прекрасно поводила себе донька Ікара — шляхетна Пенелопа! Завжди думала тільки про Одіссея, мужа своєї юності. Слава її вірності ніколи не промине!”

Дійсно, її слава триває тисячі років, як гідний взірець подружньої вірності. Ця розповідь – міф, але служить доказом того, що людство ще перед народженням Ісуса Христа розуміло, що подружжя, гідне людини, у своїй основі невіддільне від довічної вірності, що це – святий зв'язок, утворений одним чоловіком і одною жінкою.

У сьогоднішній науці говоритиму, що очевидною правдою стало те, що людство розуміло ще перед приходом Христа, а саме: І. суть подружжя вимагає одношлюбності й ІІ. одношлюбність вимагає подружньої вірності.

Суть подружжя вимагає одношлюбності

Перше, на чому хочу зупинитися в сьогоднішній науці, є правда, що тільки моногамія, тобто зв'язок одного чоловіка з одною жінкою, може бути формою подружжя гідною людини; отже ні багатоженство, ні багатомужжя не дозволені.

Знаю, що мушу обґрунтувати цю правду, бо практично жодне інше питання на світі не викликає так багато легковажних думок, як це. Той, хто тільки зуміє читати і писати, вважає, що має право проповідувати найфантастичніші реформи в подружніх справах.

“Моногамія – це застаріла форма подружжя. Це результат давніх форм господарювання, отже суто тимчасова справа. Оскільки зараз існують інші господарські умови, то і форма подружжя має пристосовуватися до них …”

Так в начерку виглядає широко розповсюджена сьогодні думка про подружжя. На жаль, багатьом людям вона імпонує і вони є одурені цією уявною правдою. Тимчасом, достатньо тільки трохи глибше застановитися над суттю подружжя, відразу переконаємося, що моногамія не є людською вигадкою, яку можна так легко змінити. О ні! Одношлюбності, по-перше, не можна поміняти на іншу форму подружжя, бо це – виразний наказ Бога, а по-друге, тому що воно є суттєвою частиною високої людської культури.

Про те, що моногамне подружжя є найдавнішою формою подружжя і виразом волі самого Творця свідчить Святе Письмо Старого і Нового Заповітів (Бут. 2, 24; Мт. 19, 5; Мр. 10, 8; І Кор. 6, 16; Еф. 5, 31). Згідно зі свідоцтвом Святого Письма, Бог створив одного чоловіка і одну жінку і поєднав їх подружнім зв’язком, а отже, подружжя первісно постало між одним чоловіком і одною жінкою, тобто було моногамним.

Етнологічні дослідження повністю підтверджують слова Святого Письма. Вони довели, що перші сім’ї були моногамними. Колись наука мала прямо протилежну думку. Певна річ, твердила, що моногамія є найдосконалішою формою подружжя, але не є первісною, а постала як результат багатовікового культурного розвитку. Так вчені вважали давніше, сьогодні ж незаперечно переконалися, що у всіх народів найдавнішою формою подружжя була моногамія, що багатомужжя і багатоженство настало пізніше, як результат ускладнення людських стосунків. Слушно і влучно зазначає великий філософ Вільгельм Вундт, що не культура створила моногамію, а моногамія є фундаментом і істотною умовою культури.

Тож не можемо відкинути моногамію, бо вона є Божою волею.

*Одношлюбність (моногамія) - форма шлюбу і сім'ї: одночасне перебування в подружніх зв'язках лише з однією особою.


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

29 березня - 6 квітня

Подячна дев'ятниця в сьому річницю з дня повернення Чудотворного Образа Матері Божої Потіхи

7 квітня

Святкування сьомої річниці повернення образа Матері Божої Потіхи на парафію Свв. Верх. Апп. Петра і Павла

14 квітня

Свята Літургія для родин

30 квітня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________