Одруження розлучених

Додано: 30 травня 2009 року Божого.

Автор: з циклу проповідей єпископа Тіхамера Тота

За часів пророка Малахії на жидівський нарід було послано багато кар. Жиди стогнали, благали Бога про змилування, але намарно. Пророк Малахія сказав, чому Бог не вислуховує їхніх мольб. Сам Бог промовляв його устами: “…ви покриваєте сльозами жертовник Господній, — риданням та стогнанням, — бо він не хоче більш дивитись на приноси, приймати їх радо з рук ваших. А ви ще й кажете: Чому? Та тому, що Господь був свідком між тобою та жінкою твого юнацтва, яку ти зрадив, дарма, що то твоя подруга й твоя законна жінка” (Мал. 2, 13-14).

Бог покарав вибраний народ, бо знайшлися такі, що покинули своїх законних жінок, а взяли собі поганок. То хіба сьогодні Господь не повинен карати людство, коли вже не одиниці, але сотні, тисячі, сотні тисяч покинули своїх законних дружин та чоловіків, бажаючи одружитись знову?

На тлі аморального суспільного життя у цій царині постав неймовірний хаос!

Звертається до пароха пара, що хоче одружитися. Парох, вислухавши просьбу, відповідає: “Шкода, але не можу дати вам шлюб, бо чоловік пані ще живий!

— Так і є, але ми отримали цивільне, світське розлучення!

— Нічим не можу зарадити! Незважаючи на це, ваш попередній шлюб важний (дійсний – тобто в Божих очах вони є і надалі чоловіком і жінкою – прим. ред.). Не можу уділити вам шлюбу.

— Як? То Церква не дасть нам шлюбу? — обурюються обоє. — Прошу отця, я займаю посаду високого урядовця, тому мушу одержати шлюб. Адже ми є віруючими людьми, не хочемо жити без церковного шлюбу. Якщо не одержимо його в Католицькій Церкві, то підемо куди-інде!..

Авантюра закінчується тим, що йдуть до церкви іншого віровизнання і думають, що знайшли розв’язок справи і спокій. Хіба це не жахлива омана? Зреклися віри, але назовні вдають побожних, бо того вимагають суспільні умови! Вчинили крок, через який Церква виключила їх зі свого кола, не можуть приступати до Сповіді, до Святого Причастя, але попри все вважають себе віруючими - бо “брали шлюб” в церкві!

Інший випадок. Молода пара зголошується до шлюбу. Наречена каже: “Прошу отця-пароха, я католичка, щоправда, мій наречений – не католик, але готовий дати реверс (письмове зобов’язання на укладення шлюбу в Католицькій Церкві – прим. ред.), отже, думаю, що нема причини, через яку ми не могли б одержати шлюбу. Але… не знаю точно, чи нема в тому чогось поганого… бо… прошу отця… мій наречений уже був раз жонатий, але його дружина була іншого віровизнання і одержала розлучення… правда, це не перешкоджає нашому одруженню?” – боязливо закінчує дівчина.

У відповідь чує, що, безперечно, це є перешкодою, і тому не можна отримати шлюбу.

— Не можемо? Чому? – запитала набундючена.

— Тому що Католицька Церква подружжя інших віровизнань вважає святими. Більш святими, ніж самі віровизнання! І ті подружжя вважає важними…

Хіба це не імпонуюча логіка? Якщо двоє некатоликів, але християн, одружуються, то вважаємо їхнє подружжя важним. Його важність шануємо більше, ніж віровизнання, у якому постав шлюб! І хоч ці визнання розв’язують свої подружжя, ми вважаємо їх  нерозривними.

Більше того:  якщо жид і християнка, але не католичка, одружуються, то таке подружжя також є важним! І якщо їхня віра дає їм розлучення, то тоді не можна ні женитися, ні виходити заміж за католика, бо їхнє попереднє подружжя було важним відповідно до нашого розуміння!

Ось як високо Католицька Церква цінує подружній зв'язок, вважаючи його недоторканним!

“Не розумію, – скаже хтось, – завжди чуємо: беріть шлюб в Католицькій Церкві, бо тільки той шлюб є важним, який уділили в Католицькій Церкві! А тут не хочуть дати шлюбу дівчині, хоча її наречений перший раз одружився не в Католицькій Церкві!”

Тут все просто. Католицька Церква тільки своїм вірним може наказувати. Їх стосується закон про те, що їхнє подружжя є неважним, якщо було утворене поза Церквою. Але водночас Церква визнає подружжя інших віровизнань. Отже, якщо некатолики одружуються відповідно до своєї віри, то Церква визнає їхні подружжя. Для нас святим, важним і нерозривним є подружжя, утворене єврейською, буддистською чи японською парою. І якщо би одна зі сторін такого подружжя ще за життя іншої хотіла одружитися з католицькою стороною, то Церква не дозволить такий зв'язок, бо перший шлюб вважає важним. Навіть тоді, коли б віра однієї зі сторін розірвала такий шлюб!

Може багато слухачів здивовані почутим, тим, що Католицька Церква не тільки шанує подружжя інших віровизнань, а навіть більше шанує, ніж це роблять вони самі, бо вважає їх нерозривними навіть тоді, коли інші віровизнання дали своїм вірним розлучення.

Є люди доброї волі, які розуміють таке невблаганне ставлення Католицької Церкви до розлучених осіб. Але у Церковному праві є ще один канон, з яким важко погодитися навіть побожній людині, яка, не розуміючи, часто легковажно критикує його. Йдеться про ставлення Церкви до мішаних подружжів.

Продовження чекайте наступного четверга.


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

29 березня - 6 квітня

Подячна дев'ятниця в сьому річницю з дня повернення Чудотворного Образа Матері Божої Потіхи

7 квітня

Святкування сьомої річниці повернення образа Матері Божої Потіхи на парафію Свв. Верх. Апп. Петра і Павла

14 квітня

Свята Літургія для родин

30 квітня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________